Микола Чорний: Які політичні рішення та кроки Трампа сприяли інтересам Кремля -- Блоги

8 сфер, в яких Дональд Трамп протягом 1,5 року діяв на благо Кремля.

Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп проведуть зустріч у Вашингтоні завтра, 28 липня 2026 року.

В останні часи чимало людей почали вірити в щирість намірів Трампа щодо зміни його ставлення до України. Проте, це більше нагадує корекцію його виборчої стратегії напередодні проміжних виборів до Конгресу, оскільки більшість громадян США підтримує ідею надання допомоги Україні.

Щойно минуло півтора року як Трамп є президентом, і за цей час він наробив багато зла для України, яке нещирими словами не виправиш.

За роки повномасштабної війни накопичився довгий перелік претензій українців до Дональда Трампа. Якщо відкинути емоції та розкласти їх по поличках, стає видно цілісну картину: його заяви, рішення та політичні кроки систематично були вигідними Кремлю - від легітимізації Путіна й тиску на Україну до руйнування єдності Заходу та підриву міжнародного права. Війна та конфлікти

Претензії українців до Дональда Трампа - це не набір випадкових заяв чи окремих скандалів. Йдеться про послідовну політичну лінію, яка послаблювала Україну, руйнувала єдність Заходу, розмивала відповідальність Росії за агресію та створювала для Кремля сприятливі політичні й інформаційні умови. Нижче - вісім основних напрямків, за якими ця політика проявлялася.

1. Визнання Росії та її лідера Володимира Путіна

Фактично визнав Путіна рівноправним і легітимним співрозмовником для ведення діалогу, не ставлячи умови щодо відповідальності за агресивні дії.

Постійно говорить про необхідність "домовлятися з Путіним", а не про примус Росії до припинення агресії. Уникає формули: "Росія - агресор, Україна - жертва". Неодноразово ставив Україну та Росію на один моральний рівень, говорячи про "обидві сторони".

Результат: Кремль отримує вказівку, що його дії не становлять перешкоди для визнання на міжнародній арені.

2. Порушення норм міжнародного права

Не виступає за покарання винних у агресії. Пропускає повз вуха принцип незмінності міжнародно визнаних кордонів. Підтримує концепцію передачі українських земель заради досягнення "миру".

Фактично це означає що агресія може бути винагороджена територіальними здобутками.

Це ставить під загрозу всю архітектуру міжнародної безпеки, яка була збудована після закінчення Другої світової війни.

3. Послаблення України

Зупиняв або уповільнював надання військової допомоги США. Використовував підтримку України як засіб політичного маніпулювання. Чинив тиск на президента Зеленського. Публічно ставив під сумнів авторитет українського керівництва. Звинувачував Україну у конфлікті або натякав на її провину.

Замість цього, він майже ніколи не використовував таку риторику стосовно Москви.

4. Ослаблення етичної оцінки війни

Трамп послідовно уникає вживання терміна "тероризм" щодо російських атак і рідко обговорює:

- колективні вбивства;

- депортацію українських дітей;

- катування цивільних;

- руйнування міст України;

- намагання знищити українську державність. Подібна риторика розмиває межі між правопорушником і його жертвою.

5. Інформаційна підтримка для Кремля

Неодноразово висловлював або розповсюджував погляди, які перегукуються з кремлівською риторикою: "це не наша війна"; "Україна мусить віддати частину своїх земель"; перебільшував обсяги американської підтримки Україні; формував негативний імідж України та президента Зеленського.

Ці заяви активно використовуються російською пропагандою.

6. Порушення єдності Західних країн

Його політика створює: атмосферу невизначеності; сумніви щодо надійності США; розкол серед союзників; зниження готовності підтримувати Україну.

Ця сама невизначеність виявилася одним із ключових стратегічних дарунків для Кремля.

7. Підтримка політичних союзників Кремля

Трамп виявляв підтримку або політичну симпатію до тих політиків, які часто виступають проти інтересів України. Серед них — Виконавча гілка влади Віктора Орбана, Кароль Навроцький (в контексті його антиукраїнських висловлювань) та інші політичні сили, які виступають за зменшення допомоги Україні. Це сприяє укріпленню антиукраїнських настроїв у західному світі.

8. Формування середовища безвідповідальності

Головне полягає не в окремих висловлюваннях.

Політика Трампа створила для Кремля стратегічно вигідне середовище: Захід почав сумніватися у власній єдності. Союзники перестали бути впевненими в американських гарантіях. Росія отримала підстави розраховувати на втому Заходу. Путін побачив шанс дочекатися вигіднішої політичної ситуації замість припинення війни.

Остаточний висновок

З української перспективи, основна критика Трампа полягає не лише в конкретних висловлюваннях чи рішеннях. Його риторика та політичні дії систематично: знижували міжнародну підтримку України; розмивали відмінності між агресором і жертвою; підривали довіру до міжнародного права; формували сприятливі для Кремля політичні та інформаційні умови; створювали в Росії ілюзію, що агресія не матиме відповідних політичних наслідків.

Однак важливо відокремлювати аналіз політичних наслідків від висловлення намірів. Разом з тим, можна з упевненістю зазначити, що деякі вчинки або висловлювання Трампа могли бути вигідними для Кремля або допомагали реалізації його стратегічних цілей.