Події у Франції суттєво впливають на політичну ситуацію напередодні виборів. Які сили отримають перевагу, а які зазнають поразки в умовах нинішньої кризи перед виборами 2027 року – аналізує Politico.

Європейське видання Politico досліджує, як масові заворушення у Франції можуть вплинути на політичну ситуацію напередодні президентських виборів 2027 року. Марін Ле Пен прагне зміцнити свою позицію як кандидатки, здатної відновити порядок, в той час як Жан-Люк Меланшон повинен відмежуватися від насильства, не втрачаючи при цьому підтримки протестного електорату. Для Едуара Філіппа та Рафаеля Глюксманна ця криза може стати шансом для покращення їхніх позицій. Проте Філіппу потрібно буде дистанціюватися від Макрона, а Глюксманну - запропонувати альтернативу поглядам Меланшона. На думку видання, тривалі протести можуть стати одним з ключових факторів на президентських виборах.

Мародерство й заворушення, що охопили Францію на вихідних, можуть істотно змінити перебіг президентських перегонів, пише Politico.

Лідерка ультраправої політичної сили Марін Ле Пен використовує кризову ситуацію, щоб позиціонувати себе як кандидатуру, здатну забезпечити стабільність і порядок. Однак, як зазначає видання, така тактика має свої ризики: значна частина виборців сприймає її як особу, що сприяє розподілу суспільства, і висловлює занепокоєння, що її можливе обрання у 2027 році лише загострить існуючі суперечності, які стали видимими під час нещодавніх заворушень.

Лідер ультралівого руху Жан-Люк Меланшон, якого можуть розглядати як потенційного опонента Ле Пен у фінальному турі, також змушений проявляти обачність. Його критики звинувачують його у провокуванні масового невдоволення, яке призвело до актів грабежу та підпалів.

Для центристів, чиї позиції похитнулися, криза може стати нагодою заявити про себе. Втім, як пише Politico, для цього їм потрібно дистанціюватися від президента Емманюеля Макрона, якого критикують за реакцію на загальнонаціональну хвилю вандалізму.

На думку цього медіа-ресурсу, всі ці фактори роблять підсумки президентських виборів ще менш прогнозованими.

"Якщо почнеться справжня криза, ніхто не знає, до чого вона може призвести", - сказав один із консерваторів, який регулярно спілкується з представниками ультраправого "Національного об'єднання" і погодився говорити на цю тему на умовах анонімності.

Politico аналізує, яким чином заворушення впливають на стратегічні плани ключових кандидатів, що представляють різні політичні течії.

Марін Ле Пен: на підйомі

За оцінкою Politico, Ле Пен уже отримує політичні дивіденди від кризи. Це визнають навіть її суперники.

Суботні протести "сприяють ультраправим", - зауважила депутатка Європарламенту від правоцентристської партії Наталі Луазо. "Вони літають навколо насильства, немов грифони", - додала вона в розмові з журналістами.

Ле Пен прагне виступити в якості альтернативної кандидатки на пост президента: у неділю вона звернулася до народу з обачною промовою, позиціонуючи себе як представницю "мирної Франції".

Жордан Барделла, лідер партії "Національне об'єднання", різко посилив свої заяви щодо протестного руху, позиціонуючи свою політичну силу як єдину, що здатна відновити порядок, наголошуючи на страху перед мародерством. "Скоро протестувальники можуть почати вдиратися в будинки громадян," – підкреслив він під час пресконференції в Парижі. "Влада перебуває у кризі," – додав він.

Водночас, зазначає видання, тривалий і масштабний хаос може негативно вплинути на партію, яку вже давно звинувачують у розпалюванні суспільних неприємностей. Цю можливість вже активно обговорюють і в середовищі "Національного об'єднання".

"Дехто каже, що це показує: якщо "Національне об'єднання" прийде до влади, почнуться заворушення, - сказав Шарль-Анрі Галлуа, один із радників Барделли. - Але я в це не вірю".

Відповідно до висловлювань цього консервативного політика, часи нестабільності можуть змусити французів звернутися до традиційних та перевірених політичних лідерів, відкинувши антисистемні сили.

"Як наслідок, на Єлисейських Полях може з'явитися [Шарль] де Голль", - зазначив чиновник, вказуючи на те, як перший президент П'ятої республіки здобув розширені повноваження після кризи 1958 року, яка потрясла країну.

Жан-Люк Меланшон: на захисті.

Меланшон, за оцінкою Politico, опинився у складному становищі: він намагається одночасно підтримувати протестувальників і дистанціюватися від насильства.

Політична сила "Нескорена Франція" була на стороні учнівських протестів ще до минулих вихідних заворушень. Її депутати активно брали участь у блокуваннях, засуджували можливе насильство з боку поліції та відкрито підтримували людей, що протестували.

У боротьбі за лідерство на лівому фланзі між Жаном-Люком Меланшоном та лівоцентристським євродепутатом Рафаелем Глюксманном саме Меланшон став об'єктом пильної уваги.

Однак, на думку видання, агресія може знизити вплив ультралівих, оскільки уряд та політичні опоненти звинувачують їх у провокації безладів. "Вони прагнули ускладнити ситуацію", - стверджує Луазо.

Згідно з результатами опитування, проведеного Cluster 17 для POLITICO, 75-річний радикальний лівий політик вже потрапив до категорії французьких політиків, яких виборці найчастіше "відкидають".

У понеділок Меланшон намагався звалити провину на уряд, зазначивши, що прем'єр-міністр самостійно створює "хаос", коли звинувачує ультраліві угруповання у спробах зривати виборчий процес.

Едуар Філіпп: на шляху до нового старту

Для правоцентристського кандидата в президенти Едуара Філіппа ці заворушення також становлять виклики. Як зазначає видання Politico, йому потрібно буде вжити заходів, щоб відокремити себе від свого колишнього шефа - президента Емманюеля Макрона, якого звинувачують у неспроможності адекватно реагувати на кризу. Філіпп обіймав посаду першого прем'єр-міністра під час президентства Макрона.

Протести також можуть стати для нього можливістю продемонструвати свою силу характеру і дати відповідь критикам, котрі вважають, що його кампанії бракує динаміки та яскравості. Філіпп, який є найбільш перспективним кандидатом серед центристів у боротьбі проти ультраправих, упродовж останніх місяців не зміг покращити свої рейтинги і важко привертає увагу на фоні виборчої гонки.

На думку даного видання, найбільш помітне віддалення від Макрона може сприяти Філіппу у відновленні його кампанії.

Філіпп жорстко розкритикував президента після того, як той у недільному вечірньому телезверненні не оголосив жодних заходів. "Я волів би почути... рішення та ініціативи для відновлення порядку, - написав він у мережі. - Цій країні потрібен хтось, хто керуватиме".

Однак, згідно з аналізом Politico, щоб справді змінити хід подій, екс-прем'єру потрібно буде проявити більшу рішучість у своїх діях.

"Він виглядає як президент, і ця роль йому дуже личить," - зазначив один з міністрів Макрона, який, як і інші учасники розмови в цій статті, висловив готовність говорити відверто під умовою анонімності. "Але конкретики немає. Які у нього реальні плани? Чому не пропонує ввести надзвичайний стан?" - запитав міністр.

Рафаель Глюксманн: у наступі

Для депутата Європейського парламенту Рафаеля Глюксманна протестні акції стали першим значним викликом після його перемоги на праймеріз Соціалістичної партії на початку місяця, що дозволило йому стати кандидатом у президенти від лівоцентристських сил.

У понеділок Глюксманн висловився в абсолютно іншому ключі, ніж Меланшон, заявивши журналістам: "Це нелюдсько... коли натовпи мародерів намагаються знищити символи нашої держави".

Використовуючи слабкість позиції Меланшона, Глюксманн охарактеризував лідера "Нескореної Франції" як "трамплін" для Ле Пен, яку він вважає особою, що отримуватиме вигоду з хаосу.

Після впевненої перемоги на праймеріз Соціалістичної партії рейтинг Глюксманна зріс до 15-16,5%, свідчить нещодавнє опитування Elabe - приблизно до рівня Меланшона й Філіппа.

Одночасно зазначений міністр висловлює припущення, що Глюксманн незабаром може досягти максимального рівня популярності.

"На думку міністра, він здатний залучати виборців лише з табору Меланшона. Лівий виборець може обрати правих, однак праві виборці навряд чи проголосують за лівих у найближчому майбутньому."

Емманюель Макрон: втрата впливу.

Реакція Макрона на заворушення викликала гостру критику: президент звернувся до нації в телеефірі, але, як підкреслює Politico, не оголосив жодних конкретних заходів.

У неділю Макрон заявив, що ті, хто брав участь у заворушеннях і "пошкоджував" власність, понесуть відповідальність за свої вчинки. Він також закликав надати "конкретні пояснення" з приводу того, чому протестні акції перетворилися на акти насильства.

"Чорт забирай, це повна маячня", - заявив колишній високопосадовець уряду.

Макрон роками вибудовував образ політика, який стоїть над політичними конфліктами, а в понеділок вирушив із поїздкою на Близький Схід. Однак, за оцінкою Politico, його реакція на насильство може затьмарити останні місяці президентства. "Це відірвано від реальності", - заявив регіональний посадовець.

Згідно з висловлюваннями цього міністра, Макрон повинен був дати можливість прем'єр-міністру самостійно виступити від імені урядової команди. Проте, зрештою, президента вмовили зробити "заяву, яка покликана була заспокоїти обстановку".

У понеділок прем'єр-міністр Себастьян Лекорню намагався взяти ситуацію під контроль, оголосивши про запровадження комендантської години в окремих районах, обмеження пересування та заборони на публічні демонстрації.

Втім на наступну суботу вже анонсували новий день демонстрацій. Це, пише видання, викликає побоювання, що протести переростуть у тривале протистояння на зразок руху "жовтих жилетів" 2018-2019 років.

Якщо це станеться, заворушення можуть стати одним із визначальних чинників президентської кампанії 2027 року, підсумовує Politico.