Ветеранська економіка: як українські підприємства адаптуються до сучасних викликів -- Delo.ua
В Україні поступово виникає нова соціальна реальність, в якій ветерани, повернувшись з фронту, стають активними учасниками економічного розвитку країни. Деякі з них повертаються до своїх попередніх робочих місць, інші переорієнтуються на нові професії та знаходять нові можливості в цивільному житті, а деякі вже започатковують власні підприємства, що сприяє зміцненню економіки. У рамках спеціального проєкту "Ветеранська економіка" ми розглядаємо, як ветерани можуть вплинути на економічний зріст країни й які кроки вживає бізнес і держава для їх підтримки.
Повернення до мирного життя після служби на фронті вимагає не лише фізичного та психологічного відновлення, але й професійної адаптації. Тому українські компанії все активніше залучаються до процесу реінтеграції ветеранів, розробляючи комплексні програми підтримки. До них входять навчання новим професіям, програми перекваліфікації, кар'єрне консультування, менторські проекти та адаптація робочих процесів до потреб людей, які мають бойовий досвід. Такі ініціативи вже стали невід'ємною частиною корпоративної політики таких компаній, як Нафтогаз, Ощадбанк, МХП, Kernel, Київстар і багатьох інших великих роботодавців.
Компанії, які поки не мають окремих програм, уважно стежать за першими прикладами та поступово орієнтуються на їхній досвід. Попри різний рівень системності, спільним залишається одне: бізнес дедалі чіткіше усвідомлює необхідність залучення ветеранів до ринку праці як важливої частини відновлення країни.
Ветеранська економіка: чому це важливо сьогодні.
У квітні 2026 року екс-прем'єрка Юлія Свириденко оголосила, що в Україні нараховується 1,8 мільйона ветеранів, які потребують соціальної підтримки, реабілітації та допомоги в адаптації до цивільного життя. Тому важливо, щоб політика щодо ветеранів була органічно вплетена в усі аспекти життя суспільства.
"Політика щодо ветеранів виходить за межі простої реабілітації та соціальної підтримки. Після служби наші співвітчизники повинні знову відчути себе вільними - мати бажання та можливість працювати. В Україні на сьогоднішній день налічується 1,8 мільйона ветеранів, і наше завдання полягає в тому, щоб зміцнити їхню економічну незалежність. Ми ставимо перед собою ціль працевлаштувати 100 тисяч ветеранів та ветеранок до 2030 року у співпраці з державними структурами та бізнесом", - підкреслила Свириденко.
З кожним днем кількість ветеранів зростає, і, за прогнозами урядових структур, після завершення війни в Україні буде приблизно 5-6 мільйонів ветеранів та їхніх родичів. У зв’язку з цим, стратегія ветеранської політики поступово змінюється — від простого соціального забезпечення до активної інтеграції військовослужбовців у економічне життя країни. Це не лише підтримка ветеранів у процесі адаптації до цивільного життя, а й цілий ряд державних програм, спрямованих на допомогу захисникам. Серед них:
Окремий вектор діяльності створюють громадські організації і міжнародні партнери, які займаються реінтеграцією ветеранів шляхом психологічної та медичної реабілітації, програм з перепідготовки, а також через грантові ініціативи для започаткування власного бізнесу та інші подібні заходи.
Отже, в Україні вже сьогодні починає складатися економіка, орієнтована на ветеранів, адже нинішні захисники та захисниці потребують медичної допомоги, підтримки, здобуття нових навичок, а також можливостей для працевлаштування.
Досліджуємо компанії, що працюють з ветеранами.
У рамках спеціального проєкту "Ветеранська економіка" команда Delo.ua протягом декількох місяців аналізувала досвід українських підприємств у співпраці з ветеранами. Для цього було розіслано понад 300 анкет найбільшим роботодавцям у різних секторах економіки. Анкета включала важливі аспекти взаємодії бізнесу з ветеранами, такі як працевлаштування, професійна адаптація, освітні програми та перепідготовка. У відповідь редакція отримала та обробила більше 50 анкет, що містили реальні приклади підтримки ветеранів.
Дослідження виявило, що переважна більшість великих підприємств, таких як Нафтогаз, ДТЕК, Метінвест, МХП, Kernel, ПУМБ та інші, активно залучають ветеранів до економічного та соціального життя. Важливо відзначити, що багато з цих компаній вже протягом тривалого часу систематично займаються інтеграцією ветеранів, розглядаючи це не лише як прояв соціальної відповідальності, але й як частину своєї довгострокової стратегії, що стосується людського капіталу та відновлення після війни. Більше того, опитані компанії активно вкладають ресурси в програми адаптації, навчання, психологічної підтримки та внутрішньої мобільності.
У рамках цього проєкту редакція свідомо вирішила уникати традиційної системи ранжування компаній від першого до останнього місця. Кожна організація, що активно співпрацює з ветеранами, вже вносить свій вклад у відновлення країни та розвиток ветеранської економіки. Тому фокус тут не на конкуренції, а на різноманітних підходах до роботи з ветеранами. Однак компанії, що потрапили до першої десятки, вирізняються найбільш комплексним і масштабним підходом. Це стосується як кількості ветеранів у їхньому штаті, так і глибини програм підтримки, які вони пропонують.
Отже, Група Нафтогаз, яка налічує близько 100 тисяч співробітників, вже успішно інтегрувала майже 1800 ветеранів та створила розгалужену систему перекваліфікації на основі власних навчальних центрів. Крім професійної підготовки, компанія також реалізує спеціалізовані програми адаптації до цивільної кар'єри та розвитку лідерських навичок, враховуючи бойовий досвід своїх працівників.
"Ми усвідомлюємо, що серед наших ветеранів є фахівці з великим потенціалом для лідерства, управлінськими амбіціями та бажанням взяти на себе відповідальність за розвиток як команд, так і бізнесу. Тому, у співпраці з Центром лідерства Захисників України НаУКМА, була розроблена річна програма під назвою "Майбутні горизонти Нафтогазу". Це ініціатива в сфері управлінського лідерства, яка демонструє, як стратегічні цілі компанії можуть гармонійно поєднуватися з професійною реінтеграцією ветеранів та розвитком внутрішніх кадрових резервів. Унікальність цієї програми полягає в тому, що вона виходить за межі традиційного навчання. Вона формує системний механізм, що трансформує бойовий досвід співробітників у сучасні управлінські, лідерські та проєктні навички, необхідні для розвитку найбільшої енергетичної компанії країни в умовах війни та під час відновлення України", - зазначили в Нафтогаз.
Схожий системний підхід реалізує й Укрзалізниця, один із найбільших роботодавців в Україні, де трудяться понад 180 тисяч осіб. У рамках програми реінтеграції ветеранів в УЗ враховується весь процес: від підтримки під час служби до повернення та подальшої адаптації на новому місці роботи. Компанія поєднує фінансову допомогу, навчальні програми, медичні та психологічні послуги, а також активно працює з родинами ветеранів.
У секторі харчових технологій МХП розвиває власну екосистему підтримки ветеранів у межах програми "МХП Поруч". В компанії роблять акцент на індивідуальному підході, в межах якого врахувується стан здоров'я та досвід служби ветерана. Крім того, в компанії адаптують робочі місця та забезпечують супровід через психологічні, юридичні й кар'єрні сервіси.
Схожий підхід демонструє ПУМБ. У банку також роблять ставку на персоналізований підхід до повернення ветеранів до роботи. Так, адаптація відбувається за участі HR, керівника та наставника, із фокусом на кар'єрні консультації, внутрішню мобільність і навчання. Окремо у банку впроваджують бадді-систему підтримки та розвивають сервіси психологічної допомоги.
Система "бадді" не є заміною традиційного HR-супроводу, а слугує його доповненням, зосереджуючись на щоденній адаптації та реінтеграції співробітників у банківському середовищі. Якщо HR займається встановленням процесу повернення працівника, допомагаючи в організаційних питаннях і розвитку кар'єри, то бадді діє ближче до реальних умов роботи. Це колега, який у перші тижні після повернення допомагає зорієнтуватися в робочих процесах, надає рекомендації щодо контактів, пояснює зміни в внутрішніх регламентах або просто підтримує в побутових робочих ситуаціях, які не завжди можна відобразити в інструкціях. Власне, бадді заповнює ті прогалини, які не завжди під силу закрити HR, - зазначили в ПУМБ.
Метінвест створив цілісну екосистему для реінтеграції, яка включає аспекти фізичного та психічного здоров'я, соціальної адаптації, освіти та фінансової допомоги. Компанія активно взаємодіє не лише з ветеранами, але й з командами та менеджерами, готуючи їх до співпраці з демобілізованими працівниками. Інші великі металургійні компанії, такі як АрселорМіттал Кривий Ріг, також розробляють всебічні моделі реінтеграції, використовуючи координаційні центри, медичні програми та підтримку ветеранів на всіх етапах їх повернення до трудової діяльності.
Енергетичні компанії, такі як ДТЕК і Оператор ГТС України, поєднують навчання, медичну підтримку та фінансові гарантії. У ДТЕК це реалізовано через комплексну програму "ПроВетеран" із персоналізованим супроводом і системною перекваліфікацією, тоді як Оператор ГТС України робить акцент на матеріальній підтримці, медичному забезпеченні та гнучких умовах праці після повернення.
За словами представників ДТЕК, підтримка ветеранів є невід'ємною частиною їхньої стратегії, яка охоплює не лише працівників компанії, але й ширший соціальний контекст. Внутрішня програма "ПроВетеран" забезпечує супровід співробітників від моменту мобілізації до їхньої адаптації після повернення та подальшого професійного зростання. Водночас зовнішній напрямок фокусується на створенні нових можливостей для ветеранів та ветеранок в економіці через партнерства, впровадження інклюзивних практик та підтримку підприємництва серед ветеранів. Компанія підкреслює, що ці два аспекти є взаємопов'язаними і взаємодоповнюючими.
Водночас компанії меншого масштабу, як-от KNESS чи Астарта-Київ, показують, що системна робота з ветеранами не залежить від розміру бізнесу. Вони також впроваджують індивідуальні програми адаптації, менторство, навчання і підтримку родин, формуючи більш гнучкі й персоналізовані підходи.
У підсумку, попри різні підходи та масштаби, всі ці компанії об'єднує спільне розуміння того, що інтеграція ветеранів не окремий HR-напрям, а частина широкої трансформації ринку праці в Україні.
Чому бізнесу потрібні ветерани
Кожна компанія розробляє власну стратегію щодо інтеграції ветеранів та захисників, проте всіх їх об'єднує однакова мета — відновити зв'язок своїх співробітників та ветеранів із цивільним життям і робочими умовами за допомогою спеціальних програм підтримки.
У Нафтогаз розповіли, що у 2022 році на підприємствах групи ще не було системних корпоративних програм підтримки ветеранів. Водночас самі працівники активно долучалися до волонтерства: об'єднувалися в ініціативні групи, щоб допомагати мобілізованим колегам як на фронті, так і їхнім родинам. У 2023 році компанія перейшла до більш системного підходу, запустивши програму "Повернення". Її основою стала повна координація співробітників, які проходять службу. З поверненням перших ветеранів фокус змістився на адаптацію. Компанія почала системно збирати їхні потреби, паралельно готуючи колективи: для керівників і співробітників проводили тренінги, щоб краще зрозуміти досвід і зміни, з якими повертаються ветерани.
У ДТЕК підкреслили, що для бізнесу інтеграція ветеранів поступово стає не лише соціальною місією, а й економічною необхідністю. Україна вже стикається з масштабним кадровим дефіцитом, і компанії шукають способи зберегти та розвивати людський капітал у нових умовах. У цьому контексті ветерани - це не просто категорія працівників, які потребують адаптації, а важливий ресурс для ринку праці. Вони повертаються з новим досвідом, навичками прийняття рішень у складних умовах, відповідальністю та здатністю працювати в команді. Створення можливостей для їхньої професійної реалізації водночас вирішує два завдання: соціальне, адже це підтримка людей після служби, і економічне через забезпечення бізнесу мотивованими працівниками. Зрештою, для компаній це питання не лише відповідальності, а й довгострокової стійкості, розвитку кадрового потенціалу та конкурентоспроможності, кажуть в ДТЕК.
Компанія МХП також переконана, що підтримка ветеранів є важливою інвестицією в тривалу зайнятість та розвиток трудового ринку. Деякі з них повертаються на свої попередні місця роботи, інші ж проходять навчання, переосвітлення або започатковують власний бізнес. Наприклад, навички, здобуті під час служби, можуть бути адаптовані для нових професій. Більше того, розвиток підприємництва серед ветеранів сприяє підвищенню економічної активності в громадах: від локальних виробництв до сфери послуг. Це сприяє розширенню ланцюгів постачання, створенню нових робочих місць та зміцненню економік регіонів.
"Залучення до підтримки ветеранів як елемент системної діяльності компанії не лише сприяє їх поверненню до активного життя, але й сприяє створенню більш стабільного бізнесу та міцніших спільнот", - підкреслили в МХП.
Рескілінг: чому ветеранам часто необхідно опановувати нові спеціальності.
Після завершення служби демобілізовані особи повертаються з різноманітним досвідом, емоційним станом і готовністю знову долучитися до робочого процесу. Тому, як зазначають у ПУМБ, немає єдиного універсального підходу до адаптації. У банку акцентують увагу на тому, що цей процес розробляється індивідуально, враховуючи фізичний та емоційний стан людини після повернення, її професійний досвід, мотивацію та готовність до змін у кар'єрі. Такий персоналізований підхід дозволяє зменшити рівень стресу, спростити адаптацію та підвищити ймовірність того, що працівник надовго залишиться в компанії.
"Деяким людям комфортно повернутися до своєї команди та одразу взятися за звичні завдання, тоді як інші потребують більше часу, інакшого темпу або навіть зміни в своїй ролі чи напрямку роботи. Саме тому для нас гнучкість є не просто формальністю, а можливістю спільно з працівником знайти оптимальний спосіб повернення, який дозволить поступово адаптуватися, відновити робочий ритм і знову відчути впевненість," - зазначили в ПУМБ.
Після повернення працівник має зустріч із керівником, де обговорюються його очікування, потреби та подальші кар'єрні можливості. Частина ветеранів повертається на попередні посади, а інші обирають новий професійний напрям або підрозділ. Потім банк підбирає найбільш відповідний варіант, орієнтуючись не лише на вакансію, а й на комфортну адаптацію та поступове відновлення робочого ритму без надмірного стресу.
Рескіл в МХП відкриває для ветеранів можливості отримати новий професійний напрям і довгострокову зайнятість. Під час відбору програм в компанії враховують реальний попит ринку, перспективи працевлаштування та практичну цінність навичок. Окремо оцінюється досвід, отриманий під час служби, який може стати перевагою. Наприклад, у підготовці операторів дронів ветерани часто вже мають навички роботи з технологіями, концентрації та швидкого ухвалення рішень. У поєднанні з розвитком агросектору це відкриває для них нові професійні можливості.
"Для нас важливо, щоб після навчання людина отримувала не лише знання, а й реальні варіанти, як-от роботу за новою спеціальністю, розвиток або запуск власної справи", - наголошують в МХП.
Крім того, компанія приділяє особливу увагу цифровим навичкам ветеранів, які вже інтегровані в різні професійні сфери: від маркетингу та комунікацій до підприємництва й управління власними проектами. Для деяких ветеранів це стає можливістю працювати дистанційно, змінити професійну орієнтацію або вибрати більш гнучкий графік роботи. Це також має велике значення для ветеранів, які займаються підприємництвом, оскільки знання в області SMM, SEO, PPC та штучного інтелекту допомагають їм ефективно просувати свої продукти, взаємодіяти з аудиторією та розвивати бізнес.
У компанії ДТЕК зазначили, що приблизно половина ветеранів повертається до своїх колишніх робочих місць. Проте еволюція нових напрямків в енергетиці потребує нових навичок. Для підприємства важливо, щоб співробітники мали можливість розвиватися паралельно з трансформацією галузі. Таким чином, програми з перепідготовки кадрів виступають як інвестиції у людський капітал та майбутню стійкість енергетичного сектору України.
"Наше увагу зосереджено на аналізі професійного досвіду особи, її мотиваційних факторів, фізичних здібностей, інтересів та можливостей для розвитку в обраних сферах діяльності. Компанія підкреслила, що важливо не лише навчити новій спеціальності, але й забезпечити умови для тривалої професійної реалізації."
Економіка після війни буде ветеранською
Уряд підкреслює, що без активного залучення ветеранів відновлення економіки України є неможливим. Тому ветерани поступово перестають бути лише окремою соціальною групою для бізнесу та держави, стаючи повноправними учасниками ринку праці та підприємництва. Їхній досвід, здатність до ухвалення рішень і стійкість все частіше сприймаються як важливий компонент людського капіталу, що позитивно впливає на продуктивність компаній.
У результаті ветеранська економіка поступово виходить за межі соціальної відповідальності та перетворюється на один із факторів економічного розвитку України й відновлення ринку праці.
