Інформаційна кампанія перед масштабним загостренням: п'ять ознак від Путіна.
Профессор "КАИ", Президент Международного института исследований в сфере безопасности
Ось кілька ключових положень щодо підсумків виступу Путіна перед військовими ВМФ Росії.
1. Путін знову повторює свою звичну риторику про те, що "Росія ніколи не нападала", і цього разу заявив, що "агресії з нашої сторони не існує". Тим не менш, він сам неодноразово визнавав, що триває війна, і в даний момент, за даними Центру досліджень проблем безпеки, готуються до осінньої мобілізації мінімум 500 тисяч осіб. Це, безумовно, парадокс. Вся російська політика пронизана такими парадоксами, тому дивуватися цьому не варто.
2. По суті, Путін, використовуючи загрозу осінньої ескалації, намагається витиснути вигідні умови для переговорів. Додатково, він прагне перешкодити розміщенню західних миротворців, а також стати "гарантом" власних зобов’язань щодо ненападу.
Не випадково він вставив цю фразу в розмову: "Єдиним гарантом територіальної цілісності України була Росія." Гарант для всіх гарантів — спочатку Крим, а потім Донецька, Луганська, Миколаївська та Херсонська області раптово виявилися в конституції Російської Федерації...
3. "До речі, я впевнений, що рано чи пізно Україна може втратити ці західні території. Землі, які колись належали Польщі, Угорщині та Румунії, зрештою повернуться на свої історичні місця. Це може статися не завтра і не наступного дня, а через рік, два, десять чи навіть п'ятнадцять, але історія завжди має свій хід".
Це безсумнівно: а) підтримка правих і ультраправих рухів, які набирають політичну силу по всій Європі, б) чітке усвідомлення того, що навіть якщо ми досягнемо перемир'я, реальна війна з росією триватиме ще тривалий час. А поки путін живий, він не відмовиться від своїх намірів щодо знищення України! Крім того, це спроби сприяти антиукраїнським настроям у країнах, які є нашими основними логістичними центрами. Якщо до цього додати постійні обстріли, які мають на меті "закрити" Чорноморські порти, ситуація виглядає досить загрозливою.
4. Крім того, такі "історичні" заяви від Путіна мають на меті спонукати Польщу, Румунію та Угорщину не квапитися з євроінтеграцією України. Це цинічне прагнення розраховує на можливі територіальні вигоди.
Цей план уже лунав з вуст путіна на початку "повномасштабки", але тоді Європа проявила солідарність дивлячись, перш за все, на наші успіхи на полі бою. Наразі ж ситуація змінюється. США уже не стоїть за спиною, як раніше і це змінює для конкретних країн ЄС абсолютно все.
5. І ось кульмінаційний момент. Путін, як і очікувалося, завдав удару в найбільш чутливу область – суспільну ЄДНІСТЬ. Він заявляє: "усі там гнітяться, сваряться, як павуки в банці, розподіляючи гроші, які вкрали у українського народу або отримують від своїх західних спонсорів, розподіляють і знищують одне одного, тікають за кордон, ховаються, а потім знову повертаються – де ж тут єдність?"
Можна говорити скільки завгодно конспірології, але абсолютно очевидно, що для путіна це "картонкова історія" зіграла в масть. Суб'єктивні та об'єктивні фактори, усе в сукупності, дозволяє зараз путіну маніпулювати суспільною свідомістю і українців, і наших партнерів. Посилаючи простий та очевидний меседж - вони не єдині, а отже вони слабкі, а отже, ви зробили ставку не на тих. Краще давайте спільно "роздеребанимо" Україну, не будемо воювати, а будемо торгувати... по-суті, повертаючи усе як було раніше. Вам дешева енергетика та спокій - нам гроші. Як гадаєте, заманлива ця пропозиція для європейців?
Підсумовуючи, можна стверджувати, що звернення путіна з цими заявами було адресовано не лише військово-морському флоту Росії, а в першу чергу європейським та американським слухачам. Його наміри очевидні: спонукати європейців усвідомити, що їхня присутність може загрожувати їхньому життю, і що зняття санкцій з Росії та повернення до попереднього стану справ стане для них кращим варіантом. Він готовий взяти на себе відповідальність за будь-які гарантії.
На наших очах реалізується масштабна інформаційна спецоперація центральну роль в якій грає сам путін. Оскільки ставки надзвичайно високі і перед тим як іти на ескалацію, потрібно нею усіх добре налякати...
Тема суспільної ЄДНІСТІ в маніпулятивній схемі Путіна займає ключову позицію. Він відчуває політичну напругу в Україні і, відповідно, інтегрує її в свої наративи. Сподіваючись, що це вплине на його основну проблему - західну підтримку України.
Завтра у Президента України Володимира Зеленського з’явиться шанс дати заочну відповідь путіну після продуктивних переговорів із президентом США Дональдом Трампом. Результати цієї зустрічі матимуть значення не лише для України, а й для європейських партнерів, які наразі є нашими найбільшими фінансовими підтримувачами. Проте варто зазначити, що навіть найпотужніша демонстрація солідарності з боку наших союзників не зможе усунути з порядку денного питання внутрішньої єдності та невідкладної потреби в прийнятті "антикризового" пакета рішень. Як завжди, все залежить від нас, але важливо усвідомити, що проявляючи нашу РОЗДІЛЕНІСТЬ, ми шкодимо собі значно більше, ніж просто "стріляючи собі в ногу".
P.S. І трішки прогнозів. Дії росії з кожним днем все більше нагадують тактику "Аль-Каїди". Створюються масштабні агентурні мережі, вибухівку військовим приносять дівчата в гамбургері з МАКу, безпілотники розкидають вибухівку яка починає детонувати тільки через 3-5 днів... Це все про терор мирного населення який буде тільки наростати і масштабуватися.
Ця війна може проникнути в кожен дім не лише завдяки ракетним ударам і безпілотникам, а також через замінування цивільних об'єктів, транспортних засобів і навіть місць, де люди можуть перебувати під час повітряної тривоги. Це вже не лише гра. Уявіть, що нашим правоохоронним органам — Державному бюро розслідувань, СБУ, Національній поліції, Службі зовнішньої розвідки, Офісу генерального прокурора — щодня доводиться координувати свої дії проти таких загроз під постійним тиском суспільства, яке вимагає "перезавантаження", "конкурсних комісій з переважним правом голосу іноземців", реалізації плану "Качки-Кос", створення наглядових рад та неминучих внутрішніх реформ через переатестації...
А це точно потрібно тут і зараз? Дуже не впевнений. Це шлях самознищення. Не хочу такої долі для України.
