Українці активно купують долари готівкою. Які перспективи курсу валют і чи реально, що "зелений" досягне позначки 50?
Перший тиждень листопада виявився насиченим різкими коливаннями курсу долара в обмінниках. УНІАН провів розслідування, щоб з'ясувати причини цього явища та які максимальні значення може досягти курс долара в Україні до завершення року.
Попри наявність альтернатив, саме долар США досі є тією самою "умовною одиницею" та "мірилом" усього в економіці для пересічного українця. Ажіотаж за готівковим доларом - це певний індикатор настроїв у населення та бізнесу.
Виходячи з коливань курсу та активних дій Національного банку України, можна стверджувати, що такий ажіотаж вже спостерігається.
У жовтні гривня в Україні зазнала значного падіння. У листопаді цей негативний тренд тривав.
У понеділок, 2 листопада, курс долара в обмінниках зріс до 47,06 грн за один "продажний" бакс, досягнувши своїх максимумів. Це стало несподіванкою, адже в той самий день у банках "зелений" навпаки знизився в ціні на 2 копійки, і його можна було придбати за 46,02 грн. Різниця в купівельній вартості також була суттєвою: в банках долар коштував 46,55 грн, тоді як у обмінниках – лише 45,28 грн.
Звісно, у різний час дня котирування та співвідношення могли відрізнятися, але тренд був різноспрямованим.
Вже на наступний день курс готівки знизився до більш прийнятних 46,55 при продажу.
Офіційний курс долара в Україні, регульований Національним банком, також зазнавав значних коливань. Найвища відмітка була зафіксована 4 листопада, коли курс досягнув 45,67 гривень за долар.
"У перші дні листопада попит на валюту був підвищеним на тлі суттєвого нарощування бюджетних видатків, зокрема на сектор оборони та безпеки. Крім того, збільшився попит на іноземну валюту з боку фізичних осіб, що традиційно відбувається на початку місяця, у тому числі на тлі оновлення щомісячних лімітів на купівлю валюти", - повідомляла пресслужба НБУ.
Відзначалося, що обмежена пропозиція іноземної валюти була зумовлена значними обсягами відшкодування ПДВ наприкінці жовтня, а також зниженими продажами валюти з боку аграрних і металургійних експортерів. У Національному банку України підкреслили, що в фінансовій системі немає труднощів з наявністю готівкової іноземної валюти, і регулятор запропонував банкам можливість обміняти до 100 мільйонів доларів та 100 мільйонів євро безготівкової валюти на готівку. Тим не менш, банки подали заявки лише на 14 мільйонів доларів, а попит на євро залишався відсутнім.
"Стан на валютному ринку перебуває під контролем. Офіційний курс гривні коливається в залежності від змін у балансі попиту та пропозиції іноземної валюти, що відповідає режиму керованої гнучкості курсу", - зазначили представники НБУ, запевняючи громадян.
Проте заспокоєння від представників влади зазвичай сприймається населенням зовсім інакше, а з висловлювання "ажіотажу немає" люди запам'ятовують лише слово "ажіотаж". В результаті, до кінця тижня попит на долар зріс як на готівковому ринку, так і на міжбанківському, що негативно позначилося на курсі гривні, незважаючи на всі інтервенції НБУ. Крім того, в цей період долар почав дещо зміцнюватися на міжнародних ринках, на фоні стабілізації післявиборчої ситуації в США.
Аномалії долара
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вказує на аномальну поведінку готівкового ринку на початку листопада, коли надто різко зріс попит на долар - та не менш раптово цей зайвий попит зник.
Автор зазначає, що зазвичай спостерігається певне підвищення попиту на валюту на початку кожного місяця. Однак це не відбувається в таких обсягах, як було 2 листопада. Крім того, попит зазвичай не проявляється в різних напрямках на міжбанківському та готівковому ринках.
"У понеділок спостерігався різкий зростання попиту на готівкову валюту. Цей попит виявився характерним не для банків, а для приватних обмінних пунктів. Це досить цікава ситуація, адже ми маємо лише загальні дані, без детальної інформації. Лише Національний банк України зміг "вгамувати" цей несподіваний попит, вивівши на ринок 100 мільйонів доларів. Однак банки не скористалися цією пропозицією. Виявляється, у фінансових установ не було потреби у таких великих обсягах готівки, оскільки основний попит виникав саме в обмінниках", - зазначає він.
Експерт зазначає суттєву тенденцію у сфері готівки – її обсяги поступово скорочуються. Через це навіть незначне підвищення попиту може мати значний вплив на ринок.
"Ринок зазвичай реагує стрімко на негативні новини. Проте у фінансових установ не було забрано ліцензій, і нічого подібного не сталося, що могло б викликати ажіотаж у понеділок. Тобто причин для паніки не було, але вона все ж виникла," - зазначає пан Шевчишин, розводячи руками.
На його думку, єдиною подією, яка співпала в часі зі значним зростанням попиту, стала хакерська атака на криптовалютну біржу Binance, де зареєстровано чимало українських користувачів.
"Зазвичай вони не прагнуть бути на виду, тому для виведення та обміну готівки звертаються не до банків, а до обмінних пунктів, де можуть не запитувати паспорт. Цю точку зору підтверджує той факт, що після відновлення криптобіржею виплат інвесторам на наступний день і стабілізації ситуації, локальний попит на долар в Україні одразу ж зник - курс знизився на 50 копійок. Після цього почали впливати зовсім інші фактори", - підкреслює аналітик.
В інвестиційних компаніях, в свою чергу, формують власні думки щодо поточної ситуації. Наприклад, Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU, зазначає, що раптове зростання попиту на долар в Україні може бути викликане цілком легітимними та шанованими аспектами українського оборонного сектору, які "вплинули" також на ринок готівки, створивши певний ажіотаж.
У заключні дні жовтня було зафіксовано суттєві витрати з державного бюджету, які призвели до нетто-приросту коштів у банківській системі на рівні 41% від загального притоку за місяць. Велика частина цих коштів надійшла на валютний ринок, оскільки виробники озброєння потребують значної кількості імпортних комплектуючих, - зазначає фінансовий експерт. - Національний банк України був змушений ослабити гривню на міжбанківському ринку. Це, звичайно, посилило девальваційні настрої, що відобразилося на роздрібному сегменті. Згодом, інтервенції НБУ допомогли задовольнити підвищений попит на валюту та стабілізувати ситуацію.
Дмитро Чурін, фінансовий аналітик компанії EAVEX Capital, зазначає, що валютний ринок в Україні перебуває під ретельним контролем Національного банку. Це означає, що коливання курсу не відбудуться без ініціативи НБУ.
Ситуація з курсом гривні залишається під пильним контролем Національного банку України, який через свої інтервенції намагається задовольнити попит на іноземну валюту. Без цих заходів курс гривні вже давно був би значно вищим, оскільки імпортери потребують більше валюти, ніж надходить в країну через експорт, - зазначає експерт. - Для повного розуміння, варто врахувати, що з початку війни Україна повністю залежить від зовнішньої фінансової підтримки. І поки ця допомога продовжує надходити, Нацбанк має можливість реалізувати валюту на міжбанківському ринку, що сприяє утриманню курсу гривні.
А що думають про все це банкіри?
Фінансові установи підтримують витримку.
Українські фінансові установи виявляють обережність у своїх оцінках "аномальних" явищ, що сталися на початку листопада, і поділяють погляди Національного банку України.
Ганна Золотько, яка є членом правління та директором департаменту казначейських операцій Unex Bank, зазначає, що навіть пікове значення в 47 гривень за долар є максимальним рівнем, за яким продається долар в деяких обмінниках.
"Середні курси обміну на готівковому ринку становили 45,50 грн за долар під час купівлі та 46,42 грн за долар при продажу. Ці показники виникли через зростання попиту на іноземну валюту наприкінці жовтня. Проте, вартість долара не залишилася на високому рівні. Вже 4 листопада в обмінниках його ціна коливалася в межах 46,00-46,36 грн," - зазначила вона.
Що стосується можливих маніпуляцій з боку учасників готівкового ринку, то, за її словами, просте збільшення розриву між купівельною та продажною ціною ще не є доказом змови серед гравців. На формування ціни впливають сукупність факторів, таких як зростання попиту, прогнози подальшого підвищення вартості долара та обережність обмінних пунктів, які включають додатковий резерв у вартість валюти при продажу.
А ось Максим Цимбал, перший заступник голови правління банку "Південний", вказує на "психологічні фактори" курсоутворення.
"Стрибок готівкового курсу до 47 грн/дол мав радше короткостроковий характер і був зумовлений насамперед зростанням попиту на валюту в поєднанні з психологічними факторами на тлі напруженого інформаційного фону", - каже фахівець.
Він також зазначає, що основною причиною короткочасного зростання попиту стало "підвищення гривневої ліквідності через урядові операції в кінці жовтня". Головним фактором стабілізації виступають "валютні та вербальні" інтервенції Національного банку України. Наразі аналітики банку відзначають "поступове згасання емоційного попиту" та "відновлення нормального стану на ринку".
"Ми також не бачимо достатніх підстав пояснювати цей рух діями окремих учасників ринку чи ситуацією на криптовалютних платформах. Навіть якщо такі чинники певною мірою впливали на настрої учасників ринку, їхній вплив був другорядним. Натомість ключовими факторами для курсової динаміки залишаються баланс попиту та пропозиції валюти, обсяги міжнародної фінансової допомоги, рівень міжнародних резервів та політика НБУ", - запевняють УНІАН у банку "Південний".
Загалом банкіри сходяться на думці, що під впливом очікувань щодо падіння гривні на волатильному готівковому ринку цілком міг утворитися відповідний сплеск попиту - і конспірології тут немає місця. А зараз ситуація вже повернулася у норму.
Яка доля чекає на курс?
Загалом, "понеділкова криза" відзначалася несподіваним, хоча й короткочасним характером. Однак стратегія НБУ щодо поступової девальвації гривні сама по собі підживлює певний рівень паніки серед населення. Яким же буде курс гривні до завершення року? В умовах постійних атак РФ на... різні об'єкти та затримок з фінансуванням з боку західних партнерів, можна очікувати, що курс гривні продовжить "коливатися".
Економісти стверджують, що без фінансової підтримки, яку отримує Україна, курс долара міг би досягти неймовірних 50-60 гривень і навіть більше.
Проте, хоча західні союзники продовжують надавати підтримку Україні, фахівці, опитані УНІАН, висловлюють більш оптимістичні прогнози, спираючись на тривалі тенденції в готівковому та міжбанківському секторах.
"Міжбанківський курс має чітку кореляцію з готівковим курсом. Будь-які зміни на міжбанку миттєво відображаються в роздрібному сегменті. Наші прогнозні оцінки на кінець року для офіційного курсу гривні до долара США становлять 45,8 грн/дол.," - зазначає Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU.
Максим Цимбал, який займає посаду першого заступника голови правління банку "Південний", підкреслює, що впродовж останніх кількох місяців на міжбанківському ринку спостерігалася помірна тенденція до ослаблення гривні, з 44,6 до 45,4 грн за долар. Проте, в цілому, ситуація залишалася під контролем.
Це відбувалося незважаючи на наявність численних факторів, що сприяли девальваційному тиску: регулярні затримки у отриманні зовнішньої допомоги, обмеження в логістиці та експорті, а також постійний попит на іноземну валюту з боку оборонної промисловості та торгівців нафтою.
Зазвичай, курси міжбанківського обігу, готівки та офіційні ставки рухаються в одній площині, хоча іноді можуть виникати тимчасові відхилення, як це спостерігалося на початку минулого тижня. Готівковий сегмент, як правило, є більш чутливим до змін у попиті та психологічним факторам, що робить його коливання більш помітними. Натомість офіційний курс НБУ, зазвичай, відображає тренди міжбанківського ринку і змінюється більш поступово, - зазначає він, пояснюючи взаємозв'язок між різними ринками.
Усі існуючі фактори та тенденції свідчать про продовження курсу на помірну девальвацію.
Відповідно до нашого основного прогнозу, до завершення року гривня, ймовірно, залишиться під помірним тиском на девальвацію. Однак зниження її курсу на 9-10% протягом року навряд чи можна вважати значною девальвацією, вважає пан Цимбал. На його думку, сценарії, які передбачають підвищення курсу до 50-60 грн за долар до кінця року, виглядають малоймовірними.
Ганна Золотько, член правління та керівник департаменту казначейських операцій в Unex Bank, вважає, що різкого падіння курсу гривні не слід очікувати – цей процес відбуватиметься поступово.
"Подальші курсові коливання із можливим помірним послабленням гривні ймовірні, проте Нацбанк має інструменти для стримування надмірного попиту на валюту: зокрема, продає долари на міжбанку, щоб покривати різницю між попитом і пропозицією", - покладають надії на НБУ у Unex Bank.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин теж "не бачить" шалених 50-60 грн за долар до кінця року.
"Зростання курсу гривні до 47 грн за долар викликало певні занепокоєння. Однак, на мою думку, навіть цей рівень виглядає завищеним. До кінця 2026 року я прогнозую, що на міжбанківському ринку курс становитиме близько 45,5-46,7 грн за долар, а на готівковому ринку – приблизно в тих же межах. Це мій прогноз щодо цін на валюту", - підсумував свою позицію експерт.
Отже, згідно з консенсус-прогнозом, який представили опитані експерти, до кінця року курс гривні до "портрета" Джорджа Вашингтона може досягти 45,73 грн. Проте це можливо лише за умови, що ситуація не стане гіршою, або, навпаки, не покращиться, наприклад, якщо Європейський Союз вирішить надати Україні 20 мільярдів євро. Варто зазначити, що певне укріплення гривні в кінці минулого тижня, ймовірно, пов'язане з отриманням траншу в розмірі 4 мільярдів євро.
У найближчому майбутньому експерти очікують стабілізацію обстановки. Зокрема, Тарас Лєсовий, директор департаменту фінансових ринків та інвестицій "Глобус Банку", підкреслює, що вже в найближчий тиждень банки зможуть істотно поповнити свої валютні резерви, що сприятиме нормалізації ситуації.
Згідно з його прогнозом, до 15 листопада коридори валютних змін перебуватимуть в рамках 45-45,7 грн за долар. Без нових рекордів.
Проте, обережно оптимістичні прогнози не виключають тривалих намірів НБУ щодо поступового зниження курсу національної валюти. Хоча малоймовірно, що регулятор дозволить різке падіння до 50-60 гривень – принаймні, це не відбудеться в цьому році.
