У Києві відбулася презентація англомовного журналу The Ukrainian Review, присвяченого становищу українців, які опинилися в російському полоні.

Журнал включає в себе офіційні статистичні дані, матеріали правозахисних організацій, свідчення звільнених військових, результати досліджень про медичні катування та інше. Це видання розповсюджується на міжнародних конференціях і передається іноземним парламентарям, дипломатам та представникам міжнародних організацій.

1 жовтня в Українському кризовому медіацентрі в Києві відбулася презентація англомовного журналу The Ukrainian Review та міжнародної ініціативи No Peace Without Justicе, присвячених становищу українських військових і цивільних у російському полоні. Про це повідомили на сайті The Ukrainian Review.

Цей випуск журналу присвячений пам'яті Валентини Савіцької, заступниці начальника Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій Управління державної охорони України. Вона була дружиною одного з співзасновників ініціативи та керівника Центру стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки Ігоря Солов'я. На жаль, Валентина загинула 24 липня в результаті російської атаки на Київщині.

Як зазначив Володимир Савченко, CEO The Ukrainian Review та ініціатор проекту, концепція журналу виникла на основі переживань українців, які тривалий час стикалися з невизначеністю щодо питання полону. Родичі осіб, що зникли безвісти, залишалися в невіданні щодо їхньої долі та місцезнаходження. У відповідь на це команда вирішила зібрати й систематизувати інформацію про стан українських військових та цивільних, які стали полоненими. Журнал поширюється на міжнародних форумах і передається іноземним парламентарям, дипломатам, а також представникам міжнародних організацій.

"Ми розглянули цю тему з різних ракурсів: з юридичної точки зору, провели інтерв'ю з військовими, які потрапили в полон, та прагнули зібрати всі думки в одному виданні," – поділився Савченко.

Журнал включає офіційні відомості, такі як інформація з запитів до Генеральної прокуратури, матеріали правозахисних організацій, розповіді колишніх військовослужбовців, а також результати досліджень на тему медичних катувань та інші важливі дані.

"Основною метою цього видання є підтвердити, що всі випадки катувань та жорстокого поводження з військовополоненими не є поодинокими інцидентами, які потрапили в медіа. Це є системною політикою держави-агресора," -- підкреслила редакторка The Ukrainian Review Дар'я Маслєнкова.

Окремий розділ присвячено цивільним особам, яких Росія неправомірно тримає в заручниках на територіях, що підлягають окупації.

На презентації свою історію розповів військовослужбовець 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Дмитро Канупєр, який пережив полон у російських військах.

Захисник обороняв Маріуполь та "Азовсталь", після чого потрапив у полон. Спочатку росіяни утримували його в Оленівці, а згодом етапували до Таганрога, де він провів близько 350 днів. У полоні він неодноразово проходив тривалі допити, які супроводжувалися фізичним і психологічним насильством. Проти нього також сфабрикували справу про нібито вбивство цивільних у Маріуполі. Так званий суд виніс йому вирок на 29 років суворого режиму.

Після свого звільнення Дмитро знову повернувся до служби і почав ділитися своїм досвідом українських військовополонених з міжнародною спільнотою. У своїй книзі "Окраєць" він зібрав 54 свідчення про перебування в полоні. Його розповіді стали важливою частиною більшого обсягу доказів, які українська сторона використовує для міжнародної адвокації. Зокрема, незабаром його книга буде переведена англійською мовою, і Дмитро планує організувати презентації в різних країнах Європи.

Марія Поблінкова, проєктна менеджерка видання The Ukrainian Review, визначила ключові завдання для команди під час їхньої міжнародної поїздки на засідання ОБСЄ. Вона підкреслила, що основною метою є донесення істини про умови утримання полонених до іноземних держав та міжнародних організацій. Спікерка також акцентувала увагу на необхідності надання міжнародним моніторинговим місіям реального доступу до українських в'язнів.

Народний депутат України та представник національної делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ Павло Фролов запропонував використовувати парламентські асамблеї як засіб інституційного впливу. Серед можливих заходів він вказав на розповсюдження журналу серед парламентарів країн-учасниць ОБСЄ, організацію окремого сайд-івенту під час зимової сесії у Відні, а також підготовку спеціальної резолюції, що стосується українських військовополонених і цивільних, яких Росія незаконно тримає під вартою.

Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС, Іванна Климпуш-Цинцадзе, підкреслила, що одним із методів боротьби з поступовим звиканням міжнародної спільноти до війни є відновлення в міжнародному медіапейзаже розповідей про конкретних військових, їхні родини та людей, які пережили полон.

"Необхідно показати людське обличчя цієї війни в газетах. Це змусить суспільства вимагати від політиків більшої уваги до цієї проблеми," -- висловила думку нардепка.