Протестні акції в Косові у відповідь на вердикт Гааги, Лукашенко помилував 25 людей, корупційні скандали з Трампом: основні новини дня.
Туск, як стверджують, отримав доповідь від директора ЦРУ Джона Реткліффа і підкреслив, що Польща та Європа повинні бути підготовлені до різних можливих ситуацій не лише на російсько-українському напрямку, а й на східному кордоні.
У Словаччині спалахнула пожежа на виробничому об'єкті збройової компанії, що займається виготовленням боєприпасів. Тим часом у Міністерстві оборони Російської Федерації вшанували командира корабля, який відкрив вогонь по данському вертольоту.
Сполучені Штати вирішили скасувати санкції проти білоруських компаній "Лакокраска" та "Беллесбумпром" у відповідь на звільнення 25 політичних в'язнів у Білорусі.
В середині жовтня лідери ЄС обговорять фінансову підтримку України.
Усе найзначніше та цікаве за середу, 16 вересня, – у дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу – це найзручніший спосіб бути в курсі останніх дайджестів та інших важливих і цікавих новин.
ЄС шукає фінансування
На саміті Європейської ради, який відбудеться 15-16 жовтня в Брюсселі, глави держав ЄС зберуться для обговорення ситуації в Україні за участю президента Володимира Зеленського.
"У рамках обговорення планується розглянути посилення гібридних атак Росії в Україні та серед країн ЄС. Ще одним ключовим аспектом дискусії стане питання фінансування: детальніше визначення потреб України та шляхи їх задоволення у співпраці з міжнародними партнерами", - зазначив інший співрозмовник "ЄвроПравди".
Нідерланди завершили процес ратифікації конвенції, яка стосується компенсаційної комісії для України. Таким чином, ця процедура була успішно завершена вже в дев'яти країнах, а також в Європейському Союзі. Для того щоб Конвенція Ради Європи, що передбачає створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, набула чинності, необхідно провести 25 ратифікацій.
Сигнал тривоги
З останніх переговорів польського уряду з адміністрацією США надійшов тривожний сигнал щодо здивування американців поведінкою Владіміра Путіна після московської місії глави ЦРУ Джона Реткліффа.
Польський інформаційний ресурс Onet повідомляє, що минулого тижня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск отримав доповідь від директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа, в якій йдеться про потенційні події, що можуть відбутися в найближчі місяці.
Він підкреслив, що Польща та Європа повинні бути підготовлені до різних варіантів розвитку подій не лише на російсько-українському напрямку, а також на східному кордоні.
"Американці були приголомшені, коли дізналися, що наступного дня після візиту Реткліффа Путін розпочав масштабний напад на Україну. Потім вони почали звертатися до своїх союзників у Центральній Європі, включаючи нас, намагаючись зрозуміти, яка могла бути мета цієї акції. Вони абсолютно впевнені, що це була саме демонстрація", - розповів один з офіційних представників.
До речі, 16 вересня в Польщі було оголошено повітряну тривогу, активізували авіацію та закрили аеропорти в Жешуві та Любліні у зв'язку з атаками Росії на захід України.
Тим часом речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий повідомив, що Україна та США працюють над підготовкою до зустрічі президентів країн Володимира Зеленського і Дональда Трампа.
Загрози для Європи
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія двічі за останні тижні намагалася атакувати його літак дронами, коли той летів через Молдову.
У Словаччині спалахнула пожежа на підприємстві з виробництва боєприпасів, а в Литві у лісі виявили дрон, який може бути українського походження. Тим часом у Польщі повідомили, що дрон, виявлений на пляжі, був оснащений боєголовкою.
Більше 100 км українсько-польського кордону будуть оснащені електронними системами безпеки, тоді як Хорватія уклала угоду зі Сполученими Штатами про пришвидшення постачання систем HIMARS та гелікоптерів Black Hawk.
Європарламент закликав ЄС посилити протидію гібридним загрозам Росії і дозволив фінансувати оборонні випробування в Україні.
В Німеччині висловили побоювання щодо потенційної загрози, пов'язаної з майбутнім "російським Starlink".
У Литві активістка, що підтримує проросійські погляди, отримала штраф у розмірі 800 євро за носіння георгіївської стрічки. Влада Естонії ухвалила рішення про депортацію громадянина Росії через його погрози на адресу українців, а Швеція вирішила вислати іранського дипломата у зв'язку з питаннями безпеки.
У Південному окрузі Нью-Йорка було оголошено про висунення обвинувального акту проти кількох російських громадян, які, за даними слідства, діяли на користь російських спецслужб. Їм інкримінують ймовірне фінансування терористичної діяльності та змову для вчинення замахів на вбивство в різних країнах світу.
У обвинувачувальному акті згадуються можливі наміри цієї групи ліквідувати російського опозиціонера, котрий, на їхню думку, міг перебувати в околицях Вашингтона, округ Колумбія.
Щорічна промова президентки Єврокомісії
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з щорічною промовою перед Європарламентом "Про становище Євросоюзу".
Вона запевнила Україну у наданні ракет Patriot, а також у розробці спільної з ЄС системи на основі "Фрея", і оголосила про плани заснування Європейської ради безпеки з участю України.
Цікаво, що Верховна Рада затвердила угоду, що дозволяє Україні долучитися до Європейського оборонного фонду.
Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Європейський Союз посилить тиск у вигляді санкцій проти Російської Федерації, а також зосередить зусилля на ефективній реалізації вже запроваджених обмежень.
Додатково, за інформацією президентки Єврокомісії, в рамках Євросоюзу буде представлено нову концепцію безпеки, яка покликана доповнити статтю 4 Північноатлантичного договору.
"Зі зростанням рівня загрози має зростати й готовність Європи. Ось чому я запропоную разом із високою представницею (Каєю Каллас - Ред.) нову Європейську стратегію безпеки", - підкреслила президентка Єврокомісії.
Вона наголосила, що "Європі потрібен власний протигібридний сценарій дій".
"Я вважаю, що настав час для власної "статті 4" Європи - або Протоколу безпеки в надзвичайних ситуаціях. У разі його активації однією державою-членом усі держави-члени збиралися б, щоб координувати європейську відповідь. Щоб стримати подальшу ескалацію та мінімізувати наслідки", - додала президентка Єврокомісії.
Цікаво, що Польща та деякі інші держави ЄС були несподівано вражені висловлюваннями Урсули фон дер Ляєн щодо планів використати залишок фінансування програми SAFE для запуску нової ініціативи спільних проектів з українськими підприємствами.
У своїй щорічній промові вона презентувала ініціативу щодо заборони соціальних мереж для підлітків молодше 13 років, а також висловила пропозицію про надання Канаді статусу асоційованого члена Європейського Союзу.
Зверніть увагу на значний зсув у безпековій політиці Канади та нову роль, яку відіграє Україна. Про це розповідає експертка зі стратегічних комунікацій з Канади Анастасія Рінгіс у своїй колонці "350 мільйонів на дрони та сторічна угода: як досвід України формує нове бачення безпеки Канади".
Глибоке дослідження звіту Урсули фон дер Ляєн цього року, включаючи розділ, присвячений Україні, представлено в статті кореспондентки "Європейської правди" Тетяни Висоцької з Брюсселя. У матеріалі аналізуються теми "Патріот", "Фрея" та безпека, а також те, які акценти були зроблені в "головній промові ЄС" і що залишилося поза увагою.
США знімуть санкції з Білорусі
Сполучені Штати вирішили зняти обмеження з білоруських підприємств "Лакокраска" і "Беллесбумпром", в той час як режим Олександра Лукашенка відпустив 25 політичних в'язнів.
У рамках жесту доброї волі Білорусь вирішила звільнити 25 людей. У відповідь Сполучені Штати знімуть санкції з двох білоруських компаній - "Лакокраска" та "Беллесбумпром", - заявив спеціальний представник президента США з питань Білорусі Джон Коул.
Серед звільнених - директор БелаПАН Дмитрій Наважилов, журналіст Андрей Александров та його дружина Ірина Злобіна, бізнесмен і культурний менеджер Павел Белавус, гендиректорка медіа TUT.BY Людмила Чикіна.
До переліку також входять колишній слідчий Явлен Юшкевич, музиканти Євген Бурло, Андрій Яремчик, Алесь Чумаков, підприємниця Тетяна Кузіна та Яна Пінчук, активістка Альона Лазарчик, адвокатка Анастасія Лазаренко, волонтерка Світлана Якубович, айтішник Павло Петрученя, а також журналіст Кирило Позняк.
Президент Литви Гітанас Науседа провів зустріч зі спеціальним посланцем США, який нещодавно повернувся з візиту до Білорусі. Джон Коул, спецпосланник президента США, повідомив, що у найближчому майбутньому планує знову відвідати Білорусь.
Тим часом, у Палаті представників Конгресу США відбувся ще один важливий крок до затвердження "ініціативи Грема" щодо введення санкцій проти Російської Федерації.
Корупційні скандали Трампа?
Демократи у Конгресі США розпочали розслідування через інформацію про те, що весільні торжества Дональда Трампа-молодшого могли бути профінансовані російським олігархом.
Цей крок демократів став наслідком статті ProPublica, в якій йшлося про те, що заможний російський бізнесмен і президент Міжнародної асоціації боксу Умар Кремльов оплатив весільні урочистості сина американського президента на Багамах у травні.
Генеральний прокурор США Тодд Бланш висловився про те, що не має наміру розпочинати розслідування стосовно весільних урочистостей Дональда Трампа-молодшого, які частково були фінансовані російським олігархом Умаром Кремльовим.
"Президент (Дональд Трамп - ред.) не впевнений, хто є ця особа. Вважаю, що й інші члени сім'ї також не мають уявлення, хто він. Коли ви запитуєте, чи займаюся я розслідуванням, то що конкретно я маю розслідувати?" - зазначив Бланш.
Інтерв'ю Сікорського
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловив думку, що в процесі вступних переговорів України з Європейським Союзом найбільш складними можуть виявитися теми, що стосуються аграрного сектору та вантажних перевезень. Проте він зазначив, що ці питання не є непереборними перешкодами.
Цю інформацію він озвучив у бесіді з "Європейською правдою".
Польський міністр висловив думку, що в країні немає необхідності організовувати референдум щодо питання про участь України в Європейському Союзі.
Він також підкреслив, що Варшава не має жодного відношення до дій Угорщини, яка перешкоджає відкриттю нових кластерів у процесі вступних переговорів України з Європейським Союзом.
Сікорський не став робити жодних прогнозів щодо термінів відкриття інших переговорних кластерів для України. Він пов'язує можливість позитивного результату з тим, наскільки успішно Київ та Будапешт зможуть знайти компроміс у питаннях, що стосуються прав національних меншин.
Крім того, він пояснив, що Варшава прагне тісної участі у мирних переговорах довкола російсько-української війни через те, що це безпосередньо стосується і безпеки Польщі.
Польща є єдиною державою в Європі, що має спільні кордони як з Росією, так і з Україною. Крім того, вона забезпечує 95% усієї гуманітарної допомоги для України та гарантує безпеку логістичного хабу в Ясьонці, без якого ця допомога була б неможливою. Міністр підкреслив, що результати мирних переговорів також матимуть безпосередній вплив на Польщу.
У ході інтерв'ю ми також обговорили історичні питання.
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що рішення про те, яких історичних постатей вшановувати як національних героїв - власна справа України, але слід "проявити обережність, або потім не дивуватися наслідкам".
"Розкажіть мені про своїх героїв, і я відкрию вам, ким ви є". В Україні безліч справжніх героїв, зокрема ті, хто проявив мужність у боротьбі з російською агресією. Тому варто уважно підходити до вибору постатей з минулого. Адже деякі з них мають, м'яко кажучи, суперечливу репутацію. Нам не потрібні нові історичні конфлікти", - зазначив Сікорський.
Він також висловив засудження на адресу антиукраїнських дій скандального політика Гжегожа Брауна, який нещодавно образливо зневажив меморіал воїнам УПА. При цьому він підкреслив, що цей політик є "нерукоподатним" для провідних політичних сил Польщі.
Цікаво, що польські праві політики, на чолі з Ярославом Качинським, Гжегожем Брауном та Матеушем Моравецьким, ініціювали запит до прем'єр-міністра Дональда Туска щодо організації у Львові "Маршу незалежності Польщі".
Протести у Косово через вирок Гааги
У середу Трибунал з воєнних злочинів у Косові в Гаазі визнав колишнього президента Косова Хашима Тачі винним у воєнних злочинах, зокрема у вбивстві, катуваннях та незаконному утриманні під вартою.
58-річного Тачі засудили до 25 років позбавлення волі за злочини, які він скоїв на посаді верховного командувача Армії визволення Косова (АВК), що була сформована з етнічних албанців, під час насильницького відокремлення регіону від Сербії у 1990-х роках.
У Косові демонстранти атакували офіс місії Європейського Союзу після оголошення рішення суду щодо колишнього президента.
Серед людей переважали молоді особи в чорних футболках. Учасники акції тримали в руках албанські та чорні стяги з девізом "Свобода має своє ім'я".
Решта новин
Верховна Рада України підтримала євроінтеграційний проєкт щодо митних правил на посилки до 150 євро, а також зробила крок до впровадження податку на посилки, необхідного для траншу від ЄС.
У Міністерстві оборони Російської Федерації вшанували командира судна, що відкрив вогонь по данському вертольоту.
Іспанія продовжила перевірки мандрівників з Італії у відповідь на дії Рима.
У Бельгії страйкова акція призвела до значних збоїв у розкладі сотень авіарейсів з одного з ключових аеропортів країни, тоді як у польській Сілезії спостерігалися серйозні проблеми з рухом поїздів через збої в системі управління.
Селище в Англії символічно проголосувало за вихід із Британії через розміщення мігрантів.
