Уряд представив до Верховної Ради складний проект бюджету на 2027 рік, розроблений з урахуванням тривалості війни.

Що уряд запропонував і продемонстрував

Представляючи проект державного бюджету на 2027 рік у Верховній Раді 16 вересня, міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що цей документ був розроблений з урахуванням можливості тривалості війни: "У цьому бюджеті ми враховуємо продовження конфлікту з Російською Федерацією у 2027 році".

Изображение: Анна Стешенко

Міністр фінансів Сергій Марченко у своїй промові на трибуні Верховної Ради України.

Проєкт базується на державному макропрогнозі, який передбачає, що зростання валового внутрішнього продукту складе лише 1,3%, а в 2026 році очікується підвищення до 1,6%. Інфляція має сповільнитися до 8%, в порівнянні з 9,2% цього року, а середній курс долара прогнозується на рівні 47,1 грн (у бюджеті на 2026 рік закладено 44,4 грн).

Рекламное сообщение

За словами Марченка, потреби в обороні зростають вже зараз: "Міністерству оборони необхідно додатково 27 мільярдів доларів США, і це лише до завершення 2026 року". Однак, надходження до бюджету зменшуються через ускладнення в роботі бізнесу — постійні обстріли, руйнування складів і логістичних маршрутів, блокування портів. Як зазначає Марченко, це призведе до недовиконання планів податкової служби на кінець року на 70 мільярдів гривень.

Головним викликом, який постане наступного року, міністр визначив зовнішнє фінансування: "У нас на наступний рік існує непокрита фінансова потреба у розмірі 32,6 мільярда доларів США." Загальна сума, необхідна для зовнішнього фінансування, складає 52,6 мільярда доларів, з яких джерела для покриття 20 мільярдів вже визначені, в той час як переговори з партнерами щодо решти тривають.

Изображение: Анна Стешенко

Найперспективнішим джерелом покриття дефіциту Марченко назвав роботу із замороженими російськими активами, а також структурування нового механізму позик (Revenue Acceleration Loan 2).

Разом із зовнішніми ресурсами Марченко акцентував увагу на внутрішніх можливостях: активізації діяльності міжвідомчої команди, що займається детінізацією економіки, за участі податкових органів, митниці та БЕБ, а також реалізації директив Європейського Союзу стосовно ПДВ.

Ознайомтеся також з матеріалом "У Брюсселі тепер десять разів зважать". Чому парламент не приймає законодавчі ініціативи, які впливають на отримання допомоги від Європейського Союзу.

Изображение: Анна Стешенко

Інші базові показники проєкту бюджету-2027:

Рекламное сообщение

Дохідність становить 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда гривень більше, або зростання на 8,7% у порівнянні з планом на 2026 рік з урахуванням внесених змін.

Витрати становлять 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда гривень більше, або зростання на 13,5%.

потреба в міжнародній допомозі складає 52,6 мільярда доларів;

ресурс місцевих бюджетів -- 1 трлн 34,5 млрд грн (+123,9 млрд грн, +13,6%).

Витрати на оборону та безпеку становлять 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що дорівнює 43,8% від валового внутрішнього продукту (+517,9 мільярда гривень порівняно з поточним роком, зростання на 11,9%). Номінальний ВВП на 2026 рік планувався на рівні 10,31 трильйона гривень, зокрема:

2 трлн 298,5 млрд грн -- озброєння та військова техніка (+1,4 млрд грн);

1 трильйон 791,7 мільярда гривень – це витрати на оплату праці з урахуванням нарахувань (+337,5 мільярда гривень);

499,9 мільярдів гривень — додаткові витрати (+127,7 мільярдів гривень);

264,9 млрд грн -- резерв коштів (+51,3 млрд грн);

Рекламное сообщение

30 мільярдів гривень — державні гарантії для закупівлі озброєння та військової техніки.

Изображение: Анна Стешенко

Невійськові витрати:

Соціальні фонди становлять 1 трильйон 311,4 мільярда гривень (+218,2 мільярда гривень), з яких Пенсійний фонд складає 1 трильйон 278,8 мільярда гривень.

соціальні виплати і заходи Мінсоцполітики -- 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн), зокрема 292,8 млрд грн -- трансферт до ПФУ на доплати до пенсій;

Сфера освіти отримала фінансування в розмірі 328,5 мільярдів гривень, що на 50,8 мільярдів гривень більше в порівнянні з попереднім роком. З цієї суми 235,3 мільярда гривень призначено для виплати зарплат освітян. Середня щомісячна зарплата досвідченого викладача становитиме 27,3 тисячі гривень, що відображає зростання на 65% до 2025 року.

охорона здоров'я -- 292,5 млрд грн (+35 млрд грн), із них 225 млрд грн -- Програма медичних гарантій; зарплата лікаря спеціалізованої допомоги -- не менше 30 тис. грн, медсестри -- 20 тис. грн;

Зображення: facebook/Наталія Гусак

підтримка регіонів і громад -- 133,6 млрд грн (+42,2 млрд грн);

Публічні інвестиційні проекти становлять 116 мільярдів гривень, з яких 76,4 мільярда гривень – це фінансування від міжнародних фінансових установ та урядів інших держав.

підтримка економічної діяльності та підприємництва – 96 мільярдів гривень (+45,7 мільярдів гривень);

Рекламное сообщение

житлова політика — 84,9 млрд грн (+38,3 млрд грн), з яких 45 млрд грн передбачено на програму "єОселя";

Допомога внутрішньо переміщеним особам — 83,2 мільярда гривень (+11,6 мільярда гривень);

Ветеранська політика — 20,5 мільярдів гривень (зростання на 3 мільярди гривень);

підтримка сільгосптоваровиробників -- 7,4 млрд грн;

Спорт та молодіжні ініціативи — 6,85 мільярда гривень.

Фінансування пластового руху складає 61,5 мільйона гривень.

Марченко звернувся до парламенту з пропозицією об’єднати зусилля: "Бюджет є складним. Проте разом ми зможемо знайти шлях до його реалізації", -- наголосив він з трибуни.

4,3 трлн грн різниці, яку треба покрити ззовні

Голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа ("Слуга народу") ще до представлення проєкту в Раді оприлюднила експрес-аналіз документа, де найгострішим питанням назвала міжнародну допомогу. За її словами, непокрита потреба у 32,6 млрд доларів (1,45 трильйона гривень за цьогорічним курсом) -- "це більше, ніж соцзахист, освіта і медицина разом взяті".

Витрати держбюджету-2027 -- видатки, надання кредитів і погашення боргу -- вона оцінює в понад 8 трлн грн, а власні ресурси держави (доходи без грантів, ОВДП і приватизація) -- у 3,7 трлн грн.

"Голова бюджетного комітету зазначає, що існує розрив у 4,3 трильйона гривень, який необхідно компенсувати за рахунок міжнародних фінансових ресурсів. Вона підкреслює, що бюджетні витрати наразі перевищують довоєнні показники більш ніж у чотири рази."

Изображение: Анна Стешенко

Рекламное сообщение

Безпека та оборона, за її підрахунками, становлять 66,8% усіх видатків бюджету. При цьому 35,7% цього ресурсу, або 1,73 трлн грн, -- це кошти Європейського Союзу на закупівлю зброї та техніки, які обліковуються у спеціальному фонді, але можуть надходити не лише грошима.

Ольга Василевська-Смаглюк, член Комітету Верховної Ради України з фінансових, податкових та митних питань від партії "Слуга народу", у своєму Telegram-каналі роз'яснила, що партнери мають можливість самостійно придбати і передати Україні озброєння та техніку, причому їхня вартість буде врахована в бюджеті.

Включили доходи в бюджет, базуючись на законодавчих ініціативах, що ще не отримали схвалення.

За інформацією Підласої, в 2027 році уряд прогнозує збільшення власних доходів на 265,9 млрд грн в порівнянні з 2026 роком, зокрема завдяки трьом основним джерелам податкових надходжень. Найвагоміший внесок очікується від податку на додану вартість (+167,2 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб (+106 млрд грн) та акцизного збору (+48,7 млрд грн).

Під час дискусії щодо проєкту в парламенті голова комітету зазначила, що "у проєкті не йдеться про додаткове оподаткування фізичних осіб-підприємців. Уряд цього не передбачає".

Запозичення за допомогою облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) заплановані на суму 544,4 млрд грн, що на близько 125 млрд грн перевищує показники 2026 року. Для порівняння, Підласа зазначає, що за вісім місяців цього року з ОВДП було направлено на бюджетне фінансування 332 млрд грн при запланованих 235 млрд грн.

Вона також звертає увагу на доходи, які були враховані в ще не затверджених Радою рішеннях: понад 131 мільярд гривень запланованих надходжень стануть реальністю лише в разі, якщо парламент прийме зміни до Податкового кодексу. Зокрема, передбачено підвищення ставки ПДВ на 1 процентний пункт та акцизів на паливні матеріали на 4 процентних пункти.

"На мою думку, такі зміни є навряд чи здійсненними," -- зазначає голова бюджетного комітету.

Изображение: ТСН

Одна з філій приватного банку.

Бюджет може поповнитися на 52,5 млрд грн, якщо Верховна Рада продовжить дію 50%-го податку на прибуток банків, а президент підпише законопроект щодо оподаткування цифрових платформ. Від законодавства про посилки очікували близько 12 млрд грн доходів у 2027 році.

Ознайомтесь також із темою: Цифрові платформи в законодавстві: чи вплине це на ціни таксі, доставки та покупок на OLX?

Щоправда, за оподаткування посилок з-за кордону Рада проголосувала перед представленням бюджету лише в першому читанні. Документ вносить зміни до Податкового кодексу і пропонує запровадити ПДВ на товари, придбані через іноземні маркетплейси: для онлайн-покупок вартістю до 150 євро ПДВ нараховуватиме та сплачуватиме електронна платформа, а некомерційні посилки вартістю до 45 євро пропонується залишити без ПДВ. У разі ухвалення закону в цілому -- разом із супровідним про зміни до Митного кодексу -- вони запрацюють лише з 1 липня 2027 року.

Рекламное сообщение

У урядовому проєкті дійсно вказано, що 58,7 млрд грн, призначені для страхування підприємств від воєнних ризиків, можуть бути отримані шляхом збільшення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21%. Крім того, 8,3 млрд грн, необхідних для підтримки паливного сектору, можуть бути забезпечені за рахунок потенційного підвищення акцизу на паливні продукти.

Для цього необхідно прийняти спеціальні законодавчі акти.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з фінансових, податкових та митних питань Ярослав Железняк ("Голос") поділився інформацією у своєму Telegram-каналі: "Отже, підвищення ставки ПДВ вже закладено в бюджет, але голосування з цього питання ще не відбулося". Він також зазначив, що в плані доходів передбачено 64,9 млрд грн від "детінізації митних процесів", але це можливо лише у разі перевиконання плану митницею.

Зарплати військовослужбовців: позитив лише на документах

Железняк акцентував увагу на ще одному важливому питанні.

"В проєкті бюджету на наступний рік для Програми утримання Збройних Сил України, що охоплює фінансування військових, вказано 1,02 трлн грн, з додаванням 173,5 млрд грн (або 20,5%) у порівнянні з чинним бюджетом 2026 року. Але не варто поспішати з оптимізмом... Реальність полягає в тому, що на сьогодні в 2026 році спостерігається дефіцит у розмірі приблизно 100-190 млрд грн саме по цій статті витрат," -- зазначив нардеп у своєму Телеграм-каналі.

Тому, підкреслює Железняк, на 2027 рік на зарплати військових буде закладено стільки ж грошей, скільки й цьогоріч. "А це в свою чергу означає, що ніякого підвищення зарплат військовим уряд не планує. Знову. Вже п'ятий рік поспіль".

Під час обговорення проєкту депутати з різних фракцій та груп ставили питання Марченку щодо підвищення зарплат військовим. Він запевнив, що уряд активно працює над тим, щоб фінансове забезпечення захисників було "справедливим", проте не надав жодних конкретних деталей.

У той же час Железняк звертає увагу на заплановані підвищення заробітних плат в інших установах: зарплати працівників ДБР зростуть на 19,9%, прокурори отримають надбавку в 12,2%, а фонд оплати праці суддів підвищиться на 44%. Загалом фонд оплати праці в державному бюджеті збільшиться на 18,2%.

"Марафон та Тисячовесна не залишилися поза увагою... Але поки що про військових немає жодної інформації. Це є найсерйознішою проблемою в бюджетній політиці Зеленського," - підкреслив депутат Железняк.

Василевська-Смаглюк повідомляє, що 1,02 трильйона гривень - це "загальна сума фонду для виплати зарплат військовослужбовцям і цивільним працівникам Збройних Сил України". У свою чергу, Железняк зазначає, що найбільше зростання заробітної плати спостерігається у Головному управлінні розвідки (+30,0%), Національній гвардії (+27,8%) та прикордонників (+22,0%).

Інновація, на яку звертають увагу як Железняк, так і Василевська-Смаглюк, полягає в тому, що у 2027 році планується зарахування всього військового збору до спеціального фонду з подальшим використанням виключно на фінансування грошового забезпечення військовослужбовців протягом усього року, на відміну від 1 липня, як це було у 2026 році.

Громадам зменшили частку ПДФО на 4%.

"У 2025-2026 громади отримували 64% ПДФО замість базових 60% -- додаткові 4% лишали "на опалювальний сезон": розрахунки за електроенергію, тепло, газ. У проєкті-2027 цієї норми немає", -- написав Железняк.

Згідно з його підрахунками, ці 4% становлять приблизно 27 мільярдів гривень, які будуть додатково перераховані з місцевих бюджетів до державного.

У той же час, планується, що 60 мільярдів гривень на "Комплексні плани стійкості регіонів" буде розподіляти Кабінет Міністрів. "Це означає, що гроші у громад будуть автоматично вилучатися, а їх повернення залежатиме від рішень уряду", -- підкреслив нардеп.

Изображение: Общественное Суми

Восстановление дорожного покрытия в Сумской области.

Новації: дорожній фонд, "фонд конфіскату" і борг Києва

Підласа виділяє ще п'ять принципових положень проєкту.

Перше -- часткове відновлення фінансування Дорожнього фонду на 52,8 млрд грн: 34,2 млрд грн на дороги загального користування, 10,1 млрд грн -- на погашення боргів і 8,5 млрд грн громадам -- на дороги загального користування місцевого значення та місцеві дороги й вулиці.

Железняк зазначає, що з 2022 року всі податки, пов’язані з автомобільними дорогами, такі як акцизи на паливо та автомобілі, а також мито, надходили до загального фонду, призначеного для фінансування оборони. За словами чиновника, Бюджетна декларація на 2027 рік передбачала збереження цієї практики. Однак у самій бюджетній пропозиції планується розподілити 75% цих коштів до загального фонду, а 25% – до спеціального фонду. При цьому бюджет програми Агентства відновлення зростає до 34,9 млрд грн, що значно перевищує 12,9 млрд грн у 2026 році, тим самим демонструючи збільшення більш ніж у 2,7 рази.

"Отже, ремонт доріг у 2027 році, вперше після початку великої війни, знову фінансуватиметься з окремого джерела. Проте залишається питання, чи зможе загальний фонд витримати цю ситуацію, враховуючи, що доходи там вже менші, ніж у минулому році," – зазначає Железняк.

Інші нові положення: залишки Фонду забезпечення у випадку безробіття (5 млрд грн) будуть спрямовані виключно на виплату пенсій. Раніше ці фінансові ресурси використовувалися для програм на кшталт "кешбеку" та інших ініціатив підтримки підприємництва. Крім того, уряд планує самостійно визначати, як використовувати кошти фонду, що призначений для ліквідації наслідків збройної агресії.

Ще одне важливе питання полягає в тому, що місто Київ планується зобов'язати погасити борг, який виник ще у 2015 році перед державою. Згідно з рішенням Київської міської ради від 17 грудня 2015 року № 26/26, київські єврооблігації були обмінені на державні в рамках загального процесу реструктуризації. Це призвело до того, що зобов'язання перед зовнішніми кредиторами перейшли на державний бюджет, а місто Київ залишилося винним державі. У проєкті на 2027 рік уряд пропонує повернути 332 мільйони гривень, як зазначає Підласа.

Дискусія щодо марафону

"Я завжди оцінюю кожен бюджетний проєкт Зеленського на наступний рік, ставлячи собі просте питання: чи зберегли вони марафон чи ні?" -- зазначив Железняк. (Йдеться про телемарафон "Єдині новини" — загальноукраїнський інформаційний марафон, запущений 24 лютого 2022 року на початку повномасштабного вторгнення Росії, щоб забезпечити населення актуальною інформацією в реальному часі. Створення контенту здійснюють приватні медіагрупи та телеканали, зокрема "1+1 Media", "Starlight Media", "Inter Media Group", "Ми — Україна" — Ред.)

Image credit: detector.media

За його словами, по факту фінансування трансляції телемарафону "Єдині новини" залишається. Єдине, що "він переїхав з Мінкульту під Кабмін: 1,6 млрд грн (+4%), а програма "Тисячовесна" -- "інформаційна безпека, національна ідентичність, героїзм" -- отримує +1,4 млрд грн, тобто 5,4 млрд грн на 2027 рік".

Також читайте: Розпочніть новий рік з марафоном!

Василевська-Смаглюк висловила незгоду з такою трактуванням: "Вже почала поширюватися інформація про 'зраду' в телеграм-каналах, що у бюджетному проєкті на телемарафон передбачено 1,62 млрд грн. Це абсолютно не відповідає дійсності".

За її словами, ця ж стаття передбачає фінансування державного іномовлення та державного інформагентства "Укрінформ", а на марафон "навряд чи більше, ніж половина цієї суми" -- у 2025 і 2026 роках на телемарафон виділяли менше половини фінансування по цій програмі.

Депутатка характеризує цю ж програму на суму 5,4 млрд грн як всебічну ініціативу Міністерства культури, що охоплює питання інформаційної безпеки, формування національної ідентичності, героїзації та створення й поширення патріотичного аудіовізуального контенту. Вона також зазначає, що з цієї суми 3,05 млрд грн виділено на підтримку Суспільного мовлення.

Офіс президента, кешбеки та курс долара

Проект передбачає підвищення витрат на забезпечення президента та Офісу президента до 1 072,8 млн грн, що становить збільшення на 194,9 млн грн, або 22,2%. Про це повідомив Железняк, вказуючи на співвідношення з підвищенням мінімальної зарплати. З 1 січня 2027 року вона зросте з 8 647 грн до 9 546 грн, що є приростом у 899 грн або 10,4%.

Снимок: Зоряна Стельмах

Депутат Верховной Рады Ярослав Железняк

Водночас коштів на "НацКешбек" у проєкті не закладено.

У бюджеті Центральної виборчої комісії не закладено кошти на фінансування виборів. ЦВК отримала 365,1 мільйона гривень, що на 90 мільйонів гривень більше, або на 32,7% більше, призначених для "керівництва та управління".

Читайте також: Ольга Айвазовська висловила занепокоєння: "Людина, засуджена за державну зраду, має право брати участь у президентських виборах. Це викликає у мене страх."

Вартість війни та незадоволеність доходами. Які перспективи попереду?

Олександр Федієнко, представник фракції "Слуга народу" та член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив припущення, що в 2027 році деякі програми, що не пов'язані з військовою сферою, можуть не отримати повного фінансування або їх реалізацію доведеться відкласти.

Федієнко нагадав оцінки Бюджетного комітету: один день війни коштує Україні близько 190 мільйонів доларів проти 140 мільйонів у 2024 році.

Після представлення проєкту бюджету на 2027 рік в Раді нардеп Артур Герасимов ("Європейська солідарність") вимагав проголосувати за його відхилення. Одначе за цю пропозицію проголосували лише 7 нардепів у майже порожній залі.

Перший заступник спікера Олександр Корнієнко зазначив, що проєкт був прийнятий до уваги, і народні депутати мають можливість подати свої правки до 1 жовтня. Після цього Бюджетний комітет підготує документ для обговорення в першому читанні, яке заплановане на кінець жовтня.