Ле Пен знову в центрі уваги: як "спільниця Путіна" відновила свої шанси на президентство у Франції.
7 липня лідерка французької ультраправої політичної сили "Національне об'єднання" Марін Ле Пен підтвердила свою кандидатуру на президентських виборах.
"Я не зміню своєї думки", - підкреслила вона.
Дорога до президентства стала доступною для неї завдяки рішенню Паризького апеляційного суду. Хоча суд підтвердив вирок Ле Пен за неналежне використання коштів Європейського Союзу, він одночасно скоротив термін, протягом якого вона не могла брати участь у виборах.
Це рішення має значний політичний вплив - юридичну заборону на участь Ле Пен у президентських виборах, які відбудуться в квітні-травні 2027 року, скасовано.
Проте одночасно це створить прецедент у Франції.
Нове дослідження IFOP-Fiducial показує, що будь-який кандидат від "Національного об'єднання" має можливість отримати близько 40% голосів у першому турі, значно випереджаючи своїх суперників. Отже, лідером виборчих перегонів може стати політик з кримінальним минулим, який буде змушений проводити свою кампанію, носивши електронний браслет на нозі.
Для України це буде особливим ризиком, адже Ле Пен відома як одна із найбільш дружніх до РФ політиків - і навіть в минулому залучала російське фінансування для ведення виборчої компанії.
Присуд - не є перепоною.
Чи є демократичним усунути з виборів найвідомішого політика, навіть якщо це пов'язано з вироком за реальний злочин? Які можуть бути наслідки такого рішення?
Відповіді на ці питання у Франції дискутували протягом останнього року, відразу після того, як стало відомо про вирок Марін Ле Пен.
Нагадаємо, що в період з 2004 по 2016 роки, перебуваючи на посаді депутата Європейського парламенту, Ле Пен використовувала бюджетні кошти для фінансування своїх помічників. Проте, замість того щоб сприяти виконанню своїх обов'язків як євродепутат, ці працівники фактично виконували завдання, що стосувалися інтересів її політичної партії, зокрема займаючи позиції у виборчих штабах Ле Пен.
Цього порушення виявилося достатньо, щоб у березні минулого року Паризький кримінальний суд визнав Ле Пен винною в розкраданні публічних коштів (а точніше - коштів ЄС), присудивши їй чотири роки позбавлення волі, включаючи два роки реального терміну покарання з відбуванням під домашнім арештом з електронним браслетом. А головне - ій було заборонено протягом п'яти років обиратися на державні посади.
Такий вирок ставив хрест на політичних амбіціях Ле Пен.
Хоча вона зберегла свій депутатський мандат у "Національному зібранні" (нижній палаті французького парламенту), Ле Пен вже не мала можливості висувати свою кандидатуру на наступних президентських та парламентських виборах.
Усвідомлюючи цю ситуацію, представники "Національного об'єднання" розпочали підготовку альтернативного варіанту дій. Вибір кандидатури для участі у президентських виборах припав на Жордана Барделла, який є формальним лідером партії та потенційним наступником Марін Ле Пен.
А разом із тим - ультраправі намагалася максимально використати цю ситуацію на свою користь, звинувачуючи владу у "політично вмотивованому рішенні". Сама ж Ле Пен називала заборону їй балотуватися "полюванням на відьом".
Судова заборона балотуватися політику, який вважається фаворитом перегонів, розколола французьке суспільство. А відповідно - могла призвести до протилежного результату, збільшивши шанси на перемогу Жордана Барделла.
Тож судова система Франції зробила все можливе, щоб уникнути звинувачень у політичній заангажованості. Зокрема - було оголошено, що рішення щодо апеляції ухвалять в середині 2026 року.
Рішення Паризького апеляційного суду стало вирішальним кроком у наданні можливості Марін Ле Пен брати участь у президентських виборах. Заборона на висування її кандидатури на державні посади була скорочена до 15 місяців, що означає, що вона зможе балотуватися на виборах 2027 року.
Крім того, у судовому рішенні чітко підкреслюється важливість врахування "свободи вибору виборця" для забезпечення "демократичного вираження волі громадян".
Однак для Ле Пен існує принаймні два виклики.
По-перше, їй знадобиться порушити свою обіцянку. До оголошення рішення апеляційного суду Ле Пен заявляла, що не уявляє себе "кандидаткою з електронним браслетом". Вона зазначила, що готова балотуватися на пост президента лише за умови скасування обмежень на пересування під час виборчої кампанії.
"Якщо ви балотуєтеся на пост президента, то повинні мати необмежену свободу пересування... Я не можу бути залежною від судових рішень, щоб вирушити на зустріч чи відвідати ринок," - підкреслила Ле Пен тиждень тому.
Проте, рішення апеляційного суду виявилося не на користь політикині. Однак Ле Пен не має наміру здаватися — вона має намір оскаржити рішення про електронний браслет через касаційну скаргу.
У разі задоволення це дозволить Ле Пен принаймні частину виборчої кампанії провести без електронного браслета, вже підтвердив генеральний прокурор Апеляційного суду Парижа Марі-Сюзанн Ле Кео. Щоправда, не виключено, що рішення по касаційній скарзі буде прийнято до президентських виборів, а відповідно - заключну частину виборчої кампанії Ле Пен доведеться провести із браслетом, отримуючи дозвіл на пересування.
Однак існує значно серйозніша іміджева проблема, оскільки апеляційний суд підтвердив, що вона вчинила кримінальний злочин. Це, без сумніву, позначиться на виборчих перегонах.
Четверта спроба Ле Пен
Марін Ле Пен знову балотується на пост президента, і це вже її четверта спроба. Вона вже двічі, в 2017 та 2022 роках, виходила у фінальний тур виборів, але кожного разу зазнавала поразки від діючого президента Емануеля Макрона.
Проте, цього разу ймовірність перемоги кандидата від ультраправої партії "Нацоб'єднання" на президентських виборах виглядає надзвичайно високою. Макрон більше не має можливості знову балотуватися, а команда чинного президента вже тривалий час перебуває в серйозній кризі.
У складних обставинах опинилися одночасно як ліві, так і праві політичні сили Франції.
Правий фланг - партія "Республіканці" досі не відійшла від розколу, внаслідок якого частина партійців на чолі з тодішнім головою партії Еріком Сіоті заснували власну фракцію "Праворуч", що по-суті стала сателітом "Нацоб'єднання".
Натомість в лівому фланзі йде боротьба між поміркованими соціалістами та ультралівою партією "Нескорена Франція".
Проте основна надія ультраправих полягає в тому, що з часом суспільство втомиться від тривалої політичної кризи, що може призвести до руйнування "санітарного бар'єру", який досі заважав їхній перемозі. Небажання допускати до влади "антиреспубліканську політичну силу" стало причиною того, що в другому турі президентських і парламентських виборів запеклі суперники об'єднувалися проти ультраправих.
Ось чому всі зусилля "Національного об'єднання" за останні роки були зосереджені на тому, щоб подолати "прокляття другого туру".
Зокрема, цьому процесу сприяв розподіл серед правих "республіканців", частина з яких приєдналася до "Національного об'єднання". Проте ще більш значущим кроком стала зміна лідера партії: Жордан Барделл замінив Ле Пена на цій посаді, і він не має такого ж негативного іміджу.
Як вважається, у Борделли набагато більші шанси перемогти у другому турі, залучивши голоси не лише партійного ядра (а він не розгубив голоси, але й вже став більш популярним серед ультраправого електорату, аніж Ле Пен), але й більш поміркованих виборців. Що суттєво збільшує шанси на перемогу у другому турі.
Втім, попри ці міркування Барделла не став сперечатися з рішенням Ле Пен йти на вибори. "Я радий, що Марін може представляти нашу партію. Ми й надалі працюватимемо пліч-о-пліч", - прокоментував він заміну кандидата у президенти від своєї партії.
Однак постає запитання: чи буде ця зміна успішною?
Як коментує лідер "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон, рішення Ле Пен особисто йти на вибори означає "кінець гламурного епізоду" в історії ультраправих та "повернення до їх традиційного жорсткого курсу".
Проте цього разу до більш отруйного образу Ле Пен приєднується також її судимість.
"Політик, який двічі був визнаний винним та отримав реальний термін за привласнення державних фінансів, планує знову балотуватися на пост президента. У цій ситуації моральний аспект є надзвичайно важливим," - так прокоментував кандидатуру Марін Ле Пен на президентських виборах колишній прем'єр-міністр Габріель Аталь.
Справді, у Франції ще не траплялося випадків, коли президентом обирали б людину з кримінальним минулим.
Останній фактор вже почали активно використовувати її опоненти. Вже перший передвиборчий мітинг Ле Пен, що відбувся 8 липня, був фактично зірваний - противники ультраправих дружно скандували гасло "Жодних злочинців у владі".
Напевно, це гасло відіграватиме вирішальну роль у цій виборчій кампанії.
Ще однією проблемою для Ле Пен є подана касація. Юридичні експерти ведуть дебати щодо того, чи може ця касація зупинити дію заборони на участь у виборах. У випадку, якщо рішення по касації буде ухвалене в пришвидшеному порядку на початку 2027 року, існує ризик, що термін у 15 місяців завершиться не до, а вже після президентських виборів.
Проте всі ці труднощі не свідчать про те, що ймовірність перемоги Ле Пен на президентських виборах з четвертої спроби значно зменшилася.
Виглядає так, що головною зброєю ультраправих стає судове переслідування Ле Пен, а невизначеність із касаційним рішенням лише додає їм можливостей говорити про "полювання на відьом" та неможливість влади виграти чесно.
Зрештою, як показали перемоги Дональда Трампа та Кароля Навроцького, токсичний імідж і кримінальні звинувачення вже не є неподоланним бар'єром для кандидатів - достатньо мати ядерний електорат, який буде підтримувати тебе попри будь-які звинувачення.
У Марін Ле Пен, безсумнівно, існує свій ядерний електорат.
****
Президентські вибори у Франції становлять один з найсерйозніших викликів для підтримки України на міжнародній арені.
Хоча в 2022 році, внаслідок початку масштабного вторгнення Росії, французькі ультраправі вже уникають відкритої підтримки російського лідера Владіміра Путіна, перемога кандидата від "Нацоб'єднання" на президентських виборах може призвести не лише до зменшення військової підтримки для Києва, а й, ймовірно, до припинення фінансової допомоги з боку Європи.
Звичайно - у супроводі риторики про необхідність зупинки війни дипломатичними засобами.
Не можна не відзначити, що в умовах ультраправого уряду Франція може зайняти позицію проти вступу України до Європейського Союзу.
Однак рішення Ле Пен виступити кандидатом особисто може зменшити шанси на реалізацію цього сценарію.
Іншим політичним силам у Франції буде легше зібратися в другому турі для того, щоб запобігти приходу Ле Пен до влади, ніж підтримувати "гламурнішого" Барделлі.
Проте це не гарантує поразки Ле Пен. А у випадку виграшу виборів вона може впроваджувати набагато відвертіший проросійський та антиєвропейський курс, аніж це робив би Барделла.
