Троє учасників за круглим столом: які результати принесла зустріч Трампа, Сі та Путіна та які наслідки це матиме для України?
Лідери США, Китаю та росії підписали декларацію про безпеку без згадки України. Київ наполягає на участі у майбутніх переговорах.
19 листопада в китайському місті Шеньчжень відбулася перша в історії тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, головою КНР Сі Цзіньпіном та російським президентом Володимиром Путіним. Ці переговори проходили на фоні саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) і тривали близько півтори години. Результатом зустрічі стало оголошення спільної декларації, що проголошує мир, хоча в документі не було конкретних заходів для завершення конфлікту між Росією та Україною.
Про що домовилися керівники трьох країн, чому питання України не було включено в фінальну декларацію, а також які можуть бути наслідки для Києва, досліджувала команда УНН.
Історичний саміт у Шеньчжені: деталі проведення переговорів.
Тристоронні переговори відбулися 19 листопада у державній резиденції Kylin Villa в китайському Шеньчжені. Зустріч проходила за головування Сі Цзіньпіна, який приймав американського та російського лідерів на полях саміту АТЕС.
Перед початком переговорів лідери назвали зустріч "історичною" та наголосили на необхідності підтримувати діалог між найбільшими світовими державами.Трамп заявив, що Сполучені Штати, Китай і росія мають можливість впливати на міжнародну безпеку та врегулювання глобальних конфліктів. Сі Цзіньпін, своєю чергою, зазначив, що взаємодія великих держав є важливою умовою підтримання миру.
Окремою темою для обговорення аналітиків у галузі міжнародної політики стали деякі нюанси дипломатичного протоколу, які помітили під час зустрічі лідерів трьох країн. У своїй більшості вони стосувалися президента росії володимира путіна.
Таким чином, лідер Китаю не прибув на аеропорт для зустрічі з російським президентом. Замість цього, Сі Цзіньпін вирішив особисто вітати свого колегу, президента США Дональда Трампа, прямо біля трапа літака. У той же час, Путіна в Китаї зустрічав представник державної влади, що, за протоколом, вважається нижчим рівнем. Крім того, на спільному фото російський президент виявився на відстані від Сі Цзіньпіна та Трампа, стоячи поруч з дружиною китайського лідера. Під час урочистої вечері, що відбулася в рамках саміту АТЕС, також стався цікавий момент: перед появою Дональда Трампа у залі пролунала американська гімн, тоді як Путіну замість очікуваного гімну РФ виконали "Трепак" — енергійний танець з балету "Лускунчик" Петра Чайковського. Більше того, після розсадження гостей, Путін не отримав місця поруч із президентом США та китайським лідером, а був посаджений за окремий стіл.
Політологи й аналітики розділилися у своїх думках.
Деякі експерти вважають, що Китай ненав'язливо сигналізував Росії: для офіційного Пекіна добрі стосунки з Вашингтоном мають вищий пріоритет, ніж дипломатичні зв’язки з Москвою. Крім того, деталі, що виникли під час зустрічі з президентом РФ, свідчать про прагнення Китаю продемонструвати світові, що він може вести діалог зі США на рівних, без посередництва Росії і незважаючи на думку її лідера. Іншими словами, зустріч, яка повинна була стати тріумфом повернення Володимира Путіна на міжнародну арену, Сі перетворив на фактичну поразку, не бажаючи, щоб його країна стала платформою для цього.
Проте існують й інші точки зору. Зокрема, експерти вважають, що поїздка до Китаю для участі в тристоронній зустрічі може бути розцінена як певний успіх для Москви. Адже з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну, лише кілька світових лідерів, окрім країн ОДКБ, деяких африканських держав та США, проявляли бажання спілкуватися з Володимиром Путіним у подібному форматі. Лише президент США вирішив зустрітися з російським лідером в Анкориджі для обговорення війни в Україні.
Крім того, напередодні тристороннього саміту відбулися окремі зустрічі Трампа з Сі та Путіним. Як повідомив прес-секретар Кремля, основною темою американо-російських переговорів стала війна в Україні. Про це заявив помічник президента Росії Юрій Ушаков. Разом з цим, під час зустрічі лідерів обговорювали широкий спектр тем, включаючи глобальну безпеку, ядерну зброю, ситуацію на Близькому Сході, енергетичні питання та можливості для дипломатичного вирішення конфліктів.
Після завершення конфіденційної частини зустрічі спільна пресконференція не була проведена. Трамп вирушив додому з Китаю, тоді як китайські та російські делегації оголосили підсумкову декларацію.
Декларація про мир: про що домовилися США, Китай і росія
Основним публічним підсумком зустрічі стало спільне повідомлення лідерів трьох країн, текст якого був опублікований Міністерством закордонних справ Китаю.
Документ містить чотири ключові пункти.
Перше стосується реформування Організації Об'єднаних Націй. США, Китай і росія заявили про готовність сприяти змінам, які повинні підвищити ефективність ООН у реагуванні на міжнародні виклики та забезпеченні глобальної безпеки.
Другий пункт стосується енергетичного сектору. Три країни висловили намір підвищити обсяги виробництва та постачання нафтопродуктів, а також забезпечити стабільність глобальних енергетичних потоків.
Третій аспект торкається міжнародного правосуддя. Лідери підкреслили важливість дотримання принципу згоди між країнами та поваги до імунітету державних діячів. У документі також зазначається, що зловживання юрисдикцією Міжнародного кримінального суду та подібних органів є неприпустимим.
Четвертий пункт стосується питання ядерної безпеки. Учасники підтвердили, що у ядерній війні не може бути переможців і що її ніколи не слід ініціювати. Вони також вирішили продовжити обговорення щодо зменшення ядерних загроз та запобігання розповсюдженню ядерної зброї.
Останній пункт набуває особливого значення після завершення у лютому 2026 року дії договору New START, який обмежував стратегічні ядерні арсенали США та росії.
Проте, за результатами саміту не було укладено нову юридично зобов'язувальну угоду щодо контролю над озброєннями. Крім того, незважаючи на назву документа, декларація не включає в себе пункти, що стосуються завершення війни в Україні, виведення російських військ, забезпечення безпеки для Києва або чітких термінів для мирного вирішення конфлікту.
Що обговорювали Трамп, Сі та Путін у процесі переговорів щодо України та інших тем?
Незважаючи на те, що Україна не була згадана у фінальній декларації, питання війни залишалося одним із ключових аспектів дипломатичних переговорів у Шеньчжені.
Американський лідер Дональд Трамп ще до саміту заявляв про намір обговорити можливості завершення російсько-української війни та залучення Китаю до цього процесу. Він неодноразово висловлював переконання, що співпраця Вашингтона й Пекіна може сприяти припиненню бойових дій. Проте після тристоронньої зустрічі Білий дім не представив нового мирного плану або конкретних домовленостей щодо наступних переговорів між Україною та росією.
Крім того, президент США висловив наступну думку:
* США та КНР прагнуть допомогти завершити війну між Росією та Україною;
Вашингтон вже піднімав питання війни під час бесід з Путіним, висловивши при цьому думку, що обидві сторони прагнуть до її завершення.
Сполучені Штати, Росія та Китай, будучи провідними ядерними державами, володіють особливими можливостями для ведення діалогу щодо зменшення своїх ядерних арсеналів.
Пекін і Москва повинні об'єднати зусилля у протистоянні МКС — шахрайській організації, що просуває глобалістські інтереси.
Крім того, Дональд Трамп назвав пишний прийом у Шеньчжені та особисту зустріч в аеропорту з боку Сі Цзіньпіна "великою перемогою" для обох країн, а самого китайського лідера -- "одним із найвидатніших президентів Китаю".
Сі Цзіньпін, у своїх відкритих виступах, акцентував увагу на глобальних викликах, що стосуються міжнародної стабільності. Лідер Китаю підкреслив важливість політичного і дипломатичного підходів до вирішення конфліктів, проте не висунув конкретних пропозицій щодо ситуації в Україні. Після завершення зустрічі він охарактеризував переговори як позитивні, конструктивні та продуктивні.
Серед заяв голови КНР можна виділити наступні:
назвав першу спільну зустріч лідерів трьох країн подією "революційного масштабу";
підкреслив, що "світ може існувати в мирі лише тоді, коли потужні країни співіснують у злагоді", і закликав до спільних дій у відповідь на глобальні виклики.
підкреслив, що "ядерну війну неможливо виграти, і її слід запобігти за будь-яку ціну", а також закликав до всебічної заборони та остаточного знищення ядерної зброї, щоб створити світ, вільний від цієї загрози;
* закликав поважати суверенітет, політичні системи та ключові інтереси одне одного, наголосивши, що "важливо не перетинати червоні лінії один одного";
* учасників форуму було охарактеризовано як "поїздівців одного судна", які мають знайти спільну мову та підтримувати один одного, щоб подолати бурі.
У той же час, Володимир Путін у своїх вступних заявах підкреслив, що Сполучені Штати, Китай і Росія мають спільні інтереси в мирному вирішенні регіональних конфліктів, зокрема ситуації в Україні. Проте російська сторона не висловила готовності до виведення військ з анексованих українських земель, не погодилася на безумовне припинення вогню і не відмовилася від своїх попередніх вимог.
В результаті переговорів, перед тим як відправитися, Путін звернувся до камер з такими словами:
Не викликає сумнівів, що Трамп щиро зацікавлений у вирішенні українського конфлікту (війни, - ред.) та в розвитку співпраці між Росією та США.
* саме "київський режим" розпочав війну на Південному Сході України;
Київська адміністрація не має наміру зупиняти конфлікт, оскільки це призведе до необхідності організації виборів.
Було б чудово, якби після саміту Росії, Китаю та США відбулося подальше співробітництво — ця зустріч стала важливим етапом в історії міжнародних відносин.
Завершив свій виступ путін фразою про те, що "тільки Господь знає, що буде далі, але хотілося б, щоб взаємне розуміння було".
Міжнародний кримінальний суд: чому один з аспектів декларації є суттєвим для України.
Особливої уваги варте положення спільної декларації, яке стосується юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт володимира путіна за підозрою у воєнних злочинах, пов'язаних із незаконною депортацією та переміщенням українських дітей із тимчасово окупованих територій до росії. У новій декларації три держави наголосили на необхідності поважати імунітети посадовців та не допускати зловживання юрисдикцією міжнародних судових установ. Цей пункт може мати політичне значення для кремля, який послідовно заперечує юрисдикцію МКС щодо російського керівництва.
З цього приводу міжнародні юристи запевняють, що сама декларація не анулює ордери на арешт путіна, не змінює принципи Римського статуту та не зупиняє розслідування міжнародних злочинів. Варто зазначити, що США і Китай не є учасниками Римського статуту. Тому політична заява лідерів цих країн не слід розглядати як зміну міжнародно-правового статусу путіна.
Відповідь України: Зеленський підкреслює важливість участі Києва в переговорному процесі.
Напередодні саміту президент України Володимир Зеленський наголосив, що будь-які рішення стосовно завершення російсько-української війни мають ухвалюватися за безпосередньої участі України. У вечірньому зверненні 18 листопада глава держави повідомив, що американські представники пообіцяли надати українській стороні інформацію про переговори Трампа в Китаї під час запланованих зустрічей у Берліні.
Ми з європейськими партнерами поділяємо однозначну позицію: питання, що стосуються України, мусять вирішуватися з активною участю самої України, а питання Європи — за участю європейських держав.
Глава держави також підкреслив, що Україна буде отримувати дані про дипломатичні взаємодії в Китаї як від Сполучених Штатів, так і від інших світових партнерів.
Свою думку щодо переговорів лідерів трьох країн раніше висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Він зазначив, що Сполучені Штати і Китай мають значний політичний та економічний вплив на Москву, що дозволяє їм посилити тиск на російське керівництво і сприяти закінченню конфлікту. Проте міністр підкреслив, що важливо уникати створення ілюзії, ніби великі держави можуть знову взятися за практику поділу сфер впливу, вирішуючи долю інших країн без їхньої участі.
Сибіга підкреслив, що для України ключовими аспектами залишаються підтримка суверенітету, міцні гарантії безпеки та запобігання нав'язанню угод, що не відповідають її національним інтересам.
Паралельні переговори в Берліні: яку функцію виконує Європа?
Поки Трамп, Сі та Путін обговорювали важливі питання у Шеньчжені, європейські союзники України активно готувалися до зустрічі Коаліції охочих, запланованої на 19 листопада в Берліні. У консультаціях візьмуть участь президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем та інші впливові європейські лідери. Також до обговорення приєднаються представники адміністрації президента США, зокрема Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Згідно з попередніми даними, основними темами обговорення будуть подальша військова і фінансова підтримка України, питання гарантій безпеки у разі можливого припинення вогню, а також підготовка до наступного етапу багатосторонніх переговорів. Кушнер вже зазначив, що американська делегація має намір працювати над узгодженням спільної позиції з Україною та європейськими союзниками щодо основних аспектів забезпечення стабільного миру. Особливу увагу планується приділити зміцненню української протиповітряної оборони, відновленню енергетичної інфраструктури та фінансуванню оборонних потреб на 2027 рік.
Згідно з даними Reuters, країни Європи намагаються активніше залучитися до переговорів про завершення конфлікту, оскільки майбутні угоди матимуть суттєвий вплив на безпеку регіону.
Що зустріч у Шеньчжені означає для України
Попри відсутність конкретних мирних домовленостей, саміт у Шеньчжені може вплинути на подальший розвиток міжнародної дипломатії.
Перший визначальний фактор -- це роль Китаю. Пекін залишається важливим торгівельно-економічним партнером москви, а тому має потенційні важелі впливу на російське керівництво. Якби Китай погодився використати частину цих можливостей для посилення тиску на росію, це могло б змінити умови дипломатичних переговорів. Однак підсумкова декларація не містить відповідних зобов'язань Пекіна.
Другим аспектом є політична стратегія Вашингтона. Залучення Трампа до переговорів з Путіним та Сі демонструє намір американської адміністрації підтримувати безпосередній діалог з цими країнами. Проте сам захід не надав жодних публічних підстав вважати, що США готові змінити свою санкційну політику щодо Росії, переглянути питання безпеки для України або ж вчинити територіальні поступки з боку Києва.
Третій аспект – це дипломатичні можливості Росії. Участь Путіна у тристоронніх переговорах дала Кремлю змогу продемонструвати прямі зв'язки з лідерами США та Китаю. Цей формат може стати інструментом для зміцнення міжнародної позиції Росії. Однак, наявність дипломатичних контактів не означає автоматичного скасування санкцій чи зміни юридичної відповідальності для російського керівництва.
Четвертий аспект – це залучення України та Європи. Неприсутність українських і європейських делегатів на тристоронніх перемовинах підняла питання, хто ж буде встановлювати умови потенційного мирного вирішення конфлікту.
У коментарі Reuters оглядач Рон Буссо звернув увагу на невідповідність між значною економічною вагою Європи та її обмеженим впливом на окремі дипломатичні процеси. За його оцінкою, реалізувати тривале врегулювання війни без європейської участі буде складно. Для України це означає, що важливими залишатимуться не стільки контакти Вашингтона з москвою та Пекіном, скільки здатність Києва спільно з європейськими партнерами формувати порядок денний наступних перемовин.
Чи сприяла "зустріч трьох" наближенню закінчення конфлікту в Україні?
На 19 листопада основним підсумком зустрічі Трампа, Сі та Путіна є угода про співпрацю в галузі міжнародної безпеки. Цей документ не передбачає узгодженого плану для завершення конфлікту в Україні, а також сторони не оголосили про будь-які нові зобов'язання щодо припинення військових дій.
Проте підтримка дипломатичних зв'язків між Вашингтоном, Пекіном і Москвою відкриває перспективи для подальших переговорів. Для України важливою буде ситуація, чи стануть ці контакти основою для реальних дій, які включать Київ та європейських союзників.
Поки що зустріч продемонструвала готовність трьох держав до діалогу, але не дала відповіді на головне питання: коли і на яких умовах росія погодиться завершити війну проти України.