Трамп повідомив про введення нових митних зборів: американці матимуть вищі витрати на медикаменти та металеву продукцію.
Нові тарифи вступлять у силу 6 квітня.
У четвер, 2 квітня, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про введення 100% мит на імпорт патентованих фармацевтичних препаратів. Окрім цього, він також переглянув ставки мит на сталь, алюміній та мідь. Нові мита, що почнуть діяти з 6 квітня, мають на меті відновити доходи, які були втрачені в лютому через рішення Верховного суду, що скасувало попередні митні збори, повідомляє агентство Reuters, посилаючись на заяви Білого дому.
Фармацевтичні мита запроваджуються на основі висновків розслідування Міністерства торгівлі, яке виявило ризики для національної безпеки США внаслідок підозри щодо надмірної залежності від імпорту лікарських засобів. За прогнозами на 2025 рік, близько 53% запатентованих ліків виготовлятимуться за межами Сполучених Штатів.
Метою цих ініціатив є заохочення перенесення виробничих потужностей на територію США.
Існує кілька особливих випадків: 15% в рамках торговельних угод з ЄС, Японією, Південною Кореєю та Швейцарією, а також 0% у контексті угоди з Великою Британією.
Великі фармацевтичні корпорації отримають 120 днів для виконання вимог щодо введення в дію повних тарифів, тоді як для менших виробників цей термін становитиме 180 днів.
Другий указ, що стосується металевої продукції, зменшує митні ставки на похідні вироби зі сталі, алюмінію та міді до 25%, а для товарів з незначним вмістом металу – зовсім їх скасовує.
Водночас 50% мито на базові імпортні постачання сталі, алюмінію та міді залишається чинним, а розраховувати його будуть до ціни продажу металів у США, а не до задекларованої імпортної вартості, яка, як зазначається, часто штучно занижувалася.
Алюміній з Росії або виготовлений з використанням російської сировини й далі обкладається спеціальним митом у 200%.
Натомість Кільський інститут світової економіки вважає, що митна політика Трампа на практиці б'є по американській економіці. За його підрахунками, іноземні експортери взяли на себе лише близько 4% тарифного тягаря, тоді як решта 96% лягло на американських імпортерів та споживачів.
