Міжнародний день демократії: чому це свято залишається важливим і в наш час
15 вересня світ святкує Міжнародний день демократії, який був ініційований ООН у 2007 році. В Україні ж цей процес ускладнений через наявність воєнного стану.
Щорічно 15 вересня відзначається Міжнародний день демократії, заснований Генеральною асамблеєю ООН у 2007 році. Ця дата слугує важливим нагадуванням про значущість демократичного управління та потребу в його безперервному захисті.
Сьогодні УНН розкриває перед своїми читачами історію та важливість цього свята.
Чому ООН оголосила про створення Міжнародного дня демократії?
Вперше день відзначили у 2008 році. Ініціатива також пов'язана з ухваленою Міжпарламентським союзом у вересні 1997 року Універсальною декларацією про демократію.
ООН стверджує, що демократія є універсальною цінністю, яка ґрунтується на праві людей вільно визначати свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток. Однак, Організація підкреслює, що не існує єдиної моделі демократії; незважаючи на це, її основні принципи повинні бути спільними для всіх країн. Серед цих принципів – дотримання прав людини, верховенство закону, залучення громадян до процесу прийняття рішень, підзвітність органів влади та політичний плюралізм.
Основні засади демократичного управління: чому демократія виходить за межі виборів.
Вільні та конкурентні вибори є важливим елементом демократичного процесу, проте їх наявність не є достатньою для того, щоб країна могла вважатися дійсно демократичною. Необхідними також є незалежні суди, ефективний поділ влади, свобода слова та медіа, право на мирні збори та об'єднання, захист прав меншин, а також можливість громадян контролювати діяльність влади і впливати на її рішення.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у зверненні до Міжнародного дня демократії 2026 року окремо наголосив, що демократія -- щоденна практика забезпечення прав людини, верховенства права та реальної участі людей у громадському і політичному житті. Цьогоріч у центрі уваги ООН опинилися деліберативні демократичні процеси, тобто залучення громадян із різних груп суспільства до обговорення важливих рішень.
Становище демократії на глобальному рівні
Міжнародні дослідження останніх років фіксують тривале погіршення демократичних стандартів. За даними Freedom House, у 2025 році глобальна свобода скоротилася двадцятий рік поспіль: погіршення політичних прав і громадянських свобод зафіксували у 54 країнах, тоді як поліпшення - у 35. Лише близько 21% населення світу живе у країнах, які організація відносить до категорії "вільних".
У своєму звіті за 2026 рік V-Dem зазначає, що рівень демократії, з яким стикається середньостатистичний мешканець Землі, повернувся до рівня, зафіксованого приблизно у 1978 році. Серед факторів, що вплинули на це, можна виділити розповсюдження авторитарних практик, концентрацію влади, тиск на незалежні ЗМІ та громадянське суспільство, а також послаблення незалежності судів і виборчих систем.
International IDEA, своєю чергою, зазначає, що за п'ять років більш ніж половина досліджених країн погіршила показники хоча б за одним із ключових компонентів демократії. Особливо помітним стало падіння свободи преси: погіршення зафіксували майже у чверті країн.
Україна: демократія в умовах війни
В Україні питання демократії набуває унікального контексту в умовах повномасштабної війни. Після вторгнення Росії у 2022 році в країні введено воєнний стан. У таких обставинах президентські, парламентські та місцеві вибори не відбуваються, а деякі права і свободи можуть бути тимчасово обмежені з причин безпеки.
Freedom House у звіті 2026 року оцінює Україну у 51 бал зі 100 і відносить її до категорії "частково вільних" держав. Організація вказує на негативний вплив війни на політичні права та громадянські свободи, але водночас відзначає продовження реформ, спрямованих на зміцнення демократичних інституцій. Серед проблем залишаються корупція, стан судової системи та забезпечення ефективного контролю над владою.
Європейська комісія у звіті про Україну за 2025 рік своєю чергою зазначала, що загальна правова база залишається придатною для проведення демократичних виборів після скасування воєнного стану, коли це дозволятимуть обставини. Водночас ЄС звертав увагу на необхідність зміцнювати верховенство права та не допускати послаблення незалежності антикорупційної системи.
Які труднощі зіштовхуються з демократією в сучасному світі?
Сучасні демократії стикаються як з традиційними загрозами у вигляді авторитаризму чи політичного насильства, так і з дезінформацією, поляризацією суспільства, маніпуляціями у соціальних мережах, падінням довіри до державних інституцій та спробами політиків послаблювати систему стримувань і противаг.
Окремим викликом стають нові технології. Штучний інтелект може спрощувати доступ до інформації та участь громадян у політичному житті
Однак це також відкриває нові шляхи для широкого розповсюдження дезінформації, фальшивих аудіо та відео, а також для непомітного впливу на суспільну думку.
Для України до цих проблем додаються умови війни: необхідність одночасно забезпечувати оборону держави, зберігати демократичний контроль над владою, свободу медіа, дієздатність парламенту, незалежність антикорупційних інституцій та готувати правила майбутніх повоєнних виборів. При цьому доведеться врахувати участь мільйонів українців за кордоном, військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб.
Проте в теперішній час для України забезпечення демократії тісно переплетене із захистом її державного суверенітету.
