Селяни без орендних витрат, бюджет без податкових надходжень, фінансові установи з непогашеними кредитами - медіа висвітлили, як криза в аграрному секторі впливає на економіку.
Зупинка переробних підприємств, брак фінансових ресурсів у фермерів для сплати орендної плати та скорочення посівних площ вказують на наближення серйозної кризи в аграрному секторі. Це, в свою чергу, спричинить зниження валютних надходжень і доходів підприємств, а також зменшить обсяги податкових надходжень до бюджетів різних рівнів. В результаті, це може викликати лавиноподібні наслідки для всієї економіки, як зазначає видання УНІАН. Якщо уряд і міжнародні партнери не відреагують належним чином, наслідки можуть бути тяжкими і непередбачуваними, підкреслюють автори.
Серед основних чинників, що сприяють кризовій ситуації, варто виділити обстріли виробничих потужностей агрокомпаній з боку російських військ, перебої в електропостачанні, порушення в ланцюгах внутрішньої та експортної логістики, а також різке зростання цін на дизельне паливо. Багато підприємств призупинили закупівлю сировини, оголосивши про скорочення кадрів та зупинку виробництв. Закриття переробних заводів і неможливість обробки врожаю призведе до скорочення посівних площ та зниження цін у боротьбі за споживача. Це може викликати недоотримання щонайменше 500 млн євро валютних надходжень щомісяця і створити ризики невиплати орендної плати пайовикам.
Ситуацію ускладнює блокада портів Великої Одеси, звідки експортний потік переорієнтувався на "Укрзалізницю" або в порти Дунаю. Та, за розрахунками Мінагрополітики, в такий спосіб можна вивезти не більше половини потенціалу експорту. Разом з автотранспортом реалістичний експорт становить 2-2,5 млн тонн на місяць, або 24-30 млн тонн на рік, проти потенціалу близько 50 млн тонн. Тобто до кінця року не вдасться вивезти близько 20-35 млн тонн зернових.
Другий аспект - посилення кредитної політики Національного банку та комерційних фінансових установ стосовно підтримки економіки. Наприклад, аграрії неодноразово скаржилися на те, що через затримки з виплатами компенсацій з бюджету за кредитами програми "5-7-9", їм доводиться за вимогою банків повністю покривати відсотки за позиками. Замість пільгових ставок 9-11% аграрії отримують ставку в межах 22-25%. Для осінньої посівної кампанії аграріям було потрібно близько 80 млрд грн додаткових кредитних ресурсів, проте фактично виділено лише трохи більше 30 млрд грн. Згідно з оцінкою Міністерства аграрної політики, восени аграріям знадобиться близько 200 млрд грн для оборотного фінансування, а навесні 2027 року - 300-350 млрд грн. "У разі недостатньої експортної виручки та з огляду на наближення термінів погашення кредитів деякі підприємства можуть опинитися на межі дефолту, що становить загрозу для тисяч господарств", - зазначено в статті.
Основним наслідком цієї ситуації є неможливість виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати за земельні паї. Згідно з інформацією Міністерства фінансів, в Україні налічується приблизно 7 мільйонів власників земельних паїв. Невиплата орендної плати також призведе до зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору, які є важливими джерелами фінансування місцевих бюджетів.
Оскільки уряд не виявляє бажання втручатися у ситуацію, фермери, ймовірно, залишаються наодинці зі своїми проблемами. Це може призвести до серйозних наслідків: ми можемо спостерігати зростання банкрутств серед великих і середніх орендарів земельних паїв на фоні кризи неплатежів та закриття виробництв. У результаті, існує ймовірність суттєвого зниження орендної плати та вартості сільськогосподарської землі в цілому, як зазначено в статті.
Внаслідок тривалого недоотримання валютних надходжень та подальшої девальвації гривні, імпортні ціни на паливо, медикаменти, технічне обладнання та компоненти для оборонної промисловості зростуть, зазначає видання. Проблеми з кредитуванням у аграрному секторі безпосередньо вплинуть на всю банківську систему. Криза неплатежів також матиме негативний вплив на ланцюги постачання, оскільки постачальники добрив, засобів захисту рослин, насіння та пального зазвичай надають аграріям кредити у формі товарів, розраховуючи на майбутній врожай. Це, в свою чергу, завдасть шкоди лізинговим компаніям і дилерам техніки. Як наслідок, вітчизняне сільгоспмашинобудування може втратити замовлення принаймні на найближчі 1-2 роки.
"Від кризи потерпатимуть і місцеві громади. Основа їх доходів - ПДФО з орендної плати за паї, ПДФО з зарплат агропідприємства та плата за землю. Найгірший сценарій: узимку 2026-2027 року через неспроможність агропідприємств громади одночасно втратять всі три джерела доходів. Як наслідок - закриття шкіл і амбулаторій, борги перед постачальниками тепла, бюджетна криза в сотнях громад", - йдеться в матеріалі. Дешевшатиме і земля. "Один з можливих сценаріїв - масова скупка через офшори й номінальних власників (зокрема капіталом з непрозорим або навіть російським походженням), рейдерські захоплення ослаблених підприємств, тиск на державні підприємства, корупційні схеми навколо реструктуризацій", - додає видання.
На завершення, затримка у виплаті орендної плати та криза в українському агросекторі створюють сприятливе середовище для російських інформаційних кампаній. Незабаром в пропагандистських медіа можуть з'явитися наративи на кшталт "влада залишила село без підтримки", "земельні ділянки перейшли до іноземців", "війна ведеться за інтересами олігархів". Це може призвести до соціальної напруги, протестів у селах, посилення популістських настроїв, тиску на місцеву та центральну владу, а також зниження довіри до держави в регіонах, які знаходяться в тилу - лише питання часу, підсумовує видання.