Похорон Младича: Чи відходить Сербія від європейської інтеграції?
Офіційно Белград вже протягом багатьох років має на меті приєднатися до Європейського Союзу. Проте процес інтеграції вже тривалий час перебуває у стадії замороження. Вшанування воєнного злочинця Ратка Младича яскраво продемонструвало, наскільки Сербія віддалена від європейських цінностей.
Підтримані сербською державою похорони Ратко Младича, що відбулися цього тижня в Белграді, порушили у Брюсселі нагальне питання: чи може країна претендувати на членство в Євросоюзі, водночас ховаючи як героя засудженого воєнного злочинця? На думку багатьох оглядачів, ця подія продемонструвала, що процес вступу Сербії до ЄС не просто загальмувався - він значною мірою втратив політичний імпульс.
"Європейський Союз надто довго сприймав Сербію лише як ще одного кандидата на вступ," – зазначила в інтерв'ю DW Енджеллуше Моріна з Європейської ради з міжнародних відносин. Вона підкреслила, що така позиція Брюсселя зберігалася, незважаючи на постійне відхилення Белграда від демократичних норм та принципів верховенства права.
Експерт Наїм Лео Бесірі з сербського Інституту європейських справ зазначає: "Протягом останніх п'яти років правляча коаліція в Сербії не реалізувала жодного з обіцянок, що містяться в програмі реформ".
Країна, яка прагне до євроінтеграції, але віддаляється від Європейського Союзу.
Обидва фахівці підкреслюють, що Белград не підтримав санкції Європейського Союзу проти Російської Федерації. Додатково, за правління націоналістичного президента Александара Вучича, ситуація з дотриманням демократичних норм погіршилася, а стосунки з Косовом залишаються в складному стані.
Незважаючи на те, що Міжнародний суд ООН виніс вирок Ратко Младичу, засудивши його до довічного ув'язнення за вчинення геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, у понеділок відбулося його поховання в Белграді з військовими почестями, на якому були присутні представники уряду. Хоча президент Вучич не з'явився на церемонії особисто, він активно підтримував організацію цього публічного заходу та захищав його проведення.
Брюссель відреагував на дії сербських властей дуже рішуче. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн охарактеризувала ці матеріали як шокуючі. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта засудив прославляння воєнних злочинців, а комісарка з питань розширення Марта Кос скасувала свій запланований візит до Сербії.
Чи був ЄС занадто поблажливим до Сербії всі ці роки?
Проте Моріна та Бесірі переконані, що цього недостатньо. Вони вважають, що Вучичу надто довго надавали великий простір для маневру. Крім того, на їхню думку, до нього проявляли надмірну поблажливість, вважаючи його незамінним партнером, який може забезпечити стабільність на Західних Балканах і зберегти Сербію в орбіті Заходу, незважаючи на те, що він нехтує основними європейськими цінностями.
Бесірі підкреслює, що сербське громадянське суспільство протягом тривалого часу звертало увагу Брюсселя на загрози, які реґіональна влада становить для свободи медіа, принципів верховенства права та демократичних структур. Проте, як він зазначає, Європейський Союз в основному ігнорував ці попередження.
Цікаво, що економічні зв'язки підкреслюють сильну взаємодію між Європейським Союзом та Сербією. ЄС займає позицію найбільшого торгового партнера, інвестора та фінансового спонсора для Сербії. Однак на політичному рівні Белград активно розвиває близьке співробітництво з Москвою.
Таким чином, один із часто наводимих аргументів на підтримку продовження стосунків із Сербією базується на занепокоєнні, що посилення тиску може призвести до ще більшої орієнтації країни на Росію або Китай.
Сильні економічні зв'язки та близькі відносини з Москвою.
Моріна підкреслює, що ізоляція Сербії могла б мати небезпечні наслідки, проте вона бачить альтернативи, які знаходяться між відмовою від компромісів і повним розривом зв'язків. Вона зазначає, що Європейський Союз має продовжувати співпрацювати з сербським суспільством, одночасно спонукаючи Вучича до прийняття чітких політичних рішень.
За словами Бесірі, Росія і Китай не здатні стати альтернативою європейському ринку. На думку аналітика, Вучич використовує ці дві країни як загрозу, щоб стримати Брюссель від ухвалення більш рішучих заходів.
Обидва фахівці вважають, що сучасна стратегія Вучича полягає в тому, що він отримує переваги від співпраці з Євросоюзом, не здійснюючи при цьому ключових реформ. У свою чергу, Брюссель може продовжувати стверджувати, що Сербія залишається на зв'язку з європейськими інститутами.
Які можливості має ЄС для фінансового тиску на Вучича
Утім, ЄС не залишався цілком пасивним і почав здійснювати фінансовий тиск на Сербію. Приміром, подальші виплати в рамках Плану зростання для Західних Балкан було призупинено через занепокоєння щодо незалежності судової гілки влади.
Проте Бесірі має сумніви щодо того, чи вплине це на розрахунки Вучича. Експерт зауважує, що значне зменшення фінансування може завдати більшої шкоди простим людям, аніж політичній верхівці. Він пропонує вжити конкретні заходи проти тих, хто відповідальний за деградацію демократії в країні та зловживання її інститутами.
Чи здатні вибори спричинити зміни?
Дострокові парламентські вибори в Сербії, заплановані на 25 жовтня, можуть виявитися серйозним тестом для політичної стратегії Вучича. Після 12 років на президентській посаді він має намір зберегти свій вплив у політичному житті країни, прагнучи стати новим прем'єр-міністром.
Водночас політичні сили опозиції в Сербії залишаються фрагментованими, і, за словами Бесірі, їм буде "дуже складно досягти демократичної перемоги на виборах, які не відповідають демократичним стандартам".
Жоден з фахівців не прогнозує, що лише одні вибори зможуть привести до відновлення інституцій в Сербії або суттєво трансформувати її зв'язки з Європейським Союзом.
Примирення поки що виглядає як віддалена можливість.
Урегулювання конфлікту в регіоні виглядає ще більш недосяжним. Як зазначає Бесірі, Сербія повинна спочатку визнати свою відповідальність за події війни 1990-х років і прийняти факти щодо скоєних злочинів. Проте в сербській політиці, освіті та медіа до сих пір панують наративи, які змальовують сербів виключно в ролі жертв.
Ознайомтеся також: Після кончини Младича: чому на Балканах досі не вдалося досягти примирення.
"Те, що ми спостерігаємо в останні дні, насправді є повною протилежністю того, що було створено протягом багатьох років," - підкреслює Моріна.
Вона додає, що похорон Младича не став причиною такого розвитку подій. Він просто ще раз унаочнив, наскільки далекою є Сербія як від регіонального примирення, так і від членства в ЄС, вважає оглядачка.
