Міграційні виклики в Європі: досвід України.
Застереження і висновки з міграційно-гуманітарної кризи в іспанській Сеуті
"Як авторитарні ліберальні режими та геополітичні маніпулятори стирають національну ідентичність європейських народів:"
Коли нації охоче відмовляються від своїх кордонів, вони втрачають свою ідентичність. Сьогоднішні події на узбережжі Лампедузи, у лісах на кордоні з Білоруссю, а також у іспанській Сеуті — це не просто гуманітарна катастрофа. Це остаточний етап саморуйнації цілого цивілізаційного простору.
Європа, що колись була законодавцем світових норм, сьогодні безсилим чином втрачає свою ідентичність серед натовпів, які штурмують її з усіх боків. Цей процес розпаду не є випадковим. Це наслідок свідомо реалізованої політики, в якій ліві ідеї переплелися з холодним геополітичним розрахунком зовнішніх супротивників. Поки європейські чиновники в Брюсселі складають квоти та виголошують гуманітарні промови, реальність безперешкодно прориває їхні кордони. Інцидент, що стався 30 липня в іспанському анклаві Сеута, є яскравим прикладом того, як виглядає занепад державного апарату.
Від 20 до 50 тисяч мігрантів здійснили масований наступ на іспанську територію з боку Марокко. Вони не ставали в чергу за візами і не зверталися за притулком до відповідних органів. Люди перепливали море, обирали обхідні шляхи та просто пробивалися через прикордонні огорожі. Місцева поліція, обмежена ліберальними вказівками і затиснута в натовпі, не змогла впоратися з ситуацією. Держава виявилася настільки безсила, що Мадрид був змушений залучити регулярні військові сили для зміцнення кордону. Коли міграційна політика зводиться до використання армії, це свідчить про її крах.
У результаті цього хаосу загинуло щонайменше дев'ять осіб. Це є наслідком системи, яка протягом багатьох років створювала ілюзію "відкритих дверей", спонукаючи вразливі суспільні групи до небезпечних спроб прориву. Хоча президент Сеути, Хуан Хесус Вівас, закликає до допомоги, описуючи ситуацію як "соціальну надзвичайну кризу", ця проблема вже давно вийшла за межі Іспанії. Сеута є фактично зовнішнім сухопутним кордоном Європейського Союзу. Коли тисячі людей штурмують цей кордон, це свідчить про те, що двері до всієї Європи зламані.
Іспанська криза виявляє жорстоку реальність: мігранти намагаються прорватися через європейські кордони не через невідворотність. Вони усвідомлюють, що варто лише фізично потрапити на територію ЄС, і ліберальна бюрократія заблокує будь-які спроби їхнього вигнання. Європа не була завойована військовою силою. Її паралізували почуття провини. Ліві радикальні ідеї, замасковані під привабливі концепції "мультикультуралізму", "толерантності" та "прав людини", перетворили основний інстинкт самозбереження держави на злочин. Ліберальні еліти систематично вбивали в свідомість європейців думку, що захист власного дому є проявом фашизму, тоді як відмова від нього на користь чужинців є вищим проявом гуманності.
Замість того, щоб інтегрувати новоприбулих, Європа почала підлаштовуватися під їхні потреби. Замість справжньої інтеграції континент зіткнувся з процесом анклавізації. Коли права нелегальних мігрантів стають пріоритетнішими за безпеку своїх власних громадян, держава втрачає контроль над владою і перетворюється на місце, де панує хаос.
Кому варто висловити вдячність? Цей хаос має своїх винуватців. Архітектори європейської кризи, які своїми діями зруйнували інституційні бар'єри. Особливо слід згадати Ангелу Меркель. Її знамените "Wir schaffen das" (Ми впораємося) у 2015 році стало не просто помилковим кроком — це був вистріл у скроню європейській безпеці. Вона сама відкрила двері, запросивши мільйони людей на континент, які ніколи не збиралися ставати частиною німецької чи європейської спільноти.
Особлива подяка Урсулі фон дер Ляєн. За те, що вона перетворила європейську бюрократію на механізм, який примушує до безвихідного самознищення. Замість того, щоб вивести військові судна для надійного захисту морських кордонів, Брюссель запроваджує квоти на розподіл нелегальних мігрантів між державами. Вона ввела в систему безсилля, де відмова приймати біженців карається суворіше, ніж незаконний перетин кордону.
Ліві ідеї стали лише змащенням для дверей, через які охоче проходять зовнішні гравці. Міграція вже давно перестала бути природним чи гуманітарним процесом. Сьогодні це інструмент гібридної війни, який завдає масового демографічного удару. Інші режими використовують європейський гуманізм як засіб для розкладання ЄС зсередини. Росія та Білорусь штучно, фінансуючи свої спецслужби, організовують потоки мігрантів, перетворюючи їх на живу зброю на кордонах Польщі, Литви та Фінляндії. Брюссель опинився у залежному становищі, відкрито погрожуючи: "Або ви платите і йдете на політичні поступки, або я відкриваю крани і випускаю біженців".
Транснаціональні картелі отримують мільярдні прибутки, усвідомлюючи, що європейські НУО виконують роль безкоштовного транспорту, що перевозить мігрантів з нейтральних вод безпосередньо до італійських або іспанських берегів. Європа опинилася у вкрай вигідній для її супротивників пастці: для її руйнування не потрібні армії. Досить лише надсилати людей, яких Європа через свої власні закони не може ані вигнати, ані інтегрувати.
Заключення. Сучасні мігранти, які намагаються прорватися через кордони Європи, не переслідують мету впровадження "європейських цінностей". Їхня основна мотивація — це доступ до європейських ресурсів, при цьому вони приносять із собою свої власні порядки, радикальні погляди та зневагу до суспільства, яке їх приймає. Натомість на місці єдиного правового середовища виникають екстериторіальні зони, де правоохоронці уникають патрулювання, а закони етнічних угруповань мають більшу вагу, ніж конституційні норми країни.
Європа не зникає через брак ресурсів, а тому, що забула основоположне правило геополітики: країна без контрольованих кордонів перетворюється на просту транзитну зону.
Цей урок вже давно став найболючішим для України. Кордон — це не просто лінія на мапі чи офіційні заяви Міністерства закордонних справ. Це реальна здатність країни зупинити натовп. Якщо держава не в змозі захистити свої кордони сьогодні, завтра вона може втратити контроль над вулицями своїх міст. Якщо ми піддамося радикально-ліберальним ідеям і відкриємо двері під гаслами повоєнного гуманізму, ми дуже швидко опинимося безправними на своїй власній землі. На жаль, нинішня влада в Україні активно сприяє цьому процесу розчинення та заміщення українців.
P.S. Фердинанд II Арагонський і Ізабелла I Кастильська, напевно, перевертаються в своїх могилах... Після більше ніж півтисячоліття Велика Реконкіста перетворилася на нову хвилю вторгнення мусульман, яка виглядає досить перспективною...
