Укріплення демократії: чотири перспективи на FIMI.
Найефективніший спосіб захисту від FIMI залишається незмінним: це демократичні інституції, вільні засоби масової інформації, незалежні дослідження та активна участь громадян у суспільному житті.
Згідно з визначенням Європейської служби зовнішніх справ (EEAS), FIMI, або іноземне втручання в інформаційний простір, є формою маніпулятивного впливу, що становить загрозу для демократичних процесів та цінностей, має потенційно шкідливий вплив на них, є свідомим і цілеспрямованим, включаючи елементи пропаганди, дезінформації та цензури інформації.
5 листопада 2026 року в Брюсселі дослідники, посадовці та представники громадянського суспільства зібралися на конференцію Strengthening Democratic Resilience Against FIMI: Research Insights, Policy Outputs & Future Directions ("Зміцнення демократичної стійкості до FIMI: дослідження, політичні рекомендації та напрями на майбутнє"). Це була спільна підсумкова конференція чотирьох європейських дослідницьких проєктів, які вивчають іноземне маніпулювання інформацією та втручання (FIMI): DE-CONSPIRATOR, ADAC.io, RESONANT і ARM. Усі чотири входять до ширшого об'єднання FIMI Research Cluster, яке, за інформацією організаторів, гуртує 37 установ із 18 країн.
Співорганізатором конференції виступила організація Alliance4Europe, партнер консорціуму ADAC.io. Вона ж відповідала за комунікацію з медіа та громадянським суспільством.
За три роки діяльності фокус-кластеру його завдання значно розширилися і тепер охоплюють більше, ніж просто виявлення дезінформаційних кампаній. Сьогодні основні виклики полягають у тому, як "картографувати" ці кампанії, визначити їхніх організаторів, оперативно передавати докази для своєчасної реакції, а також виявляти не лише те, що поширюють дезінформатори, але й те, що вони намагаються приховати. У дискусіях часто згадуються онлайн-фреймворки, зокрема DISARM, який систематизує тактики іноземних інформаційних операцій.
У цьому огляді ми детально висвітлюємо публічну частину конференції, а також її урочисте відкриття, і надаємо короткий огляд ключових тем інших дискусій.
Чотири ініціативи – чотири перспективи на FIMI.
На панелі, що проходила у форматі коротких презентацій (fire-pitching), координатори проєктів підбили підсумки трирічної діяльності та висловили поради для політиків, які займаються їхніми консорціумами. Оскільки три з чотирьох проєктів планується реалізувати до початку 2027 року, деякі доповідачі зазначили, що рекомендації потребують подальшої доопрацювання.
ДЕ-КОНСПІРАТОР: внутрішня сфера іноземних впливів.
Д-р Акін Юнвер, координатор проекту DE-CONSPIRATOR та доцент в Університеті Озєґін, є фахівцем у своїй галузі.
Команда DE-CONSPIRATOR ставить перед собою амбітну мету — зібрати максимально можливу доказову базу про FIMI. Дослідники об'єднали архівні дослідження з вивченням військових і стратегічних доктрин Росії та Китаю, а також проводили аналіз великих даних, опитування й психометричні дослідження. Один із перших висновків, який випливає з цих доктрин, полягає в тому, що Європа, в основному, сприймає FIMI як конкурентну загрозу в інформаційному просторі, тоді як Москву та Пекін ці кампанії з інформаційного втручання вважають "війною іншими засобами".
Головний висновок проєкту стосується внутрішнього підсилення іноземних впливів. За словами д-ра Юнвера, приблизно в 93% інцидентів, які команда віднесла до "успішних", місцеві актори -- політичні партії чи групи інтересів -- підхоплювали іноземні наративи й підлаштовували їх під національний політичний і суспільний контекст. Без такого внутрішнього "ретранслятора" іноземне втручання рідко завдавало відчутної шкоди. Тож FIMI частково переходить у сферу внутрішнього маніпулювання інформацією (DIMI -- Domestic Information Manipulation and Interference).
Д-р Юнвер також застеріг: якщо оцінювати контент лише за критерієм "правда чи фейк", значна частина проблеми лишається поза увагою. Китайські операції, наприклад, часто спираються на правдиву, але вкрай однобічну інформацію. Інформаційні кампанії самі по собі не зупиняють поширення: люди часто поширюють маніпулятивний контент навіть тоді, коли розпізнають його. На індивідуальному рівні вразливість до маніпуляцій корелювала з гострішим відчуттям загрози, темами зради й покинутості, а також із захопленням іноземними державами.
У межах проєкту DE-CONSPIRATOR створено відкритий набір даних FIMI Attribution Event Dataset. У ньому 3 029 інцидентів, які 97 європейських інституцій атрибували в 534 опублікованих документах. Дані показують, що атрибуцією займається невелике коло інституцій. За словами д-ра Юнвера, достатньо впевнена атрибуція (встановлення джерела впливу і зацікавлених акторів) зазвичай займає близько року -- тому він скептично ставиться до обіцянок раннього попередження за допомогою ШІ. Насамкінець він поставив спільноті два відкриті питання. Як адаптувати до нових тактик із боку маніпуляторів такі вже наявні інструменти, як DISARM, OpenCTI (відкрита платформа для роботи з даними про загрози) та STIX (відкритий стандарт обміну інформацією про кіберзагрози). І як добитися реального доступу до даних цифрових платформ (соцмереж) у межах DSA (Акта про цифрові послуги ЄС).
ADAC.io: важливість сумісності перевершує нові інструменти
Рікард Андерссон, координатор проекту ADAC.io та старший викладач у Лундському університеті, є експертом у своїй галузі.
Проєкт ADAC.io (Атрибуція, Дані, Аналіз, Контрзаходи, Сумісність) займається всебічним підходом до боротьби з FIMI, охоплюючи всі етапи - від атрибуції до впровадження контрзаходів. Лундський університет координує цю ініціативу, а серед учасників консорціуму можна знайти Alliance4Europe, Debunk.org, Технічний університет Дортмунда, Університет SWPS, а також Лейденський та Кардіффський університети. Протягом трьох років команда активно працювала над створенням фреймворку DISARM і розробкою інших стандартів, проаналізувавши 159 випадків FIMI та здійснивши додаткові дослідження окремих інцидентів. Дослідження включали теми маніпуляцій у сфері кліматичної політики, гендерні аспекти FIMI, фінансові шахрайства та кросплатформні операції. Відкритий університетський курс проєкту відвідали учасники з понад 18 країн світу.
У своїй промові Рікард Андерссон охарактеризував атрибуцію як "найбільш вразливий елемент": виявити маніпуляцію часто буває відносно просто, але визначити, хто за цим стоїть і з якою метою, – значно складніше. Основний висновок проєкту полягає в тому, що сумісність інструментів є важливішою, ніж розробка нових. Галузь потребує єдиної мови та інтеграції існуючих фреймворків. Опитування, проведене ADAC.io, спростувало поширене переконання: старші респонденти виявили кращі знання про FIMI порівняно з молодшими.
Попередні рекомендації ADAC.io згруповані довкола трьох пріоритетів. Перший -- сильніша, доказова атрибуція зі шкалами впевненості та міжсекторальною співпрацею. Другий -- спільна інфраструктура: єдині стандарти, кращий доступ до даних і довгострокове фінансування замість кризового. Третій -- оцінка тих інструментів протидії FIMI, що справді працюють. Як підсумував Андерссон, Європі не стільки потрібні нові інструменти протидії FIMI, скільки краща атрибуція, сумісність, стала інфраструктура й більше доказів. Виступ він завершив нагадуванням: найнадійнішим захистом залишаються самі демократичні інституції -- вільна преса, незалежні дослідження й активне громадянське суспільство.
RESONANT: оцінювати збитки, а не тільки охоплення.
Сусанна Фонтана, координаторка ініціативи RESONANT та старша менеджерка проектів у Fondazione FORMIT.
Проект RESONANT вивчає явище придушення інформації, яке включає цензуру, переслідування та інші форми тиску, а також його вплив на діаспори, що мешкають у Європі. Команда співпрацювала з фахівцями з різних країн і представниками правоохоронних органів, досліджуючи шість діаспор: російську, китайську, турецьку, нікарагуанську, венесуельську та іранську.
Сусанна Фонтана пояснила, чому їхній проєкт змінив акцент з технологій на наслідки обмеження інформації. Технологічні засоби виявлення постійно еволюціонують і не завжди здатні вловити всі важливі аспекти. Команда провела інтерв'ю з представниками діаспори, дотримуючись суворих норм безпеки та етики, що дозволило їм виявити шкоду на трьох рівнях: особистісному, громадському та соціальному. Основний висновок: навіть невелике охоплення не означає, що маніпуляції та дезінформація завдають менше шкоди. Дезінформаційна кампанія може бути націлена на одну конкретну особу і все одно мати серйозні наслідки. Для проведення такого аналізу необхідно добре знати контекст, що неможливо без взаємодії з конкретною спільнотою.
Основним результатом цього проєкту є посібник для аналітиків і активних громадян, що стосується придушення інформації та FIMI (Посібник з інформаційного придушення та FIMI). Він структурований як набір кроків, що описують, як спостерігати, перевіряти та оцінювати шкідливі інформаційні кампанії, а також безпечно ділитися отриманою інформацією. У посібнику також підкреслюються ризики, пов’язані з повідомленнями про такі кампанії: їх викриття може призвести до збільшення їхньої активності або загрожувати безпеці людей. Рекомендації щодо реагування на такі ситуації залежать від якості зібраних доказів і серйозності наслідків, варіюючись від подальшого спостереження до звернення до відповідних органів. Більш детальну інформацію про доказову базу проєкту можна знайти в статті, присвяченій транснаціональному придушенню інформації (TIS), що спрямоване проти діаспор, а також на сторінці з матеріалами проєкту.
ARM: зворотний бік дезінформації
Лувісе Олен (Lovise Aalen), координаторка проєкту ARM, є професоркою-дослідницею в Інституті Крістіана Міккельсена (Chr. Michelsen Institute).
Проект ARM (Довгі руки авторитарних держав) досліджує придушення інформації як один із проявів FIMI, тобто обмеження голосів і наративів, які виходять за межі держави. У складі команди фахівців-країнознавців проводиться аналіз ситуації в Росії та Китаї, а також в Ефіопії та Руанді — країнах з меншими авторитарними режимами, чиї діаспори в Європі мають значну чисельність.
Професорка Олен описала три механізми, для кожного з яких проєкт склав каталог тактик:
Страх серед творців інформації, таких як журналісти та науковці, викликаний залякуванням, цькуванням та юридичним тиском (правовою війною).
перешкоджання, яке заважає поширенню інформації: від блокування сайтів і відімкнення інтернету до використання модерації платформ у власних цілях;
Управління видимістю — це процес контролю за тим, що спостерігає ваша аудиторія.
У третьому сценарії придушення та дезінформація взаємодіють: критичні думки занурюються в море альтернативного контенту. Як підкреслила професорка Олен, на прикладі Ефіопії та Руанди, які поступово переходять від блокування альтернативних поглядів до своєрідного "затоплення" соціальних мереж альтернативною або спотвореною інформацією, все частіше створеною за допомогою штучного інтелекту.
За висновками роботи проєкту ARM, діаспори бувають і мішенню, і подекуди учасниками придушення інформації. Професорка Олен застерегла від підходів, орієнтованих виключно на посилення заходів безпеки, які розглядають громади та діаспори з інших держав у межах держав ЄС як "підозрюваних", а не як громадян із рівними правами. Вона також наголосила, що чинні інструменти ЄС, зокрема DSA (Акт ЄС про цифрові послуги) та Європейський щит демократії (стратегічна ініціатива Європейської комісії, представлена в листопаді 2025 року для захисту демократичних процесів у ЄС від гібридних загроз, іноземного втручання та маніпуляцій), досі значно більше уваги приділяють дезінформації, ніж придушенню інформації.
За зачиненими дверима: три теми паралельних сесій
Інші сесії конференції проходили відповідно до принципів Chatham House, тому далі представлені основні думки, які були озвучені під час заходу.
Термін "придушення / приховування інформації" став центральною темою обговорення. Учасники підкреслили, що раніше акцент у співпраці з FIMI робився на тому, що публікується, тоді як зараз необхідно так само уважно аналізувати те, що залишається поза увагою. Одна з презентацій базувалася на даних про 91 інцидент, зібраних спільно з шістьма європейськими діаспорами. Ця база даних документує екстериторіальне використання репресивних законів, придбання діаспорних медіа та тиск на сім'ї емігрантів у їхніх країнах. Зростає кількість держав, які не просто блокують інформацію, а "замасковують" її: заповнюючи віртуальний простір правдивими, але однобокими матеріалами, часто з використанням штучного інтелекту. Сучасні інструменти боротьби з FIMI поки що не враховують ці нові виклики достатньо.
Розмежування між зовнішнім і внутрішнім стає все більш нечітким. Під час моніторингу парламентських виборів у Латвії в жовтні 2026 року було виявлено, що більшість кремлівських наративів з’являлися у коментарях, здебільшого під публікаціями латвійських політиків, партій та медіа. Менше ніж 10% таких коментарів було залишено акаунтами, які демонструють ознаки неавтентичної активності. Оскільки ці наративи не вигадують нових подій, а лише інтерпретують реальні факти, традиційні методи дебанкінгу виявляються малоефективними.
Менше нових фреймворків – більше акценту на оцінці ефективності. У дискусіях неодноразово піднімалася проблема: існує безліч фреймворків для FIMI, але недостатньо методів, що дозволяють оцінити, які з контрзаходів дійсно працюють. Деякі з них можуть мати несподівані наслідки, наприклад, блокування може призвести до появи дублікатів акаунтів, а викриття певних операцій лише посилює їхній вплив. Основна думка полягала в тому, що краще об'єднувати та адаптувати вже існуючі фреймворки, такі як DISARM, замість розробки нових. У фінальній дискусії учасники також критично оцінили модель фінансування досліджень. Проєкти, від яких очікують лише оригінальні результати, можуть заважати консолідації зусиль. А паралельні ініціативи потребують можливості інтегрувати свої результати.
Чому це важливо для України
Чимало з матеріалів, представлених на конференції в Брюсселі, відповідає висновкам, які Центр досліджень "Детектора медіа" фіксував у своїх дослідженнях, статтях та моніторингових звітах.
Внутрішні підсилювачі та Telegram. Висновок DE-CONSPIRATOR про те, що іноземні наративи завдають найбільшої шкоди, коли їх підхоплюють місцеві голоси, є добре відомим у контексті українського Telegram. Ще у 2022 році ми вивчали мережу анонімних російських Telegram-каналів, створених для окупованих регіонів, а також спостерігали, як пропагандистські матеріали щодо війни модифікуються українськими, польськими та молдовськими проросійськими платформами. Потужність цих наративів полягає в їх адаптації до місцевих умов.
Прогалина в атрибуції. Те, що атрибуцією займається невелике коло інституцій і що до впевненого висновку щодо акторів кампаній з FIMI минає близько року, -- цілком практична проблема для дослідників, які працюють в умовах війни. Анонімні канали важко атрибувати без доказів на рівні держави. Наприклад, наш аналіз анонімних телеграм-каналів, які СБУ пов'язала з російською воєнною розвідкою, спирався на атрибуцію, яку громадянське суспільство самотужки встановити не могло. Спільні відкриті набори даних, як у DE-CONSPIRATOR, -- крок до того, щоб цю прогалину закрити.
Діаспори та біженці як об'єкт уваги. Інтерес RESONANT і ARM до діаспор має безпосереднє відношення до мільйонів українців, які внаслідок війни змушені шукати притулок за межами країни. Ми проаналізували, як російська дезінформація в соціальних мережах підриває репутацію українських біженців, а також дослідили, яким чином українські соцмережі висвітлюють питання внутрішньо переміщених осіб та біженців.
"Doppelgänger" та "ціна" підтримки України. Згідно зі звітом EU Unrest Report від Alliance4Europe, всього за кілька тижнів до протестів, які відбулися 17 жовтня у Франції, російська мережа Doppelgänger розмістила 639 скоординованих повідомлень, намагаючись спрямувати реальне невдоволення проти української підтримки. Раніше "Детектор медіа" брав участь у міжнародних дослідженнях цієї кампанії: наші аналітики дослідили україномовний сегмент даних для звіту Counter Disinformation Network "Операція 'Doppelgänger': два роки антиукраїнської пропаганди", а також внесли свій вклад у звіт Alliance4Europe, який розкриває, як ця операція функціонує зсередини.
Ресурси
FIMI Attribution Event Dataset (DE-CONSPIRATOR) -- відкриті дані про 3 029 публічно атрибуйованих інцидентів FIMI (англ.)
Suppression of information across borders aimed at diaspora populations: insights from the RESONANT initiative.
Матеріали та звіти RESONANT (англійською мовою)
EU Unrest Analysis: The Manipulation and International Narratives Surrounding France's October 2026 Protests
Фреймворк DISARM (англ.)
Сайти проєктів: DE-CONSPIRATOR, ADAC.io, RESONANT, ARM