"200 мільярдів доларів на 'Антиросію': як Росія намагається обґрунтувати свою агресію щодо України"

Із початку повномасштабної війни Україна отримала майже 200 мільярдів доларів прямого бюджетного фінансування від міжнародних партнерів. Такі цифри повідомив на зустрічі послів 5 серпня голова Нацбанку України Андрій Пишний. "Саме Україна сьогодні вирішує спільноєвропейські безпекові завдання та отримує для цього ресурси від демократичного світу", - зазначив він.

Ця інформація спонукала Володимира Константинова, лідера підконтрольного РФ парламенту Криму, до висловлення думки: "Офіційні особи України, заявивши про отримання приблизно 200 мільярдів доларів з 2022 року від західних країн, продемонстрували ціну проєкту "Антиросія", що реалізується на українських землях".

За три тижні до цього наратив "Антиросія" згадала і офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова. Вона стверджувала, що в Європі нібито все більше країн, які "публічно зізнаються у відсутності можливостей надавати безкінечну допомогу Україні, тож "проєкт "Антиросія" тріщить по швах".

Радіо Свобода провело аналіз того, які саме елементи Кремль включає у цю пропагандистську модель і чому в останній час стало більше згадок про неї в офіційних виступах російських чиновників.

12 липня 2021 року на офіційному сайті Кремля з'явилася стаття президента Росії Володимира Путіна під назвою "Про історичну єдність росіян і українців". У цьому матеріалі керівник Кремля здійснює історичний огляд, починаючи з епохи Давньої Русі, та розвиває тезу про те, що росіяни, українці і білоруси є "одним народом". Він стверджує, що сучасна українська нація і державність нібито були штучно створені зовнішніми впливами та більшовиками, а США і країни Європейського Союзу поступово підштовхували Україну до відокремлення від Росії.

Звідки взялася теза про те, що Україна - це "проєкт "Антиросія"?

Неминуче настала пора, коли ідея "Україна - це не Росія" (посилання на книгу президента України Леоніда Кучми, випущену у 2003 році) перестала бути прийнятною. Потреба в "Анти-Росії" стала очевидною, і з цим ми ніколи не зможемо погодитися", - зазначив Путін.

Термін "Анти-Росія" згадувався в його тексті десять разів, при цьому підкреслювалося, що не українці встановлюють напрямок розвитку своєї країни, а "західні творці проєкту".

Проте саму ідеологічну концепцію "Україна як проєкт "Антиросія" (варіанти написання цього терміна також змінювалися) розробили в Кремлі ще до початку повномасштабного вторгнення, набагато раніше.

Журналісти російської служби BBC вивчили, як протягом останніх десяти років путінський наратив трансформувався з теорії змови окремих політиків і політтехнологів в офіційну позицію Москви після публікації статті президента.

"Цю ідеологію в Україні охрестили 'рашизмом', і вона була офіційно закріплена законодавчо у 2025 році," - зазначає у розмові з Радіо Свобода Володимир Огризко, дипломат, колишній міністр закордонних справ України та нинішній керівник "Центру досліджень Росії".

Росія просуває ідею своєї унікальності, стверджуючи, що вона є окремою цивілізацією з "таємничою руською душею". На думку Огризка, це країна, де мешкають люди з високими моральними цінностями, на відміну від холодних і прагматичних європейців та англосаксів. Додатково, існує міф про те, що Захід прагне позбавити росіян цих цінностей, обравши Україну як ключовий інструмент для реалізації своїх цілей на цьому етапі.

"Росія - це відособлена, цивілізаційно третя культура, геополітична напівкровка. Нас чекає століття (або два) геополітичної самотності. Це означає, що ми будемо самі по собі, в оточенні, і будемо змушені будувати свою державу як фортецю", - писав у 2018 році тодішній помічник Путіна Владислав Сурков у своїй статті "Самотність напівкровки".

Як Кремль використовує концепцію "проєкту Антиросія" для обґрунтування своєї агресії щодо України.

З початком великої війни цей наратив став активно використовуватися російськими посадовцями для виправдання нападу на Україну.

18 березня 2022 року міністр закордонних справ Сергій Лавров у масштабному інтерв'ю для російського державного каналу Russia Today заявив, що російські військові, спільно з "силами" "ЛНР" та "ДНР" — угрупованнями, які були створені та підтримуються Росією на захоплених територіях Луганської та Донецької областей, котрі в Україні вважаються терористичними, ведуть свої операції. Він також зазначив, що на цих територіях діяли збройні формування, які перебували під контролем Москви. За його словами, нібито було виявлено документи Генерального штабу Збройних Сил України, які підтверджують це.

"Мова йде про спробу відновлення контрольованих територій з жахливими наслідками у вигляді кровопролиття, а також про загострення дій, які вони вчиняли щодо цивільного населення протягом останніх восьми років. Таким чином, операція, розпочата Росією (повномасштабне вторгнення в Україну - ред.), фактично стала запобіжником цієї загрози і не дала змоги реалізувати задумане", - зазначив Лавров.

У той період у Кремлі ще були впевнені в швидкій перемозі над Україною, тому міністр закордонних справ Росії відкрито висловив свої амбіції щодо "перевиховання" українського народу: "Зусилля наших західних партнерів, їхні спроби перетворити Україну на 'Анти-Росію' тривають уже досить довго і глибоко вкоренилися в українській свідомості. Для того, щоб позбутися цієї негативної спадщини, знадобиться чимало часу".

Напередодні першої річниці вторгнення в Україну Путін знову підняв тему "Анти-Росії" під час свого виступу перед Федеральними зборами, зазначивши, що...

"Захід форсував реалізацію цього проєкту ["Анти-Росія"] сьогодні, підтримавши переворот 2014 року. В ідеологічне підґрунтя заклали русофобію, вкрай агресивний націоналізм", - заявив президент РФ.

У наступні роки цю тезу неодноразово озвучували російські посадовці дрібнішого масштабу.

І ось влітку 2026-го з'являється вже знайома інформаційна "зв'язка": 7 серпня виходить коментар Володимира Константинова про 200 мільярдів доларів як "вартість проєкту "Антиросія", а 25 серпня - заява радника президента РФ Антона Кобякова про те, що Україна нібито готувалася до вторгнення в Росію 8 березня 2022 року.

Тільки на відміну від версії, озвученої Лавровим на початку війни, радник Путіна заявив, що - ядерної держави з у 3,5 рази більшим населенням.

"Захід, у свою чергу, лише удавав із себе прихильника мінських угод. Як з'ясувалося згодом, мета такої маскування полягала в підготовці України до збройного конфлікту", - "розкрив" "намір Заходу" Кобяков.

Яка ж роль 200 мільярдів доларів і що саме вони являють собою?

З початку повномасштабної агресії і на 7 липня 2026 року Україна отримала майже 192 мільярди доларів міжнародної фінансової допомоги. Цю цифру озвучив у своїй заяві на веб-сайті Міжнародного валютного фонду 21 липня 2026 року заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.

Основними джерелами фінансування стали Європейський Союз, Сполучені Штати, Міжнародний валютний фонд, країни групи G7, Японія, Канада, Велика Британія, Світовий банк та кілька інших міжнародних партнерів. Чимала частина фінансових вливань надходила безпосередньо до державного бюджету у формі грантів або пільгових кредитів, тоді як інша частина проходила через спеціально створені міжнародні механізми.

Серед них - програма Світового банку PEACE, програма Євросоюзу "Ukraine Facility" і механізм ERA країн "Великої сімки" та ЄС, за яким кредити Україні забезпечуються майбутніми доходами від заморожених російських активів.

За умовами донорів, ця підтримка дозволяє Україні фінансувати переважно соціальні потреби:

* виплату пенсій та заробітних плат для працівників державного сектору;

* забезпечення фінансування системи освіти та медичного обслуговування;

* соціальна підтримка громадян, підтримка для внутрішньо переміщених осіб;

* житлові дотації та різноманітні гуманітарні програми.

Згідно з інформацією Міністерства фінансів України, міжнародна допомога дозволила фінансувати ці витрати, в той час як внутрішні доходи країни в основному використовуються для потреб оборони та безпеки.

Отже, заява про те, що "Захід інвестував 200 мільярдів доларів у проєкт "Антиросія", є спробою використати дійсний факт міжнародної фінансової підтримки Києва, спрямованої на протидію російській агресії, для підтримки пропагандистської ідеї Кремля про Україну як "знаряддя боротьби "колективного Заходу" проти Росії.

На кого розрахований цей наратив?

Теорія "Антиросії" розроблена для російського суспільства, де ідеологи на зразок Олександра Дугіна пропагують концепцію про існування "окремої російської цивілізації". Вони стверджують, що її розвиток відбувається в контексті конфлікту із західною цивілізацією, - зазначає Дмитро Золотухін, колишній заступник міністра інформаційної політики України та засновник громадської організації "Інститут постінформаційного суспільства".

"Я спостерігаю за певним наративом в історії імперії (Росії - ред.), який повторюється приблизно раз на 70 років. Виникає реакційна хвиля, коли проголошують: ми - святі, захисники сімейних та консервативних цінностей, а інші - безбожники, які заслуговують на покарання. Такі думки висловлює Золотухін в інтерв'ю для Радіо Свобода."

6 серпня 2026 року незалежна російська аналітична організація "Левада-Центр", що має статус "іноагента" в Російській Федерації, опублікувала результати загальнонаціонального опитування. Дослідження, в якому взяли участь 1612 осіб, проходило з 21 по 28 липня і охопило людей старше 18 років у 137 містах та селах по всіх 50 суб'єктах РФ.

Серед подій липня, що залишилися в пам'яті респондентів, виокремлюються атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи та удари по логістичних центрах Wildberries. Ці дії українських військових почалися в липні, підтверджуючи використання російського маркетплейсу для військових цілей. За підрахунками російського видання "Агентство", з 1,6 мільйона квадратних метрів площі десяти найбільших складів Wildberries вже виведено з експлуатації понад 1,2 мільйона (більше 74%), а також відзначено виникнення кризи з паливом. Водночас, 66% опитаних висловили підтримку діям російських збройних сил в Україні, що є найнижчим показником з початку конфлікту. Найвища підтримка спостерігалася в березні 2022 року, коли вона складала 81%.

Значно зросла частка людей, які підтримують мирні переговори з Україною — з 48% на початку конфлікту до 62% у липні 2026 року. Найвищий рівень охочих до миру, 67%, було зафіксовано у лютому цього року. Водночас підтримка продовження військових дій зменшилася з 44% у лютому 2022 року до 28% у липні 2026 року.

Натомість найбільшу відповідальність за те, що війна в Україні продовжується, російські громадяни покладають на "колективний Захід": 32% вважають, що винні країни Європи і 19% - що США. Ще 20% опитаних вважають відповідальною Україну і лише 10% - Росію.

Враховуючи отримані дані опитування, можна стверджувати, що в російському суспільстві існує переконання, що Захід веде війну з Росією, використовуючи Україну як інструмент. Активізація різноманітних наративів про "Антиросію" в інформаційному просторі, ймовірно, спрямована на посилення підтримки влади серед тих, хто поділяє погляди на "унікальну російську цивілізацію", яка нібито існує серед ворогів.

Чи беруть до уваги інші країни кремлівську пропаганду про "Антиросію"?

Антиукраїнська інформаційна політика Кремля знаходить відгук не лише всередині РФ, а і в країнах Африки, каже Дмитро Золотухін. "Для африканців Росія продовжує бути антиколоніальною тезою. А Україна, оскільки вона хоче в "європейський клуб колонізаторів", вона ближче до колонізаторів", - каже він.

Максим Яковлєв, завідувач кафедри міжнародних відносин та директор Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія", поділився з Радіо Свобода своїми думками щодо суттєвого впливу російської пропаганди на країни, що належать до так званого "Глобального півдня".

Коли ти починаєш взаємодіяти з такими країнами, як Індонезія, Південна Африка або держави Латинської Америки, українці часто висловлюють думку: "Путін є поганим, оскільки прагне відновлення Радянського Союзу". І в цей момент на тебе дивляться, запитуючи: а чому це погано, адже Радянський Союз багато хто сприймає позитивно?

Експерт розказує: кілька тижнів тому був у Південній Африці. І, коли давав коментар місцевим ЗМІ, довелося нагадувати, що саме Росія вийшла із зернової угоди 2023 року. Тобто, саме через Росію Україна не може забезпечувати їхню продовольчу безпеку і постачати своє зерно.

І вона розказує, що "це не ми винищуємо українців, а ми боремося, щоб не винищили нас", - наголошує експерт.

Натомість у країнах Європи політичний клас сьогодні вже по-іншому дивиться на російську пропаганду і починає розуміти відмінності від тих наративів, про які говорять з Москви і тим, що відбувається насправді, - констатує дипломат Володимир Огризко.

Це підтверджується, зокрема, рішенням уряду Німеччини, який ухвалив закрити "Російський дім" у Берліні та останнє російське генеральне консульство в Бонні. Це сталося після виявлення безпілотника в аеропорту Лейпцига 4 серпня 2026 року. За інформацією німецьких правоохоронців, дрон, який містив вибухівку, був знайдений неподалік українського військово-транспортного літака. Пізніше було виявлено ще один дрон та приблизно 50 грамів вибухової речовини.

1 вересня міністри внутрішніх справ та закордонних справ Німеччини офіційно звинуватили Росію у причетності до спроби атаки на аеропорт Лейпцига. Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, в організації диверсії підозрюють двох осіб. Один з них має не лише російське громадянство, а й латвійський паспорт, тоді як інший володіє документами Білорусі та Росії. Це підтверджує давно обговорювані підозри щодо "Російського дому" в Берліні, про які раніше говорили, але ніколи не наважувалися висловити відкрито.

Саме через ці структури Кремль роками поширює антиукраїнську пропаганду і дезінформацію, в тому числі про "проєкт Антиросія", - нагадує Володимир Огризко.

Депутат Бундестагу й полковник Бундесверу у відставці Родеріх Кізеветтер в коментарі Радіо Свобода заявив, що роботу "Російського дому" слід було давно припинити, оскільки він є "осередком шпигунства, дезінформації та саботажу, а отже, становить загрозу безпеці громадян Німеччини".

За даними видання The Insider, після повномасштабного вторгнення в різних країнах припинили діяльність щонайменше 13 "Російських домів" (вони ж "Російські культурні центри") на своїй території.

Зокрема, МЗС Румунії у 2023 році пояснив це рішенням тим, що Російський центр культури і науки "повністю відійшов від своїх природних цілей щодо зміцнення культурних зв'язків і, на превеликий жаль, перетворився на інструмент пропаганди, дезінформації та виправдання воєнних злочинів Російської Федерації в Україні".

Втім, на сьогоднішній день, залишаються працювати близько 80 закордонних представництв, які охоплюють понад 65 країн світу.