Як забезпечити безпеку України після завершення війни без приєднання до НАТО: деталі з WP.
Автори цієї статті вважають, що настав час переглянути концепції, які в певний момент можуть стати корисними для встановлення стабільного і тривалого миру.
Поки Україна, Росія та США готуються до нового етапу переговорів, запланованих на цей тиждень в Абу-Дабі, Росія продовжує атаки на українську інфраструктуру, загрожуючи залишити цивільних без електрики та тепла. Водночас Україна досягає обмежених результатів на фронті та активно завдає удари по нафтопереробним заводам на території Росії. Про це повідомляють професорка політології в Джорджтаунському університеті Ліза Говард та завідувач кафедри оборони та стратегії імені Філіпа Г. Найта в Брукінгському інституті Майкл О'Ханлон у своїй статті для The Washington Post.
Автори вказують, що, незважаючи на можливість досягнення обмеженого перемир'я внаслідок переговорів, досягнення істотного прориву, який зупинив би війну, виглядає малоймовірним.
Вони вважають, що президент США Дональд Трамп переносить свою увагу на зовнішню політику, оскільки розуміє, що після приведення до присяги нового складу Конгресу у нього буде мало шансів просунути свою внутрішню політичну програму. Тому він прагне досягти успіхів.
"Адміністрація виступає за комплексне врегулювання, яке може включати економічну реінтеграцію Росії та України з Європою через певну енергетичну угоду, а також розробку нової системи безпеки для континенту, що враховувала б побоювання Росії у сфері безпеки", - зазначено у статті.
Автори вважають, що настав момент для розгляду нових ідей, які можуть стати корисними для забезпечення стабільного і тривалого миру. Зокрема, необхідно обговорити, яким чином міжнародна спільнота може підтримати Україну в майбутньому, не приєднуючи її до НАТО.
В статті нагадується, що хоча на цю мить не ведеться серйозних дискусій щодо вступу України до НАТО, ідея такого вступу зрештою залишається офіційною політикою НАТО, яка бере свій початок від обіцянки 2008 року, даної після Бухарестського саміту альянсу.
"Можливо, ми вже майже забули про цю обіцянку, але Путін та інші росіяни, безсумнівно, про неї не забули", - зауважують Говард та О'Ханлон.
Зокрема, у 1994 році в рамках Будапештського меморандуму Сполучені Штати, Велика Британія та Росія зобов'язалися забезпечити захист суверенітету та територіальної цілісності України в обмін на згоду країни відмовитися від майже 2000 одиниць ядерної зброї, які залишилися на її території після розпаду СРСР.
У статті зазначається, що адміністрація Трампа вказує на запобігання отриманню ядерної зброї Іраном як основну причину конфлікту з цією країною.
"Якщо США так наполегливо прагнуть нерозповсюдження ядерної зброї, то, безперечно, вони повинні дотримуватися обіцянок, даних близько 30 років тому щодо захисту України, і, отже, знайти спосіб допомогти забезпечити довгострокову безпеку України", - наголошують автори статті.
Вони зазначили, що, хоча кілька країн Європи запропонували Україні тривалі програми підтримки у сфері безпеки, які доповнюють їхні чинні зусилля з постачання зброї та фінансової допомоги Києву, цього все ж недостатньо.
"Необхідно щось більше, ніж лише пакет двосторонньої допомоги та потенційні програми безпеки від Європейського Союзу, але водночас це має бути щось інше, ніж вступ до НАТО", - висловили свою думку Говард та О'Ханлон.
На їхню думку, Сполучені Штати мають активно підтримувати процес переговорів, до яких повинні залучити Росію, Україну, НАТО та Організацію з безпеки і співпраці в Європі, яка контролювала дотримання умов перемир'я в період з 2014 по 2022 рік.
Автори додали, що, сторони могли б домовилися про те, що Україна не вступатиме до НАТО в майбутньому. Натомість, буде створено нову організацію або архітектуру безпеки, окрему від НАТО, яка дозволить її членам допомагати один одному захищати власну територію в разі кризи чи конфлікту.
Автори не відкидають можливості, що в майбутньому ця організація може стати доступною для Росії, якщо вона прийме умову вічного припинення своїх агресивних дій щодо зміни територіальних меж.
"Ця нова система безпеки дозволила б західним країнам направляти власні війська до України для виконання таких завдань, як експлуатація систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також, можливо, ремонт і технічне обслуговування техніки у разі чергового російського нападу на Україну", - пояснюється в статті.
Однак, як підкреслюють автори, ця угода не передбачає розміщення військових сил на українських землях у період миру. Крім того, не йдеться про підготовку контрнаступів на російській території. Всі ці військові цілі будуть мати виключно оборонний характер.
Водночас, іноземні держави могли б зробити чимало для того, щоб допомогти захистити Україну зсередини її власних кордонів у разі майбутньої війни.
Говард і О'Ханлон зазначили, що на межі між Росією і Україною можна було б розмістити нейтральних спостерігачів з Організації Об'єднаних Націй та ОБСЄ. Їхня місія полягала б у виявленні та документуванні порушень режиму припинення вогню.
"Дехто скаже, що зміна нашої позиції зараз порушуватиме так звану політику "відкритих дверей" НАТО, яка сягає корінням часів одразу після закінчення Холодної війни. Але ця політика є хибною і, по суті, неправильно тлумачить засновницький документ НАТО - Північноатлантичний договір, у якому зазначено, що будь-яке нове членство має сприяти безпеці Північноатлантичного регіону", - вказали автори статті.
Вони не відкидають можливості, що російський президент Володимир Путін, ймовірно, не сприйме цю ідею з ентузіазмом, однак в якийсь момент він може проявити бажання досягти угоди.
"Здобуття бажаних результатів у питанні скасування санкцій, а також гарантія, що НАТО ніколи не має наміру приймати Україну до свого складу, можуть виявитися достатніми для реалізації поставленої мети", - зазначається в статті.
Переговори в Абу-Дабі: свіжі оновлення.
Раніше УНІАН повідомляв, що за словами очільника МЗС РФ Сергія Лаврова, переговори в Абу-Дабі стосуватимуться узгодження принципів, які будуть схвалені на завершення переговорів щодо повноцінного врегулювання війни в Україні. Лавров додав, що на тристоронніх переговорах в першу чергу обговорюватимуться питання безпеки Росії, України та регіону в цілому. Тристоронні переговори між Україною, США та Росією відбудуться 10 і 11 листопада в Абу-Дабі.
Також ми повідомляли, що зять та спеціальний представник Трампа, Джаред Кушнер, підкреслив, що президент США рішуче прагне завершити конфлікт в Україні. Він також має намір забезпечити умови для створення суверенної, безпечної та процвітаючої держави. Кушнер додав, що ці переговори стануть першими тристоронніми з лютого місяця. Він висловив сподівання, що ці обговорення зможуть створити імпульс для переходу до наступного етапу переговорного процесу.
Вас також можуть зацікавити новини:
