"Україна як новий гарант безпеки": Київ має намір підписати угоди на постачання дронів з семи держав НАТО.

Київ презентує країнам НАТО неповторні технологічні рішення.

До кінця року Україна має намір укласти значні оборонні угоди з принаймні сімома країнами-членами НАТО. Нова зовнішньополітична стратегія Києва має на меті продемонструвати, що країна може виступати не тільки як одержувач, але й як потужний постачальник військової техніки та унікального бойового досвіду, повідомляє видання The Guardian.

Географічні аспекти "дронової дипломатії"

Протягом останніх місяців Київ уже уклав так звані "дронові угоди" з шістьма державами. Серед них: три країни Близького Сходу (Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар), які гостро відчули потребу в українській підтримці після того, як навесні цього року розпочалася війна між США та Ізраїлем проти Ірану. Тоді весь регіон зазнав масованих атак іранськими безпілотниками Shahed. Ці ж БпЛА ворог постійно застосовує проти українських міст протягом останніх чотирьох років. Також угоди підписали Азербайджан та два члени НАТО -- Латвія і Литва.

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян пояснив, що ця ініціатива включає в себе не лише постачання безпілотних літальних апаратів. Найважливішим аспектом є можливість отримати знання, досвід та інтегрувати всі елементи системи в єдиний комплекс.

Для успішної боротьби з повітряними загрозами партнерам необхідна комплексна система безпеки (інтегрована платформа для виявлення та нейтралізації повітряних об'єктів), що включає в себе:

* Дрони для перехоплення

* Компоненти другого рівня та сенсори з високою точністю;

* Станції наземного управління;

* Сучасні системи радіолокації (РЛС).

Визволення від недорогих Shahed.

"Дронова дипломатія" Києва активізувалася під час конфлікту США з Іраном, коли Тегеран атакував американських союзників у Перській затоці. Більшість країн регіону виявилися неготовими до загрози, хоча Іран використовував значно менш досконалі версії безпілотників, ніж ті модернізовані зразки, які Росія застосовує проти України.

В окремих випадках для збиття дешевих "Шахедів" доводилося використовувати дорогі ракети ЗРК Patriot, хоча з цим завданням мають справлятися дешеві дрони-перехоплювачі. Проте сам по собі перехоплювач без інтегрованої системи радарів та досвіду є неефективним. Однією з країн Перської затоки було придбано перехоплювачі у західної компанії, яка розробила їх спільно з українськими виробниками, після чого Київ регулярно консультував партнерів щодо їх експлуатації на операційному та тактичному рівнях.

Аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні Майкл Кофман акцентував, що досвід України є ключовим у контексті широкомасштабної інтеграції систем. Водночас, безпосереднє постачання дронів наразі є ускладненим через суворий експортний контроль та зосередженість української промисловості на задоволенні власних оборонних потреб. Крім того, така дипломатична діяльність сприяє тому, щоб Україна залишалася в центрі світової уваги в той час, коли акценти глобальних новин змістилися на Близький Схід.

Європейська версія системи Patriot

Наразі Київ звертає свою увагу на партнерів по НАТО, особливо на ті країни, які мають спільний кордон з Росією. Наприклад, у травні 2026 року уряд Латвії подав у відставку через політичний скандал, викликаний інцидентом, коли два українські далекобійні дрони, збиті російськими засобами РЕБ, вдарили в нафтобазу. Незабаром після цього Рига уклала "дронову угоду" з Києвом, а також анонсувала запуск спільного заводу з виробництва безпілотників на сході Латвії. Подібну угоду підписала й Литва, де також активувалися сирени повітряної тривоги через збиті дрони.

На саміті лідерів НАТО в Анкарі цього тижня можуть бути укладені нові угоди. Проте найбільш амбітною ініціативою є спроба Києва розробити європейський аналог системи Patriot для протиповітряного захисту від російських балістичних ракет, оскільки це є найбільш уразливим місцем української системи ППО через нестачу американських комплексів. Президент Володимир Зеленський визначив цю ініціативу як пріоритетну, і в даний час тривають активні переговори між виробниками озброєнь і політичними діячами.

Зміна ставлення

З початком широкомасштабної агресії Росії в 2022 році Україна переважно виконувала роль отримувача військової допомоги з Заходу. Однак, роки ведення високотехнологічних бойових дій спонукали український оборонний сектор до суттєвого прогресу у сфері безпілотних технологій, що зробило країну визнаним лідером у практичній боротьбі з сучасними повітряними ризиками.

Посол України при НАТО Альона Гетманчук підкреслила, що відношення союзників суттєво еволюціонувало з літа минулого року. Якщо раніше концепція України як "постачальника безпеки" викликала сумніви, то тепер європейські лідери самі ініціюють цю тему, розуміючи, що Європі необхідно буде більше покладатися на власні сили в забезпеченні безпеки, зменшуючи залежність від підтримки США.

Європа більше не хоче покладатися лише на обіцянки заокеанських союзників. Поки НАТО залишається основою колективної безпеки, Лондон, Париж, Варшава, Берлін і Осло вибудовують власну мережу двосторонніх оборонних угод -- від ракет великої дальності до ядерних консультацій і захисту критичної інфраструктури. Чому на континенті заговорили про "план Б", яку роль у цьому відіграє російська загроза та де в новій архітектурі місце України? Про це у статті "План Б" усередині НАТО: навіщо Європа будує власний оборонний каркас" пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.