Як "Карпатська ініціатива" перетворилася на Карпатську вісімку, - розповідає Чалий.

Є певні сумніви щодо того, чи зможе новостворена Карпатська вісімка стати дієвим політичним або, ще більше, безпековим альянсом. Важливо зазначити, що "Карпатська ініціатива" функціонує вже більше двох десятиліть.

Сьогодні, вперше в Україні, в нашій частині Карпат, проходить саміт, який об'єднує всі країни, регіони та громади Карпатського регіону. Ми розпочинаємо новий формат C8 - Карпатську вісімку, яка об'єднує нас з нашими сусідами в Європі: Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією, Угорщиною, а також із Європейським Союзом у цілому. Це важливий крок у створенні руху, що має на меті ще більше зблизити наші нації та зміцнити співпрацю на рівні ЄС, зосередившись на питаннях безпеки, енергетики, розширення логістичних можливостей і транскордонної економічної співпраці, а також на суттєвій підтримці наших громад. Сьогодні в українських Карпатах відбувається перший саміт, що об'єднує всі карпатські держави.

Започаткування нових форматів є справжнім досягненням. Особливо цінно, коли Україна виступає ініціатором таких проектів, об'єднуючи країни на основі їх географічного розташування та спільних інтересів, стаючи лідером, а не просто отримувачем фінансування від ЄС.

Головне, щоб цей новий формат дійсно вийшов за межі вже наявної "Карпатської ініціативи", ініційованої Україною, яка функціонує вже понад 20 років (з моменту свого впровадження 4 січня 2006 року). Ви будете здивовані, але в його складі... ті ж самі країни. Єдине виключення – Австрія, яка є активним учасником іншого формату - Альпійської конвенції, що є аналогічним міжнародним договором для альпійського регіону. Причина проста: більша частина гірської території Австрії входить до складу Альп, тоді як лише менше 1% її території належить до Карпат.

Важливо, щоб в рамках такого нового/старого формату (за лідерства України і при підтримці ЄС) країни вийшли за рамки домовленостей лише в царині екології, транскордонного співробітництва, транспортних коридорів, туризму, сталого розвитку й розвитку громад. Формати й механізми для всіх цих напрямів вже давно існують і працюють в цьому транскордонному регіоні. Зокрема, за підтримки та фінансування ЄС.

Серед ініціатив і програм, в яких активну участь беруть ці ж країни або більшість з них, можна виділити Стратегію ЄС для Дунайського регіону, Карпатський єврорегіон, а також "Карпатський шлях" (Via Carpatia) тощо.

Не забуваємо про важливість активної участі України в Ініціативі трьох морів. На даний момент ми є асоційованим партнером, а не повноправним членом цього об'єднання, і можливість стати повноцінним учасником залежить від нашого членства в Європейському Союзі.

Практично вже й не згадують, що Україна вже давно (з 1996 року) є учасником ЦЄІ - Центральноєвропейської ініціативи, до якої входить та ж сама вісімка "карпатських" країн, але про успіхи якої вже давно не чути.

Не слід ігнорувати наявність Бухарестської дев'ятки (С9) на східному фланзі НАТО, до якої входять Польща, Румунія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія та Угорщина. Ці країни, за винятком Сербії та Австрії, складають ту ж групу, що й п’ять інших учасників.

З огляду на пріоритети в сфері безпеки, для України наразі найважливішим є приєднання до цієї групи країн, аніж повторна політична організація форматів, які вже продемонстрували свої обмеження.

Попередній досвід чітко демонструє, що при об'єднанні країн з такими різними цілями й діями політичного керівництва, ефективність і динаміка роботи можуть бути дуже низькими.

Адже "задні" неодмінно будуть гальмувати темп лідерів об'єднання чи проєкту. Тому сумніви, що новостворена Карпатська вісімка стане ефективним політичним чи, тим більше, безпековим об'єднанням, мають право на існування. А безпека - беззаперечний пріоритет для України. Не буде безпеки - годі обмірковувати обсяги інвестицій чи, навіть, розбудову нових транспортних коридорів, тим більше - екологію.

Зустрічі в Буковелі, серед мальовничих українських Карпат, а також саміт і супутні заходи – це справжнє свято для всіх учасників. Не дивно, що не лише уряд, але й чимала кількість народних депутатів вирішила провести час на цьому саміті, замість того, щоб займатися пошуком реальних рішень для поповнення державного бюджету. Адже дірку в фінансах навряд чи вдасться закрити лише обіцянками щодо можливих надходжень від Карпатської вісімки.

Присутність делегації, очолюваної Президентом України, а також представників місцевих органів влади, регіональних спільнот і підприємців, була б цілком достатньою.

Основне, щоб чарівний звук карпатських трембіт не затих після проведення першого саміту, а були отримані справжні результати, які матимуть вагу для країни (і, бажано, в найближчій перспективі), а не лише гучні заяви про теоретичні можливості. Ми вже чули про десятки мільярдів інвестицій...

Розробка нових форматів є складним дипломатичним завданням, проте ефективна зовнішня та безпекова політика не може ґрунтуватися виключно на організації зустрічей, самітів та форумів. Важливо чітко окреслити пріоритети і грамотно використовувати обмежені ресурси, що є особливо актуальним для України в умовах війни.

Витік інформації

Про автора. Валерій Чалий — український дипломат, який обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла України в Сполучених Штатах Америки.