Третя хвиля протестів у Франції: правоохоронці не виявили поблажливості та жорстко розігнали демонстрантів.
Уже третю суботу підряд профспілкові організації, студенти та активісти руху "жовті жилети" влаштовують акції протесту, висловлюючи свої невдоволення щодо умов навчання в школах та проблеми зростання вартості життя.
На третю хвилю протестів, спрямованих проти зростання цін на життя та погіршення якості державних послуг, вийшли люди 31 жовтня. Вуличні сутички спалахнули в Парижі, Марселі та в інших містах Франції, після того як десятки тисяч людей взяли участь у маршах. Деякі учасники акцій були в костюмах до Дня всіх святих.
Цю інформацію оприлюднило видання The Guardian.
Згідно з оцінками Міністерства внутрішніх справ, у протестах, що відбулися по всій Франції, взяли участь приблизно 320 тисяч осіб. На попередніх вихідних ця цифра становила близько 410 тисяч.
У Парижі на акцію протесту вийшли 70 тисяч людей, які проходили бульварами на південно-східному краю, обходячи центр міста.
Надвечір, коли переважно мирні акції завершувалися, поліція в кількох містах застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати для розгону натовпів. До них долучилися групи людей у масках, які брали участь у заворушеннях. Правоохоронці здійснили 511 затримань.
Протести у Франції: що потрібно знати
У Франції протести тривають третій тиждень поспіль. Причиною невдоволення стали здорожчання життя, проблеми з державними послугами та політика уряду президента Еммануеля Макрона.
До студентів, які протестують проти переповнених класів, поганих умов у навчальних закладах і труднощів у процесі вступу до університетів, приєдналися профспілкові організації та активісти руху "жовтих жилетів". Серед ключових вимог мітингувальників – контроль над підвищенням вартості життя та зменшення цін на паливо.
Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєз заявив про готовність жорстко реагувати на порушення громадського порядку.
28 жовтня французький сенат затвердив законопроєкт, який вводить колективну фінансову відповідальність для осіб, що беруть участь у зібраннях, де виникають заворушення та погроми. Цей документ отримав підтримку 229 сенаторів, тоді як 105 висловилися проти. Відповідно до нової ініціативи, учасники таких заходів можуть бути зобов'язані компенсувати збитки, навіть якщо вони не завдали їх безпосередньо.
Максимальний розмір штрафу для однієї особи становитиме 10 000 євро. Відповідальність буде покладена на тих, хто свідомо залучався до груп, сформованих для здійснення насильницьких дій або вандалізму, а також на тих, хто залишався на місці заворушень після того, як поліція вимагала розійтися.
