Політичні новини України та світу

Які нові законодавчі ініціативи у гуманітарній сфері можуть вплинути на Україну внаслідок започаткування переговорних кластерів із Європейським Союзом?

Євроінтеграція - це не просто формальне виконання вимог Брюсселя, а реальні зміни.

У жовтні цього року Україні офіційно були запущені ще два переговорні кластери, що сприятимуть її євроінтеграційним прагненням. Це кластери № 2 "Внутрішній ринок" та № 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Разом із вже відкритими кластерами № 1 "Основи процесу вступу" і № 6 "Зовнішні відносини", вони значно розширюють спектр реформ, необхідних для наближення до членства в Європейському Союзі.

Процес переговорів складається з шести основних кластерів, що об'єднують 33 окремі розділи. Кожен з цих розділів містить не лише список європейських норм і регуляцій, а й конкретні зміни у законодавстві, функціонуванні державних установ та у відносинах між державою, громадянами і бізнесом.

Ключовим моментом є те, що для активації кожного кластера потрібна єдина згода всіх 27 країн-членів Європейського Союзу. Наявність такої згоди сьогодні є надзвичайно важливим політичним сигналом підтримки України від наших партнерів.

Проте створення кластерів є лише початком нового етапу діяльності, а не фіналом реформ. У гуманітарній та інформаційній сферах можна виділити кілька ключових напрямків, пов'язаних з кластерами № 2 і № 3. Серед них – регулювання цифрових сервісів і великих онлайн-платформ, забезпечення безпеки дітей в інтернет-просторі, вдосконалення норм рекламного ринку, захист культурних цінностей, підтримка розвитку культури, а також адаптація туристичного законодавства до європейських стандартів.

Реклама та медіа: спростимо правила для ринку.

У межах переговорів щодо вступу України до ЄС (Кластер 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання") триває робота над оновленням законодавства у сфері цифрової трансформації та медіа. Парламент зосереджений на гармонізації українських законів із європейськими нормами - від цифрових послуг до прозорого медіаринку.

Зокрема, на виконання вимог Регламенту (ЄС) 2022/2065 (Акт про цифрові послуги / DSA) напрацьовується законодавча база щодо надання послуг проміжного характеру, спрямована на створення дієвих процедур реагування на нелегальний контент і посилення правового захисту користувачів онлайн-платформ. Важливим складником цього напряму є захист неповнолітніх у мережі, що передбачає імплементацію положень Європейської стратегії щодо створення безпечного цифрового середовища для дітей (BIK+) на рівні відповідної Національної стратегії.

У той же час, з огляду на stipulations Регламенту (ЄС) 2022/1925 (Акт про цифрові ринки / DMA), закладаються юридичні основи для обмеження дискримінаційних практик великих цифрових платформ. Це має на меті забезпечити рівні умови доступу до цифрових ринків для національного IT-сектору та медіа.

Практичний крок у впровадженні Директиви про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) - підготовка до другого читання законопроєкту про зміни до Закону "Про рекламу" (№ 12253). Документ закріплює поняття "пряма реклама", впорядковує висвітлення діяльності держорганів та розширює саморегулювання ринку. Крім того, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримає виключне право притягати медіа до відповідальності за порушення законодавства про рекламу.

Іншим важливим етапом стало опрацювання змін до Закону "Про медіа" (законопроєкт № 12111), спрямованих на зміцнення незалежності медіарегулятора, вдосконалення ліцензування та реєстрації, а також розвиток інструментів саморегулювання.

Наступний крок - імплементація Європейського акту про свободу медіа (EMFA)

Для країн Європейського Союзу цей акт має безпосередню силу, тоді як Україні необхідно плавно інтегрувати його в свою правову систему. Очікується, що розгляд відповідного законопроєкту відбудеться в період з кінця 2026 до початку 2027 року.

У січні 2026 року я започаткувала формування міжвідомчої робочої групи, що займалася впровадженням положень EMFA. Цей проект згодом отримав затвердження від Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Наша діяльність базується не лише на простому перекладі норм, а на їхній комплексній адаптації в п'яти ключових напрямках:

* захист журналістів та їхніх джерел (впровадження гарантій нерозкриття джерел, захист комунікацій від обшуків та обмеження щодо використання шпигунського софту);

* забезпечення підтримки для соціальних медіа та регуляторних органів (укріплення редакційної автономії Суспільного (АТ "НСТУ"), стабільне фінансування та посилення інституційної спроможності Національної ради);

* прозорість держреклами та захист конкуренції (прозорий розподіл бюджетних коштів на інформування, публічна звітність і запобігання надмірній концентрації медіаринку);

* сучасні регуляторні новели (аудит вимірювань аудиторії, право користувачів налаштовувати медіапропозицію та захист якісного контенту від безпідставного видалення великими платформами (VLOPs);

* чітко визначені та збалансовані повноваження регулятора (узгодження наглядових і санкційних процесів відповідно до принципів правової визначеності).

До діяльності підгруп залучено різноманітних спеціалістів:

Депутати Верховної Ради, представники Міністерства культури, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а також органів правопорядку і юстиції.

Колектив Національної суспільної телерадіокомпанії України (АТ "НСТУ").

Медійні групи та промислові союзи (Незалежна асоціація телерадіомовлення, 1+1 media, Starlight Media);

Організації, що займаються захистом прав людини та громадянським суспільством, такі як Лабораторія цифрової безпеки, Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Інститут масової інформації (ІМІ), Платформа прав людини та "Детектор медіа".

Зарубіжні партнери (Представництво Ради Європи в Україні, ЮНЕСКО та Організація з безпеки і співробітництва в Європі).

Одночасно ведеться реалізація європейських стандартів, що забезпечують захист журналістів, медіа та громадських активістів від стратегічних позовів, спрямованих на обмеження участі суспільства (анти-SLAPP відповідно до Директиви (ЄС) 2024/1069 та рекомендацій Ради Європи). Крім того, триває розробка механізмів протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням (FIMI).

Відновлення правомірного володіння культурними цінностями, які були вивезені незаконно.

Європейська інтеграція включає в себе аспекти збереження культурної спадщини, що є надзвичайно важливим для України в умовах російської агресії.

У процесі гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу ключовим аспектом є реалізація Директиви 2014/60/ЄС, яка стосується повернення культурних цінностей, що були незаконно вивезені з території держав-членів ЄС.

Водночас захист культурної спадщини не обмежується поверненням незаконно вивезених предметів. У межах переговорного процесу за розділом 26 "Освіта та культура" важливо враховувати європейські підходи до збереження культурного надбання, розвитку культурного співробітництва та доступу до культурного життя.

Йдеться про реалізацію Стратегії розвитку української культури відповідно до європейських пріоритетів, що визначена Європейською комісією у Звіті щодо України за 2025 рік пріоритетом, розвиток міжнародної культурної співпраці та інтеграції України до європейського культурного простору, розширення участі українських культурних інституцій, митців та організацій у програмах ЄС, зокрема "Креативна Європа", підтримку культурного розмаїття, міжкультурного діалогу і доступності культурних послуг, розвиток культурних та креативних індустрій як складової економічного й суспільного розвитку та інші.

Європейські механізми захисту прав споживачів у сфері туристичних послуг

У процесі приведення свого законодавства у відповідність до європейських стандартів Україна повинна врахувати аспекти Директиви 2015/2302, яка стосується пакетних туристичних подорожей та супутніх туристичних послуг. Ця директива забезпечує захист прав споживачів, що обирають комплексні туристичні пропозиції, зокрема, у питаннях відповідальності туроператорів та захисту туристів у випадках змін або скасувань подорожей.

Не менш важливо звернути увагу на Директиву 2008/122/ЄС, що регулює певні угоди в галузі таймшеру, довгострокових туристичних пропозицій, а також їх перепродажу та обміну. Основна мета цієї директиви полягає в забезпеченні адекватної інформації для споживачів та захисту їх від недобросовісних практик у договірних відносинах.

Це також відкриває нові можливості для українських спеціалістів та організацій у туристичній сфері, оскільки Платформа туризму ЄС, ініційована за сприяння Європейської комісії, сприяє співпраці між учасниками туристичного сектора. Її мета – підтримати перехід до більш екологічних, цифрових і сталих послуг та операцій.

Іншим важливим аспектом є Регламент ЄС 2024/1028, який стосується збору та обміну інформацією про послуги короткострокової оренди житла. З одного боку, цей регламент забезпечить кращий захист прав орендарів, підвищуючи прозорість інформації про відповідні послуги. З іншого боку, він допоможе легалізувати ринок, сприяючи заповненню бюджетів через адекватний облік і обмін даними.

Комітет підготував до другого читання новий опублікований проєкт Закону "Про туризм" (№ 4162). Це рамковий документ, підготовлений з урахуванням останніх директив ЄС, який необхідний для розвитку та якісного відновлення туристичної галузі.

Євроінтеграція вимірюється не кількістю перекладених директив чи ухвалених законів. Її справжній результат - це безпечніше цифрове середовище для дітей, прозоріші правила для онлайн-бізнесу, захищеніші права туристів, реальні механізми повернення культурних цінностей, розвиток міжєвропейського культурного співробітництва. Це реальні зміни, які має відчути кожен українець.

Читайте також