Ціни на пшеницю падають, тоді як вартість хліба зростає: що відбувається на українському ринку?
У портах Дунаю пшениця коштує 145-150 доларів за тонну, а світові ціни знижуються через переговори та прогнози більших урожаїв. Експорт України скоротився, проте хліб до кінця року може подорожчати на 6-10%.
Глобальні ціни на пшеницю опускаються через сподівання на досягнення угод щодо безпеки навігації в Чорному морі та оптимістичні прогнози світового врожаю. Тим часом українські фермери зіштовхуються з проблемами в експорті, високими витратами на транспортування та зниженими закупівельними цінами.
Яка нині вартість тонни пшениці, яким чином міжнародні політичні події позначаються на зерновому ринку та чи можуть українці сподіватися на зниження цін на хліб — про це повідомляє УНН.
Деталі
Глобальний ринок пшениці стикається з низкою впливових факторів, серед яких – дипломатичні переговори в контексті війни між Росією та Україною, прогнозоване зростання обсягів виробництва зерна, а також збільшення світових запасів. Важливим аспектом, що формує стратегії трейдерів, залишається безпекова ситуація в Чорному морі, яке традиційно є ключовим шляхом для експорту пшениці з України та Росії.
За даними аналітиків GrainTrade, станом на 18 листопада закупівельні ціни на українську продовольчу пшеницю в дунайських портах знизилися на 5 доларів за тонну. На світових біржах спостерігається різноспрямована динаміка: американські котирування падають, тоді як європейські отримують підтримку завдяки експортному попиту. Ситуацію ускладнює те, що зниження світових цін не обов'язково супроводжується аналогічними змінами на внутрішньому ринку України. Для аграріїв визначальними залишаються вартість логістики, можливість відвантаження зерна та попит із боку експортерів.
Яка ціна пшениці в Україні в листопаді 2026 року?
На 18 листопада ціни на закупівлю продовольчої пшениці в українських портах Дунаю коливалися в межах 145-150 доларів за тонну, що відповідає приблизно 7400-7800 гривень. Фуражна пшениця, яка в основному використовується для годівлі тварин, оцінювалася в 130-140 доларів, або 7000-7200 гривень за тонну. Тим часом у румунському порту Констанца попит на українську продовольчу пшеницю залишався на рівні 245-250 доларів за тонну, а фуражна пшениця продавалася приблизно за 230 доларів.
Таку значну різницю між цінами в портах аналітики пояснюють, зокрема, подорожчанням морських перевезень, ризиками для судноплавства та простоями суден.
На внутрішньому ринку ситуація дещо інша. За інформацією Української універсальної біржі, протягом 9-15 листопада середні індикативні ціни на пшеницю навіть продемонстрували помірне зростання. Зокрема, середня вартість пшениці другого класу становила 5767,46 гривні за тонну, що на 3,92% більше, ніж попереднього тижня. Пшениця третього класу подорожчала на 2,37%, до 5219,93 гривні, а четвертого -- на 2,71%, до 5113,10 гривні.
Згідно з інформацією Індексу закупівлі Harvest Agro, медіанна ціна на пшеницю з урахуванням ПДВ у період з 9 по 15 листопада склала 6500 гривень за тонну. Водночас слід підкреслити, що внутрішні ціни на закупівлю не слід плутати з вартістю зерна в портах, оскільки вони формуються в умовах різних поставок і враховують різні витрати на логістику.
Несмотря на місцеве зростання цін, українські аграрії не квапляться реалізовувати свій врожай. Експерти зазначають, що торговельна активність залишається на низькому рівні, а коло потенційних покупців обмежене. У зв'язку з цим, деякі фермери вирішили утримувати зерно в надії на поліпшення ситуації з цінами.
Як перемовини між США, Україною та Росією позначаються на ринку зерна
Одним із ключових чинників, що вплинули на зниження світових цін, стало сподівання на дипломатичний прогрес у сфері безпеки судноплавства в Чорному морі. Як зазначає Bloomberg, 16 листопада ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій товарній біржі знизилися приблизно на 1% в умовах очікувань можливих угод між Україною, США та Росією.
На минулому тижні делегації трьох держав зустрілися в Абу-Дабі для обговорення питань безпеки в Чорноморському регіоні. Проте, досягти значного прогресу у відновленні стабільності судноплавства не вдалося. У той же час, учасники зернового ринку розглядають можливість укладення нових міжнародних угод, що можуть зменшити ризики для торговельних суден та спростити процес експорту зернових.
Механізм впливу дипломатії на цінові тенденції є досить зрозумілим. У разі покращення безпекової ситуації в Чорному морі, Україна і Росія можуть мати можливість наростити обсяги експорту зерна. Це, в свою чергу, призведе до збільшення пропозиції на світовому ринку, що створить додатковий тиск на ціни. Важливо зазначити, що трейдери реагують не лише на вже прийняті рішення, але й на очікування щодо потенційних угод. Тому навіть інформація про можливий прогрес у переговорах може суттєво впливати на біржові курси.
Водночас, недостатність істинних гарантій безпеки, а також триваючі напади на портові об'єкти і торговельні судна здатні швидко змінити обстановку, що може призвести до зворотного зростання цін.
Які зміни спостерігаються у вартості зерна на глобальних торгових майданчиках?
Згідно з даними "УкрАгроКонсалт", результати торгів 16 листопада продемонстрували зниження грудневих ф'ючерсів на пшеницю на Чиказькій товарній біржі CBOT на 1,05%, що становить 215,68 долара за тонну. У Канзас-Сіті ціна на тверду озиму пшеницю впала до 227,44 долара за тонну. Однією з причин цього зниження стало зміцнення американського долара, який досяг рекордного рівня з квітня 2025 року. Підвищення вартості американської валюти робить зерно з США менш доступним для закордонних покупців, що, в свою чергу, знижує конкурентоспроможність американських експортерів.
У свою чергу, на європейській біржі Euronext в Парижі ціни на грудневі контракти на пшеницю за тиждень зросли на 3,7%, досягнувши 235,25 євро за тонну. Зростання європейських котирувань було спричинене збільшенням експортного попиту та зниженням курсу євро щодо долара.
Як видно, незважаючи на загальний тиск на ринок зерна, ціни в окремих регіонах змінюються по-різному. Ключовими факторами тут є коливання валют, конкуренція серед експортерів, потреби імпортерів та геополітичні ризики.
Причини значного зменшення українського експорту пшениці.
Однією з ключових викликів для українського зернового сектора є зменшення обсягів експорту.
Згідно з інформацією від GrainTrade, за перші 16 днів листопада Україна відправила на експорт 383 тисячі тонн пшениці. Для порівняння, у той же період 2025 року цей показник досягав 857 тисяч тонн. Таким чином, обсяги відвантажень знизилися приблизно на 55%.
З початку маркетингового року 2026/2027 загальний обсяг експорту української пшениці досяг 4,157 мільйона тонн, що є значним зниженням у порівнянні з 7,09 мільйона тонн у попередньому році. Це свідчить про скорочення приблизно на 41%. У листопаді основними імпортерами української пшениці стали Алжир, який закупив 98,4 тисячі тонн, а також Іспанія — 47,8 тисячі тонн та Єгипет — 46,6 тисячі тонн.
Обмежені можливості для експорту призводять до накопичення зернових у межах країни. У такій ситуації виробники змушені конкурувати за обмежений попит, що надає покупцям можливість знижувати закупівельні ціни. Додатковий тягар становлять витрати на логістику. Напад на порти та судна, затримки в транспортуванні та підвищені ризики страхування обтяжують витрати експортерів. У цих умовах навіть високі світові ціни не гарантують українським виробникам адекватних прибутків, оскільки значна частина потенційного доходу йде на витрати транспортування зерна до закордонних замовників.
Російські атаки залишаються загрозою для продовольчої безпеки світу
Незважаючи на дипломатичні надії, ситуація з безпекою судноплавства в Чорному морі залишається складною. 16 листопада біля болгарського узбережжя затонуло вантажне судно BETUL 8, яке перевозило приблизно 3 тисячі тонн пшениці з Румунії до Єгипту. За інформацією Reuters, що базується на свідченнях з морської безпеки, є ймовірність, що судно стало жертвою атаки морського безпілотника. Екіпаж, що складався з 12 громадян Туреччини, був успішно евакуйований. Цей випадок яскраво ілюструє, що ризики, пов'язані з транспортуванням зерна, продовжують існувати навіть поблизу берегів країн НАТО.
Своєю чергою, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 16 листопада наголосив на загрозах глобальній продовольчій безпеці внаслідок російських атак. За його словами, внаслідок російської агресії пошкоджено понад 1600 об'єктів української портової інфраструктури, а уражень зазнали понад 260 цивільних суден.
Українська сторона підкреслює, що питання безпеки в Чорному морі є важливим не лише для економіки України, але й для тих країн, які залежать від імпорту продовольства. Подальша нестабільність у судноплавстві може призвести до збільшення коливань світових цін на зерно та створити додаткові ризики для країн Африки та Близького Сходу.
Глобальний збір врожаю збільшується: яке значення це має для цін на зернові культури.
Іншим значним чинником, що впливає на ринок, стали нові прогнози від Міністерства сільського господарства США (USDA). У своєму листопадовому звіті відомство підвищило оцінку глобального виробництва пшениці на маркетинговий рік 2026/2027 з 822,39 до 827,51 мільйона тонн. Крім того, прогноз світових запасів на кінець сезону також був переглянутий вгору: з 276,04 до 280,82 мільйона тонн.
Зростання показників зумовлене, зокрема, підвищенням прогнозу врожайності в Аргентині, Австралії та Україні. Для України USDA скоригувало прогноз виробництва пшениці, підвищивши його з 26 до 26,5 мільйона тонн. Водночас, оцінка експорту знижена з 12,5 до 11,5 мільйона тонн. Прогноз кінцевих запасів української пшениці, натомість, зріс із 6,1 до 7,3 мільйона тонн.
Це свідчить про те, що Україна може виробити більше зерна, ніж очікувалося раніше, проте реалізувати його на зовнішніх ринках буде складніше.
У той же час на міжнародній арені зростання обсягів виробництва та запасів формує більш вигідні умови для імпортерів. Споживачі отримують можливість вибирати з більшої кількості постачальників і можуть відкласти свої закупівлі, сподіваючись на подальше зниження цін.
Чи подешевшає хліб в Україні найближчим часом
Незважаючи на зниження окремих цін на закупівлю пшениці, українцям наразі не слід очікувати на зниження вартості хліба. Це пов'язано з тим, що ціна на зерно становить лише частину загальних витрат на виробництво хлібобулочних виробів. Хлібопекарні змушені покривати витрати на електроенергію, газ, паливо, транспортування, заробітну плату працівників та інші виробничі потреби. Окрім цього, внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру, додатковим фінансовим тягарем стає необхідність використання генераторів та альтернативних джерел живлення.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук раніше висловлював припущення, що до завершення 2026 року вартість хліба в Україні може підвищитися на 6-10%. За його словами, навіть при достатній наявності пшениці, зростання інших елементів собівартості продовжуватиме впливати на кінцеві ціни для покупців.
Які прогнози щодо цін на пшеницю до завершення року?
Наступний розвиток подій на ринку зерна буде визначатися низкою важливих чинників: наслідками міжнародних переговорів, рівнем безпеки морських перевезень у Чорному морі, витратами на логістику та обсягами глобального врожаю. Якщо дипломатичні угоди сприятимуть зниженню ризиків для торгових суден та забезпечать стабільніші постачання зерна, світові ціни можуть зазнати додаткового тиску через прогнозоване збільшення пропозиції.
Для українських аграріїв такий сценарій матиме неоднозначні наслідки. З одного боку, зниження світових цін може обмежити доходи від продажу продукції. З іншого -- відновлення безпечної логістики дозволить активніше експортувати зерно, скоротити витрати на перевезення та зменшити надлишкову пропозицію на внутрішньому ринку. Якщо ж атаки на портову інфраструктуру та судна триватимуть, експорт залишатиметься обмеженим, а українські виробники й надалі залежатимуть від дорогих альтернативних маршрутів.
Додатковий тиск на світові ціни створюватимуть прогнозовані високі врожаї в Австралії, Аргентині та інших країнах-експортерах.
Крім того, світові трейдери вже беруть до уваги можливі поліпшення у Чорному морі, у той час як українські аграрії продовжують свою діяльність у реальних умовах військових загроз. Саме від того, чи зможуть дипломатичні переговори перетворитися на конкретні гарантії безпеки, значною мірою залежатиме вартість української пшениці наприкінці 2026 року та на початку наступного аграрного сезону.
Нагадаємо
Раніше повідомлялося, що вартість пшениці знизилася до найнижчого рівня за 11 тижнів через переговори, пов'язані з війною в Україні.