Після тріумфу АдН у Німеччині суперечки навколо України набули нової інтенсивності.
Понад половина німців, а саме 52 відсотки, висловлюють підтримку Україні. Проте, результати опитувань свідчать про зростання числа людей, які вважають, що військова допомога Києву є занадто великою. Напруженість ситуації посилилася після успіху партії АдН у Саксонії-Ангальт.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), як і раніше, виступає за підтримку України у протистоянні російській агресії. "Ми підтримуємо Україну і продовжуватимемо її підтримувати, тому що вона захищає і нашу свободу", - знову заявив Мерц у середу, 9 вересня, під час генеральних дебатів у Бундестазі.
Цими словами він відповів співголові ультраправої політичної сили "Альтернатива для Німеччини" Аліс Вайдель. Під час дебатів вона закликала: "Нарешті виступіть за мирні переговори, як це роблять США". Проте раніше американський президент Дональд Трамп вже висловлював готовність піти на серйозні поступки Росії, що викликало тривогу серед критиків у Німеччині. Вони попереджають, що такий підхід може призвести до миру, який буде сприятливим лише для Кремля, завдаючи шкоди Україні.
А говорячи про дорогу енергію в Німеччині, Вайдель заявила: "Нам потрібен дешевий природний газ з Росії. Ми над цим працюватимемо". Вона опосередковано поклала відповідальність за підрив газопроводу "Північний потік" між Росією та Німеччиною у вересні 2022 року на українське керівництво і додала: "Ви продовжуєте винагороджувати імовірних організаторів теракту в Києві мільярдними виплатами за рахунок Німеччини". Німецькі слідчі припускають, що за атакою стояла українська диверсійна група.
Масштаб підтримки АдН стосовно Росії, незважаючи на військову агресію проти України, проявив депутат цієї партії Юрґен Кеґель. Він висловився про "шанованого президента Володимира Путіна", заявивши, що з його боку не існує військової загрози для НАТО.
Читайте також: Мерц проти Вайдель у Бундестазі: лінія розколу - Україна
Поділ між східною та західною частинами Німеччини.
Погляди Альтернативи для Німеччини (АдН) на війну Росії проти України не є новими. Проте, після успішного виступу партії на виборах у східній федеральній землі Саксонія-Ангальт 6 вересня, де вона отримала близько 44% голосів і зайняла перше місце, ця риторика стала ще більш настійною.
Якщо підрахувати голоси, віддані за АдН, Ліву партію та "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ), то приблизно 60 відсотків виборців у Саксонії-Ангальт висловили підтримку партіям, які мають скептичне ставлення до допомоги Україні або виступають проти неї.
За даними соціологічних досліджень, одним із основних чинників, що вплинули на результати виборів, стали тривоги населення щодо підтримки миру в Європі. Респонденти вказали на цю проблему як на другу за значущістю після "соціальної безпеки", підкресливши її вагомість у порівнянні з питаннями "імміграції" або "екології та кліматичних змін".
Цей розклад підтверджується результатами опитування ARD-Deutschlandtrend, яке було проведено незадовго до виборів. Воно виявляє наявність розбіжностей між східною та західною частинами Німеччини стосовно військової підтримки України. Зокрема, на заході країни 39 відсотків опитаних вважають, що постачання зброї Києву є надмірними, тоді як на сході цей показник вже досягає 54 відсотків.
"Політика федерального уряду щодо України не має підтримки у більшості на сході країни, - зазначив у коментарі для DW політолог Йоганнес Варвік з Університету Галле в Саксонії-Ангальт. - Проте я б не став називати цю позицію проросійською. Скоріше, це свідчить про прагнення більше орієнтуватися на дипломатичні рішення, а не підживлювати конфлікт новими постачаннями зброї, який Україні важко виграти."
Страх німців перед російською загрозою
1 вересня федеральний уряд поклав на Росію провину за спробу атаки безпілотником на аеропорт у Лейпцигу, який є важливим вузлом для постачання військової допомоги Україні. У відповідь президент Росії Володимир Путін назвав ці звинувачення "серйозною помилкою", а міністр закордонних справ Сергій Лавров навіть охарактеризував їх як "початок справжньої війни". Це обмін репліками став новим етапом ескалації в уже напружених відносинах між країнами.
Відповідно до недавнього дослідження ARD-Deutschlandtrend, 56% німців вважають, що Росія є серйозною або навіть великою загрозою для їхньої країни. Проте, варто зазначити, що серед жителів Східної Німеччини та прихильників партії АдН це ставлення значно менш виражене. Це, ймовірно, також вплинуло на підсумки виборів у Саксонії-Ангальт.
Політолог Свен Лойніґ з Єнського університету в Тюрингії розглядає реакцію східних німців на нещодавні події в Лейпцигу, зазначаючи: "Ситуація не стільки про відверте неприйняття підтримки Україні, скільки про реакцію, що викликана страхом. Люди прагнуть уникнути конфлікту, щоб не потрапити в його глибину. Це, безумовно, зміцнює позиції таких партій, як АдН, ССВ і Ліва партія, які використовують ці настрої у своїй політичній риториці".
Підтримка України зазнає зниження популярності з ще однієї причини. Партії АдН і ССВ активно намагаються переконати громадян, що кошти, виділені Україні, могли б бути використані для соціальних потреб у самій Німеччині. Наприклад, депутат від АдН Ґотфрід Куріо заявив, що федеральний уряд зменшує соціальні виплати та підвищує податки, аби "продовжувати відправляти мільярди за кордон" і фінансувати "іноземні війни", зокрема в Україні.
Ознайомтеся також: Вадефуль у Києві: Конфлікт між РФ та Україною - найбільша небезпека для Європейського континенту.
Готовність німців надавати підтримку Україні поступово знижується.
Втім канцлер Мерц переконаний, що його політика, як і раніше, користується підтримкою як у політичних колах країни, так і в суспільстві. У ході недавніх дебатів у Бундестазі, відповідаючи на вимоги АдН відновити постачання енергоносіїв з Росії та припинити підтримку України, він заявив: "Шляхом, який ви тут пропонуєте, більшість депутатів німецького Бундестагу не піде. І більшість громадян ФРН також його не підтримує. Ми і в майбутньому захищатимемо нашу свободу".
Проте результати опитування ARD-Deutschlandtrend за останні роки свідчать про поступове зниження рівня підтримки України серед населення. Свен Лойніґ вважає, що федеральний уряд наразі не відчуває тиску, який би змусив його змінити свою політику щодо України, оскільки поточний курс все ще має підтримку: "Суспільство дійсно усвідомлює загрозу з боку Росії. Однак, якщо в перспективі підтримка зменшиться, уряду доведеться реагувати на це в будь-якому випадку".
Чи може Україна стати новим Афганістаном?
Його колега, Йоганнес Варвік, навпаки, вже тепер виступає за зміну курсу, хоч і не лише через соціальні настрої в Німеччині: "Так, ми маємо підтримувати Україну. Проте бути на боці України не означає заохочувати безперспективну війну на виснаження без реалістичної політичної стратегії. Це призводить до подальшого виснаження українських ресурсів, навіть якщо така політика маскується під дружню до України".
Критики проводять паралелі із західною інтервенцією в Афганістані, яка через 20 років, після багатомільярдної допомоги та загибелі близько 3500 західних військовослужбовців завершилася приходом руху "Талібан" до влади.
Однак Свен Лойніґ не згоден з таким порівнянням: "Думаю, ці випадки не можна вважати ідентичними. В Афганістані мала місце пряма військова інтервенція західних держав з використанням сухопутних і повітряних сил. У випадку України йдеться про військову допомогу і постачання озброєнь. Але в суспільстві існує побоювання, що війна триватиме дуже довго, і тут дійсно можна провести певну паралель з Афганістаном, а Україна у кінцевому підсумку все одно може опинитися перед необхідністю капітулювати".
Проте наразі немає жодних ознак того, що федеральний уряд планує змінити свою позицію. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте до Берліна наголосив: "Німеччина не має наміру змінювати свій обраний шлях", навіть незважаючи на внутрішні політичні суперечки.
