Екологічне відновлення під час війни: теми, які Україна представить на Конференції ООН зі зміни клімату в Анталії.

Які питання будуть обговорюватися на найбільшій за всю історію ООН конференції COP31, що збереться з рекордною кількістю учасників?

З 9 по 20 листопада 2026 року в Анталії (Туреччина) відбудеться найбільша в історії Конференція ООН зі зміни клімату (COP31). Як повідомляють організатори, очікується рекордна кількість учасників – близько 150 тисяч. За декілька тижнів до старту конференції представники держави, бізнесу, міжнародних партнерів і громадських організацій під час Pre-COP31 обговорили важливі теми, які Україна планує просувати на світовій арені.

Війна - це кліматичний чинник. Хімічні викиди від ракет, пожежі в лісах і степах, удари по енергосистемі, яка змушена переходити на дизель-генератори, міни і затонулі боєприпаси у Чорному морі та тисячі тонн забруднення після підриву Каховської ГЕС. Усі ці фактори шкодять довкіллю не лише України, а й усієї Європи.

За оцінкою Світового банку, потреби відновлення України на найближче десятиліття становлять 588 мільярдів доларів США. Це одна з найбільших інвестиційних програм у Європі. А за оцінками Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни, майже чверть кліматичного сліду війни вже сьогодні припадає на відбудову. І саме тому так важливо, якою буде ця відбудова.

ЕКОЛОГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ - АСПЕКТИ СТІЙКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Якщо ми відбудуємо так, як будували в минулому столітті, ця частка лише зростатиме, а високі викиди законсервуються на десятиліття. Якщо ж відбудуємо по-новому - з енергоефективністю, відновлюваною енергетикою, розподіленою генерацією, сучасною низьковуглецевою промисловістю - Україна стане частиною рішення. Адже саме зараз вирішується, з якою інфраструктурою ми житимемо наступні 30-50 років.

Зелена відбудова є ключовим аспектом національної стійкості. Використання розподіленої генерації та енергозберігаючих систем зміцнює енергетичну інфраструктуру. На відміну від великих теплових електростанцій, ці енергетичні об'єкти розташовані в різних регіонах, що ускладнює їх одночасне знищення внаслідок ракетних атак.

У енергоефективній будівлі в умовах блекауту легше адаптуватися до нестачі електропостачання. Відновлені ліси та здорові ґрунти є запорукою водної та продовольчої безпеки наших спільнот. Отже, декарбонізація та безпека в Україні - це тісно пов’язані пріоритети.

Попри війну Україна має досягнення в кліматичній політиці:

прийняла Закон "Про основні принципи державної кліматичної політики", який встановив орієнтир на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року;

У жовтні 2025 року було затверджено Другий національно визначений внесок, що передбачає зменшення викидів на понад 65% у порівнянні з рівнем 1990 року до 2035 року.

* у червні цього року затвердила Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та Оновлений Національний план з енергетики та клімату до 2030 року;

* запустила експериментальний проєкт за Статтею 6 Паризької угоди;

* розвиває національну структуру торгівлі квотами на викиди;

* підготувала проект Національної стратегії адаптації до зміни клімату, яку ми плануємо затвердити у найближчому майбутньому;

* фіксує екологічні збитки, спричинені агресією, з метою, щоб Росія понесла відповідальність, зокрема шляхом створення Реєстру втрат.

З ЧИМ УКРАЇНА ЇДЕ НА СОР31?

Через кілька тижнів в Анталії стартує COP31 — конференція, відома як "епоха реалізації". Однією з ключових складових представлення України на COP31 стане спеціально відведений павільйон. У цьому павільйоні заплановано більше 70 заходів з участю як українських, так і міжнародних фахівців. Це буде рекордна кількість подій за весь період участі України в COP.

Водночас для України принципово важливо, щоб міжнародна кліматична політика ґрунтувалася на повазі до міжнародного права. Ми й надалі рішуче заперечуватимемо будь-які спроби Росії включати тимчасово окуповані території України до своєї кліматичної звітності. Йдеться не лише про достовірність даних, а й про захист суверенітету України.

Також Україна документує викиди парникових газів, спричинені війною, навіть в умовах активних бойових дій. Цей досвід може стати основою для розвитку міжнародних підходів до оцінювання кліматичних наслідків збройних конфліктів. Ми переконані: принцип "забруднювач платить" має застосовуватися і до кліматичної шкоди, завданої агресією росії, а її наслідки мають бути належно оцінені та враховані в механізмах відшкодування.

Україна не чекає, поки закінчиться війна, а прагне стати активним партнером міжнародної спільноти у формуванні кліматично стійкого майбутнього вже сьогодні.

Олександр Краснолуцький обіймає посаду заступника міністра економіки.