Існує лише один шлях — це збільшення народжуваності та інтеграція різних секторів.
Елла Лібанова каже, що станом на початок року в Україні мешкало близько 29 млн українців (плюс-мінус пів мільйона). Народжуваність залишається низькою: щоб вийти на розширене відтворення населення, українська жінка має народжувати 2,15 дитини, а зараз цей показник -- менше одиниці. "У прогнозах ми розраховуємо на підвищення народжуваності. Безумовно, не до двох, а до 1,5 -- як було до ковіду", -- зазначила вона.
Изображение: Зоряна Стельмах
Елла Лібанова, керівниця Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України.
Лібанова підкреслила важливість зниження рівня смертності: нині майже 40% чоловіків у віці від 20 років не доживають до 60 років. Причинами цього є несприятливі умови праці, велика кількість дорожньо-транспортних пригод, надмірне вживання алкоголю та низький рівень фізичної активності. Вона вважає, що необхідно розробити окрему програму "Здорова нація", яка б об'єднала зусилля Міністерства охорони здоров'я, Міністерства молоді та спорту, Мінгромад та інших органів влади.
Рекламные материалы
Демографічний спад в Україні триває вже кілька десятиліть, зазначила експертка в цій галузі. У 1991 році кількість померлих вперше перевищила кількість новонароджених, а з 1993 року жоден рік не пройшов без того, щоб смертність не перевищувала народжуваність.
Михайло Радуцький зазначив, що до завершення року парламент планує прийняти декілька ключових законопроєктів, які матимуть значний вплив на здоров'я українського населення.
Изображение: Зоряна Стельмах
Михайло Радуцький займає посаду голови комітету, який відповідає за здоров'я нації, медичну допомогу та медичне страхування у Верховній Раді України.
Перший законопроект стосується репродуктивного здоров'я, який депутати не можуть обговорити протягом кількох років. Депутатська версія документа не була підтримана в сесійній залі, тоді як урядовий варіант вже підготовлений і має пріоритет для уряду та Верховної Ради в цьому році.
Другий законопроект, що стосується соціальних гарантій для медичних працівників, знаходиться на розгляді в парламенті з 2023 року; його ухвалення стало особливо актуальним через численні випадки нападів на медиків. "Лікар, медсестра або фармацевт, виходячи на службу, повинні думати про те, як надати допомогу пацієнту, а не про те, чи буде загроза для їхньої безпеки, або чи вистачить коштів на освіту для своїх дітей", -- зазначив Радуцький.
Серед ключових законопроєктів, що потребують уваги, варто виділити ініціативу щодо транскордонної медицини та заходи, спрямовані на заборону куріння серед підлітків. "Ми маємо надзвичайно важливий закон, який також планується на цей рік. Він забезпечить можливість ефективного проведення клінічних досліджень, зокрема в фармацевтичній сфері, та скасує радянські обмеження," – повідомив голова відповідного комітету.
Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що більше ніж 550 тисяч українців вже пройшли обстеження в рамках державної ініціативи "Скринінг 40+". З них 27% отримали призначення на медикаментозну терапію за програмою "Доступні ліки" після перевірки стану здоров'я. За його словами, щотижня в скринінгу бере участь близько 50 тисяч осіб, а одним із основних досягнень програми є раннє виявлення захворювань і своєчасне їх лікування. "Ми сподівалися, що кожна людина вперше дізнається про свою хворобу і негайно розпочне її контроль", -- підкреслив Ляшко.
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Ляшко, глава Міністерства охорони здоров'я України.
Рекламные материалы
Медикаментозна терапія при хронічних серцево-судинних захворюваннях не усуває причину хвороби, однак дозволяє стримувати її розвиток і запобігати ускладненням, зазначив міністр. "Ще до повномасштабного вторгнення серед учасників АТО (антитерористична операція) інфаркти та інсульти почали траплятися приблизно на десять років раніше, ніж у середньому по населенню. Нині медики дедалі частіше фіксують такі захворювання у молодших пацієнтів", -- сказав він.
До початку великої війни в Україні щороку реєстрували близько 50 тисяч інфарктів і 100 тисяч інсультів, близько 75% пацієнтів із цими станами були старшими за 65 років.
Катерина Загорій підкреслила, що тривалість життя не завжди залежить від рівня розвитку медичної інфраструктури. Важливими факторами є спосіб життя, менталітет та культура населення. Вона навела приклад Північної Кореї та Фінляндії, які демонструють, що система охорони здоров'я не є головним чинником, що впливає на тривалість життя. Якщо проаналізувати країни з найвищою тривалістю життя, такі як Японія, Норвегія та Швейцарія, можна помітити, що медичні послуги не займають перше місце серед причин довголіття, зазначила Загорій.
Изображение: Зоряна Стельмах
Катерина Загорій є учасницею Стратегічної ради фармацевтичної компанії "Дарниця".
Так само кардинально відрізняються обсяги коштів, які на охорону здоров'я витрачає держава, і коштів, які людина витрачає на власне здоров'я.
Вона також звернула увагу на критику окремих державних і урядових програм у сфері здоров'я: передусім йдеться про обмеженість фінансового ресурсу, який держава може на це витрачати. "Тому хотілося б спрямовувати його туди, де результат можна отримати вже завтра -- бажано негайно. Саме з цього часто виникає критика тих чи інших програм. Ми хочемо бути багатими й здоровими, а не бідними та хворими", -- сказала Загорій.
За її словами, у світовій системі охорони здоров'я є поняття caregiver -- людина, яка фактично бере на себе турботу про здоров'я родини й часто ухвалює рішення щодо лікування: які препарати приймати, до якого лікаря звертатися тощо. В Україні значну частину цієї ролі виконують жінки. "У нас із чоловіком навіть є жарт: він, звісно, сам приймає таблетки, але бере їх із моїх рук. Тож питання про те, хто в сім'ї головний, краще залишимо за межами цієї розмови", -- сказала Загорій.
Изображение: Зоряна Стельмах
Катерина Загорій є учасницею Стратегічної ради фармацевтичної компанії "Дарниця".
Вона також підкреслила важливість великого бізнесу, особливо в умовах нинішньої війни, яка, без сумніву, ще не закінчилася. Бізнесу слід активніше діяти, ніж це робиться сьогодні: ініціювати обговорення, підтримувати значущі соціальні проекти та піднімати питання, які потребують змін.
Рекламные материалы
"Великий бізнес -- це також системний роботодавець. Тому потрібно працювати зі своїми працівниками, щоб вони краще розуміли, що відбувається в державі, які зміни потрібні та що кожен із нас може для цього зробити", -- підсумувала Загорій.
Матвій Бідний, міністр молоді та спорту України, повідомив,що лише близько 15% українців регулярно займаються фізичною активністю -- тоді як середній показник у Європі становить 38%, а в окремих країнах Північної Європи сягає 60-70%. "У нас рівень регулярної рухової активності населення становить близько 15%. Середній показник у Європі -- 38%. У країнах із високим рівнем добробуту, наприклад у Нордиках, цей показник становить 60-70%, у Фінляндії -- близько 80%", -- сказав він.
Відповідно до слів міністра, низький рівень активності населення зумовлений браком структурованої системи масового спорту для дорослих в Україні. На його думку, в країні практично відсутні інституції, які б забезпечували регулярну участь дорослих у спортивних заходах. "Якщо я не відвідую приватний фітнес-клуб, де мені сьогодні зайнятися спортом? Насправді таке місце просто не існує", -- підкреслив він.
Изображение: Зоряна Стельмах
Міністр молодіжної політики та спорту Матвій Бідний.
Він також зазначив, що держава в основному розглядає масовий спорт як заняття для дітей, тоді як спортивні школи, в свою чергу, орієнтуються на досягнення результатів і здобуття медалей. "У прагненні до успіху дітей іноді так виснажують, що вони назавжди залишають спорт і втрачають бажання повернутися. Основною метою стає саме медаль," -- підкреслив Бідний.
Змінити ситуацію, за словами міністра, має допомогти впровадження європейської клубної моделі спорту -- відповідний законопроєкт уже зареєстрований у парламенті, і його обговорення триває в профільному комітеті. Водночас держава вже розширює програми масового спорту: нині ними щороку охоплено понад 2,5 млн українців, а окремо працює програма "Шкільні ліги" -- з понад 1 млн дітей-учасників.
Особливим акцентом є залучення ветеранів до спортивних заходів. Бідний підкреслив, що фізична активність може слугувати важливим засобом їхньої ресоціалізації та відновлення. "Спорт є одним з найефективніших інструментів для ресоціалізації наших ветеранів, сприяє їх реабілітації, підтримує здоровий спосіб життя та надає психологічну підтримку", -- зазначив він.
Віктор Досенко підкреслив важливість загальних біологічних принципів: щільність населення є одним з ключових чинників, що обмежує розмножувальні здібності та репродуктивну готовність самок майже всіх видів.
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Досенко – професор патофізіології в Інституті фізіології Національної академії наук України.
Цей аспект є значною мірою соціальним, зазначив він: важливо, наскільки індивід здатен передбачити своє майбутнє та майбутнє своєї дитини. Це стосується доступності таких ресурсів, як їжа, освіта, працевлаштування та кар'єрні можливості.
Рекламные материалы
Борис Тодуров вважає, що через 15 років не буде ні КТ (комп'ютерна томографія), ні МРТ (магнітно-резонансна томографія): штучний інтелект і новітні технології змінять систему діагностики загалом. За його прогнозом, з'явиться невелика камера -- як в аеропортах: людина заходить, піднімає руки, навколо неї проходить промінь -- і система розповідає про всі діагнози, які в неї є, без участі людини поруч, адже всі параметри аналізуватиме штучний інтелект.
Якщо буде потрібна операція, її виконуватиме робот під керуванням штучного інтелекту з використанням технологій, які вже існують сьогодні, каже Тодуров. За його прогнозом, уже через п'ять років у США та Європі роботи почнуть виконувати складніші операції. "На них не впливає день чи ніч, вони не втомлюються, і в них немає людського фактора. Вони можуть із точністю до мікрона розрахувати, де проходять нерви й судини, визначити товщину стінки судини, розрахувати, як ушити шунт, щоб не пошкодити судину і запобігти кровотечі", -- пояснив хірург.
Изображение: Зоряна Стельмах
Борис Тодуров, керівник Державного наукового підприємства "Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України".
Отже, за прогнозами Тодурова, вже через 5-10 років значна частина хірургічних операцій може бути виконана роботами. Наразі вже існують роботи, здатні брати кров з вени, і це лише початок. Також розроблені гуманоїдні роботи, які мають тактильні відчуття, що фактично відповідає пропріорецепції (відчуттю положення тіла в просторі). Вони можуть відчувати тиск і виконувати рухи з неймовірною точністю, до кількох мікронів. Їхні маніпулятори потенційно можуть бути в сотні разів точнішими, ніж людські руки, а їх зір перевершує людські можливості.
"Це нова ера. Які інновації та технологічні досягнення нас очікують у наступні 5-10 років, важко навіть спрогнозувати. Лише десять років тому ми не могли уявити собі, що отримаємо такі сучасні смартфони, 5G та безліч інших можливостей для зв'язку," — підкреслив Тодуров.
Изображение: Зоряна Стельмах
керівник Національної служби здоров'я Наталія Гусак
Наталія Гусак, очільниця Національної служби здоров'я України, закликала більш активно залучати громади до обговорень щодо значення охорони здоров'я. Кожен регіон України має свої унікальні особливості в ставленні до здоров'я, і хоча державна політика є важливою, її успіх залежить від реалізації на місцях: чи створені здорові зони відпочинку, наскільки розвинута первинна медична допомога, чи підтримується здоровий спосіб життя, а також як організовано харчування у навчальних закладах.
За її словами, варто запрошувати до дискусії керівників на місцях, а не покладати всю відповідальність на міністра охорони здоров'я. "Дуже зручно говорити про те, що в тому, скільки помирає українців, винен міністр охорони здоров'я. Я зараз не перебільшую -- це дані соціологічного опитування", -- зазначила вона.
"Є чимало повноважень у різних сферах, що сприяють покращенню життя та здоров'я в громадах. Проте відчуття відповідальності за ці питання, на жаль, виявляється недостатнім," -- зазначила голова НСЗУ.
-
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Досенко, Елла Лібанова, Катерина Загорій, Михайло Радуцький та Борис Тодуров. і шеф редакторка LB.ua Соня Кошкіна
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Досенко – професор патофізіології в Інституті фізіології Національної академії наук України.
Рекламные материалы
Изображение: Зоряна Стельмах
Елла Лібанова, керівниця Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України.
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Досенко, Елла Лібанова, Катерина Загорій, Михайло Радуцький та Борис Тодуров. та Віктор Ляшко (з правого боку).
Изображение: Зоряна Стельмах
Катерина Загорій є учасницею Стратегічної ради фармацевтичної компанії "Дарниця".
Изображение: Зоряна Стельмах
Борис Тодуров, керівник Державного наукового підприємства "Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України".
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Досенко, Елла Лібанова, Катерина Загорій, Михайло Радуцький та Борис Тодуров.
Изображение: Зоряна Стельмах
Катерина Загорій є учасницею Стратегічної ради фармацевтичної компанії "Дарниця".
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Ляшко, глава Міністерства охорони здоров'я України.
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Досенко, Елла Лібанова, Катерина Загорій, Михайло Радуцький та Борис Тодуров. та Віктор Ляшко (з правого боку).
Изображение: Зоряна Стельмах
Поліна Лисенко, Skyfall
Изображение: Зоряна Стельмах
Співзасновник Центру політичного консалтингу Денис Денисенко
Изображение: Зоряна Стельмах
Владислав Ільченко, під псевдонімом Skyfall
Изображение: Зоряна Стельмах
Олеся Пинзеник, членкиня Київської міської ради.
Рекламные материалы
Изображение: Зоряна Стельмах
Дмитро Васильєв, керівник комітету Європейського зеленого курсу "Української асоціація бізнесу та торгівлі'
Изображение: Зоряна Стельмах
Ярема Ковалів, екс-голова Державного агентства рибного господарства України
Изображение: Зоряна Стельмах
нардеп Олексій Жмеринецький
Изображение: Зоряна Стельмах
Анна Максимчук, представниця Національної гвардії України, є творцем платформи 'Захисник'.
Изображение: Зоряна Стельмах
радниця Голови Асоціації міст України Оксана Продан
Изображение: Зоряна Стельмах
Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан
Изображение: Зоряна Стельмах
Проєктний менеджер організації Razom for Ukraine Геннадій Заболотний.
Изображение: Зоряна Стельмах
Народный депутат Артур Герасимов
Изображение: Зоряна Стельмах
Засновниця і керівниця Міжнародного центру реабілітації та нейрофізіології - Катерина Левицька.
Изображение: Зоряна Стельмах
Катерина Булавінова, спеціалістка ЮНІСЕФ.
Изображение: Зоряна Стельмах
Ксенія Смирнова, проректор університету імені Тараса Шевченка.
Изображение: Зоряна Стельмах
Дмитро Купира, представник громадської організації 'Життя' (зліва)
Изображение: Зоряна Стельмах
Дмитро Самофалов, керівник департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони.
Изображение: Зоряна Стельмах
Депутат Верховної Ради Ярослава Юрчишин, партія Голос.
Изображение: Зоряна Стельмах
журналістка Наталія Нагорна
Изображение: Зоряна Стельмах
Сергій Притула, ініціатор створення Благодійної організації на його ім'я.
Изображение: Зоряна Стельмах
Владислав Збанацький, "Здоров'я в нашій дії"
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Ірина Андрейців, редакторка відділу "Здоров'я" на LB.ua, та Віта Корнієнко, журналістка цього ж відділу.
Изображение: Зоряна Стельмах
Ксенія Смирнова, Матвій Бідний та Ігор Швайка
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Соня Кошкіна та Катерина Загорій.
Изображение: Зоряна Стельмах
Изображение: Зоряна Стельмах
Геннадій Заболотний, Анна Максимчук, Віктор Ляшко та Михайло Радуцький.
Изображение: Зоряна Стельмах
Віктор Ляшко, Соня Кошкіна, Катерина Загорій, Михайло Радуцький та Борис Тодуров (з правого боку).
