Золото, мечі та заховані коні: у Франції виявили вражаючий цвинтар віком 1500 років.
Археологи виявили 14 поховань людей і два захоронення коней, що містили багатий набір артефактів: мечі, щити, а також золоті та срібні прикраси.
Археологи на сході Франції натрапили на давній цвинтар, датований другою половиною V століття, де разом з людьми були поховані коні, зброя та дорогоцінності. Серед знайдених артефактів — мечі, щити, а також золоті й срібні прикраси з гранатовими вставками. Проте особливий інтерес дослідників викликали ознаки тяжких травм на кістках похованих, які можуть свідчити про насильство в цьому регіоні в період занепаду Західної Римської імперії, повідомляє INRAP.
Розкопки провів Національний інститут превентивних археологічних досліджень Франції в Хорбур-Вірі поблизу Кольмара, в регіоні Ельзас. Дослідники знайшли 14 людських могил і два поховання коней. Крім того, на цій території виявили залишки давнішого римського поселення, що дає змогу простежити зміни в житті регіону від римської доби до раннього Середньовіччя.
Мечі, розкішні ювелірні вироби та озброєння з коштовними інкрустаціями.
На кладовищі було поховано 11 дорослих осіб або підлітків, а також трьох малюків. Деякі могили виділялися розкішним поховальним приладдям, що вказує на соціальну нерівність в суспільстві того часу.
Дослідники виявили найбільший інтерес до двох чоловічих гробниць. У цих похованнях виявлено мечі з частково збереженими дерев'яними піхвами, довгі однолезові ножі, відомі як скрамасокси, щити та зброю типу ангон. Декілька деталей одягу та зброї були оздоблені золотими, срібними елементами та вставками з гранату.
На думку археологів, це обладнання схоже на артефакти, виявлені в могилах германських вождів або воїнів, що служили в римській армії в п'ятому столітті. Проте самі поховання не дозволяють однозначно визначити етнічне походження цих осіб.
Ще два поховання вирізнялися прикрасами, характерними для жіночих могил. Серед знахідок - позолочені срібні фібули, брошки у формі птахів, намиста зі скляних намистин, пряжки для ременів і кістяні гребені.
Однією з унікальних рис цього цвинтаря є два поховання коней, які були закопані разом із їхньою збруєю. Ці артефакти надають можливість глибше зрозуміти роль коней та кінського обладнання у формуванні соціального статусу і військової ідентичності суспільств минулого.
На骨ях двох осіб знайшли ознаки ударів, завданих зброєю.
Окрім коштовностей та озброєння, археологи дослідили стан людських останків. Попередній антропологічний аналіз виявив у деяких похованих серйозні травми та проблеми зі здоров'ям.
Зокрема, щонайменше двоє людей мали переломи, які, ймовірно, неправильно загоїлися. В одного з них травма призвела до нерухомості колінного суглоба й могла заважати нормально користуватися ногою.
Сліди на кістках двох людей, які вчені асоціюють із ушкодженнями від ріжучих знарядь, виглядають ще більш вражаюче. Оскільки навколо травм не спостерігається ознак загоєння, дослідники вважають, що ці особи могли загинути незабаром після отримання поранень.
В інституті зазначили, що незвично виявити можливі смертельні поранення від зброї одразу у двох людей із такої невеликої поховальної громади. Це також змушує дослідників припускати, що зброя в могилах могла бути не лише символом високого статусу, а й свідченням реальної військової діяльності.
Точний характер травм та їхній зв'язок зі смертю ще належить з'ясувати. Для цього проведуть додаткові антропологічні дослідження.
Цей цвинтар є свідченням життя германських спільнот після падіння Римської імперії.
Хорбур-Вір знаходиться в безпосередній близькості від Рейну — межі, що протягом багатьох століть відігравала значну роль у військових, політичних та економічних справах Римської імперії.
Починаючи з III століття, співвідношення сил у регіоні змінювалося, а германські громади, зокрема алемани, ставали дедалі помітнішими. Водночас відносини між ними та римлянами не обмежувалися конфліктами: германські воїни могли служити в римській армії, а місцеве населення підтримувало торговельні та інші зв'язки з римським світом.
До V століття політична та військова структура Західної Римської імперії зазнала значних змін. Проте археологічні розкопки в районі Верхнього Рейну підтверджують, що місцеві жителі залишались у цьому регіоні навіть після падіння римського владарювання.
Артефакти, виявлені в Хорбур-Вірі, можуть пролити світло на процес формування нових соціальних і військових еліт у колишніх римських прикордонних зонах. Однак наразі залишається нез'ясованим, чи належали поховані алеманам, представникам інших германських племен або особам, які мали зв'язок з римською армією.
На місці цвинтаря раніше існувало римське поселення з дорогами, печами та колодязями
Археологічні дослідження виявили сліди давнього поселення, яке існувало на цій місцевості задовго до того, як тут з'явився цвинтар.
Перші ознаки людської активності відносяться до середини I століття нашої ери. Археологічні шари в цьому поселенні мають товщину понад 1,5 метра. У II та III століттях воно продовжувало своє розширення: на території були зведені будівлі на кам'яних основах, прокладені дороги, встановлені печі, колодязі та різноманітні ями.
У IV столітті обстановка зазнала змін. Темні алювіальні відкладення покрили частини поселення, і ознаки людської активності стали менш помітними. Близько століття потому, одна з ділянок цієї місцевості була перетворена на кладовище.
В інституті підкреслюють, що ця знахідка має велике значення через брак археологічних артефактів V століття, які висвітлюють існування германських спільнот в Ельзасі. Подальше дослідження поховань дозволить глибше зрозуміти походження місцевих жителів, їх соціальні зв'язки та міграційні процеси після падіння римської імперії.
Вам можуть бути цікаві також новини:
