Протягом року українці зазнали втрат на 1,4 мільярда гривень через шахрайські схеми, пов'язані з платіжними картками - Люди та виклики | Експрес онлайн.
Які методи використовують шахраї?
Статистичні дані Національного банку щодо фінансових шахрайств вражають. Протягом минулого року було зафіксовано 256 тисяч випадків незаконних операцій з картками. Витрати громадян зросли майже на 25% та сягнули 1,4 мільярда гривень! Як повідомляють у НБУ, загальна кількість випадків шахрайства зменшилася: на один мільйон карткових транзакцій припадало 27 шахрайських операцій, що на 14% менше в порівнянні з попереднім роком. Проте середня сума однієї шахрайської операції зросла на 30% – з 4247 гривень у 2024 році до 5536 гривень минулого року.
Шахрайство з платіжними картками найчастіше відбувається в онлайн-просторі, де його частка складає 83%. Решта 17% випадків пов’язані з використанням фізичних пристроїв, таких як банкомати, термінали самообслуговування та торгові точки. Вражаюче, але основною причиною більшості шахрайських дій є те, що користувачі самі надають свої особисті дані, реквізити карток, кодові підтвердження, паролі для платіжних транзакцій, а також логіни та паролі для доступу до інтернет-банкінгу. При цьому 90% загальної суми завданих збитків виникає саме через такі ситуації.
— Насправді, масштаби шахрайства з платіжними картками та суми завданих збитків виявляються значно більшими, — зазначає Сергій Денисенко, виконавчий директор CyberLab, компанії, що спеціалізується на кібербезпеці та цифрових експертизах. — Проблема полягає в тому, що не всі жертви звертаються до правоохоронних органів. Особливо це стосується випадків, коли йдеться про незначні суми. Багато людей вважають, що поліція зосереджена на більш резонансних справах і не матиме часу на їхню проблему, тому не бачать сенсу йти до райвідділу. Деякі навіть не знають, як правильно подати заяву, куди звертатися і як її оформити. Крім того, існує певна недовіра до поліції. Проте важливо усвідомити, що об'єднання подібних випадків шахрайства в одне провадження може значно спростити процес виявлення злочинця. Це, в свою чергу, дозволить запобігти його подальшим злочинним діям і повернути кошти потерпілим.
Чому ж люди так часто стають жертвами шахраїв? Можливо, це пов'язано з тим, що зловмисники безперервно удосконалюють свої методи обману?
-- Я б так не сказав, -- зазначає Руслан Болгов, член правління Асоціації приватних детективів України. -- Шахрайські схеми залишаються приблизно тими самими. Зловмисники лише шукають нові інформаційні приводи і роблять, так би мовити, апгрейд (оновлення. -- Авт.) старих методів.
Під час пандемії COVID-19 з'явилися схеми шахрайства, пов'язані з фіктивними виплатами за вакцинацію. У цей період також зросла кількість випадків обману в онлайн-продажах, оскільки до карантину люди здебільшого робили покупки в магазинах. Тепер, на тлі війни, зловмисники використовують ситуацію, спекулюючи на підтримці військових і волонтерів. Вони видають себе за тих, хто може надати допомогу родичам зниклих безвісти або військовополонених. Наприклад, шахраї шукають інформацію про зниклих бійців у соціальних мережах, дізнаючись, за яких обставин вони зникли, а потім виходять на їхніх рідних, пропонуючи за певну плату надати більше відомостей або сприяти звільненню. Не здивуюсь, якщо в інтернеті з'являться оголошення від шахраїв, які маскуються під великі мережі автозаправок, наприклад: "У нас паливо на 30% дешевше! Замовляйте! Пропозиція обмежена".
Загалом шахрайські схеми ґрунтуються на трьох основних емоціях: страху, співчутті та жадобі. Наприклад, деяким людям телефонують вночі і повідомляють, що їхній син потрапив у страшну аварію і потребує термінової медичної допомоги, за яку необхідно терміново сплатити. Налякані та спантеличені родичі швидко переводять гроші. Інші ж стають жертвами маніпуляцій, коли їх просять надіслати кошти на лікування дитини чи підтримку військових. А деякі просто шукають легку вигоду — вони реагують на фальшиві повідомлення, такі як "Ви виграли приз. Просто сплатіть доставку" або "Отримайте фінансову допомогу від ООН, заповнивши анкету".
Certainly! Here’s a unique variation of the text you provided: ● Денисенко, С.
Сьогодні мобільні пристрої використовують представники всіх соціальних груп, включно з людьми похилого віку. Однак старші особи часто стають жертвами шахрайства через свою, можливо, меншу обізнаність у технологіях і онлайн-банкінгу. Крім того, психологічний тиск на літніх людей може бути значно ефективнішим.
До слова, шахраї дуже часто використовують методи психологічного тиску. Розповім про свій досвід. Хотіли купити дитині цуценя -- шукали на онлайн-майданчиках. Коли телефонував до деяких продавців, то вони просили одразу переказати половину коштів, а решту додати, коли приїду по собачку. Коли ж говорив, мовляв, зараз під'їду до вас і розрахуюся, то мене відразу кидали в чорний список, і більше я тих людей не чув та не бачив. Найцікавіше, що деякі наполягали: "Переказуйте завдаток уже, бо є інший покупець, він зараз скине гроші й ви втратите цю собаку". Тобто зловмисники заганяють користувачів платіжних карток у такі ситуації, коли треба дуже швидко ухвалювати рішення.
Які види шахрайства сьогодні є найбільш розповсюдженими?
Перший сценарій включає в себе повідомлення або дзвінки, що стосуються можливого отримання державної чи міжнародної допомоги. Користувачі, піддавшись спокусі, переходять за фішинговими посиланнями та вводять свої конфіденційні дані. Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, зазначає, що другий вид шахрайства полягає в дзвінках від осіб, які представляються співробітниками банків, НБУ, СБУ або інших організацій, з метою отримання реквізитів карток, одноразових паролів або примушення до "термінових" фінансових операцій. Третя схема передбачає отримання повідомлень у месенджерах і соціальних мережах, що обіцяють легкий заробіток, які врешті-решт призводять до вимоги здійснити переказ або оплату. Четвертий варіант шахрайства включає заміну SIM-картки після несанкціонованого доступу до фінансового номера (телефону, прив'язаного до банківського рахунку), що дозволяє злочинцям входити в банківські сервіси, викрадати гроші або оформляти кредити.
Certainly! Here’s a unique variation of the text you provided: ● Денисенко, С.
Слід зазначити, що шахрайство з sim-картками стало звичним явищем серед українців, які виїхали за кордон унаслідок повномасштабної агресії. У Європі існує правило, що для реєстрації документів, влаштування на роботу або отримання соціальних виплат необхідно мати номер телефону місцевого оператора. Внаслідок цього наші співвітчизники змушені купувати sim-картки від місцевих операторів, тоді як їхні власні картки можуть залишатися без використання протягом тривалого часу.
Шахраї іноді телефонують на українські номери, маскуючи себе під співробітників мобільних операторів, і під різними приводами намагаються вивідати sms-код. Отримавши цей код, вони можуть віддалено перевипустити sim-картку абонента і захопити його номер телефону. Під час розмови вони використовують різноманітні вигадки: пропонують оновлення до нових стандартів зв'язку, запевняють, що ваша "сімка" має якісь проблеми з дзвінками, або ж радять перейти на електронну sim-картку. Отримавши доступ до фінансового номера, злочинці можуть обійти захист інтернет-банкінгу та викрасти кошти.
Чи можливо відшкодувати фінансові втрати, які зазнала особа, ставши жертвою шахрайства?
Р. Болгов:
-- Так, це можливо. Що швидше вдастеся до якихось контрдій, то більше шансів, що повернете гроші. Перше, що ви повинні зробити, -- повідомити службу безпеки вашого банку про те, що вас ошукали. Якщо шахраї отримали дані вашої картки, заблокуйте її. Якщо ж ви випадково розкрили логін та пароль онлайн-банкінгу, втратили фінансовий номер телефону, то, крім платіжної картки, варто заблокувати рахунки та обліковий запис онлайн-банкінгу.
По-перше, подайте електронну заяву через вебсайт кіберполіції. По-друге, зверніться до найближчого відділення Національної поліції. Було б дуже корисно зафіксувати всі докази. Зробіть скріншоти листування, профілю афериста, збережіть номери телефонів, з яких вам телефонували, номер банківської картки, на яку ви переказували гроші, а також квитанції про оплату. Варто пам'ятати, що отримуючи повідомлення про подарунки чи виплати, завжди є ймовірність, що це може бути шахрайство.
