"Волдеморт" у приміщенні. Що перешкоджає Європі розпочати торгову війну з Китаєм і як це пов'язано з Україною?
БРЮССЕЛЬ - Європейський Союз планує посилити захист свого ринку від низькоцінних товарів з Китаю. На жовтневому саміті Франція та Німеччина отримали підтримку для ініціативи щодо зміцнення торговельних бар'єрів ЄС проти недобросовісної конкуренції. Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про "значну трансформацію європейської торговельної стратегії". Проте конкретні заходи ще не були визначені.
У підсумках саміту Європейського Союзу керівники держав закликали Єврокомісію оптимізувати використання існуючих торговельних механізмів та створити нові, щоб протистояти "глобальним макроекономічним диспропорціям". При цьому Китай не був згаданий прямо. Нові інструменти повинні бути універсальними і застосовними до всіх країн.
Для Європейського Союзу питання вже виходить за межі лише китайських електромобілів. Китай постачає на ринок продукції більше, ніж необхідно для власних потреб. Експорт викликає додаткові труднощі у партнерів через державні субсидії, що надаються в Китаї, які суттєво знижують вартість товарів. Внаслідок цього європейським виробництвам стає все складніше конкурувати.
Захист від того, чиє ім'я не називають
5 жовтня Франція й Німеччина направили Єврокомісії та державам-членам спільний документ із пропозиціями посилити торговельний захист ЄС. Китай у ньому не згаданий. Хоча описані проблеми значною мірою стосуються саме економічної політики Пекіна.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив свою думку з цього питання після завершення саміту.
"Я скористався функцією пошуку, ввів у документі слово Китай і отримав нуль результатів. Тому я назвав його запискою Волдеморта", - іронізував він.
Париж і Берлін сигналізують про можливий серйозний промисловий шок, який може вплинути на основні сектори європейської економіки, включаючи автомобільну промисловість, хімію, фармацевтику та аерокосмічне виробництво.
Серед факторів вказують на демпінг, надмірні субсидії з боку держави та маніпуляції з валютами.
Вони порушують справедливість конкурентного середовища у відкритій торгівлі, що базується на встановлених правилах, і ставлять європейські підприємства у складне становище... Це може негативно вплинути не лише на економіку Європи, а й на позиції ЄС як незалежного та вагомого гравця на міжнародній арені.
Франція й Німеччина закликають Єврокомісію частіше розпочинати торговельні розслідування, а захисні заходи застосовувати до цілих секторів економіки, а не лише окремих товарів.
Вони також пропонують два нові інструменти. Перший має зменшити залежність Європи від окремих іноземних постачальників. Другий - дозволити обмежувати доступ до єдиного ринку ЄС для країн, які політичними чи економічними засобами перешкоджають відновленню чесної конкуренції.
Для спрощення процесу прийняття таких рішень пропонується впровадити механізм, згідно з яким дії Єврокомісії можуть бути реалізовані, якщо жодна з держав-членів, що мають кваліфіковану більшість, не виступить проти.
При цьому Париж і Берлін визнають ризик торговельної відплати. Вони попереджають, що нові обмеження можуть випробувати єдність ЄС, оскільки наслідки для окремих держав будуть різними.
"Подальші дії будуть залежати від єдності основних європейських країн, зменшення критичних залежностей, а також готовності розподіляти економічні витрати між державами і секторами", - зазначає китаєзнавиця Віта Голод, наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, в інтерв'ю Радіо Свобода.
Після завершення саміту канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про єдину підтримку франко-німецької ініціативи.
"Ми прагнемо розробити механізми, що дозволять протистояти надмірним виробничим потужностям, значним державним дотаціям та штучно зниженим валютним курсам," - підкреслив він.
Емманюель Макрон після саміту пояснив, які галузі потребують захисту.
"Ми розпочали з автомобільної промисловості. Тепер необхідно перейти до хімії, виробництва пластикових виробів, феросплавів та інших секторів, які страждають від недобросовісної конкуренції," - підкреслив президент Франції.
"Замовник правий."
Європейська комісія прогнозує, що торговий дефіцит Європейського Союзу з Китаєм до 2025 року складе 360 мільярдів євро. У зв'язку з цим, Брюссель починає зосереджуватися не стільки на розширенні експорту до Китаю, скільки на обмеженні імпортних поставок.
У жовтні єврокомісар із торгівлі Марош Шевчович домовився в Пекіні про обмеження експорту китайських гібридних автомобілів до Європи.
Згідно з прогнозами Європейської комісії, у цьому році до країн ЄС очікується імпорт приблизно 800 тисяч автомобілів. Як зазначив анонімний представник комісії, досягнута угода передбачає квоту у 350 тисяч автомобілів на перший рік дії нових обмежень. Для реалізації цієї ініціативи Єврокомісії необхідно провести торгове розслідування. Попередні обмеження планується ввести вже на початку грудня.
"Раніше нашою метою було збільшити обсяги продажу в Китай. Наразі ж ми акцентуємо увагу на тому, щоб Китай зменшив свої постачання до нас", - зазначив неназваний чиновник у коментарі для Радіо Свобода.
Сторони також досягли угоди щодо зменшення мит на різні європейські товари з боку Китаю, що включає автозапчастини, оливкову олію, морозиво та взуття. Крім того, Китай висловив бажання продовжувати сприяти швидшому оформленню експортних ліцензій для постачання до ЄС рідкісноземельних елементів і постійних магнітів, які є необхідними для європейської промисловості.
Відповідаючи на питання про причини, чому Пекін погодився на компроміси, представник ЄС акцентував увагу на значущості європейського ринку для китайських експортерів.
"У бізнесі кажуть, що клієнт завжди має рацію... Як покупець, ми дуже чітко дали зрозуміти, що потерпаємо і що залишимося покупцем, але ті обсяги та стрімке зростання поставок, які ми спостерігаємо, є неприйнятними", - зазначив він.
У Пекіні своєю чергою наголошують, що домовленості були взаємовигідними, і відкидають твердження про те, що піддалися тиску.
"Європейська сторона не повинна плекати ілюзій, що зможе отримати вигоду шляхом тиску, і тим паче не повинна недооцінювати рішучість і здатність Китаю захищати власні інтереси", - заявили в Міністерстві торгівлі Китаю.
Чому Європа занепокоєна реакцією Китаю?
ЄС є найбільшим торговельним партнером Китаю. За даними Єврокомісії, торік на Євросоюз припадало 13% зовнішнього товарообігу Китаю. І хоча Пекін дуже зацікавлений у збереженні відповідних зв'язків, усе ж "клієнт" обережний із використанням цього важеля.
Причиною є залежність Європейського Союзу від китайських поставок, особливо в контексті компонентів і важливих сировин.
Ми маємо вести діалог з Китаєм, оскільки ця країна контролює сировинні ресурси, які є надзвичайно важливими для нашої стратегії.
Мене дуже вразила дискусія про Китай. Не хочу вдаватися в деталі, але коли австрійський канцлер взяв слово, він заявив: "Я вирушаю в Китай у листопаді". Потім до розмови приєднався польський прем'єр: "Я поїду в Китай у грудні". А потім італійська прем'єрка Джорджа Мелоні додала: "Я планую відвідати Китай у січні". Ці слова 16 жовтня озвучив прем'єр Чехії Андрей Бабіш, підкреслюючи інтерес європейських лідерів до налагодження діалогу з Пекіном.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск офіційно оголосили про свої наміри відвідати Китай. Інформації щодо поїздок Мелоні не було оприлюднено.
Дослідники Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) застерігають, що домінування Китаю в постачанні та переробці низки критично важливих матеріалів створює ризики не лише для автомобільної промисловості й енергетики, а й для європейських виробників озброєнь.
"Нарощування оборонного потенціалу Європи та підтримка України, а отже, і безпека континенту, безпосередньо опиняються під загрозою...
Якщо Пекін ще більше посилить експортні обмеження, уряди та підприємства ЄС можуть опинитися перед необхідністю визначати пріоритети у виробництві: обирати одні системи озброєнь замість інших не відповідно до потреб на полі бою, а через дефіцит ключових матеріалів. Таким чином нездатність протидіяти використанню Китаєм економічних важелів тиску фактично надала б Пекіну часткове право вето на розширення європейської оборонної промисловості", - йдеться у звіті.
Дослідники ECFR попереджають, що торговельна війна з Китаєм вплине на країни ЄС в різних масштабах. Це ускладнює формування єдиної позиції: Європа володіє певними інструментами економічного тиску на Пекін, але їх реалізація вимагає готовності до можливих контрзаходів з боку Китаю та пов'язаних з цим ризиків.
Європейський Союз готовий збільшити тиск, але наразі не має наміру вдаватися до радикальних дій, які могли б викликати жорстку реакцію з боку Китаю. Визначальним фактором буде балансування між двома ризиками: втратами від китайської конкуренції та наслідками можливих відповідних дій з боку Китаю. У міру того, як закриття підприємств та скорочення робочих місць стануть дедалі помітнішими, зростатиме політичний запит на захист європейського ринку, - зазначає Віта Голод.
У грудні Єврокомісія планує представити ініціативу DiversifyEU, покликану зменшити залежність європейських компаній від окремих іноземних постачальників. Окремо Брюссель готує механізм підтримки держав ЄС, які можуть зазнати економічного тиску або торговельних заходів у відповідь. Обидва інструменти Єврокомісія почала готувати ще до появи франко-німецьких пропозицій.
"Ми прагнемо продовжувати конструктивний діалог, проте водночас необхідно стати більш рішучими, ретельніше підготуватися та організуватися для того, щоб вести з Китаєм справжні переговори на паритетних засадах", - зазначив цілком серйозно прем'єр-міністр Бельгії де Вевер.
Китаєзнавиця Віта Голод підкреслює, що зростання економічного впливу не завжди призводить до політичного домінування. Тому не слід сподіватися, що Європейський Союз зможе застосувати торгові важелі у своїх переговорах з Пекіном, щоб змусити Китай чинити тиск на Москву.
Пекін аналізує свої зв'язки з Росією в контексті більш широких стратегічних інтересів, включаючи протистояння зі Сполученими Штатами. Отже, навіть значні втрати в торгівлі не обов'язково спонукають його чинити тиск на Москву. "Європейський вплив стане більш значущим тоді, коли Пекін усвідомить, що підтримка російських військових дій має чітку та відчутну ціну в його відносинах з Європейським Союзом", - підсумовує вона.
