Політичні новини України та світу

Ключовий театр. Північна Корея та виклик одночасного конфлікту - Ендрю Міхта

Доктор Ендрю Міхта, професор стратегічних досліджень у Школі Гамільтона при Університеті Флориди та старший науковий співробітник Atlantic Council, стверджує, що основною загрозою з боку Північної Кореї є не стільки сама ядерна зброя, скільки можливість Пхеньяна здійснити масований артилерійсько-ракетний обстріл у перші години конфлікту. Цю загрозу підсилює мільйонна армія та наявність тактичних ядерних боєголовок. Міхта також акцентує увагу на тому, що корейський театр військових дій стає дедалі більш пов'язаним з європейським і близькосхідним театрами, оскільки зростає ймовірність одночасного виникнення кількох криз у цих регіонах, включаючи Європу, Близький Схід, Тайвань і сам Корейський півострів. У разі такого розвитку подій обмежені військово-промислові можливості США та НАТО можуть виявитися недостатніми, і Корея з другорядної зони конфлікту може перетворитися на вирішальний театр війни, який здатний змінити глобальний порядок.

Корейський півострів посідає ключове місце в американській стратегії стримування, а в разі потреби й розгрому так званої "вісі диктатур": фактичного союзу Китаю, росії, Ірану та Північної Кореї.

Демаркаційна лінія, що перетинає півострів, водночас є передовою проти можливої агресії Пхеньяна і важливим елементом стримування Китаю в регіоні. Разом з тим, вона залишається потенційним осередком кризи, здатної змусити американські війська перекидати ресурси з інших напрямів. Тому головна загроза безпеці США та Південної Кореї полягає не лише у військовій потужності Півночі, а й у ризику того, що одночасні кризи в різних регіонах можуть виснажити американський військовий потенціал і підірвати глобальне стримування. Вашингтон уже задіяний, прямо чи опосередковано, у двох регіонах - Європі та на Близькому Сході, причому останній вимагає дедалі більшого перерозподілу ресурсів.

Хоча світова увага в основному зосереджена на Індо-Тихоокеанському регіоні, саме Корея може виявитися ключовою ланкою, здатною змінити баланс сил, якщо кілька криз виникнуть одночасно.

Як Пхеньян має намір вести бойові дії

Західні експерти переважно зосереджуються на ядерних та ракетних програмах Північної Кореї, проте основною загрозою для американських військових у Кореї є не конкретний вид зброї, а можливість Пхеньяна поєднувати масовані, раптові й високоточні удари великої дальності в перші години конфлікту. Стратегія Північної Кореї має на меті максимально швидке завдання шкоди США, ускладнення перекидання підкріплень і створення політичного тиску, поки Сполучені Штати та Південна Корея не зможуть адекватно відповісти на загрозу.

За останні роки Північна Корея розгорнула тисячі одиниць ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню в межах досяжності демілітаризованої зони; значну частину цих систем сховано в укріплених підземних сховищах. Це дає їй змогу одночасно вдарити по американських об'єктах у Кемп-Гамфріс і на авіабазі Осан, порушити роботу південнокорейських логістичних вузлів і аеродромів, перевантажити американську й південнокорейську протиповітряну та протиракетну оборону тисячами снарядів у перші години бою і, що найважливіше, завдати ударів балістичними й крилатими ракетами углиб території Кореї. За потреби Пхеньян може розширити театр воєнних дій, атакувавши американські об'єкти в Японії.

Протягом останніх двох десятиліть Сполучені Штати значно зміцнили свою військову присутність у регіоні, щоб протистояти загрозі з боку Північної Кореї. Загальний стратегічний баланс дозволяє американським військовим планувальникам сподіватися на помірний оптимізм, за умови, що будь-який майбутній конфлікт на корейському півострові вдасться обмежити в рамках цього театру або хоча б розвести в часі з іншими важливими напрямами.

Основним ризиком для практично кожного стратегічного театру стає все більш актуальною проблема одночасності, коли кілька загроз виникають паралельно. Цю небезпеку ще більше ускладнює те, що Пхеньян активно розвиває та інтегрує тактичну ядерну зброю у свою військову доктрину, замість того, щоб обмежуватись виключно стратегічними засобами стримування. Якщо врахувати тактичні ядерні боєзаряди, здатні вразити авіаносні групи США, скупчення військ та командні центри, корейський театр стає значно більш загрозливим.

Одна з найбільших армій світу

Північна Корея має одну з найбільш численних звичайних армій у світі. За останніми доступними даними, її чисельність коливається від 1,2 до 1,3 мільйона активних військовослужбовців, приблизно 600 тисяч резервістів, а також близько 5,7 до 5,9 мільйона осіб, які входять до складу воєнізованих формувань цивільної оборони.

Також варто зазначити, що Пхеньян володіє одними з найбільших у світі підрозділів спеціальних операцій – за різними оцінками, їх чисельність перевищує 100 тисяч осіб. У разі виникнення конфлікту їх первинними завданнями буде проведення диверсій на аеродромах, усунення політичних та військових лідерів, атаки на комунікаційні вузли та зірвання логістичних ланцюгів. Завдяки підтримці Китаю та Росії, за останні роки Північна Корея також стала досить впливовим гравцем у кіберсфері. Нарешті, за наявними даними, Пхеньян повернув тисячі своїх військових з України, які здобули реальний бойовий досвід і тепер виконують роль інструкторів у навчальних програмах.

Більше не окремий театр воєнних дій

Корейський театр відіграє ключову роль в американських стратегічних планах, оскільки війна з Північною Кореєю потребуватиме термінового перекидання військових підкріплень з інших регіонів Індо-Тихоокеанської зони, а також з Європи та Близького Сходу. Конфлікт на Корейському півострові може швидко ескалувати до глобального протистояння, адже Китай, ймовірно, буде вимушений реагувати на загрозу нестабільності поблизу своїх кордонів.

До того ж, дедалі тісніша воєнна співпраця росії з Північною Кореєю встановила прямий зв'язок між безпекою Європи та Азії. Тому Корею вже не можна вважати окремим, ізольованим театром воєнних дій - вона стала тією точкою, де сходяться системи безпеки Європи, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону.

Ризики синхронності

Стратегічний вибір часу відігравав вирішальну роль у кожній масштабній індустріальній війні, включно з двома останніми світовими конфліктами, і саме він може виявитися ключовим у разі великої війни на кількох театрах. Найбільша небезпека - не сама лише війна в Кореї.

Значно серйознішою є ситуація, коли США водночас доведеться реагувати на кілька криз: ескалацію з боку росії в Європі, поновлений конфлікт за участю Ірану на Близькому Сході, зростання напруженості довкола Тайваню та тиск з боку Північної Кореї на півострові.

Останні оцінки стану американської армії вказують на те, що запаси високоточних боєприпасів, ракет-перехоплювачів та інших критично важливих систем можуть виявитися недостатніми під час тривалих військових операцій у кількох регіонах одночасно. Крім того, терміни поповнення запасів, які можуть тривати роками, а не місяцями, виявляють суттєві недоліки в оборонно-промисловій базі США. У той же час, Європі знадобиться не менше десяти років, щоб істотно збільшити виробництво озброєнь і боєприпасів. Ці тривалі терміни виробництва підвищують ймовірність того, що противники скористаються періодом вразливості Заходу, що, в свою чергу, може призвести до ризику одночасних чотирьох конфліктів і дати можливість Китаю та Росії експлуатувати непідготовленість західних країн.

Основною причиною, чому варто серйозно ставитися до потенційної агресії з боку Північної Кореї, є не лише ті ресурси, які вже є в арсеналі Пхеньяна і які він продовжує розвивати. Якщо б не було жодних перешкод, США мали б можливість зміцнити свої сили на корейському півострові заздалегідь, щоб нейтралізувати чисельну перевагу Північної Кореї.

Однак це все істинно лише за умови, що вдасться підтримувати стримування або відтермінувати загрози в різних регіонах. Ситуація може кардинально змінитися, якщо Росія та Китай вирішать здійснити два одночасні напади – один в Європі, а інший в Азії.

Враховуючи обмеженість військових ресурсів США та НАТО, Корея перестане бути другорядним театром бойових дій. Вона має потенціал стати ключовим фронтом, який може визначити підсумки конфлікту, здатного спотворити всю структуру міжнародних відносин.

Читайте також