Рада вирішила розпочати процес скасування податкових пільг на ПДВ для відправлень вартістю до 150 євро.

Верховна Рада здійснила перший крок у напрямку скасування податкової пільги для іноземних онлайн-покупок, вартість яких не перевищує 150 євро. У середу, 16 вересня, народні депутати проголосували за два законопроєкти в першому читанні, які пропонують змінити правила оподаткування міжнародних посилок.

Мова йде про два тісно пов'язані законопроєкти: №16051-1 та №15460. Перший з них пропонує введення 20% податку на додану вартість для комерційних товарів, які замовляються з-за кордону, без врахування їхньої ціни. Другий законопроєкт регулює процедуру митного оформлення цих посилок.

На даний момент документи пройшли лише первинний етап обговорення. Депутати мають можливість внести свої пропозиції, після чого законопроєкти перейдуть до другого читання і повинні бути ухвалені в остаточному варіанті. Після цього президент має їх підписати. У процесі підготовки до фінального голосування деякі пункти можуть зазнати змін.

ZAXID.NET роз’яснює, які витрати очікують на посилки, хто нестиме відповідальність за сплату податків та які відправлення будуть звільнені від ПДВ у разі прийняття законопроєкту.

Які положення містять законопроєкти і чому їх, швидше за все, затвердять?

Проекти законів пропонують введення 20% податку на додану вартість на комерційні товари, які замовляються з іноземних онлайн-магазинів, без огляду на їхню ціну. Це означає, що податок буде застосовуватися до загальної вартості покупки, починаючи з першого євро.

Без додатку ПДВ залишаться некомерційні посилки вартістю до 45 євро, які одна особа безкоштовно відправляє іншій. Наприклад, це може бути сюрприз від родичів з-за кордону. Ця пільга також поширюється на певні товари, що є необхідними для забезпечення безпеки та оборони.

До слова, наразі товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро не оподатковуються. Якщо вартість відправлення перевищує цей поріг, 10% мита та 20% ПДВ нараховують лише на суму перевищення.

Зміна правил оподаткування міжнародних посилок є складовою частиною більшого пакету податкових реформ, узгоджених Україною з Міжнародним валютним фондом. Це не єдиний законопроєкт, а кілька окремих ініціатив, які парламент має розглядати окремо. Одна з таких ініціатив стосується доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як OLX, Prom, Uklon та сервіси оренди житла. Відповідний закон було ухвалено Верховною Радою 9 червня 2026 року.

Інша реформа передбачає скасування податкової пільги на ПДВ для імпортних товарів вартістю до 150 євро. Це питання регулюється законопроєктами №16051-1 та №15460, які вже отримали підтримку народних депутатів на першому читанні. Раніше парламент також розглядав подібні ініціативи, але для їх ухвалення не вистачило необхідної кількості голосів.

Третя реформа передбачає скасування пільги щодо ПДВ для деяких представників спрощеної системи оподаткування. Її впровадження відклали на рік: законодавчі зміни планують ухвалити до кінця квітня 2027 року, а нові правила набудуть чинності з 1 січня 2028 року.

Фінальне затвердження законопроєктів, що стосуються міжнародних посилок, є важливою умовою для отримання подальшої фінансової підтримки України. Мова йде про орієнтовно 700 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду та 3,7 мільярда євро від Європейського Союзу. Однак, варто зазначити, що голосування в першому читанні ще не гарантує, що ці кошти вже доступні.

Перед голосуванням щодо податкових законопроєктів у Верховній Раді 16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко висловив думку: "Зволікати більше немає сенсу. Суть питання полягає в тому, що ми можемо втратити 4 мільярди євро міжнародної фінансової допомоги вже в цьому місяці. Ці кошти повинні були надійти, але тепер ми їх не отримаємо".

Важливий момент! Загальна сума чотирирічної програми МВФ для України складає 8,1 мільярда доларів. У березні 2026 року країна отримала перший транш у розмірі 1,5 мільярда доларів, а в липні – ще близько 690 мільйонів доларів. Проте наступна виплата в розмірі 700 мільйонів доларів є окремою, і для її отримання Україні потрібно виконати умови, узгоджені з МВФ. Крім того, Україна очікує отримати 3,7 мільярда євро від ЄС в рамках кредитної програми загальним обсягом 90 мільярдів євро. Впровадження нових правил оподаткування міжнародних посилок також є необхідною умовою для цієї виплати.

Яка вартість відправлення міжнародних посилок?

До цього часу товари вартістю до 150 євро не підлягали оподаткуванню при ввезенні в Україну. Якщо нові правила будуть затверджені, до ціни таких предметів додадуть 20% податку на додану вартість (ПДВ). Законопроєкти пропонують розділити ПДВ і мито, причому ПДВ має стягуватися з усіх комерційних покупок. Однак митний поріг у 150 євро планують залишити без змін.

Таким чином, на товар вартістю 100 євро буде накладено 20% ПДВ, але мито не застосовуватиметься. Що стосується більш дорогих посилок, вартість яких перевищує 150 євро, для них буде діяти стандартна митна процедура.

Нові правила будуть стосуватися, зокрема, великих міжнародних онлайн-ресурсів, таких як Temu і AliExpress. Саме компанії, які керують цими платформами, повинні будуть забезпечити нарахування та сплату податку.

Які пакунки будуть звільнені від податків?

Від ПДВ пропонують звільнити некомерційні відправлення вартістю до 45 євро.

Щоб отримати пільгу, посилка має відповідати ряду вимог:

* її передає одна фізична особа інший особі;

* отримувач не сплачує за продукцію;

* предмети, що призначені для особистого або сімейного споживання;

Кількість продуктів не є показником комерційної партії.

Наприклад, якщо родич з-за кордону безкоштовно надіслав одяг або маленький подарунок вартістю 40 євро, це не підлягатиме оподаткуванню. Проте, товар, який куплено в інтернет-магазині, не буде вважатися подарунком лише через те, що продавець вкаже таку позначку на упаковці.

Як покупець сплачуватиме ПДВ?

За основним сценарієм податок нараховуватиме сам маркетплейс під час оформлення замовлення. Покупець одразу бачитиме остаточну суму в кошику та сплачуватиме товар, доставку і ПДВ одним платежем. Після цього платформа перераховуватиме податок до українського бюджету.

Поштовий оператор або служба експрес-доставки надасть митним органам інформацію про відправлення через електронну базу даних. Таким чином, замовнику не знадобиться особисто контактувати з митницею чи оформлювати кожну недорогу посилку.

Якщо маркетплейс не нарахує ПДВ під час здійснення продажу, логістичний оператор матиме можливість отримати його перед передачею товару.

Чому влада настійливо вимагає реформ?

У Мінфіні роз'яснюють, що реформа необхідна для забезпечення рівних умов конкуренції між українськими та міжнародними продавцями. Вітчизняні магазини та виробники включають податок на додану вартість (ПДВ) у вартість своїх товарів. Натомість імпортовані товари з закордонних маркетплейсів, вартість яких не перевищує 150 євро, можуть бути доставлені до споживачів без сплати цього податку. Це створює цінову перевагу для іноземних постачальників.

Ще одна проблема - ввезення комерційних партій під виглядом особистих покупок. Для цього великі замовлення можуть розділяти на багато дрібніших посилок, кожна з яких не перевищує неоподатковуваний поріг.

Згідно з інформацією аналітиків Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), в Україні у 2025 році було отримано міжнародних поштових та експрес-відправлень на загальну суму 167,3 млрд грн. Завдяки діючій пільзі, товари на суму 92,9 млрд грн не підлягали оподаткуванню.

Уряд очікує, що нові правила можуть приносити бюджету близько 10 млрд грн щороку. Водночас це лише прогноз Кабміну, а не гарантований обсяг надходжень.

Які зміни очікують бізнес?

Продавці з України отримають більш справедливі податкові умови в порівнянні з іноземними платформами. Завдяки введенню ПДВ, різниця в цінах між українськими та закордонними майданчиками може зменшитися. Проте повністю вона не зникне. На остаточну вартість також впливають такі фактори, як обсяги виробництва, логістичні витрати, зарплати, акції та цінова стратегія маркетплейсів.

Найбільше нових обов'язків отримають іноземні платформи й перевізники. Маркетплейси повинні будуть нараховувати ПДВ, вести облік операцій, передавати дані про замовлення та перераховувати податок до українського бюджету.

Для іноземних платформ також передбачено роботу через уповноважених представників в Україні. Поштові оператори декларуватимуть відправлення за електронними реєстрами та, за потреби, стягуватимуть ПДВ з одержувачів.

"Аргументи на користь і проти скасування податкових пільг для посилок"

За скасування пільги виступили понад 130 українських бізнес-асоціацій. У Європейській Бізнес Асоціації пояснювали, що однакові правила мають вирівняти конкуренцію між українськими продавцями та іноземними платформами.

Ще один аспект, який варто розглянути, стосується практики дроблення великих партій товарів. Імпортери мають можливість розбивати комерційні вантажі на численні посилки, кожна з яких коштує до 150 євро, і реєструвати їх на різних отримувачів. Таким чином, товари потрапляють в Україну без сплати податку на додану вартість, а згодом реалізуються всередині країни. Голова податкового комітету Данило Гетманцев нещодавно зазначив, що митники виявили подібні поставки на мільйони доларів у Харкові та Полтаві. Він охарактеризував цю діяльність як контрабанду, проте точніше було б говорити про можливе ухилення від податків та неналежне використання пільгового режиму.

Опоненти реформи натомість наголошують, що додаткові витрати зрештою нестимуть покупці. Для багатьох українців закордонні платформи стали можливістю дешевше купувати одяг, електроніку, павербанки, автомобільні деталі та інші товари. Якщо маркетплейс повністю додасть ПДВ до ціни, товар вартістю 100 євро подорожчає на 20 євро. Водночас остаточне підвищення ціни може бути меншим, якщо платформа або продавець візьмуть частину витрат на себе.

Експерти висловлюють думку, що введення податку на додану вартість не зупинить нелегальне ввезення товарів. Щоб протистояти митним схемам, все ще буде необхідно перевіряти реальну вартість посилок, а також інформацію про їхніх відправників і отримувачів. У разі відсутності належного контролю недобросовісні імпортери можуть зменшувати заявлену вартість товарів, некоректно їх описувати або використовувати інші методи для ухилення від сплати податків.

Ще одне важливе питання стосується закупівлі комплектуючих для військових потреб. Частина елементів для дронів, засобів зв'язку та іншого обладнання придбавається військовими та волонтерами через закордонні платформи. Законопроєкт пропонує звільнити від ПДВ товари, що стосуються безпеки та оборони, проте перелік таких товарів та порядок застосування цієї пільги ще має бути затверджений урядом. Зокрема, необхідно визначити, чи потрібно спочатку сплачувати податок, а потім оформлювати його повернення. Тому наразі залишається невідомим, чи охоплюватиме виняток всі потрібні комплектуючі та наскільки легко буде скористатися цією пільгою.