Що відбувається у Вінниччині: економічна база, нові перспективи та приховані загрози.
Характеристики регіону: економічні можливості та географічне положення.
Ось кілька аспектів, які допоможуть краще зрозуміти Вінниччину. Ще з часів Радянського Союзу цей регіон славиться потужним агропромисловим сектором, зокрема, розвиненою мережею цукрових виробництв. Крім того, область вигідно розташована з точки зору географії: вона знаходиться на перетині важливих логістичних шляхів — від півдня до заходу, зі сходу на захід, а також у напрямку Молдови, з якою Вінниччина має спільний кордон.
Ці чинники суттєво вплинули на шлях розвитку регіону після отримання незалежності і продовжують формувати його становище в умовах повномасштабного конфлікту.
З економічної точки зору область традиційно входить до групи лідерів. У 2021 році Вінниччина була серед топ-7 регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку, і навіть під час війни змогла втримати ці позиції. Для прикладу, лише торік місцеві бюджети акумулювали 20,1 млрд грн.
Зображення: Суспільне Вінниця Збирання врожаю у Вінницькій області
На сьогоднішній день цей регіон продовжує бути одним із провідних за показниками середньої заробітної плати, яка становить 24 264 грн. Крім того, він відзначається значною економічною активністю, що проявляється у великій кількості працюючих підприємств та швидкому зростанні нових фізичних осіб-підприємців.
Що стосується логістичних аспектів та географічного розташування області на перехресті важливих транспортних маршрутів, то це є як можливістю, так і викликом. З одного боку, Вінниччина може похвалитися однією з найрозвиненіших мереж автомобільних доріг загального користування, яка становить близько 340 км на 1 тис. км², що приблизно на 20% перевищує середній показник по Україні.
З іншого боку, після зимового періоду 2025-2026 років, якість цих шляхів, як і в багатьох інших регіонах України, помітно знизилася, і в деяких випадках наблизилася до "катастрофічного" стану, а не "задовільного". Таким чином, те, що формально вважається перевагою інфраструктури, насправді далеко не завжди виконує свою роль як конкурентний плюс.
На що орієнтується регіон.
За віддаленістю від лінії фронту Вінниччина належить до тилових регіонів - із усіма відповідними наслідками. Передусім це баланс між тими, хто виїхав, і тими, хто приїхав. Область демонструє позитивну динаміку приросту населення.
У 2022-2023 роках кількість мешканців області зросла приблизно на 10%, а населення самої Вінниці - на 12%. Це добре відчувається в повсякденному житті: обласний центр став значно більш завантаженим, зросла кількість заторів, а інфраструктура працює на межі можливостей.
Изображение: vezha.ua
Станом на кінець 2025 року в області було зареєстровано близько 142 тисяч внутрішньо переміщених осіб. За словами голови Вінницької ОВА Наталії Заболотної, регіон і надалі приймає людей із прифронтових територій - щотижня прибуває ще 100-200 осіб.
Не відстає і економічна міграція. З початку повномасштабного вторгнення Вінниччина стала одним із ключових центрів релокації бізнесу. За цей час у регіоні розмістилися майже 500 підприємств, із яких близько 300 вже відновили роботу.
Наразі доступними залишаються ще 27 виробничо-складських та офісних приміщень площею від 100 до 15 тисяч квадратних метрів - із підведеними комунікаціями та в окремих випадках із залізничною логістикою.
Таким чином, регіон має потенціал для залучення нових компаній, які прагнуть переміститися в більш безпечні райони України.
Місцева адміністрація акцентує увагу на створенні індустріальних парків. Це означає, що виділені ділянки з готовою інфраструктурою дозволяють інвесторам оперативно починати виробничі процеси. Для регіону це відкриває перспективи не лише в плані нових робочих місць, але й сприяє формуванню промислових кластерів.
Вінниччина є лідером в Україні по створенню та реально діючим індустріальним паркам. На території області створено 10 індустріальних парків, з них включено до Реєстру індустріальних (промислових) парків України - 8, з них у самій Вінниці - 6. Загальна площа індустріальних парків на території області складає майже 200 га.
В лютому, був зареєстрований ще один такий майданчик. Один із найбільш показових прикладів - індустріальний парк "Бріл Парк" у Жмеринці. Проєкт передбачає освоєння близько 28 гектарів із загальним обсягом інвестицій понад 1 млрд грн. Парк орієнтований на переробну промисловість - передусім аграрну, а також машинобудування та виробництво будівельних матеріалів. Очікується створення сотень робочих місць.
Одночасно, прогрес у створенні індустріальних парків не є випадковим явищем, а є складовою більшої концепції. Основу цього підходу закладає Стратегія збалансованого регіонального розвитку Вінницької області до 2027 року, яка була затверджена у 2020 році та нещодавно отримала оновлення.
Цей документ окреслює низку важливих напрямків, проте в економічному контексті його основна мета виглядає досить амбіційно — це "створення конкурентоспроможного регіону на основі інноваційного та сталого розвитку". Які результати це принесе, покаже лише час. Проте вже зараз помітно прагнення Вінниччини утвердити себе як один із найбільш привабливих регіонів для бізнесу та інвестицій в Україні, незважаючи на військові виклики.
Виклики воєнного періоду: як долає труднощі Вінниччина
Виклики, з якими стикається регіон, у цілому схожі на ті, що спостерігаються по всій країні. Нещодавня зима стала справжнім випробуванням: масштабні напади на енергетичну інфраструктуру та тривалі відключення електрики суттєво вплинули як на економіку, так і на психічний стан населення.
Проте, регіон продовжує функціонувати і ясно усвідомлює свою важливість в тилу. Тому однією з основних задач залишається забезпечення підтримки Сил безпеки та оборони. Насправді це вже стало одним із основних показників ефективності як для обласної адміністрації, так і для місцевих громад.
За результатами минулого року з обласних місцевих бюджетів на підтримку фронту було виділено 2,3 мільярда гривень, що на 369 мільйонів більше, ніж у попередньому році. Зокрема, Вінницька громада витратила на ці потреби майже 25% своїх власних доходів.
Окремий напрямок - ветеранська політика, яка поступово набуває системного характеру.
У Вінницькій області в кінці 2025 року було представлено ініціативу "Ветеран 360: Екосистема ветеранських послуг". Основна мета проєкту полягає в розробці інтегрованої системи підтримки для ветеранів, їхніх родин та сімей загиблих, що охоплює всі громади регіону.
Зображення: Конгрес місцевих і регіональних органів влади при Президентові України. Національний захід "Ветеран 360".
Концепція є зрозумілою: незалежно від того, до кого звертається ветеран — лікаря, соціального працівника чи спортивної інституції — він повинен потрапити в єдину "екосистему" послуг. Це стосується медичних, психологічних, соціальних та реабілітаційних послуг, які функціонують не ізольовано, а як інтегрований шлях підтримки.
Одночасно із цим впроваджуються практичні інструменти для надання підтримки. Зокрема, 6 лютого у Вінниці розпочався прийом заявок на програму, яка сприяє підприємцям. Ця ініціатива розрахована як на ветеранів, які прагнуть започаткувати свій бізнес, так і на вже діючі підприємства, що бажають розширити свої масштаби.
Ризики для стійкості та згуртованості
Незважаючи на відносну стабільність, в регіоні продовжують існувати певні проблеми, які можуть загрожувати його зміцненню.
Одним з аспектів є міжконфесійні взаємини.
Незважаючи на тривалість переходу релігійних громад до Православної церкви України, у Вінницькій області все ще діють 495 громад, що належать до Московського патріархату. Цей показник ставить Вінниччину на друге місце в Україні, поступаючись лише Дніпропетровській області, де зафіксовано 522 таких громади.
Зображення: Вінницька єпархія Української православної церкви.
Це формує нову зону напруги, особливо в умовах конфлікту, коли питання ідентичності, довіри та інформаційного впливу стають надзвичайно актуальними.
Ще один ризиковий аспект для Вінниччини полягає в її близькості до невизнаної території Придністров'я, де на початку 2026 року знову спостерігається загострення обстановки.
У січні Україна та Молдова суттєво посилили контроль на кордоні, фактично перекривши логістичні канали до регіону. У результаті російський військовий контингент у Придністров'ї опинився в умовах обмеженого забезпечення - без стабільного доступу до пального, техніки та ресурсів.
На цьому фоні Україна розпочала інтенсивне зміцнення своїх кордонів. В прикордонних зонах Вінницької області були активізовані інженерні заходи, включаючи встановлення мінних перешкод і зміцнення оборонних позицій.
Ці дії офіційно класифікують як превентивні. Уряд запевняє, що для цивільних осіб режим пересування залишається незмінним. Проте, жителям рекомендують уникати наближення до прикордонної зони та бути уважними до попереджень щодо небезпечних територій.
Цей випадок ще раз демонструє, що навіть задні райони можуть опинитися в зоні можливих загроз, тому їм доводиться перебувати в стані безперервної готовності.
На початку року Вінниччина стала центром уваги через резонансний місцевий скандал, пов'язаний з виборами ректора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
12 лютого вибори виявилися фактично зірваними. В ЗМІ це пов'язували з політичними маніпуляціями, зокрема, з інтересами нардепа від "Слуги народу" Анатолія Драбовського.
Події швидко перевищили межі навчального закладу: викладачі та студенти влаштували акцію протесту, висловивши недовіру виконуючому обов'язки ректора В'ячеславу Мірошніченку та закликавши до відкритого і справедливого процесу.
Після цього до розгляду ситуації приєдналося Міністерство освіти та науки. Протягом тижня спеціально створена комісія займалася перевіркою документів і умов організації виборів. Однак перенесення голосування викликало сумніви щодо стабільності роботи університету і збільшило напругу серед співробітників.
Зображення: vinnitsa.info Протести в Вінницькому педагогічному університеті
Цей приклад є ілюстративним: навіть у порівняно спокійному тиловому регіоні місцеві конфлікти здатні раптово перетворитися на публічні та політичні питання, впливаючи на рівень довіри до інституцій.
Сподіваємося, що подібні ситуації в майбутньому будуть рідкістю, а ще краще - зовсім відсутніми, і Вінницька область зможе підтримувати всі необхідні умови для стрімкого розвитку в післявоєнний період.
Володимир Мережко займає посаду регіонального координатора Національної платформи стійкості та єдності у Вінницькому регіоні.
