Сербія відсторонила Вучича. Чи змінить уряд курс з Росії на Європейський Союз і які наслідки це матиме для України?
Александар Вучич вразив усіх. Не чекаючи на офіційні результати парламентських виборів чи навіть дані екзит-полів, екс-президент Сербії та претендент на посаду прем'єра визнав невдачу своєї політичної сили.
Так добігло кінця 14-річне перебування Вучича при владі. Спочатку - як першого віцепрем'єра і де-факто керівника уряду, потім - прем'єра, потім - президента, а в останні тижні - неформального лідера, що контролює керівну Сербську прогресивну партію.
Новий уряд формуватимуть представники виборчого блоку "Студентський список" - саме вони отримали більшість голосів сербських виборців і матимуть більшість у новому парламенті.
Неможливо ігнорувати, що Вучич вчинив аналогічно до того, як це зробив його близький друг та колишній прем'єр Угорщини Віктор Орбан півроку тому. Хоча від Орбана сподівалися на тривалу і запеклу боротьбу, Вучич швидко визнав свою поразку.
Такий крок теоретично має зберегти Вучичу та його партії шанс на реванш. А шанс є - нова сербська влада прийшла на гаслах "за все добре і проти всього поганого" і навряд чи зможе довго утримувати нинішній рівень суспільної довіри.
Проте, не можна виключати ймовірність кримінального переслідування Вучича та його команди. Багато представників сербського суспільства сподіваються на це, адже саме антикорупційні принципи сприяли успіху "Студентського списку" на виборах.
Чи виграє Україна від зміни чинної, значною мірою проросійської влади Сербії?
Це запитання не має такої очевидної відповіді, як може здаватися на перший погляд.
Хоча медіа подавали цю виборчу кампанію як протистояння між нібито проросійськими та прозахідними силами, насправді Сербія під новим керівництвом потрапляє в зону невизначеності. Політичний курс нового уряду залишається невідомим. "Студентський список" не має чітко визначеної ідеології і вже демонструє ознаки того, що не планує здійснювати антиросійські дії.
А для України є ризик зникнення схем, за якими сербські боєприпаси потрапляли до ЗСУ.
Вучич планував протести, але визнав поразку
"Ми донесли до людей ясні позиції щодо всіх аспектів національних інтересів, розробили конкретні програми для кожної галузі та нагадали про те, що вже вдалося досягти спільно з ними. Громадянам слід уважно зважити, кому вони готові довірити своє майбутнє та майбутнє країни", - заявив Александар Вучич, висловлюючи впевненість у перемозі свого блоку напередодні виборів.
Ця фраза також акцентувала контраст між діючою владою Сербії та її опонентами, оскільки останні брали участь у виборах без чіткого публічного стратегії на випадок успіху. Хоча така перемога виглядала цілком можливою, вона не була безумовною.
Останні соціологічні опитування давали незначну - лише на рівні 1,5% - перевагу його опонентам зі "Студентського списку". Однак Вучич вважав, що мобілізація виборців має спрацювати на його користь.
Апогеєм його виборчої кампанії став мітинг 16 жовтня у місті Новий Сад. Два роки тому, 1 листопада 2024-го, саме тут відбулася трагедія: обвал щойно збудованого навісу залізничного вокзалу забрав життя 16 осіб. Це дало старт протестам, які зрештою й призвели до дострокових парламентських виборів.
Тим самим Александар Вучич намагався продемонструвати, що готовий завдати протестувальникам поразки навіть у місці народження їхнього руху. Підтримати його туди прибув Роберт Фіцо - заради виступу в Новому Саді словацькому прем'єру довелося достроково покинути засідання Європейської ради.
Виступаючи сербською, Фіцо підкреслив, що економічні досягнення сучасної Сербії перевищують показники багатьох країн Європейського Союзу. Він також акцентував на здатності країни захищати свій суверенітет, очевидно, маючи на увазі рішення Белграда не впроваджувати санкції проти Росії.
"Вибори - це час, коли ви визначаєте, чи бажаєте, щоб все залишалося так, як є. Вам потрібно бути справжнім лідером, людиною з міцною позицією. Важливо вміти відмовитися, коли хтось намагається змусити вас думати й діяти за їхніми правилами", - зазначив Фіцо.
Хід виборів також свідчив про те, що Вучич не має наміру відступати.
У завершальний період дня в центрі столиці були розгорнуті спеціальні підрозділи поліції, готові швидко втручатися для розгону протестних акцій. Одночасно, ще до закінчення голосування, в Піонерському парку, що розташований навпроти сербського парламенту, розпочалося зведення наметового табору. Це місце вже стало відомим, адже під час попередніх антивладних акцій тут розташовувався табір прихильників Вучича.
Здавалося, що влада готувалася оголосити про свою тріумф, тоді як прихильники мали намір протистояти протестуючим.
Проте все вирішила висока явка на цих виборах - 65%.
На виборчій дільниці зібралися в основному ті, хто прагнув завершити правління Вучича. Незважаючи на всі зусилля влади з метою активізувати своїх прихильників, журналісти зафіксували роботу кол-центру, де дзвонили потенційним виборцям із закликами прийти на голосування.
Вперше за довгий час громадяни почали вірити в реальність зміни влади і не бажали втрачати цю можливість.
За словами кандидатки від "Студентського списку" Ани Димитриєвич, в опозиції очікували сценарію, коли влада оголосить про свою перемогу - після чого фокус уваги зміститься на насилля на вулицях.
"Однак вирішальним моментом стало усвідомлення (з боку влади) масштабу розриву. І незалежно від їхніх дій чи слів, їм не вдалося переконати нікого в успіху", - зазначає вона.
За попередніми даними, "Студентський список" підтримали 52,9% виборців, тоді як "Єдину Сербію" на чолі з Вучичем - лише 38,8%
Жодна інша політична партія не змогла перевершити тривідсотковий поріг для проходження. Таким чином, у новому складі парламенту до цих двох політичних сил приєднаються лише п’ять депутатів, обраних за квотою представників національних меншин.
Влада з багатьма невідомими
"Я чекав 14 років, щоб це сталося, щоб ці політичні покидьки покинули владу... Але це не означає, що ми повинні зараз мститися. Потрібно навести лад у країні", - так на результат виборів відреагував колишній президент та багаторічний опонент Вучича Борис Тадич.
Отже, успіх опозиції на парламентських виборах прокладає шлях до кардинальної зміни влади. Найімовірніше, кандидат від "Студентського списку", незалежно від того, хто це буде, не зіткнеться з труднощами на президентських виборах, що відбудуться 26 грудня.
Однак залишається нерозв'язаним питання: в якому напрямку направить Сербію новий уряд?
На відміну від Угорщини, де в цьому році спостерігалася електоральна революція, у Сербії опозиційні сили не мають чіткого лідера або кандидата на посаду прем'єра. Також неясно, хто можуть бути можливими міністрами в новому уряді.
Єдине, що було представлено "Студентським списком", - це 11 пунктів, які вони мають намір реалізувати після здобуття перемоги. Однак цей план викладений досить загально. Серед обіцянок - масове оновлення судової системи, люстрація державних службовців, повна прозорість у сфері державних закупівель, а також "визволення" засобів масової інформації. До того ж, плануються відкриті конкурси на зайняття посад, але при цьому гарантовані безстрокові контракти для посадовців, щоб звільнити їх від політичного тиску.
Інші зобов'язання стосуються економічних і соціальних аспектів: підтримка місцевих підприємств і фермерських господарств, підвищення інвестицій в освіту, забезпечення молоді доступним житлом, а також надання медичних послуг у кожному населеному пункті...
Виконання політичних аспектів виборчих обіцянок дійсно здатне підірвати основи авторитарного режиму Вучича. Однак залишається питання, що саме прийде на його місце.
Натомість очевидно, що нова влада стане заручницею щедрих соціальних обіцянок, виконати які буде досить непросто. І це ще один фактор ризику.
Проте найбільше питань - щодо зовнішнього курсу Сербії. Це у "Студентському списку" свідомо не коментували. І тут можна очікувати чимало сюрпризів.
"Студентський реєстр": виклик для України та Європейського Союзу.
"Виборці Сербії в історично високих числах відвідали виборчі дільниці, щоб визначити шлях розвитку своєї країни, і ми вітаємо "Студентський список" з їхньою перемогою. Ми готові підтримувати ініціативи, що сприяють реформам у галузях верховенства права, свободи преси, боротьби з корупцією та зміцнення демократичних інститутів, а також спільно працювати над становленням майбутнього Сербії в Європейському Союзі," - такими словами президент Європейської ради Антоніу Кошта прокоментував результати виборів у Сербії.
Александар Вучич довгі роки вміло маневрував. Декларував курс на членство в ЄС та отримував європейське фінансування - але уникав як долучення до зовнішньої політики Євросоюзу (насамперед у питанні санкцій проти РФ), так і проведення реформ, здатних послабити його авторитарну владу.
Лише нещодавно ця система зазнала краху. Європейський Союз почав прямо називати її аутсайдером у процесі євроінтеграції та країною, де спостерігається регрес у реформах (поряд із Туреччиною та Грузією). Після відставки Віктора Орбана, який тривалий час був головним прихильником Вучича в ЄС, Єврокомісія також призупинила частину фінансових виплат для Сербії.
Проте офіційно декларуючи бажання вступу в ЄС, Вучич водночас просував через підконтрольні медіа у сербському суспільстві несприйняття Євросоюзу. Внаслідок цього Сербія стала єдиною країною-кандидатом на членство в ЄС, де противників цього більше, ніж прихильників.
І це вплинуло навіть на його опонентів - прапорів ЄС не було на студентських протестах, а самі вони не були прозахідними. Наразі можна сказати, що всередині "Студентського списку" є політики, які відстоюють відновлення курсу на вступ до ЄС, а є і противники цього.
Отже, навіть якщо опозиція здобуде перемогу, це не забезпечить автоматичного переходу Сербії до прозахідного курсу.
Принаймні, можна бути впевненими, що цей поворот - принаймні на старті - не буде абсолютно завершеним.
Отже, ліквідація авторитарної системи управління повинна створити для Сербії нові можливості для діалогу з Європейським Союзом. Це підтверджує заява Кошти. Проте, чи готова нова сербська влада інтегруватися в зовнішню політику ЄС? Відповідь на це питання є негативною.
На жаль, з приводу найважливішого для нас питання — введення санкцій проти Російської Федерації — змін найближчим часом не очікується. Перед виборами "Студентський список" опублікував заяву, в якій чітко висловлено позицію проти введення будь-яких обмежувальних заходів. Вони вважають, що цей підхід є "виключно політичним рішенням, яке не сприяє розв'язанню глобальних безпекових і політичних криз". Цю думку вони підкріплюють прикладом санкцій, накладених на Сербію, які, на їхню думку, мали лише негативні наслідки для цивільного населення.
Оскільки від Сербії очікують, що вона приєднається до санкційних заходів проти Росії, слід зазначити, що в цій заяві мова йде не про "будь-які санкції", а саме про антиросійські.
Це створює для Європейського Союзу непросту ситуацію вибору.
Що є більш правильним: ігнорувати це, сподіваючись на перезавантаження відносин із Сербією? Або ж проявити принциповість, наполягуючи на тому, щоб "новий" Белград дотримувався політики, що відповідає статусу країни-кандидата?
Ще одним важливим питанням для України є те, чи продовжиться постачання сербських боєприпасів. Незважаючи на те, що Вучич оголосив про заборону на продаж зброї Україні, він не звертав уваги на те, що сербські боєприпаси все ж потрапляють до Збройних Сил України через Польщу та Чехію.
Чи зможе новий уряд Сербії підтримати цю структуру? Відповіді на це питання також немає.
По-перше, немає сумнівів, що ці постачання можуть включати корупційні елементи, пов'язані з попередньою сербською адміністрацією, тому вони можуть зникнути в результаті зусиль нової влади в боротьбі з корупцією. По-друге, враховуючи, що нова влада, прагнучи утримати підтримку населення, може бути змушена піти на певні кроки у напрямку до Росії, не можна виключати можливість ухвалення політичних рішень у цьому контексті.
У цій ситуації залишається лише сподіватися на підтримку Європейського Союзу та міст європейських країн, які можуть суттєво вплинути на новий уряд Сербії. Це включає також фінансові аспекти.
Проте, незважаючи на можливі загрози, зміна уряду в Сербії відкриває більше перспектив, ніж викликів. "Лібералізація" засобів масової інформації, яку обіцяють нові переможці виборів, може суттєво активізувати обговорення в сербському суспільстві щодо необхідного зовнішнього курсу для країни.
А відсутність цензури у медіа здатна з часом змінити ставлення сербів і до ЄС, і до України. А можливо - і до перегляду укорінених у Сербії "особливих відносин" із путінською Росією.
