Суперечливі висловлювання Віталія Кіма: що стало причиною гніву ветеранів і психологів.
Після ста днів на посаді міністра у справах ветеранів, Віталій Кім може зіткнутися з можливістю звільнення. Його недавні суперечливі висловлювання у Верховній Раді спровокували заклики до відставки. Ветерани підкреслюють, що слова Кіма нівелюють роки зусиль з просвітництва та завдають шкоди іміджу українського захисника. Крім того, клінічні психологи попереджають, що залучити ветеранів до ментальної реабілітації стане ще складніше. Інформаційний ресурс "Фокус" розкриває, який небезпечний процес розпочав Кім, якими можуть бути наслідки цього та кого ветерани бажають бачити на його місці.
Висловлювання міністра у справах ветеранів України викликало суспільне обурення. Віталій Кім з нагоди стоденного перебування на цій посаді 16 листопада дав розгорнуте інтерв'ю, в якому на питання журналістки про те, чи реальною є загроза зростання злочинності після повернення військових, якщо вони не зможуть знайти роботу та мати достатню матеріальну забезпеченість, міністр ствердно заявив, що "це точно буде", наголосивши, що "так було після кожної війни". Далі цитата Кіма:
"Люди повертаються з певними навичками, зі зменшеним відчуттям ризику та підвищеним почуттям справедливості. Це стосується не лише криміналу, а й соціального напруження, революцій та інших процесів. Але, окрім захисту цивільних від тих, хто може вчиняти правопорушення, потрібно зробити так, щоб у людей була альтернатива і вони цього не робили. Я вважаю, що зараз держава недостатньо працює над інформаційною політикою та підготовкою суспільства до повернення ветеранів".
Міністр зазначив, що існують стереотипи, які змушують людей вважати, що військовослужбовці є непередбачуваними через посттравматичний стресовий розлад, і що до них слід ставитися зі страхом або жалістю. Він наголосив, що така позиція є абсолютно помилковою: ветеранів потрібно поважати, але не боятися.
"Водночас у самих ветеранів теж можуть бути завищені очікування від суспільства: "Я за вас воював, де ви були, ви мені винні". Я вважаю, що має бути інша позиція: "Я -- приклад для суспільства. Я освічений, я лідер, я спілкуюся з повагою, я поводжуся гідно". Це потрібно розвертати. Ми плануємо залучати до цієї роботи широке коло спеціалістів, зокрема медійників, щоб зменшувати негативні стереотипи та готувати суспільство", -- запевнив Віталій Кім.
Слова очільника Міністерства у справах ветеранів викликали різку реакцію серед психологів, працівників реабілітаційних центрів та самих ветеранів. Відгукнулися також народні депутати. 18 листопада Ірина Геращенко повідомила, що партія "Європейська солідарність" ініціювала процедуру відставки Віталія Кіма. Відповідна постанова доступна для всіх депутатів, тому представники "ЄС" закликали колег з інших фракцій долучитися до цього процесу. У фракції зазначили, що вимога звільнити Кіма походить від ветеранської спільноти, яка обурена не лише його останніми скандальними висловлюваннями, але й бездіяльністю міністерства, нерозумінням основ ветеранської політики, а також відсутністю емпатії та адекватної комунікації.
Небезпечне узагальнення: вибірка у 200 людей створює викривлений образ захисників
Після висловлювань міністра існує небезпека, що негативне ставлення цивільного населення до військових може загостритись. Про це в інтерв'ю з Фокусом попередив ветеран війни, правозахисник та юрист Олег Симороз. Він зазначив, що Віталію Кіму слід було б вибачитися за свої слова, але натомість міністр почав наводити дані соціологічного опитування, на які, як він стверджує, спирався, хоча Симороз вважає ці дані сумнівними.
Віталій Кім послався на дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг" та Українського ветеранського фонду Мінветеранів, де вказано, що майже 80% опитаних ветеранів побоюються появи залежностей, а 51% -- втягнення у злочинну діяльність. Це суб'єктивні побоювання опитаних. Симороз наголошує на вибірці цього дослідження: його основну частку провели методом опитування серед 240 ветеранів.
"Кім не вибачився, не пішов у відставку за такі ганебні слова. А навпаки наполіг на тому, що він правдоруб, озвучує правду, яку ми не хочемо приймати. Це абсолютно хибні, нічим не підкріплені дані. Варто звернути увагу на те опитування, на яке він посилається. У країні з понад мільйонною аудиторією ветеранів, а насправді цифри ще більші, в опитуванні взяли участь орієнтовно 200 людей. І він це подає як релевантне опитування. Це абсурд. Ми зараз бачимо ветеранів, які долучені до різноманітних програм з лідерства, збільшують свої навички, займаються бізнесом, працюють в MilTech. Як і в кожному суспільстві є клас людей, які займатимуться чимось протиправним, але ми зараз говоримо про імідж ветерана і таким інтерв'ю пан Кім будує негативний образ", -- констатував Симороз.
З 2022 року українські ветерани повертаються до цивільного життя, де, як підкреслив громадський діяч, демонструють успіхи зокрема в адаптивному спорті, у побудові певного громадського договору, адже держава робила мало, аби пристосувати військових після поранень, на протезах у суспільстві. Зі слів Симороза, це робили самі ж ветерани й робили належним чином, показавши, що з колишнім фронтовиком можна спокійно спілкуватися, підходити до них і не боятися. Каже, ветерани не вчиняють бійок, не трощать бари, як це показується в американських фільмах, не влаштовують нічні погоні на авто. Це стереотип, якого варто позбутися.
Перед 2014 роком ми успадкували радянські стереотипи, які малювали ветеранів як літніх чоловіків із пляшкою горілки та хлібом на столі. Проте ми працюємо над створенням зовсім іншого образу. Сьогодні наші ветерани значно молодші, і ми демонструємо, що вони є активними членами суспільства, не є пенсіонерами і не планують ним ставати в найближчому майбутньому, незважаючи на наявність пенсійних виплат. За ці роки ми досягли чималих успіхів у формуванні образу ветерана як людини, готової прийти на допомогу, максимально активної та адекватної. Проте попереду ще багато викликів у цьому напрямку. Вважаю за потрібне сказати, що вся ветеранська спільнота поставила перед собою амбіційні цілі щодо того, яким ми хочемо бачити ветерана та його взаємодію з цивільними, щоб стати прикладом для інших країн.
Переконати ветеранів війни звернутися до терапії завжди було нелегко, а висловлювання міністра підривають зусилля інформаційних кампаній.
Клінічний психолог і психотерапевт Володимир Багненко звернув увагу на інші слова Кіма, підкресливши, що нерозуміння міністра у справах ветеранів є "прокляттям для країни, що перебуває у стані війни". Він зазначив, що його вразили висловлювання про те, що "всі ці травми, терапії — це всього лише маркетинговий трюк". На його думку, так знецінити роботу психолога може лише той, хто ніколи не мав справи з цією професією.
"Військові травми не можна сприймати як маркетинговий інструмент. ПТСР не є елементом реклами, а психотерапія не повинна бути комерційною вигодою. Я спостерігаю за тотальним знеціненням та навішуванням ярликів у ситуаціях, де насправді потрібна глибока робота з людьми. Ще одна фраза: 'Довіри до психологів немає' — це рівень аналізу, який належить до вулиць. Той, хто не усвідомлює, що таке психотерапія та який у неї механізм дії, не може бути відповідальним за відновлення довіри до психологів і підтримку ветеранів." — висловив свою думку клінічний психолог.
Розглядаючи питання ризику зростання злочинності після повернення українських військових до мирного життя, Багненко підкреслив, що саме Кім підсилює стереотип, за яким ветеран асоціюється з криміналом. Насправді ж це має стати поштовхом для змін та зменшення стигматизації. За його словами, він є представником держави, і сам зізнається, що система не функціонує належним чином.
"Я не відчув реальних цифр. Не побачив глибокого аналізу. Найголовніше, мені не сподобалася щира зацікавленість долями ветеранів. Це є ключовим аспектом у цій темі. Я бачив людину, яка зайняла комфортне крісло, як у кадрі, так і в структурі міністерства. Як клінічний психолог та психотерапевт, який системно працює з ветеранами, я розумію, скільки болю може спричинити нерозуміння на особистісному рівні. Але коли таке ставлення проявляється на рівні міністерства від того, хто повинен стати основою змін, це не просто викликає біль, а справжній відчай. І найголовніше, я вже чув від сотень військових і ветеранів, що їм не потрібен такий міністр," – поділився Багненко.
Ветеран Олег Симороз також підкреслив цю, не менш резонансну, заяву Кіма. Він зазначив, що вже наразі існує складність у тому, щоб переконати військових звертатися за допомогою до психологів, а подібні висловлювання міністра лише ускладнюють проходження ними процесу реабілітації.
Зараз ми активно реалізуємо кілька кампаній, і нещодавно я взяв участь в одній з них, щоб спонукати військових звертатися за психологічною допомогою. Я намагаюся донести до них простими словами, що ігнорування проблем може ускладнити процес протезування та реабілітації. Немає причин для сорому, але чому ж ветерани часто відчувають дискомфорт? Вони вважають, що як військові, "Рембо", які пережили те, чого не бачили інші, не повинні просити про допомогу. Це природно для сильних особистостей, але ми намагаємося пояснити, що важливо не відчувати ніяковості. Психічне відновлення є ключем до того, щоб показати найкращі результати в цивільному житті, реабілітації та протезуванні. Тому слова (Кіма -- ред.) абсолютно знецінюють той процес, що має бути підтримкою. Він сидить у своєму кабінеті, говорить про маркетинг і не вірить у травми, адже йому легко, коли він хизується своєю зброєю. Це було неприємно слухати, -- висловився Симороз.
На заяву керівника Міністерства у справах ветеранів відреагували спільною позицією представники організацій громадянського суспільства, серед яких "Вільний Вибір", ГО "Ресурсний центр "Лісова Поляна", МБФ "Карітас України", БФ "Волонтерське Обʼєднання "ВЕСТА", Рух VETERANKA та БФ "Голоси дітей". Ці спільноти, що займаються наданням психологічної підтримки ветеранам, їхнім родинам та близьким, вважають такі коментарі недопустимими, адже вони знецінюють пережитий досвід людей і підривають довіру до професійної психологічної допомоги, що може завдати шкоди тим, хто її потребує. Далі наведено фрагмент їхнього звернення:
Згідно з результатами дослідження "Портрет ветерана 2025", яке було проведене соціологічною групою "Рейтинг" за ініціативою Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів України, 28% опитаних ветеранів і ветеранок вказали на свою потребу в психологічній підтримці. Водночас варто підкреслити, що, по-перше, не всі ветерани та ветеранки потребують психологічної допомоги після виходу зі служби. По-друге, деякі з них можуть навіть не усвідомлювати своїх труднощів, сумніватися в ефективності допомоги, не довіряти спеціалістам або боятися осуду. Таким чином, висловлювання Міністра у справах ветеранів України можуть стати додатковою причиною для відмови від отримання підтримки.
У спільній заяві акцентується на тому, що коментарі Віталія Кіма, які стосуються того, що чоловіки уникають лікарень і звертаються туди лише під тиском своїх дружин, можуть сприяти укріпленню гендерних стереотипів і нормалізувати небажання шукати психологічну підтримку. Організації, що підготували цю заяву, вимагають від Міністерства ветеранів публічного підтвердження важливості професійної психологічної допомоги для ветеранів. Серед їхніх вимог зазначені такі:
* Дослідити досвід отримання ветеранами й ветеранками психологічної допомоги: її доступність, якість і результативність;
* Виходячи з результатів дослідження, спільно з ветеранами та експертами необхідно систематично працювати над розвінчанням стереотипів і стигми, пов’язаних із зверненням за психологічною підтримкою, а також над поліпшенням стандартів і оцінки якості наданої допомоги.
Сприяти належному розвитку доступної та ефективної психологічної підтримки для ветеранів та ветеранок, враховуючи їхні особисті потреби.
Яким повинен бути міністр, відповідальний за справи ветеранів в Україні?
Після хвилі протестів від громадськості та ветеранських організацій, крісло Віталія Кіма, який зайняв цю посаду в липні 2026 року після керівництва Миколаївською ОВА, почало хитатися. Розмірковуючи про те, хто міг би зайняти посаду міністра у справах ветеранів, Олег Симороз зазначив, що варто було б, аби цю роль виконувала людина, яка має власний досвід служби, проте підкреслив, що управлінські навички є необхідними. Бути лише колишнім військовим, не маючи знань про організацію роботи в міністерстві, недостатньо.
"Я усвідомлюю, що означає бути міністром у справах ветеранів. Під час наших зустрічей в Офісі Президента та на урядових засіданнях, присвячених протезуванню, я зрозумів, як вирішуються певні проблеми і які навички для цього необхідні. Важливо мати бажання організувати цю роботу та бути чесним, але також потрібні глибокі знання і розуміння стратегії, яку планує реалізувати. Можна висловити бажання покращити становище ветеранів, але цього недостатньо. Враховуючи запити суспільства та невдалі призначення в минулому, було б доцільно, щоб на цю посаду призначили ветерана, аби відновити довіру людей. Це не є обов'язковим, але наразі це дійсно актуальна потреба," — зазначив ветеран.
На його думку, у міністерстві повинна працювати компетентна особа, яка, пройшовши військову службу, виявляє інтерес до питань ветеранів та розуміє проблеми, з якими вони стикаються, зокрема в аспектах пільг і інклюзії.
Нагадуємо, що раніше ми розглядали причини, чому ветерани, повернувшись з фронту, опиняються без домівки. Держава обіцяє забезпечити житлом військових та внутрішньо переміщених осіб через різноманітні програми, які передбачають фінансові виплати або спеціальні ваучери. Однак, на практиці, люди стикаються з багатьма труднощами.
В Україні приблизно два мільйони ветеранів. Цього року, 1 жовтня, у День ветерана, деякі з них отримали новини про зменшення програми підтримки ветеранського спорту. Це рішення викликало обурення серед ветеранів, які відчули, що їхні заслуги недооцінюють.