Финансовая поддержка ЕС для регионов: какие шаги должна предпринять Украина перед вступлением и какие существуют трудности.
Після того, як Україна стане членом Європейського Союзу, вона отримає можливість залучати європейські фінансові ресурси для покращення розвитку своїх регіонів і громад. Однак, наявність списку проєктів, що потребують фінансування, не є єдиною умовою. Необхідно створити ефективну систему, яка зможе поєднати потреби та потенціал територій зі стратегічними напрямками, інвестиціями та очікуваними результатами.
І розпочати розробку такої системи слід негайно.
Близько 400 мільярдів для регіонів
Політика згуртованості - основна інвестиційна політика ЄС, спрямована на зменшення економічних, соціальних і територіальних диспропорцій між регіонами. У поточному бюджеті 2021-2027 років на неї передбачено близько 392 млрд євро.
Основними інструментами фінансування є чотири фонди: Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР), Фонд згуртованості (ФЗ), Європейський соціальний фонд плюс (ЄСФ+) і Фонд справедливого переходу (ФСП).
У цьому контексті близько 70% фінансування з ЄФРР та ЄСФ+ заплановано для регіонів з нижчим рівнем розвитку.
Європейська модель передбачає, що фінансування повинно відповідати потребам регіонів та сприяти досягненню визначених цілей. Для цього країни-учасниці створюють багаторічні програми, в яких окреслюють пріоритети, цілі, заходи, джерела фінансування та критерії оцінки результативності.
Логіка такого підходу проста: спочатку визначають проблеми й потенціал території, потім - пріоритети та цілі розвитку, а вже на їхній основі формують портфель проєктів і фінансовий план.
Наприклад, у випадку, коли основна проблема полягає в обмеженій доступності соціальних послуг, просте відновлення кількох будівель не гарантує її вирішення. Необхідно враховувати потреби населення, розташування об'єктів, транспортні зв'язки та взаємозв'язки між громадами. Важливо зосереджуватися не лише на кількості реалізованих проектів, а й на тому, які позитивні зміни вони принесли для людей та місцевої економіки.
Україна вже створює основу
У звіті про прогрес України, представленому Єврокомісією у 2025 році, було підкреслено, що необхідно інтегрувати регіональне, просторове та бюджетне планування з реформою управління публічними інвестиціями (УПІ). Важливо також зміцнити фінансові, технічні та адміністративні можливості органів влади для підготовки та реалізації проєктів. Крім того, потрібно законодавчо закріпити принцип партнерства, залучаючи органи влади, соціально-економічних партнерів та представників громадянського суспільства на всіх етапах програмування регіонального розвитку.
Інститут аналітики та адвокації наразі працює над створенням власного звіту, в якому буде представлено прогрес у реалізації УПІ. Первинні результати демонструють значний поступ у формуванні ключових складових нової системи, проте досвід місцевих громад вказує на ряд практичних складнощів, які потребують додаткового аналізу та вдосконалення реформаторських заходів.
Ключовим етапом у наближенні регіональної політики України до стандартів Європейського Союзу стало законодавче закріплення чотирьох функціональних типів територій у 2022 році. У вересні 2026 року уряд визначив конкретні громади, які відносяться до територій відновлення та територій з особливими умовами для розвитку, а також визначив пріоритети їхнього розвитку.
Цей метод дозволяє враховувати унікальні потреби регіонів - від забезпечення водної безпеки для степових населених пунктів до покращення доступності послуг у гірських районах.
Водночас робота над визначенням функціональних типів триває: перелік громад, віднесених до регіональних полюсів зростання та територій сталого розвитку, ще належить затвердити.
Це також стане реалізацією зобов'язань у рамках переговорів щодо приєднання до Європейського Союзу.
Зокрема, це стосується розділу 22 "Політика регіонального розвитку та узгодження структурних інструментів".
Проте, встановлення функціональних типів територій є лише одним із ключових етапів процесу. Наступним кроком повинно стати створення програм розвитку цих територій, що відповідають визначеним пріоритетам та принципам політики згуртованості Європейського Союзу. Дуже важливо, щоб під час планування конкретних заходів, підготовки проектів та розподілу фінансових ресурсів враховувалися потреби та потенціал місцевих громад, а реалізація цих ініціатив забезпечувала чітко вимірювані результати для мешканців і сприяла розвитку територій.
Структура фінансового управління Європейського Союзу
Результивне освоєння європейських коштів вимагає чіткого визначення ролей і обов'язків серед управлінських структур, а також наявності відповідної інституційної та кадрової здатності на всіх рівнях: центральному, регіональному та місцевому.
Європейська модель передбачає поділ обов'язків між керівним органом, відповідальним за виконання програми та вибір проектів відповідно до визначених критеріїв, аудиторами, які перевіряють управлінські системи, окремі транзакції та фінансові звіти, а також моніторинговим комітетом, що слідкує за ходом реалізації програми та затверджує критерії відбору проектів.
До комітету мають входити представники влади, бізнесу й громадянського суспільства.
Україні слід заздалегідь визначити підходи до управління програмами, чітко розподілити обов'язки між залученими інституціями, а також оцінити, чи мають існуючі установи достатні повноваження, ресурси та кваліфікованих фахівців для ефективної роботи.
Яскравим прикладом є Чорногорія.
У рамках підготовки до вступу в Європейський Союз вона має намір створити 100 нових вакансій для управління європейськими фондами, щоб з першого дня членства мати можливість ефективно використовувати збільшене фінансування.
Зосереджуючи увагу на 2028 році.
В рамках встановленої фінансової структури Європейського Союзу на період 2028-2034 років кожна країна-член повинна розробити інтегрований Національний і регіональний партнерський план (NRPP).
Він об'єднає планування фінансування кількох напрямів, зокрема політики згуртованості, сільського господарства, рибальства, міграції та безпеки, а також соціального клімату. Мета такого підходу - спростити управління коштами ЄС і зробити їх використання ефективнішим.
Фінансування буде більшою мірою зосереджено на реалізації реформ та досягненні узгоджених цілей.
Поки що остаточна угода про новий бюджет ЄС не досягнута, процес його обговорення продовжується.
У червні 2026 року Рада Європейського Союзу затвердила часткову позицію для переговорів щодо нової регіональної політики, а в жовтні ірландське головування представило оновлену версію документа з бюджетними показниками. Хоча остаточні правила ще можуть бути змінені, Україні слід вже сьогодні почати підготовку до нового підходу: інтегрувати регіональні програми з реформами, визначати чіткі результати та залучати регіони і громади до процесу ухвалення рішень.
Одночасно ця модель розроблена спеціально для країн-членів ЄС і не забезпечує Україні автоматичне право на доступ до цих фінансових ресурсів до моменту її вступу.
Що Україні варто вжити вже сьогодні.
По-перше, необхідно інтегрувати стратегії з програмами розвитку та інвестиційними ініціативами.
Державні, регіональні та місцеві стратегії повинні будуватися на детальному аналізі потреб і можливостей територій, встановлювати ясні пріоритети та забезпечувати узгодженість між собою. На основі цих стратегій необхідно розробляти програми з чітко визначеними заходами, джерелами фінансування та очікуваними результатами, які будуть спрямовані не лише на відновлення, але й на стимулювання місцевої економіки та підвищення якості життя населення.
Типи територій за функціональним призначенням сприятимуть врахуванню унікальних потреб місцевих громад, тоді як спільні ініціативи декількох громад зможуть об'єднати ресурси для ефективного вирішення загальних викликів.
Друге - узгодити регіональну політику з реформою управління публічними інвестиціями. Необхідно продовжити роботу над забезпеченням узгодженості стратегічного, просторового та бюджетного планування, а також інтегрувати пріоритети регіонального розвитку в систему планування й відбору публічних інвестицій.
Стратегії регіонів і громад мають бути пов'язані з конкретними інвестиційними проєктами та відповідними джерелами фінансування.
Третє - завчасно посилити інституційну та кадрову спроможність.
Для успішного вступу України до Євросоюзу необхідно підготувати кваліфікованих спеціалістів та впровадити процедури, що забезпечать розробку проєктів, фінансове планування, управління програмами, а також моніторинг і аудит. Це дозволить з першого дня членства ефективно використовувати європейські фінансові ресурси.
Важливо заздалегідь визначити модель управління програмами, чітко розмежувати повноваження та відповідальність органів влади й оцінити потребу в додаткових інституціях для координації та управління фінансуванням.
Четвертий аспект полягає в створенні справжнього партнерства та активному залученні всіх зацікавлених учасників.
Підходи ЄС передбачають залучення зацікавлених сторін до підготовки, реалізації та оцінювання програм.
У цьому процесі повинні брати участь державні органи, місцеві адміністрації, підприємства, наукові організації та представники громадянського суспільства. Ключовим є створення механізмів для їхньої активної участі в визначенні пріоритетів, відборі проєктів і контролі за досягненням результатів, а також забезпечення врахування їхніх пропозицій при ухваленні рішень.
П'яте - забезпечити прозорість фінансування та оцінювання результатів. Для кожної програми потрібно визначати вимірювані показники, які відображають не лише кількість реалізованих проєктів, а й зміни для населення та місцевої економіки.
Постійний моніторинг та оцінка повинні дозволяти контролювати витрати та вносити корективи в заходи за необхідності. Публічні дані та цифрові платформи, такі як DREAM, мають забезпечити прозорість у зв'язках між потребами регіонів, пріоритетами, проектами, фінансуванням та досягнутими результатами.
Політика згуртованості полягає не лише у фінансовій підтримці, а й у вмінні трансформувати потреби регіонів у ефективні програми розвитку. Вона передбачає забезпечення співфінансування, відкритий розподіл ресурсів і досягнення чітко вимірюваних результатів. Таку систему Україні необхідно сформувати до моменту вступу в Європейський Союз.
Публікація є частиною проєкту "Громадський нагляд та доброчесність заради стійкості та відновлення України", спрямованого на підвищення ефективності, прозорості та підзвітності процесів відновлення. Проєкт реалізується за підтримки Норвегії.