Британські технології для українських збройних сил, Румунія вступає в конфлікт із Росією, нові напади в Польщі: основні новини дня.

Зеленський, прямуячи до Сполучених Штатів, завітав до Великої Британії, де провів зустріч з новим прем'єр-міністром.

У Києві відреагували на повідомлення про напад на українців у Вроцлаві, а найбільшій правій партії Польщі стався розкол.

У Молдові спостерігається нестача дизельного пального, тоді як Чорногорія запровадить візовий режим для громадян Росії з 1 листопада.

Усе найзначніше та цікаве з понеділка, 27 липня, - у дайджесті "Європейської правди".

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу — це найзручніший спосіб бути в курсі останніх дайджестів та отримувати інші важливі та цікаві новини.

Військові технології від Британії

Президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Великої Британії, після чого вирушає до Сполучених Штатів для зустрічі з Дональдом Трампом та участі в похороні сенатора Ліндсі Грема. Варто зазначити, що президент Фінляндії Олександр Стубб також планує відвідати ці ж похорони.

В Україні Зеленський провів зустріч з новим прем'єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом.

Перша зустріч відбулася на авіаносці, розташованому на британській військово-морській базі в Портсмуті.

Глава української держави повідомив, що Велика Британія надасть Україні технології для захисту українських дронів.

"Дякую Великій Британії за сьогоднішнє рішення підтримати Україну, надавши технології радіоелектронної боротьби для захисту наших дронів. Це точно стане в нагоді на фронті. Співпрацюючи, ми можемо досягти значно більше в галузі безпілотних літальних апаратів та інших інноваційних технологій," - підкреслив президент.

Він не навів додаткових деталей щодо технології, у тому числі не вказав її назву.

Перед візитом неофіційно повідомляли, що новий британський прем'єр Енді Бернем планує оголосити про передачу Україні технології Stone Cloak, спрямованої на виведення з ладу російських засобів ППО.

До речі, новий британський уряд планує прагнути до більш глибоких відносин з Європейським Союзом.

Атака на українців у Вроцлаві

В Польщі на українську пару скоїли напад "через їхній акцент".

Як повідомило Radio Wrocław, інцидент стався у районі Закшув у неділю, 26 липня, із парою українців, які вийшли в магазин.

Зазначається, що пара зайшла до магазину неподалік від свого будинку, а після того, як вони вийшли на вулицю, кілька чоловіків почали переслідувати їх. Причиною нападу, як стверджується, став "їхній акцент".

Генеральне консульство України у Вроцлаві закликало до оперативної реакції польських правоохоронців на черговий інцидент, внаслідок якого постраждали українці.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже доручив генеральному консульству терміново вжити необхідних заходів реагування, а воно своєю чергою вже направило офіційний запит до компетентних органів Національної поліції Польщі та очікує на офіційну інформацію.

Консульство закликало українців, які могли постраждати від цього інциденту або володіють інформацією, звернутися до нього.

Посол України у Польщі Василь Боднар зазначив, що в останні дні в Польщі почастішали випадки насильства та агресії, націлені на українських громадян.

"Всі форми насильства, ксенофобії та ненависті є абсолютно недопустимими і не можуть існувати в демократичному суспільстві," - підкреслив він.

У понеділок мер Вроцлава Яцек Сутрик зробив заяву, в якій висловив своє занепокоєння через повідомлення про жорстокі напади у місті, що мають підґрунтя національних упереджень.

"Кожен індивід, незалежно від мови, культурного походження чи віросповідання, має право відчувати себе в безпеці у Вроцлаві. Напад на будь-яку особу через її етнічну приналежність є не лише атакою на неї, а й загрозою для всієї громади, яку ми спільно формуємо. Це вже не поодинокий випадок, а тривожний сигнал, на який спільнота Вроцлава повинна відреагувати з максимальною рішучістю," - зазначив мер Вроцлава.

У той же час, польський міністр оборони ще раз попередив Україну про небезпеку "культу Бандери" на її європейському шляху.

Розділ у партії Качинського

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив свою думку щодо розколу в ключовій опозиційній партії "Право і справедливість" ("ПіС"), зізнавшись, що не очікував такого розвитку подій, незважаючи на тривалі внутрішні суперечки в цій політичній силі.

"Величезна група представників провідних партій, які підтримують експрем'єра Матеуша Моравецького, перетворилася на справжніх розкольників."

"Я не буду плакати за "ПіС". Але, безперечно, немає чому радіти, коли бачимо, що відбувається з найважливішою, найбільшою опозиційною партією, адже всі ми хотіли б, щоб політика виглядала трохи інакше", - сказав Туск.

Віцепрем'єр і міністр оборони Польщі, а також лідер Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш висловив, що його мало турбує розподіл у провідній опозиційній партії Польщі "Право і справедливість": "Нехай там самі собі голови ламають, це їхня проблема".

"Матеуш Моравецький хоче стати головою "ПіС", а не вийти з "ПіС". І, на мою думку, рано чи пізно він цього досягне, навіть якщо не зараз", - сказав Косіняк-Камиш.

24 липня Ярослав Качинський, президент польської опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС"), оголосив про відставку 30 членів їхньої партії.

Докладніше про те, що відбувається у найбільшій правій партії Польщі, а також про можливі наслідки розколу, у тому числі й для України, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка і експерта-міжнародника Станіслава Желіховського Розкол на користь України: як польська "ПіС" втратила частину депутатів і що буде далі.

Румунія відкликає посла з РФ

У відповідь на численні порушення повітряного простору з боку російських безпілотників Румунія ухвалила рішення відкликати свого посла з Росії для проведення консультацій та вислати одного з російських дипломатів.

"МЗС Румунії підкреслило, що країна надалі буде активно співпрацювати з союзниками і партнерами в НАТО та ЄС, залишаючись рішуче налаштованою на вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення національної безпеки та захисту своїх громадян."

Згідно з інформацією від Euractiv, Європейський Союз скасував обмеження на російське соболине хутро. Тим часом, Financial Times повідомляє, що в ЄС можливо переглянуть стратегію санкцій проти Росії, розглядаючи альтернативні варіанти.

Викриття схеми розкрадань в МЗС

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття організованої злочинної групи, що заволоділа коштами від іноземних донорів на початку повномасштабного вторгнення Росії.

За даними слідства, учасники злочинної групи заволоділи коштами іноземних громадян та донорів, призначеними на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення РФ, й легалізували їх через конвертаційні центри.

На даний момент слідчі розслідують випадок легалізації фінансових засобів, загальна сума яких перевищує 37 мільйонів гривень (приблизно 1,28 мільйона доларів США на час скоєння правопорушення).

В Україні в Міністерстві закордонних справ повідомили, що в процесі внутрішнього аудиту було виявлено неправомірні дії колишнього держсекретаря.

В Центрі протидії корупції повідомили, що підозри у справі про заволодіння коштів іноземних донорів отримали колишній державний секретар МЗС Олександр Баньков, екскерівник його апарату та чинний радник Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві Раміз Рамазанов, очільник підконтрольної громадської організації "Центр сприяння міжнародному співробітництву" Владислав Резніков та бухгалтер громадської організації, через яку здійснювали виведення коштів.

Вогняні катастрофи в Європі

У Франції внаслідок лісових пожеж вигоріло 115 тисяч гектарів цьогоріч. У Прогнозують, що лісові пожежі біля Бордо можуть тривати до осені.

Лісові пожежі в Іспанії знищили понад 172 тисячі гектарів з початку року. Поширення лісових пожеж біля Мадрида сповільнилось.

У Бельгії аномально висока температура призвела до рекордного рівня надмірної смертності в Європі.

Решта новин

У Молдові - дефіцит дизпалива. У Кабміні зауважили, що причиною дефіциту стало зниження рівня води в Дунаї та ескалація конфлікту на Близькому Сході. Ці фактори призвели до збоїв у логістичних ланцюгах і ускладнили постачання палива.

З 1 листопада у Чорногорії запровадять візовий режим для громадян Росії.

Центр польського міста Гдиня отримав статус об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Окрім цього, до списку ЮНЕСКО також потрапили пляжі, де відбулася висадка союзників у Нормандії, а також гора Олімп.

Поліція застрелила нападника на ЛГБТ-прайд у Берліні.

У Парижі сталася атака з ножем, ймовірно, на ґрунті ісламістських переконань: постраждало троє осіб.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звернувся до Володимира Путіна з проханням зняти обмеження на ввіз вірменських товарів.