"Зберігати контакт з учасниками та передбачати їх потреби" – ось як функціонує Kharkiv IT Cluster в умовах війни.

Харківський IT-ринок за час повномасштабної війни пережив кілька хвиль релокації, повернення та повторного переміщення людей. Водночас компанії продовжують працювати з міжнародними ринками, інвестувати в освіту, енергетичну стійкість і розвиток локальної екосистеми.

Як змінювалися запити IT-бізнесу за ці роки, чого компанії очікують від нової команди Мінцифри та що відбувається з айтівцями, які повертаються до Харкова? Про AIN поговорив з виконавчою директоркою Kharkiv IT Cluster Ольгою Шаповал.

Щодо нового складу Міністерства цифрової трансформації.

Які сподівання має кластер щодо нової команди Мінцифри, враховуючи попередній досвід взаємодії?

Насамперед, я б хотів зберегти робочі відносини. Це надзвичайно приємно, коли можна взаємодіяти з ними не лише як з політичними фігурами, а в першу чергу як з державними управлінцями. Нам це вдалося налагодити з попередньою командою.

Що я маю на увазі під терміном "професійні взаємини": навіть у випадках, коли виникають суперечності інтересів — держава має свої цілі, а ми свої — завжди можна знайти можливість для діалогу. Це стосується також і внутрішніх процесів у компаніях. Наприклад, відділ продажу може скаржитися: "Виробництво робить усе неправильно, тому ми не можемо продавати". У відповідь виробництво може зазначити: "Сейлзи надають невідповідний продукт". Однак, як тільки вони сідають разом за стіл, є шанс досягти компромісу.

Щодо держави ситуація схожа. Вона заявляє: "Вам всім потрібно платити менше, а нам необхідно забезпечити армію". На що ми відповідаємо: "Дайте нам можливість рости". Адже краще отримати 2% від Coca-Cola, ніж 100% від вуличного кіоску. Наше прагнення — це розвиток.

З попередньою Мінцифрою в нас цей баланс працював. І зараз я бачу, що цей трек зберігається. Нова міністерка Оксана Ферчук дуже відкрита.

Image credit: Kharkiv IT Cluster

Навіть те, що вона фізично приїхала в Харків?Йдеться про візить міністерки у Харків на Global Tech Kharkiv: Invest Forum у серпні 2026 року. Організаторами стали Kharkiv IT Cluster та Eastern Ukraine EDIH. Подія зібрала понад 800 представників технологічних компаній, виробничого бізнесу, держави, громад, освіти, міжнародних партнерів та інвесторів.,говорила з людьми, об'їхала місто, подивилася, як тут усе працює, -- це важливо. Їй було важливо поговорити з людьми наживо. Певні моменти їй відгукнулися.

Ми узгодили, що для нас суттєві кілька напрямків, зокрема в сфері освіти, про які вона згадувала у своїх публічних виступах. У нас вже є певні досягнення. Тож через три місяці ми зможемо зібратися і представити: ось що було оголошено, а ось які результати вже досягнуті.

Також зверніть увагу на: Суверенний штучний інтелект, цифрові ініціативи у військовій сфері, а також еволюцію продуктів подвійного призначення. Які ключові напрямки розвитку обрала нова глава Міністерства цифрової трансформації Оксана Ферчук – дізнайтеся в нашому інтерв'ю.

Другий момент -- політичний, він не завжди раціональний. Питання в тому, чи вистачить сил новій міністерці та її команді ці політичні моменти долати.

Ми тут, як кластер, аполітичні й не можемо на це впливати. Тобто в нас немає політичних партій, амбіцій тощо. Але це те, що може певним чином стримувати зміни.

Приємно, що існує можливість вести відкритий діалог з усіма учасниками. Значно гірше було б, якби на міністерську посаду призначили особу, яка не зацікавлена у спілкуванні.

Вже на другий або третій день після призначення нова міністерка зібралася за круглим столом із представниками провідних асоціацій. Я мала можливість бути присутньою на цій зустрічі, а згодом ми організували ще одну. Її готовність до співпраці справляє враження. Найголовніше тепер — зберегти цю енергію.

О важливості спільноти

Які наразі основні запити від IT-спільноти до кластера? Які питання чи потреби виникають найчастіше?

Ми розділили нашу роботу на дві складові. Перша з них є прикладною, в якій ми надаємо практичну користь і вирішуємо конкретні запити.

Наприклад, підприємство планує вкласти кошти в стартап і прагне сформувати команду. Ми проводимо відкритий конкурс, отримуючи 50 заявок від стартапів, після чого компанія вибирає своїх партнерів.

Або компанія може стверджувати: "Ми помічаємо, що попит на джуніорів зараз не надто високий, але знаємо, що в певному університеті є факультет, який готує відмінних фахівців. Давайте вкладемо туди наш час і ресурси: наші спеціалісти проведуть курс, а потім ми запрошуємо до себе п'ятьох найкращих студентів".

Ми це організовуємо під ключ.

Це стосується і міжнародного бізнес-девелопменту. Наприклад, учасник приходить і каже: "Нам цікавий певний географічний ринок. Може, він цікавий ще комусь? Ми б поїхали разом на roadshow".

З одного боку, компанії можуть змагатися одна з одною. Проте, їхнє сприйняття ситуації може бути зовсім іншим. Вони можуть обрати співпрацю з підприємствами, які доповнюють їхні послуги, замість того, щоб вважати один одного конкурентами. Наприклад, обидві компанії орієнтовані на виробничі підприємства з чисельністю персоналу понад 1000 осіб. Одна з них пропонує ERP-рішення, а інша спеціалізується на веброзробці. Хоча клієнт у них спільний, вони не створюють конкуренцію одна одній. Ці бізнеси вже усвідомлюють, що можуть використовувати переваги кластерного підходу.

А якщо виникає emergency -- як під час пандемії COVID-19, так і зараз -- компанії також звертаються. Наприклад, ми постійно консультуємо щодо бронювання. Для нас важливо, щоб компанії робили все чітко, відповідно до законодавства, і ніхто не намагався зловживати.

Ми маємо спільноту юристів та окрему групу бухгалтерів, кожна з яких налічує більше 200 учасників. Ми організовуємо зустрічі, де роз'яснюємо, які дії є допустимими, а які можуть призвести до негативних наслідків. На такі навчальні заходи існує значний інтерес.

-- А друга сторона -- екосистемна?

Так, вона також має свої функції, але це більш тривала перспектива. Наприклад, це може включати спільне облаштування підземних приміщень університетів компаніями, підтримку сил безпеки, а також спільне підвищення кваліфікації викладачів.

У рамках кластеру активно функціонує програма підвищення кваліфікації для викладачів українських університетів під назвою Prof2IT. Це дозволяє членам профільного клубу ProfClub Kharkiv IT Cluster, що налічує більше трьох тисяч учасників, регулярно отримувати свіжі знання від фахівців галузі, щоб їх навчальні програми відповідали сучасним вимогам і тенденціям.

Окремо функціонує клуб штучного інтелекту, який зосереджений на розвитку AI та інтеграції його трендів у навчальний процес університетів. Зазвичай на курсах навчаються від 1500 до 2000 викладачів. Чому це важливо? Хоча кожна компанія не отримує негайної вигоди від цього, ми постійно підвищуємо кваліфікацію цих фахівців. Завдяки цьому вони можуть ефективніше навчати студентів, які в майбутньому поповнять ряди компаній. Це стратегічний підхід на довгий термін.

Image credit: Kharkiv IT Cluster

Є запит і на голос спільноти -- можливість спільно обговорити проблему, сформувати позицію, а потім визначити, хто в державі відповідальний за її вирішення.

Якщо ми говоримо про Мінцифри, ми звертаємося з проханням: "Для нас має значення, щоб умови в "Дія.City" залишалися стабільними". Нова міністерка, наприклад, відповідає: "Ми готові цим зайнятися, оскільки це є надзвичайно важливим". Після цього ми спільно формулюємо стратегію дій.

"Дія.City" на сьогоднішній день є чудовим прикладом спільного віртуального середовища. В минулому році навіть Європейський Союз започаткував аналогічну ініціативу під назвою 28th regime.

Редакційна заувага

Концепція EU Inc. (іноді її називають 28-м режимом) пропонує абсолютно цифровий підхід до ведення бізнесу. Реєстрацію можна здійснити онлайн протягом 48 годин, сплативши не більше €100, без необхідності наявності мінімального статутного капіталу.

Формат був розроблений для полегшення процесу заснування інноваційних компаній. Кожне підприємство в Європейському Союзі має можливість обрати цю організаційно-правову структуру з обмеженою відповідальністю та зареєструвати її в будь-якій країні ЄС.

Цей комплект норм не буде замінювати існуючі національні регуляції 27 країн ЄС, а функціонуватиме як більш зручна альтернатива поряд із ними.

У ЄС є проблема: технологічні бізнеси часто започатковують там, а потім переносять у Делавер, США. У Євросоюзі немає єдинорогів у тій кількості, яка могла б бути. Колишній голова Європейського центробанку Маріо Драгі зафіксував цю проблему.

Наразі європейці можуть розглядати "Дія.City" як приклад для 28-го члена ЄС. Ми повинні донести до наших стейкхолдерів, які вважають, що "Дія.City" слід закрити, що це не найкраща стратегія для економіки. Ми можемо поділитися цим досвідом з європейськими партнерами, але важливо, щоб умови залишалися стабільними і передбачуваними.

Дізнайтеся більше: "Існує безліч угод, але їх завжди буде недостатньо". Інвестиції у сфері DefTech, ініціатива "Дія.City Invest" та регуляції НБУ – інтерв'ю з Наталею Денікеєвою.

Тому для наших підприємств надзвичайно важливо визначити спільну точку зору: "Дія.City" має велике значення, а стабільність умов є ключовою. Наступним кроком має стати реалізація ініціатив, які принесуть користь усьому екосистемному середовищу.

Очевидно, що жодна особа не отримує від цього безпосередньої вигоди, але вигода йде на користь всій екосистемі. Тому важливо знаходити людей, які поділяють твої погляди.

Унікальність нетворкінгу важко переоцінити, особливо в умовах війни. Це не лише про масштабні події. Часто зустріч з п'ятьма, сімома або десятьма людьми приносить більше користі, ніж захід, в якому беруть участь тисячі осіб.

Як п'ятирічний період повномасштабної війни трансформував потреби на IT-ринку?

Для нас, як для кластера, дуже важливо постійно тримати зв'язок із мемберами, чути їх і покращувати перелік послуги, які ми можемо їм запропонувати. І дуже часто -- думати за них наперед.

Наприклад, сьогодні звучали теми [розмова була записана на полях Global Tech Kharkiv: Invest Forum 2026. -- ред.], які на перший погляд не мають стосунку до IT. Здавалося б, до чого айтівці до енергетики? Але якщо не буде енергонезалежності, люди просто не зможуть жити в цій країні -- не буде світла, тепла та інших базових речей.

Image credit: Kharkiv IT Cluster

Енергетичний сектор посідає одне з головних місць у нашій стратегії. Цей пріоритет ми визначили ще в 2023 році, активно співпрацюючи з державними структурами та міжнародними партнерами. У поточному році ми досягли узгодження з великими підприємствами та асоціаціями на національному рівні, а також офіційно затвердили його через Громадську раду.

Міжнародна експансія українського IT

Чи зіткнулися харківські компанії з новими труднощами при виході на міжнародні ринки, і в чому полягають ці виклики?

Раніше благодійники фінансували участь у міжнародних поїздках. Компанії відправляли своїх представників на виставки та створювали масштабні національні павільйони для України. Сьогодні ж обсяги фінансування значно скоротилися, і підприємствам доводиться використовувати власні кошти. Витрати на участь у виставці починаються від $5000-$7000. У ситуації, коли кількість клієнтів зменшилася, а не всі працівники мають бронювання, це стає серйозним викликом.

Існує ще одна складність: деякі колишні працівники компаній реєструються як ФОП III групи та безпосередньо співпрацюють з міжнародними клієнтами. Вони привозять гроші в Україну і сплачують податки, проте не мають можливості забронюватися для виїзду до замовника. Тому єдиним варіантом для них залишається йти на роботу в найм, але попит на такі вакансії залишається досить низьким.

За нашими оцінками, [таких "вільних ФОПів". -- ред.] щонайменше 30-40% галузі. Якщо ці люди завтра втратять роботу, це не означатиме плюс 30-40% працівників для інших компаній. Це буде втрата 30-40% валютного виторгу для економіки, а далі можна рахувати, скільки податків ми втратимо.

Отже, проблема ФОПів є важливим аспектом цієї ситуації. Вони входять до складу різних асоціацій та кластерів. Виникає питання, хто зможе їх об'єднати та представляти їх інтереси, щоб забезпечити їхню ефективну діяльність.

Є небезпечний наратив, який навіть потрапив у документи МВФ, але його не МВФ придумав -- це позиція, яку сформували українські сторони: що ФОПи III групи та інші підприємці нібито заважають. Є багато аналітичних досліджень, які показують, що ФОПи не є причиною дефіциту грошей у бюджеті.

Ба більше, донори зараз готові давати гроші саме дрібному, а не великому бізнесу. А дрібний бізнес в Україні -- це переважно фізичні особи-підприємці. І водночас значна частина цих підприємців не може виїхати.

Коло знову замкнулося, і міжнародний напрямок стало важко просувати. Цю ситуацію необхідно вирішити.

Раніше обласні та військові адміністрації мали можливість надавати статус критичності малому бізнесу. Це дозволяло допомогти компаніям, які ще не доросли до "Дія.City", але вже роблять щось корисне -- зокрема, працюють у Defense Tech.

На даний момент ця можливість була скасована.

Ознайомтесь також: Кабінет Міністрів оновив умови бронювання від призову на військову службу. Яка реакція IT-сектору та оборонних технологій, а також думки юристів з цього приводу?

Щодо повторної еміграції ІТ-фахівців.

Раніше ви згадували, що до Харкова повернулися 15 000 IT-спеціалістів. Яка була тенденція цього повернення і яка ситуація з нею на даний момент?

У 2022 році в Харкові та області було приблизно 50 000-65 000 людей в IT -- залежно від того, чи рахувати фрілансерів.

Після старту повномасштабної війни багато людей залишили свої домівки. У Харкові наразі проживає близько 300 тисяч осіб, серед яких близько 7000 представників ІТ-сфери.

Ми отримали ці дані шляхом безпосередніх запитів до компаній. Насправді, ми охоплюємо практично всю галузь у цьому регіоні. Однак, оскільки це чутлива інформація, зовнішні дослідження не можуть її повністю підтвердити.

Після Харківської операції у 2022 році?Харківська наступальна операція розпочалася 6 вересня 2022 року й стала одним із найуспішніших контрнаступів ЗСУ. За перший етап операції українські сили звільнили близько 11 500 км² території та понад 500 населених пунктів. почалося повернення -- приблизно 15 000 людей. Потім був 2023 рік, а далі почалися постійні переміщення.

Люди виїжджали через брак інфраструктури. Потім була зима, коли в Харкові ситуація з енергетикою була кращою -- поверталися.

Розпочинаються більш інтенсивні приїзди — люди знову починають пересуватися. Тим часом ми продовжуємо підраховувати податки, і мешканці Харкова продовжують їх сплачувати.

В даний час існує безліч випадків, коли особи повертаються в цей регіон завдяки бронюванню. У прифронтових зонах, в залежності від конкретної області, існує можливість отримання бронювання для 75% або навіть 100% співробітників.

Одна компанія нещодавно проводила день народження і розповідала: "До нас повернулося стільки людей у Харків, що ми прийшли, а офіс повний".

Image credit: Kharkiv IT Cluster

Але це не означає, що така ситуація залишатиметься завжди. Завтра ворог може змінити стратегію -- і почнуться нові релокації людей з Харкова.

Якщо брати загальну кількість айтівців в Україні, це близько 290 000-300 000 людей. Приблизно 30% зараз фізично перебувають не там, де працюють або де були до війни. Але де саме ці люди -- ми не знаємо.

Безпека є для них пріоритетом. Люди прагнуть уникати скупчень у офісах. У Харкові відбулися обстріли офісних будівель, і подібні ситуації спостерігаються також у Києві, де офіси IT-компаній зазнали руйнувань.

Ми не можемо стверджувати, чи саме цей офіс був мішенню, чи ж удар влучив у поруч розташовану будівлю. Однак, люди почали виявляти значну обережність. Тому ситуація зі статистичними даними наразі залишається заплутаною.

Ми здебільшого оцінюємо ситуацію на основі податкових показників. За цими даними Харків продовжує утримувати приблизно 15% сектора.

-- Що ще важливо почути про Харків і його IT-спільноту?

Ми високо цінуємо співпрацю між національними асоціаціями та кластерами. Сьогодні наш альянс Tech Energy об'єднує 24 різноманітні кластери, включаючи технологічні, IT та інженерні. Хоча вони мають різні напрямки, представники цих груп успішно налагоджують взаємодію.

Ми вже розпочали реалізацію перших спільних ініціатив, залучаючи грантові ресурси та набираючись досвіду спільної роботи. Для нас є надзвичайно важливим, щоб кожен регіон України мав свій власний кластер, і щоб на карті країни не залишалося білих плям в сфері IT.

IT-спільнота в певному розумінні виступає каталізатором інноваційних ідей. Спеціалісти в цій галузі — надзвичайно креативні особистості. Багато керівників компаній — це успішні студенти та переможці олімпіад. Що це свідчить? Вони мають пристрасть до розв'язання складних задач. А таких задач у наш час вистачає.

Тому я хотіла б акцентувати увагу на цьому аспекті: технологічна інтеграція насправді може стати однією з основних умов для досягнення миру, якого ми всі так прагнемо.