Політичні новини України та світу

Нові загрози з боку Росії: як держави Балтії розробляють евакуаційні стратегії та зміцнюють свою обороноздатність.

Балтійські країни, здається, активно готуються до можливого найгіршого розвитку подій — відкритих агресивних дій з боку Росії. Внаслідок диверсій на оборонних заводах, погроз з Кремля та зростання гібридних атак, Естонія, Латвія та Литва суттєво переглядають свою оборонну стратегію: вони будують укріплення на кордонах, посилюють військову присутність та розробляють плани на випадок вторгнення.

Найбільш уразлива до нападу РФ Естонія з 1 грудня закриває всі пункти пропуску на російському кордоні через інцидент зі спробою диверсії на оборонному підприємстві. Країна також підготувала план евакуації населення та урядових даних, щоб зберегти їх у разі окупації.

UA.News розповідає, як держави Балтії готуються до можливої воєнної ескалації РФ, чи піде Кремль на сценарій "Крим-2" та що про це кажуть українські експерти-міжнародники.

Кремль посилює тиск на країни Балтії

Кремль посилює тиск у конфлікті та намагається залякати держави, що активно підтримують Україну, шляхом створення інформаційних приводів для провокацій та звинувачуючи сусідні країни у вигаданих агресивних діях. Одночасно Москва перевіряє, як швидко НАТО зможе відреагувати на потенційні загрози з боку східного флангу.

"Якщо Росія зіткнеться з прямим нападом на Калінінград, то неминуче буде розглядати застосування всіх видів зброї з нашого арсеналу", -- з такими погрозами російський диктатор Путін виступив 1 жовтня. Це сталося через кілька днів після того, як Росія попередила про готовність застосувати ядерну зброю, якщо НАТО спробує ізолювати Калінінградську область РФ, де базується її російський флот та ракетні комплекси.

У дипломатичному зверненні Москва вказала на "необачний та небезпечний напрямок", який, на її думку, підвищує "значну ймовірність виникнення прямого збройного конфлікту". Крім того, вона попередила про ймовірність "російських атак на центри ухвалення рішень у країнах-членах Альянсу вже з самого початку".

Кремль посилив свою риторику щодо Балтійських країн на фоні вимог про формування нової архітектури безпеки та виведення сил НАТО з Східної Європи. Російська сторона просуває ці ідеї під виглядом пропозицій щодо мирних переговорів щодо України. За оцінками аналітиків, тон заяв Москви нагадує епоху Холодної війни або навіть часи, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну. Як обґрунтування, російські чиновники висловлюють занепокоєння щодо безпеки російськомовного населення та стверджують, що українські військові формування розміщуються в регіоні для можливих атак на Росію.

Все частіше інформаційний і політичний тиск на країни Балтії перетворюється на диверсії, акти саботажу, кібератаки та військову агресію. Українські аналітики, спираючись на дані OSINT-трекера, зафіксували більше 100 ворожих інцидентів у Балтійському регіоні. Дослідження демонструє еволюцію агресивних дій з боку Москви: якщо в 2022-2023 роках це були лише політичні сигнали, то в 2024 році Росія перейшла до саботажу, а у 2025-2026 роках — до відкритого військового тиску, порушення повітряного простору та масового глушіння GPS-сигналів.

Восени ряд диверсійних актів вразив оборонні підприємства в регіоні. У вересні міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна повідомив, що служба внутрішньої безпеки країни виявила зв'язок російських спецслужб із підпалом заводу Milrem Robotics, який спеціалізується на виробництві військових роботизованих систем. Цей інцидент став частиною масштабної кампанії саботажу в Європі, спрямованої на залякування держав, що підтримують Україну.

Вже у листопаді стався схожий інцидент. Цього разу група агентів намагалася підпалити потужності оборонного підприємства Threod Systems. За даними Служби внутрішньої безпеки Естонії, диверсію організували за наказом російської військової розвідки (ГРУ).

З метою уникнення нових інцидентів, Міністерство закордонних справ Естонії оголосило, що з 1 грудня всі автомобільні переходи з Росією будуть закриті для транспорту та пішоходів.

Нова стратегія оборони для регіону

Військові аналітики відзначають, що Естонія, Латвія та Литва володіють обмеженими стратегічними можливостями через свою залежність від Сувалкського коридору. Ця 65-кілометрова смуга землі, що простягається між Калінінградом і Білоруссю, виступає як важлива ланка, яка з'єднує Польщу з Литвою. У разі агресії саме через цей коридор, теоретично, можуть надходити сухопутні військові підкріплення.

Проте, для країн Балтії відновлення контролю над територією після окупації видається малоймовірним. У зв'язку з нестачею стратегічної глибини, ці держави були змушені радикально переглянути свої оборонні стратегії. Вони більше не покладаються на можливість деокупації силами НАТО через кілька місяців після агресії, а натомість встановлюють умови для ефективного відбиття нападу прямо на кордоні.

Вздовж східного кордону формується Балтійська оборонна лінія, яка передбачає зведення бункерів, протитанкових перешкод і інших захисних споруд. Зокрема, Естонія має намір збудувати численні бункери. Починаючи з 2027 року, Німеччина розгорне свою бронетанкову бригаду в Литві, а Фінляндія приймає на своїй території передові військові підрозділи НАТО. Окрім цього, країни Східної Європи, що мають спільний кордон з Росією, від Норвегії до Польщі, реалізують проект "стіна дронів", спрямований на захист від можливих російських агресій.

У останні роки витрати на оборонні потреби в регіоні перевищили встановлений НАТО цільовий показник у 2%. Наприклад, військові витрати Естонії можуть досягти близько 5,5%. Для Таллінна важливим питанням є не лише те, чи є Росія загрозою, а й наскільки швидко Москва може перейти від політичного тиску та гібридних дій до прямої військової агресії.

У світлі уроків, отриманих під час війни в Україні, Естонія, Латвія та Литва прискорили процес підготовки своїх критично важливих інфраструктур. З лютого 2025 року ці три країни від'єднали свої енергомережі від російських і білоруських систем, поступово інтегруючи їх в європейську енергетичну мережу. У той же час НАТО посилило заходи безпеки для підводних інфраструктур у Балтійському морі, враховуючи випадки пошкодження кабелів та ймовірні акти саботажу.

Ескалація агресії з боку Росії спонукала Естонію розробити кілька планів евакуації для своїх громадян та державних служб. Країна вже організувала резервне зберігання державної інформації на основі "цифрового посольства" в Люксембурзі. Це включає дублювання важливих державних даних, таких як реєстри населення, земельні ресурси та правовий кодекс. У разі військового конфлікту уряд Естонії матиме можливість продовжувати управління країною з-за кордону.

Обговорення підготовки планів масової евакуації населення у випадку російського вторгнення відбулося ще в жовтні минулого року в Литві, Латвії та Естонії. За інформацією агентства Reuters, евакуація в першу чергу може торкнутися близько 1,2 мільйонів з приблизно 6,2 мільйона громадян балтійських держав.

Зокрема, Латвія передбачає, що в разі агресії з боку Росії третина з майже двох мільйонів її мешканців може бути змушена залишити свої домівки. Тим часом Естонія планує перемістити близько 10% свого населення, що становить приблизно 140 тисяч осіб з 1,4 мільйона, у тимчасові притулки.

Коментарі експертів: Росія прагне залякати послідовних союзників України

Країни Балтії, на відміну від багатьох європейських країн, мають власний негативний досвід радянської окупації. І цей досвід значною мірою обумовлює їхню поведінку, пояснює Євген Магда, директор Інституту світової політики.

"Вони послідовні та багато вкладають у підтримку України. Щонайменше у двох з трьох країн є відповідна норма законодавства, яка передбачає вкладення грошей у підтримку обороноздатності України. І це, на мою думку, не абияке досягнення.

Проте кілька тижнів тому відбувся цікавий інцидент: на територію Латвії вторглися загадкові диверсанти з Білорусі, які вкрали частину прикордонного обладнання. Це очевидна провокація, що слугує яскравим прикладом гібридного впливу Росії на ситуацію, -- зазначає Євген Магда.

Експерт також вважає цілком виправданим рішення Естонії закрити свої кордони з Росією у відповідь на можливу диверсію на оборонному підприємстві.

Естонія – це нація з унікальним шляхом розвитку, яка змогла уникнути значної асиміляції після того, як радянські війська окупували Балтійські країни у 1940 році. Саме тому естонці активно реагують на загрози, такі як спроба підпалу заводу, що виробляє дрони. Від 1 грудня вони ухвалили рішення закрити кордон з Росією.

Особливо враховуючи, що річка Нарва, що розділяє території Росії та Естонії, має невелику глибину і не може слугувати природним кордоном. Цікаво, що між Нарвою та Івангородом розташовано міст, оборонні можливості якого естонська сторона вже намагалася зміцнити за допомогою інженерних конструкцій.

Окрім того, балтійські держави сподіваються не лише на взаємну підтримку, а й на підтримку тих, хто готовий прийти їм на допомогу. Я вважаю, що це можуть бути країни Скандинавії.

У цьому контексті зрозуміло, чому Росія хоче, щоб Фінляндія вийшла зі складу НАТО. Тому що там є система детального тренінгу резервістів та багато подібних оборонних рішень. Тобто, країни Балтії діють за принципом посилення оборони -- не розміром, а якістю підготовки.

Саме ці держави, на думку російського керівництва, розглядаються як потенційні центри опору, які необхідно нейтралізувати якомога швидше і з максимальною жорстокістю. Всі заходи, спрямовані на запобігання цьому, на мій погляд, є цілком виправданими, — зазначає директор Інституту світової політики.

Нинішня агресивна риторика проти країн Балтії - чергове загострення з боку Росії, яка попереджає про можливе втілення своїх погроз. Тим паче, реалізувати сценарій на кшталт "Криму-2" -- достатньо дешево та вигідно для Росії, вважає Олександр Краєв, експерт-міжнародник Ради зовнішньої політики "Українська Призма".

Приємно, що наші партнери з Балтії усвідомлюють ці виклики та активно готуються до них. Було б чудово, якби їх підтримали також і наші союзники з США. Проте, на жаль, ми спостерігаємо, що Америка, ймовірно, не буде готова до повної оборони Балтійського регіону. З якоїсь причини президент США Дональд Трамп не в змозі це забезпечити.

Слід зазначити, що дії Росії проти Великої Британії можна інтерпретувати також як ослаблення Балтійського напрямку. Варто нагадати, що саме Британія відповідає за Joint Expeditionary Forces, які діють у регіоні Балтії в рамках НАТО. Вона є ключовим елементом регіональної оборони, включаючи морські сили, — підкреслює Краєв.

Водночас за словами експерта-міжнародника заяви Кремля не варто сприймати, як повноцінну атаку. Це гібридна загроза, яку Росія формує для всього регіону з 2022-го року і продовжує нею погрожувати.

На фоні внутрішніх розбіжностей у НАТО, які Росія активно підживлює, сценарій "Криму-2" стає все більш реальним. Ідеться не лише про Балтійські країни, але й про Північну Європу в цілому. Не слід забувати про архіпелаг Шпіцберген, відомий також як Свальбард, де такий сценарій може бути реалізований. Цей острів, розташований так близько до Норвегії, може бути легко відрізаний, оточений і перетворений на російську військову базу. Отже, незалежно від того, з якого боку подивитися, ризик дійсно існує і лише зростає. На жаль, Північноатлантичний альянс має бути готовим до того, щоб протистояти цим загрозам. Якщо ця готовність відсутня, а наші ключові партнери продовжать чекати на допомогу з боку Балтійського моря, на позитивний результат розраховувати не варто, — зазначає Олександр Краєв.

Читайте також