Україна стійко протистоїть тиску.

Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Росії Україна залишається під значним впливом військових, економічних та демографічних викликів. Згідно з даними Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні (HRMMU), 2025 рік став найбільш трагічним для цивільного населення з 2022 року. HRMMU "зафіксувала, що внаслідок збройного конфлікту в Україні у 2025 році загинуло 2514 цивільних осіб, а 12 142 отримали поранення", що на 31% більше, ніж у 2024 році, і на 70% більше, ніж у 2023-му. Проте на початку 2026 року Київський міжнародний інститут соціології повідомив, що 65% українців готові витримувати війну "стільки, скільки буде потрібно".

Цей висновок узгоджується з попередніми результатами порівняльних досліджень воєн, які свідчать про те, що державні терористичні кампанії проти цивільного населення не є ефективним засобом для агресорів у спробах зламати опір захисників. На початку 2026 року рівень оптимізму серед українців щодо майбутнього країни не тільки залишився стабільним, але й навіть зріс у порівнянні з 2024-2025 роками. Проте виникає питання: чи є така позиція українців наслідком вимушеного оптимізму, чи ж вона свідчить про незламну стійкість, наявні ресурси та потенціал України в умовах тривалої війни?

Чотири роки по тому, як розпочалась масштабна російська агресія, Україна продовжує відчувати значний військовий та економічний тиск. Проте країна активно працює над зміцненням своїх оборонних спроможностей, стабілізацією економічної ситуації та підтримкою інтеграційних процесів з Європейським Союзом. Огляд поточної ситуації в Україні у 2026 році.

Source: https://kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1583&page=1

Економічні трансформації та їхні прогнози

Після різкого спаду 2022 року українська економіка частково відновила свої втрати у 2023-му. Незважаючи на триваючу війну та цілеспрямоване руйнування української інфраструктури Росією, економічна ситуація повернулася до відносної рівноваги й залишається відносно стабільною. У 2025 році реальне зростання ВВП сповільнилося до приблизно 2% через постійні загрози безпеці, нищення інфраструктури й виробничих потужностей, дефіцит електроенергії й обмеження щодо робочої сили. Дефіцит торгового балансу поглибився, оскільки імпорт зріс до 84,8 млрд доларів і став приблизно вдвічі більшим за експорт. Інфляція 2025 року була напрочуд низькою і становила близько 8,0%. Середній рівень довіри підприємців і споживачів зріс порівняно з 2024 роком, що свідчить про пристосування суспільства до воєнних умов.

Діаграма 2. Щорічний темп розвитку валового внутрішнього продукту України на період з 2021 по 2025 роки.

Джерело: tradingeconomics.com

Зовнішня фінансова допомога, переважно з боку Європейського Союзу та його країн-членів, стала ключовим фактором для поповнення українського бюджету та підтримки економіки. У 2025 році державні доходи зросли номінально на 21%, а міжнародна фінансова підтримка досягла 52,4 мільярда доларів США, що покрило 95% бюджетного дефіциту. Від 2022 року загальний обсяг фінансової допомоги від ЄС склав 73 мільярди євро, тоді як США надали 46,6 мільярда євро.

Національний банк України прогнозує зростання економіки в 2026 році на рівні 1,8%, в той час як Міністерство економіки має мету у 2,5%. Інфляційний рівень очікується на позначці 7,5%, що свідчить про подальше уповільнення темпів зростання цін у порівнянні з 2025 роком. Що стосується державного боргу, то він досягне максимального значення у 2026 році, перевищивши 110% від валового внутрішнього продукту, проте, згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду, згодом почне поступово знижуватися.

Економіка України гальмується не тільки військовими діями Росії та їхніми наслідками. Важливе значення мають також зростаючий борговий тягар та різні проблеми в державному секторі, соціальній сфері і сільському господарстві. Існують також ризики, пов'язані зі судовими рішеннями, нестабільністю фінансового сектору, приватизацією та надзвичайними ситуаціями.

Відсутність кваліфікованих працівників, викликана мобілізацією та еміграційними процесами, змушує компанії шукати іноземних спеціалістів або вдаватися до автоматизації виробничих процесів. Богдан Данилишин, представник Федерації промисловості України, зазначив 30 січня 2026 року: "Ситуація на українському ринку праці переходить у стадію, коли дефіцит робочої сили стає структурним чинником, а не лише тимчасовим наслідком конфлікту. Підвищення заробітної плати є не тільки вигідним для домогосподарств, але й становить серйозні виклики для бізнесу, темпів інфляції та конкурентоспроможності економіки". Проте деякі експерти вважають, що ця ситуація має й позитивні аспекти, оскільки зменшення промислової щільності може бути корисним для екології, а зменшення кількості населення відкриває нові можливості для кожного.

Військові можливості та виклики

З 2022 року загинуло близько 55 тисяч українських солдатів. Протягом усього 2025 року війна мала позиційний характер, і завоювання одного квадратного кілометра української землі коштувало Росії в середньому 93-х вбитих російських вояків. Хронічний брак робочої сили є однією з головних, якщо не найбільшою, проблемою не тільки для України, а й для обох сторін конфлікту.

У 2026 році Україна планує встановити новий рекорд у своїх витратах на оборону, досягнувши приблизно 2,8 трильйона гривень, що становитиме 27,2% від валового внутрішнього продукту. Цей бюджет виведе країну на двадцяту позицію в світовому рейтингу за витратами на оборону. Переважна частина доходів і позик, отриманих Україною в 2026 році, буде використана для виплат зарплат військовослужбовцям, закупівлі озброєння, організації військової логістики, формування резервів та інших потреб.

Україна активно розвиває свій військово-промисловий сектор. На сьогоднішній день країна займає провідні позиції у створенні економічних дронів та маневрених ракет, водночас налагоджуючи співпрацю з міжнародними партнерами у цій та інших галузях озброєння. Згідно з прогнозами Ради національної безпеки і оборони України, до 2026 року можливості української оборонної промисловості майже подвояться. В рамках нової стратегії, яка реалізується, "частина виробленої продукції буде призначена для контрольованого експорту до дружніх держав, що слугуватиме інструментом для самофінансування".

Незважаючи на те, що виробництво дронів має зрости до вражаючих 7 мільйонів одиниць, існує безліч серйозних труднощів. Серед них — нестача систем протиповітряної та протиракетної оборони, які потрібні не лише на передовій, а й у тилу для захисту енергетичних об'єктів. Крім того, існує брак ефективних засобів для протидії новітнім російським оптоволоконним дронам, а також постійна проблема утримання лінії фронту.

У 2026 році Україні знадобиться близько 120 мільярдів доларів для належного забезпечення систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також для закупівлі боєприпасів. Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони України, приблизно половина цієї суми повинна бути отримана з державного бюджету та кредитів ЄС, тоді як решта 60 мільярдів доларів очікуються від міжнародних партнерів у формі військової допомоги.

Зміни в демографічній структурі та міграційні процеси

Із 2022 року війна поглибила демографічні проблеми України, які є частиною ширших тенденцій у пострадянському просторі. Forbes Ukraine оцінив, що наразі на території, контрольованій урядом України, проживає 30,5 млн осіб, що приблизно на 7 млн менше, ніж за останніми оцінками уряду у 2019 році. Ще до 2022 року Україна вже була "старою нацією" - середній вік її громадян становив близько 42-43 років. У 2022 році народжуваність стрімко знизилася на 25%. Щоправда, у наступні роки ця тенденція поступово сповільнилася: до 6% у 2024-му і 4,5% у 2025-му. Водночас 2025 року на кожну новонароджену дитину в країні припадало три смерті.

За чотири роки повномасштабної війни 3,1 млн українців, які покинули країну, офіційно не повернулися до України. Незважаючи на ескалацію бомбардувань, численні перебої в постачанні електроенергії та новий закон, який дозволяє чоловікам віком 18-22 років залишати країну, лише 290,3 тис. українців (зокрема близько 60 тис. молодих чоловіків), які виїхали за кордон у 2025-му, не повернулися. Це означає зниження еміграції у 2025 році в 1,5 раза порівняно з 2024-м.

Графік 3. Тривала еміграція з України в період 2022-2025 років.

Источник: opendatabot.ua

У листопаді 2025 року 4,33 мільйона українців, які виїхали за межі Європейського Союзу, отримали тимчасовий захист у країнах Євроунії. Окрім того, близько 260 тисяч осіб вирушили до Сполучених Штатів у рамках гуманітарної ініціативи U4U, а майже 300 тисяч оселилися в Канаді за аналогічною програмою.

Вибір українців повернутися на рідну землю "як і раніше, значною мірою визначається можливостями досягнення миру та стабільності". Проте деякі вже вирішили повернутися, незважаючи на продовження військових дій, зокрема через: сімейні зв'язки, знайоме середовище, почуття ностальгії, високі витрати на життя за кордоном, якісну медичну допомогу, патріотичні почуття, тугу за рідним домом та труднощі адаптації в країнах, що їх приймають.

Основні соціальні та політичні аспекти

Країна стикається не тільки з екзистенційними зовнішніми викликами, а й зі складними внутрішніми проблемами - соціальною депривацією, політичною поляризацією, демографічним спадом, інтеграцією ветеранів, руйнуванням навколишнього середовища, культурними конфліктами, конфліктами в бізнесі тощо. Незважаючи на напруження, яке викликають ці та інші зростаючі виклики, внутрішня ситуація і в цивільному, і у військовому секторі є напрочуд спокійною і не відбувається жодних бурхливих конфронтацій.

Попри існуючі стереотипи, український державний механізм демонструє ефективну співпрацю з громадським сектором та іноземними партнерами, і ця тенденція триватиме. Наприклад, у 2026 році Міністерство соціальної політики запланувало витрати на соціальну підтримку громадян у розмірі 468,5 млрд грн, що перевищує показник 2025 року на 47,6 млрд грн. Соціальна політика зосередиться на підтримці сімей, включаючи виплати при народженні дитини та пакети допомоги для учнів.

Прогрес також спостерігається в інших сферах. У 2025 році Україна покращила своє місце в рейтингу країн світу за Індексом сприйняття корупції Transparency International на одну позицію. Інтеграція України в ЄУ є головним джерелом суспільного оптимізму і, незважаючи на опір Угорщини, продовжує просуватися. Частковий вступ України до Європейської Унії може відбутися вже 2027 року. Тим часом парламент, центральна виборча комісія та громадянське суспільство України розробляють плани щодо післявоєнних національних і місцевих виборів, демонструючи постійну прихильність України до демократії. Можна також згадати інші політичні реформи й соціальні заходи, що проводяться під час війни.

Висновки й рекомендації щодо політики

Протягом останніх чотирьох років Україна досягла не лише вражаючих військових здобутків. Вона також продемонструвала свою соціальну стійкість, політичну єдність, інноваційний потенціал, активність громадян, економічну кмітливість та здатність до швидкої адаптації в умовах війни. Безсумнівно, що без підтримки західних партнерів Україні було б важко так тривалий час протистояти російській агресії, яку підсилюють Китай, Іран, Білорусь та Північна Корея. Водночас, іноді забувають, що основні військові успіхи України під Києвом, Харковом і Херсоном мали місце ще в весняно-осінній період 2022 року. Це сталося до того, як більшість важкої західної техніки, що була відправлена до Києва, надійшла до Збройних сил України.

Популярні дефетистські інтерпретації в Європі, Північній Америці та інших регіонах є однією з причин того, що західна фінансова й військова підтримка досі була непевною, а 2025 року навіть зменшилася порівняно з 2024 роком.

Діаграма 4. Пропорція допомоги з Америки та Європи в період з 2022 по 2025 рік.

Источник: kielinstitut.de

Враховуючи вказані особливості України під час війни, ці дані демонструють вражаючу суперечність. З одного боку, з 2022 року українці досягають вражаючих успіхів у захисті від агресії Росії, а також у продовженні соціально-політичного розвитку навіть в умовах повномасштабного конфлікту та жорстокого терору проти мирного населення. З іншого боку, незважаючи на цю значну стійкість, загальна підтримка з боку Заходу, яка досягла свого піку у 2024 році, почала знижуватися в 2025 році.

Це питання потребує корекції в 2026 році. Враховуючи попередні та останні досягнення України, продовження та зміцнення рішучої підтримки з боку Заходу виглядає як логічна та обґрунтована стратегія. Це не є безглуздим зусиллям, незважаючи на натяки численних політичних коментарів, які надходять не лише від проросійських сил, а й від так званих нейтральних спостерігачів.

Західні та не західні держави повинні терміново посилити як військову, так і гуманітарну підтримку України у 2026 році, щоб захистити європейську безпеку та підтримати світовий порядок, заснований на принципах справедливості. Досвід, отриманий Україною за останні чотири роки, свідчить про те, що такі зусилля принесуть відчутні результати. Це може стати важливим кроком до встановлення справедливого миру між Україною та Росією.

Translation from Polish

Цей матеріал був підготовлений у рамках спільного проєкту ZAXID.NET та польського видання Nowa Europa Wschodnia.

Оригінальна назва статті: Україна витримує тиск