Відставка року та нові призначення в Кабінеті Міністрів: чому Зеленський вирішив звільнити Федорова з посади міністра оборони.

15 липня ввечері президент Володимир Зеленський прибув із запізненням на засідання фракції "Слуга народу".

На цей раз причина не полягала у звичному нехтуванні президента парламентською системою або ж конкретними членами фракції, що носить назву його шоу.

Перед цим Зеленський провів тривалу і складну бесіду з Михайлом Федоровим, єдиним представником першого уряду Гончарука, який до сих пір залишався невід'ємною частиною команди Зе!. Хоча це слово, як і більшість лідерів та ідеалів цієї команди, вже давно втратили свою актуальність.

За шість років Федоров пройшов шлях від маркетолога, який сам напросився до команди Зеленського, до творця держави у смартфоні, багаторічного автора найпозитивніших новин для президента, а згодом - одного з головних реформаторів української оборонної сфери.

Після того, як Андрій Єрмак залишив свою посаду, Федоров став одним із провідних кандидатів на роль керівника Офісу Президента. Однак Зеленський не вирішив призначити його на цю важливу позицію — пропоновані ним ідеї реформ були занадто радикальними. Перезавантаження Державного бюро розслідувань, проведення конкурсу на посаду генерального прокурора, зміна всіх заступників в ОП — це лише частина його амбітних планів щодо реформ.

Натомість Федорова призначили до Міністерства оборони, адже тільки у нього була чітка "візія війни". Президент вважав, що в МОУ Михайло буде змушений діяти більш стримано й обачно. Проте виявилося, що Федоров навіть не розглядав такі можливості.

Масові кадрові чистки, переведення закупівель на відкриті тендери, жорсткий аудит оборонних контрактів, небажання автоматично погоджувати всі запити Генерального штабу, спроба перевести військове планування на автоматичні алгоритми і математичні моделі замість традиційного ручного управління - усе це дуже швидко перетворило Міністерство оборони на головний осередок конфлікту всередині військово-політичного керівництва.

З одного боку стояла команда Федорова, що прагнула сформувати технологічну армію, а з іншого – Генеральний штаб та команда головнокомандувача Олександра Сирського, який поступово створював під себе невелику, затишну радянську армію.

Зіткнення між цими двома моделями було практично неминучим. І воно сталося за лічені місяці. Уже на початку літа конфлікт перейшов ледь не у відкриту фазу, а засідання Ставки перетворилось на постійні словесні баталії представників міністерства і армійців.

У певний момент президент зіткнувся з ультиматумом, який йому висунула генералітет: або вони, або команда Михайла Федорова.

14 липня Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко опинився в центрі уваги через ці конфлікти, ставши жертвою політичних ігор. Відставка уряду стала вдалою можливістю "впоратися" з непокірним Федоровим.

Насправді, після відставки Кабінету Міністрів 14 липня ключове питання полягало не в тому, хто стане наступним прем'єром або які будуть нові міністри, а в тому, чи запропонує президент кандидатуру Федорова для нового уряду.

Депутати з партії "Слуга народу" дізналися про рішення лише ввечері 15 липня. Президент Зеленський завітав на засідання фракції та оголосив, що Федорова не займатиме посаду в новому уряді.

Причини, чому президент вирішив пожертвувати одним зі своїх найближчих помічників, чому він віддав перевагу збереженню існуючого статусу генштабу замість продовження реформ, а також хто зрештою займе важливі посади в новому уряді, дослідила "Українська правда".

Президент без Федорова

"Було очевидно, що президенту важко висловити свої думки з цього питання. Протягом близько десяти хвилин він буквально намагався знайти потрібні слова, обираючи формулювання, щоб пояснити своє рішення. Хоча його аргументи здавалося раціональними, видно було, що звільнення Федорова стало для нього великим випробуванням," - ділиться враженнями один із депутатів "Слуги народу", який брав участь у засіданні фракції.

Насправді інтриги щодо кандидатури нового прем'єра чи більшості майбутніх міністрів для депутатів майже не існувало.

Половину прізвищ вони знали заздалегідь, бо це чинні міністри, прізвища іншої половини, як завжди, вперше побачили вже безпосередньо на представленні.

Єдине питання, яке справді турбувало членів фракції, стосувалося долі Федорова. Саме це питання стало першим у їхніх обговореннях.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел УП, президент зазначив, що більше не здатний терпіти безкінечний конфлікт між міністром оборони та головнокомандувачем Олександром Сирським.

"Вони існують у зовсім різних реальностях. Міша прагне все перевести в цифровий формат, створити технологічну інфраструктуру. Тим часом військові хочуть, щоб їх просто вислухали. Вони звертаються з проханням придбати певний вид зброї, але він відмовляє й фінансує інші проекти. В результаті, їхні голоси більше не досягають один одного," - передає слова президента один із депутатів.

Інший учасник розмови з УП згадує про ще один, більш суворий випадок, пов'язаний із президентом:

"Доходило до абсурду. Сирський приходив і казав: Федоров не дає нічого під конкретні операції. Потім приходив Федоров і відповідав: ми все дали, просто цим неправильно користуються, не так і не там, де треба. І так по колу".

Отже, Зеленський старався пояснити парламентарям, що його головна мета полягає в тому, щоб знайти баланс між військовими структурами та урядом.

"Ну я не можу допустити, щоб у воюючій країні Міністерство оборони й Генеральний штаб воювали між собою. По-хорошому треба міняти обох. Але одночасно я цього зробити не можу", - сказав Зеленський депутатам.

Президент особливо підкреслив, що Федоров не виконав обіцяну реформу мобілізації. В той же час, чинний міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, кандидатура якого Зеленський має намір висунути на пост керівника Міністерства оборони України, зможе "навести порядок" у системі комплектування Збройних сил України.

"Зеленський зазначив, що якщо 23 вересня Путін вирішить оголосити загальну мобілізацію, то для всіх буде не до жартів і цифрових реформ. Перш ніж переходити до цифрових змін, необхідно вирішити питання мобілізації," - передає слова президента один із депутатів від "Слуги народу".

Президент виявився втягнутим у суперечність між двома підходами до ведення війни, що ускладнюється зростаючим незадоволенням численних груп виробників озброєння, які відчувають тиск з боку оборонного бюджету. Він вирішив підтримати існуючі правила гри в актуальній військовій ієрархії.

Особи, які ще восени минулого року цілком передали Росії контроль на фронті, переконали главу держави в тому, що для досягнення перемоги необхідно усунути міністра, за якого Україні вдалося перехопити ініціативу.

І Зеленський, як годиться, з важким серцем, пішов на це "складне рішення".

Читайте також: Зеленський міняє уряд: відставка Свириденко, Корецький у Кабміні, інтрига навколо Федорова

Які зміни в кадровому складі очікуються в уряді?

Коли ж президент і депутати з'ясували питання Міноборони, то можна було серйозно обговорити і загальну картину оновлення уряду. Впродовж дня фракції Ради мали змогу зустрітись із кандидатом в прем'єри Сергієм Корецьким і поставити йому запитання щодо його візії дій уряду.

На фракції ж "Слуги народу" депутатам представляли кандидатів на місця в четвертому Кабміні часів Зеленського.

Основним претендентом на посаду міністра внутрішніх справ замість Клименка, за словами співрозмовників УП у "Слузі народу", є теперішній голова Національної поліції Іван Вигівський. Він є досвідченим поліцейським, який працює в системі з початку 2000-х років. Вигівський обіймав посади в Миколаївській та Полтавській областях, а також керував Головним управлінням Нацполу в Києві.

Кабмін призначив Вигівського головою НПУ 14 липня 2023 року. Тепер генерал поліції сам може опинитися серед тих, хто призначає інших. Щоправда, Зеленський зізнався на зустрічі з депутатами, що досі остаточної розмови з Вигівським не мав. Тож, наразі невідомо, чи займе поліцейський крісло керівника МВС.

У минулому році в уряді Свириденко було сформовано потужний економічний холдинг, обʼєднавши Міністерство економіки, Міністерство екології та Міністерство аграрної політики. На чолі цього обʼєднання, згідно з квотою новообраної премʼєрки, став Олексій Соболев.

Після того, як Юлія Анатоліївна залишила свою посаду, було прийнято рішення знову розділити ресурсне міністерство на Міністерство економіки та Міністерство аграрної політики. Соболев мав шанси залишитися на посаді міністра економіки, проте в останню мить з'явилася інша альтернатива.

"Олексій мав підтримку у вигляді Свириденко та контроль над трьома міністерствами. Але тепер, коли Юлі немає, відомство підлягає реорганізації. Крім того, новий прем'єр потребує "свого" міністра. Соболев не бажав залишатися в уряді як "весільний генерал", тому не чіплявся за свою посаду", - коментує співрозмовник УП з "Слуги народу".

На зустрічі з парламентарями Зеленський повідомив, що Соболев обійме посаду економічного заступника Буданова в Офісі президента. Ця вакансія залишалася відкритою з моменту звільнення Ростислава Шурми.

Основним кандидатом на пост міністра економіки та екології є Олександр Кравченко, який обіймає позицію керуючого партнера в київському офісі міжнародної консалтингової фірми "McKinsey & Company". Згідно з інформацією, отриманою від джерела в команді Зе!, Кравченко є єдиним представником у уряді, запропонованим майбутнім прем'єр-міністром Корецьким.

Під час засідання фракції увечері 15 липня президент ознайомив депутатів та присутніх у залі з кандидатами, які навіть не встигли пройти співбесіду на посаду міністра економіки. Кравченко, який сидів неподалік від президента, представився йому з місця: "Я тут". Так відбулося їхнє знайомство.

Міністерство аграрної політики та продовольства має очолити чинний заступник глави Мінекономіки Тарас Висоцький. Він безперервно працює у відомстві з 2019 року. Навіть виконував обовʼязки глави Мінагро впродовж травня - вересня 2024-го.

До роботи в уряді Висоцький майже десять років працював у Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Спершу був експертом аграрних ринків, а згодом став генеральним директором.

Ще одне відомство зазнає змін: Міністерство відновлення буде поділено на два самостійних міністерства. Олексій Кулеба, колишній віцепремʼєр і призначенець екс-голови ОП Андрія Єрмака, не повернеться до свого міністерського посту після голосування у Верховній Раді 16 липня.

Очікується, що новим керівником Міністерства розвитку громад та територій стане представник "Слуги народу" Віталій Безгін.

У ході виборчої кампанії 2019 року Безгін потрапив до списку "Слуги народу" за рекомендацією колишнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Перед початком своєї політичної діяльності він обіймав посаду експерта з комунікацій та дизайну в "Офісі ефективного регулювання", який очолював Гончарук.

У парламенті депутат очолює підкомітет, що займається питаннями адміністративно-територіального устрою. Цього року він також був призначений заступником голови партії "Слуга народу", відповідаючи за роботу з тимчасово окупованими територіями та внутрішньо переміщеними особами.

Посаду міністра відновлення, інфраструктури та транспорту, ймовірно, займе нинішній очільник Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник. З 2013 року він обіймав різні посади в Дарницькій районній державній адміністрації столиці. У грудні 2024 року він перейшов до Київської обласної державної адміністрації, а в березні 2025 року став її керівником.

На керівну посаду в Мінцифри зайде заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку Оксана Ферчук. Вона понад 25 років займала керівні позиції у сферах телекомунікацій, логістики та цифрових послуг. Серед іншого - була директоркою групи компаній "Нова пошта" і поштового оператора "Justin". Запустила й розвивала сервіс документообігу "Вчасно".

Після початку повномасштабного конфлікту я отримала призначення радницею патронатної служби міністра оборони України. У цій ролі я працювала над впровадженням медичної інформаційної системи для Збройних сил України, а також над розробкою системи управління логістикою у військових структурах.

Міністерство ветеранів незабаром очолить один із найпомітніших діячів регіональних еліт — Віталій Кім, який наразі є головою Миколаївської обласної державної адміністрації. Як повідомляють джерела УП у владних колах, цьому призначенню сприяв голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Виведення Кіма на поле загальнонаціональної політики як повноцінного гравця в майбутньому може додати "очок" проєкту регіональних управлінців, яким опікується Арахамія. УП неодноразово про це писала.

Віталій Кім очолює Миколаївську обласну державну адміністрацію з листопада 2020 року. Перед тим, як розпочати політичну кар'єру, він був зайнятий бізнесом, зокрема, керуючи декількома компаніями у сфері будівництва.

Окрім Кіма близькими до Арахамії, як традиційно траплялось раніше, можуть стати міністри-вихідці із фракції "СН". Тобто уже згаданий Безгін, а також "слуга" Денис Маслов, який із 29 липня 2022-го керує правим комітетом Ради, а зараз має зайняти вакантне крісло міністра юстиції.

Перед тим, як розпочати свою політичну діяльність, Маслов керував кількома юридичними фірмами, а з 2016 по 2018 рік обіймав посаду судді в Дніпровському районному суді Кам'янського.

"Ми вмовляли Дениса очолити Мінʼюст прямо на фракції. Президент сказав: "Я хотів призначити Маслова, а він відмовився. Чи ти таки підеш, Денисе?". А він не хотів, бо Зеленський жодного разу, відколи Галущенка звільнили, не зустрівся з ним і не поговорив нормально. Ну, хоч напередодні голосування домовилися. Денис погодився", - переповідає історію з фракційного засідання один зі співрозмовників УП.

Якби Маслов відмовився переходити з Ради в уряд, за словами співрозмовників УП у Зе!Команді, в Мін'юст призначили б ще одного "регіонального лідера" - начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова.

Екс-віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка має усі шанси стати новим представником України в Європейському Союзі, змінюючи Всеволода Ченцова. В свою чергу, Ченцов планує повернутися до України на посаду віцепрем'єра з євроінтеграції.

Ченцов - кваліфікований дипломат з багаторічним досвідом, який пройшов усі етапи кар'єри: від аташе та третього секретаря до посла. У період з 2007 по 2011 рік він обіймав посаду заступника посла України в Європейському Союзі. Потім, до 2017 року, керував департаментом, що займається питаннями ЄС у Міністерстві закордонних справ. Після цього він став послом України в Нідерландах, а в 2021 році отримав призначення на посаду постійного представника України при ЄС.

Детально про причини звільнення Качки та призначення Ченцова днями писала "Європейська правда".

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий може втратити свою посаду через напруженість з народними депутатами, пов'язану з масштабною реформою об'єднання навчальних закладів. Джерела в парламенті зазначають, що багато депутатів вже висловлюють невдоволення, порівнюючи Лісового з "Доктором смерті", як колись називали Уляну Супрун.

Новим міністром освіти Рада збирається призначити керівника Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрія Бутенка.

Однак спочатку був інший кандидат - заступник глави МОН Микола Трофименко.

"Проте стосовно Трофименка існує ймовірний ризик, пов'язаний із його дисертацією. Ми почали розглядати альтернативи і виявили старого знайомого голови Верховної Ради, який керує НАЗЯВО. Наразі явних ризиків не спостерігається, але рішення потрібно було прийняти впродовж дня", - ділиться в приватній бесіді один із членів СН з УП.

Свої посади в уряді збережуть перший віцепремʼєр і міністр енергетики Денис Шмигаль, віцепремʼєрка з гуманітарних питань Тетяна Бережна, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, а також міністр соціальної політики Денис Улютін.

***

Майбутній премʼєр Сергій Корецький - бізнесмен, менеджер і технократ. Він керував величезними компаніями, але ніколи не працював на держслужбі. Чи уявляє він, як працює державний апарат, поки складно сказати.

Перевага Корецького в тому, що він креативний, активний і комунікабельний. Так його описують співрозмовники УП у політичних і бізнесових колах. Корецький здатен захоплювати і заохочувати до роботи. Однак, чи вистачить цього для того, щоб керувати урядом?

Навіть ті, хто перетинався з ним у роботі, переживають з приводу того, чи зможе успішний СЕО швидко стати успішним політиком. Адже корпоративне управління і велика політика, тим більше в умовах повномасштабної війни, - принципово різні речі.