FT: У Європі висловлюють тривогу щодо посилення співпраці між Південною Кореєю та Росією.
Європейські союзники Південної Кореї почали сумніватися в надійності Сеула як партнера через поступове відновлення політичних та економічних контактів із Росією. Занепокоєння посилює військове співробітництво Москви з КНДР та продовження війни проти України.
Цю інформацію повідомляє Financial Times.
Одним із знакових моментів зближення з Москвою стала подорож контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом, який пройшов уздовж арктичного узбережжя Росії. Після завершення рейсу президент Південної Кореї Лі Дже Мен зустрів екіпаж судна та оголосив про намір "реагувати рішучими діями та прокласти новий шлях для Республіки Корея".
Цей маршрут дає змогу скоротити шлях до Європи через Суецький канал на 10 днів, однак потребує широкої співпраці з Росією. Європейські дипломати в Сеулі розцінили подорож як дипломатичний і комерційний крок до Москви.
Додаткові занепокоєння викликала новина про те, що з Південної Кореї до Росії було доставлено понад 176 тисяч тонн пального, здебільшого дизельного, в липні та серпні. Згідно з інформацією видання, це пальне транспортували танкери, які підпадають під санкції з боку Великої Британії та Європейського Союзу.
Один з європейських дипломатів, що перебуває у Сеулі, зазначив, що Південна Корея має намір відновити економічні зв'язки з Росією після закінчення конфлікту в Україні.
"Південна Корея насправді не є одностайною в своїх поглядах. Вважається, що конфлікт в Україні не триватиме вічно, і вони прагнуть відновити ділові зв'язки з Росією відразу після його завершення," - зазначив дипломат.
Водночас, як зазначає Financial Times, занепокоєння щодо дотримання Південною Кореєю санкцій та експортного контролю виникло ще до президентства Лі Дже Мена. Зокрема, йшлося про верстати з числовим програмним керуванням, які можуть використовувати для виробництва боєприпасів.
У лютому 2025 року двох південнокорейських керівників засудили за незаконний експорт таких верстатів до Росії. Вони отримали умовні терміни ув'язнення на один рік, а компанію оштрафували на 30 тисяч доларів.
Під час президентства Лі страхи посилилися. У листопаді 2025 року Інститут національної безпеки Південної Кореї організував конфіденційну конференцію з Російською радою з міжнародних справ. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті російської організації, учасники розглядали можливості для політичного діалогу та розширення економічних зв'язків. У червні президент інституту Кім Сон Бе також відвідав Москву для приватних стратегічних переговорів зі своїми російськими колегами.
Іншим важливим аспектом стала кадрова стратегія президента. Лі довірив роль спеціального радника з питань мирної дипломатії Сон Йон Хілу, колишньому лідеру Демократичної партії. Сон, який раніше займав посаду посланника в Росії, підтримує ідею зміцнення відносин з Москвою. У 2013 році він отримав від Володимира Путіна російський орден Дружби.
Професор міжнародних відносин в Університеті іноземних мов Ханкук у Сеулі, Мейсон Річі, підкреслив, що ті представники адміністрації, які підтримують альтернативні підходи до забезпечення безпеки, ризикують втратити свій вплив на президента, тоді як Сон має прямий доступ до нього.
Цього місяця Андрій Руденко, заступник міністра закордонних справ Росії, повідомив, що Москва отримала від уряду Південної Кореї сигнали про намір налагодити відносини після закінчення війни в Україні.
Водночас МЗС Південної Кореї у відповіді Financial Times заперечило, що країна надмірно зближується з Росією.
"Заяви деяких груп про те, що Південна Корея надто близька до Росії, не мають підстав", - зазначили у міністерстві.
Також було підкреслено, що Південна Корея, як свідома частина світової спільноти, активно підтримує міжнародні ініціативи, спрямовані на завершення війни в Україні та відновлення миру.
На фоні цих подій відносини між Сеулом та Києвом зазнали ускладнень. Унаслідок суперечки щодо оприлюднення деталей передачі двох військовополонених з Північної Кореї до Південної Кореї, Лі Дже Мен звинуватив Україну у порушенні угоди про конфіденційність і зажадав вибачень. У відповідь уряд Південної Кореї прийняв рішення відкликати свого посла та частину дипломатичного персоналу з території України.
Дослідниця Інституту політичних досліджень Асан Кім Саеме закликала не перебільшувати значення зближення Сеула з Москвою. За її словами, адміністрація Лі відійшла від так званої "дипломатії, заснованої на цінностях", і дотримується прагматичнішого підходу, орієнтованого на національні інтереси.
Вона зазначила, що Південна Корея традиційно вважає Росію однією з чотирьох основних країн разом із США, Китаєм і Японією. Дослідниця підкреслила, що при формуванні політики щодо Москви, Сеул повинен враховувати російську підтримку, яка сприяє зміцненню військової могутності Північної Кореї, що, в свою чергу, створює загрозу для самої Південної Кореї.
Раніше Південна Корея відкликала свого посла з України у відповідь на заяву президента Володимира Зеленського під час Генеральної Асамблеї ООН, де він згадав про передачу двох північнокорейських військовослужбовців. Південнокорейська влада підкреслила, що публікація цієї інформації порушила угоду про конфіденційність, яка мала на меті захистити військовополонених та їхні сім'ї в Північній Кореї. Після відкликання посла речник українського Міністерства закордонних справ, Георгій Тихий, заявив, що Київ залишається відкритим до конструктивного діалогу з Сеулом, незважаючи на це рішення. Він також повідомив, що українська сторона запросила південнокорейського дипломата до МЗС для обговорення своєї позиції та пошуку шляхів для вирішення ситуації.
