"Борьба молоді покоління Z з урядом Моді: як гумор трансформує політичний ландшафт Індії"
Учасники акції протесту, що відбулася 25 липня, висловлювали свої вимоги під час оголошення про відставку Міністра освіти Дхармендри Прадхана. Джерело: @_YogendraYadav на платформі "Х".
"Є молоді люди, схожі на тарганів, які не можуть знайти роботу і не мають місця у професійній сфері. Дехто з них стає представником медіа, дехто -- активним користувачем соцмереж, активістами руху за право на інформацію та іншими активістами, і вони починають нападати на всіх", -- із цієї зневажливої фрази голови Верховного суду Індії Сурʼї Канта у травні 2026 року у бік молодого юриста, який прагнув отримати звання старшого адвоката, бере свій початок історія із політичним мемом, рух довкола якого вперше за понад десять років похитнув силу влади індійського прем'єр-міністра Нарендри Моді.
І хоч голова Верховного суду пізніше наполягав, що його слова було вирвано з контексту і говорив він так лише про тих, хто намагається влаштуватися на роботу із підробленими дипломами, зупинити реакцію на цю фразу вже було неможливо. Мемом-відповіддю на ці слова Сурʼї Канта стала Cockroach Janta Party (CJP), або ж "Народна партія тарганів", рухові довкола якої вдалося мобілізувати молодь покоління Z, а пізніше й старше покоління індійців у боротьбі із корупцією в освіті та звернути увагу на проблеми індійської молоді. Нині 65% індійського населення - це люди віком молодші 35 років, тож йдеться про проблеми більшості населення. Нещодавно активісти святкували першу перемогу -- міністр освіти Дхармендра Прадхан подав у відставку, а уряд погодився розглянути пропозиції активістів руху реформ в освіті та проведенні іспитів. Водночас протести в Індії можна частково вписати у ширше тло активізації молоді покоління Z у регіоні Південної Азії, адже упродовж останніх років молодь активно протестувала і в Непалі, і в Бангладеш, і на Шрі-Ланці. Але спершу про "тарганів" і те, чим він відрізняється від решти рухів у регіоні.
"Якщо всі таргани об'єднаються, що з цього вийде?"
Цю фразу в повідомленні на платформі "Х" написав Абіджит Діпке, 30-річний індієць, який раніше працював у сфері політичних комунікацій для опозиційної Партії простої людини (Аам Аадмі Парті). На момент написання він перебрався до США, де здобував магістерську освіту в Бостоні і, за його словами, вже не мав зв'язків з політичною діяльністю. Варто зазначити, що Партія простої людини виникла внаслідок політичної активності після антикорупційних протестів в Індії 2011 року, тому його попередній досвід, ймовірно, все ж виявився корисним. Лише за кілька днів акаунт "Народної партії тарганів" набрав мільйони підписників в Instagram, а наразі їх кількість наближається до 27 мільйонів. Основною стратегією в онлайн-комунікації став гумор - молоді користувачі створювали меми на актуальні для них теми. Водночас, невирішені проблеми, з якими стикається індійська молодь, разом з корупцією в освіті, виявилися настільки чутливими, що це і стало поштовхом для мобілізації руху.
На початку травня 2026 року в Індії проводився Національний кваліфікаційно-вступний іспит для студентів бакалаврату (NEET-UG), який визначає можливість вступу на медичні спеціальності.
Потрапити на медичні спеціальності в цій країні — це виклик, зумовлений кількома причинами: обмежена кількість місць у медичних навчальних закладах, висока ціна освіти та численні випадки корупції під час складання тесту NEET-UG.
Саме з цієї причини багато абітурієнтів з Індії вирішують здобувати медичну освіту за кордоном. Перед початком повномасштабного вторгнення Росії, а також ще з часів Радянського Союзу, Україна була однією з основних країн, де індійські студенти отримували медичну освіту. Наразі індійські студенти продовжують навчання в Україні, але їхня кількість значно зменшилася.
У 2024 році в Індії відбулися протести після проведення тесту NEET-UG, оскільки виникли підозри, що питання тесту могли бути злиті. Місцеві ЗМІ повідомляли про арешти осіб, які нібито продавали запитання за гроші. В результаті, хоча протестувальники вимагали скасування результатів, тест все ж залишився в силі. Проте в 2026 році уряд ухвалив рішення анулювати результати і організувати повторний тест наприкінці червня. Це лише посилило невдоволення серед молоді. Місцева преса інформувала про численні випадки самогубств серед абітурієнтів, які залишали записки, в яких висловлювали безсилля перед викликами повторної підготовки до тесту.
На той момент активісти "тарганів" вже влаштовували щоденні сидячі акції протесту в Делі, поблизу історичної обсерваторії Джантар Мантар – місця, яке вже багато років слугує епіцентром масових протестів в Індії. Невдоволення щодо корупції, пов'язаної з тестом NEEG-UG, накопичило значну підтримку для протестуючих. При цьому учасники та свідки цих акцій зазначають, що ця територія стала символом особливої довіри та єдності для молоді Індії, що вирізняє її з-поміж попередніх протестів.
Для індійської активістки, правозахисниці та авторки Кавіти Крішнан, протест, що відбувався біля обсерваторії Джантар Мантар, нагадував події українського Майдану. "Цей протест відрізнявся від звичних акцій в Індії, оскільки більшість з них організовуються політичними партіями, профспілками або студентськими організаціями. Тут вони також були присутні, але значна частина людей приходила спонтанно, використовуючи власні комунікаційні канали та мережі для розповсюдження інформації. Дехто приносив їжу для учасників акції, а інші замовляли їжу для протестувальників. З того, що я чула про Майдан, це був простір громадянського суспільства, який набагато перевищував політичний мітинг — різноманітні групи людей збиралися разом, піклувалися один про одного та самостійно організовували все необхідне. Студенти також взяли на себе всю організацію. Вони дбали про те, де хто стоятиме, як впустити людей, і як полегшити перебування для літніх учасників. У Делі зараз дуже спекотно, тож вони тримали віяла, щоб обдувати протестувальників. Групи студентів організовувалися для прибирання території акції. При цьому не було єдиного лідера — вони все робили спільно", — поділилася вона в інтерв'ю Тижню.
Варто також зазначити, що так само як Революція Гідності розпочиналася як студентський протест, а після побиття студентів акумулювала велику підтримку серед українців, незалежно від віку, так само після того, як поліція Делі намагалася брутально розігнати протест 20 липня, рух отримав нову хвилю підтримки по всій Індії. "Сам протест очолювали студенти, але після 20 липня він отримав багато підтримки від різних верств суспільства", -- розповідає Тижню журналіст видання Times of India Рудроніл Гош. Хоча Делі було епіцентром протесту, він поширився на інші індійські міста. Великі протести були зокрема у Мумбаї.
З огляду на те, що більшість Індії -- це молодь, протест уособлював ключові для неї проблеми -- окрім корупції в освіті ще й безробіття. Згідно з дослідженням університету імені Азіма Премджі в Бангалорі, за останні двадцять років вдалося значно демократизувати доступ до вищої освіти в країні. Так само зросла кількість випускників, натомість пропозицій на ринку праці для випускників вищих навчальних закладів недостатньо. Так, на 5 млн нових випускників, які зʼявилися за той час, додалося лише 2,8 млн нових позицій. Ці цифри добре ілюструють, чому проблема настільки чутлива.
Революція молоді покоління Z
Деякі західні дослідники та журналісти вважають, що сучасні протести в Індії можна розглядати в контексті загальносвітових протестів молоді покоління Z у Південній Азії, які мали місце в останні роки. Наприклад, у 2022 році масові акції протесту на Шрі-Ланці, організовані молоддю, стали причиною зміни влади та втечі президента Ґотабая Раджапакси. Це також призвело до падіння династії Раджапакс, яка керувала країною з невеликою перервою протягом майже двох десятиліть. У липні 2024 року молодіжні протести в Бангладеш, викликані незадоволенням системою квот на державні посади, що надають переваги нащадкам учасників війни за незалежність 1971 року, також призвели до усунення з посади прем'єрки Шейх Хасіни, яка перебувала при владі понад 15 років. У вересні 2025 року Непал охопила хвиля протестів, де молодь виступала проти корупції та за відновлення заборонених соціальних мереж, що сприймалося як спроба придушення інакодумства. Ці акції протесту змусили піти у відставку прем'єр-міністра К. П. Шарма Олі, який також довгий час залишався при владі, як і представники династії Раджапакс та Шейх Хасіна. Проте, індійські експерти застерігають від прямих порівнянь. Рудроніл Гош зазначає, що проблеми, що спровокували ці протести, суттєво відрізняються. "Але є одна спільна риса: молодь в усіх цих країнах відчуває загрозу своїм майбутнім", - підкреслює він. Експерт вказує, що забезпечення робочих місць є серйозним викликом не лише в Індії, а й в інших країнах. "В цілому молодь стикається з відчайдушною перспективою свого майбутнього, що викликає розчарування в багатьох країнах. Це спільний чинник, хоча конкретні причини варіюються", - додає він.
Одночасно з протестами в Індії, сусідні країни уважно слідкували за розвитком подій. Зокрема, непальський журналіст і політичний аналітик Бал Крішна Сах зазначає у коментарі для Тижня, що в Непалі активно реагували на молодіжні виступи в Індії: "Молодь Непалу в соціальних мережах активно висловлює свою підтримку цим протестам. Вони поділяють спільні з індійськими активістами вимоги щодо прозорості та підзвітності державних інституцій".
Бал Крішна Сах вважає, що те, що ми спостерігаємо у країнах Південної Азії упродовж останніх років можна назвати "регіональним демократичним відродженням". На його думку, рушіями цього процесу є як протести, так і виборчі урни. Так, на парламентських виборах 2026 року у Непалі Народна незалежна партія, яка на той час існувала всього чотири роки, зуміла забезпечити собі майже абсолютну більшість у парламенті, що, за словами журналіста, є рідкісним явищем.
"Побачивши, як колективна дія може успішно стримувати автократичні наміри влади, молодь Південної Азії встановлює нові стандарти управління: або адаптуватися й залишатися підзвітними, або зіткнутися з втратою легітимності в очах громадськості", -- вважає Бал Крішна Сах.
Українська правозахисниця Марія Томак, яка мала можливість спілкуватися із представниками покоління Z у Непалі та Бангладеш, і уважно спостерігає за останніми протестами в Україні, вважає, що люди цього покоління мають спільні риси незалежно від того, де знаходиться їхня країна географічно. "Гадаю, що ця спільність повʼязана із глобалізацією, доступом до інтернету та цифровізацією", -- каже вона Тижню. "І якими б не були спроби вибудувати авторитарні моделі у певних суспільствах, це покоління (і ми можемо говорити що це є глобальне покоління) прагне свободи, яка виражається буквально у доступі до інтернету, можливості виходити на вулиці, протестувати, створювати рухи", -- додає Марія Томак. Тому вона проводить паралель загалом між протестами молоді не лише в Азії, але й Африці (наприклад, у Кенії були протести молоді у 2024 році, які щоправда були придушені) і навіть "картонковим" протестом в Україні, де ключове питання, що спровокувало протест, було також повʼязане із корупцією.
Гумор як інструмент впливу.
Написи на "картонках" під час протестів у липні 2025 року та цьогорічні акції яскраво демонструють творчий підхід і почуття гумору української молоді покоління Z. Гумор завжди відігравав важливу роль у сприйнятті політичних і соціальних реалій українцями. Проте в Індії ситуація виглядає інакше: тут до політиків ставляться з великою шаною, і, здається, цьогорічні молодіжні протести можуть поступово змінити цю традицію.
"З того, що я знаю про Україну, люди загалом не виявляють особливої поваги до лідерів у вашій країні. В Індії повага до політичних лідерів є нормою, особливо до Моді", -- каже Кавіта Крішнан. За її словами, його прихильників часом називають "вірянами, бо вони йому поклоняються".
У цьому контексті, на її думку, протест проявив абсолютну неповагу до прем'єр-міністра та політичної верхівки. Однак, завдяки потужному гумору, вдалося вперше за багато років перевершити вплив дискурсу правлячої партії та прем'єра Моді, який домінував в Індії протягом більше десяти років.
Яким чином протести можуть позначитися на становищі уряду Моді?
Більшість політичних коментаторів зазначають, що протестам та рухові довкола "Народної партії тарганів" вдалося те, що ще до червня 2026 року видавалося неможливим: здолати панівний дискурс уряду. "До початку цього руху Нарендра Моді поводився так, ніби його голос був єдиним; він, по суті, мав повний контроль над медійними наративами, над наративами в соціальних мережах, а будь-який критичний голос, змушували почуватися дуже ізольованим", -- каже Кавіта Крішнан. Цей рух же остаточно змінив цю ситуацію, бо "не лише висвітлив проблеми освіти, а й став вибухом гніву серед тисяч і тисяч студентів та молоді", на її думку. Журналіст Рудроніл Гош вважає, що ламаючи урядовий наратив, цей протестний рух створив простір для опозиційних сил.
"Протягом останніх десяти років наратив уряду Народної партії Індії (Бгаратія Джаната Парті, БДП) був дуже сильним. Вони вклали чимало ресурсів у свій піар, наратив та інші подібні речі. Але під час цього протесту ми побачили, що цей офіційний наратив -- було уперше зламано. Тож це створює простір для опозиційних сил в Індії", -- вважає індійський журналіст.
У той же час уряд Моді вживає заходів, щоб пом'якшити ситуацію і задовольнити вимоги молоді. "Влада усвідомлює необхідність встановлення зв'язку з поколінням Z", -- зазначає Рудроніл Гош. Тому як Моді, так і інші політики почали активніше використовувати Instagram для спілкування. Зокрема, минулого тижня 75-річний прем'єр Індії звернувся до молодих протестувальників, записавши своє перше селфі-відео, що викликало хвилю мемів і жартів серед молоді. Крім того, 29 липня нижня палата парламенту Індії ухвалила законопроєкт, що підвищує покарання за витік екзаменаційних завдань. Тепер він буде винесений на голосування у верхню палату, де партія Моді має більшість, тому підтримка, ймовірно, не стане проблемою. Проте, зможе чи ні індійський прем'єр і його партія відновити свої позиції, залежатиме від їхньої здатності запропонувати молоді конкретні рішення для вирішення актуальних проблем.
