Російський розвідник Марсалек оголосив про свою роль у відставці австрійського канцлера.

Екс-лідер німецької фірми Wirecard Ян Марсалек, якого європейські правоохоронні органи підозрюють у зв'язках з російськими спецслужбами, заявив, що був залучений до акції, яка призвела до відставки колишнього канцлера Австрії Себастьяна Курца. Він зазначив, що важливу роль у цьому процесі зіграло вилучення телефону одного з найближчих помічників австрійського політика.

Згідно з інформацією, що надає британське видання, Ян Марсалек відправляв повідомлення Орліну Русеву, який очолював шпигунську мережу, що діяла з території Великої Британії. Це листування було виявлено під час великого розслідування, яке стосувалося діяльності групи, що займалася збором інформації на користь Росії.

22 жовтня 2021 року, приблизно через два тижні після того, як Себастьян Курц оголосив про свою відставку, Марсалек надіслав Русеву повідомлення, в якому зазначив, що їм вдалося "успішно позбутися" австрійського канцлера.

Як стверджує він, цього вдалося досягти завдяки конфіскації мобільного телефону особи, яка нібито була причетна до таємного фінансування виборчої кампанії Курца.

Марсалек також поділився зі своїм співрозмовником посиланням на статтю, що стосується корупційних обвинувачень на адресу колишнього канцлера, а також надав інформацію про телефонний номер Томаса Шміда — екс-генерального секретаря Міністерства фінансів Австрії та одного з найближчих союзників цього політика.

Згідно зі словами Марсалека, саме дані з цього гаджета стали ключовим фактором у політичному краху Курца. У документах австрійського розслідування, на які посилається The Telegraph, зазначається, що Марсалек підтвердив Русеву свою причетність до процесу вилучення телефона.

Разом з тим, у цій справі існує суттєва деталь: телефон Томаса Шміда був захоплений ще у листопаді 2019 року, що сталося майже за два роки до того, як Марсалек зробив своє повідомлення. Листи, виявлені на цьому пристрої, згодом стали важливими доказами у ряді антикорупційних розслідувань в Австрії.

Себастьян Курц оголосив про відставку 9 жовтня 2021 року. Він очолював австрійський уряд, а вперше прийшов до влади у 2017 році у віці 31 року, ставши одним із наймолодших глав урядів у світі.

Політична криза розгорнулася після того, як австрійська прокуратура розпочала розслідування щодо Курца та його оточення. Йшлося про підозри у зловживанні довірою, хабарництві та використанні державних коштів для забезпечення позитивного висвітлення діяльності політика в засобах масової інформації.

6 жовтня 2021 року правоохоронці провели обшуки в канцелярії канцлера, штаб-квартирі Австрійської народної партії та Міністерстві фінансів. Серед матеріалів, які цікавили слідчих, було листування Курца з Томасом Шмідом.

Сам екс-канцлер спростував висунуті проти нього обвинувачення, назвавши їх безпідставними. У своїй заяві про відставку він зазначив, що прийняв це рішення для того, щоб запобігти політичному безладу в державі.

Згідно з інформацією, опублікованою в The Telegraph, Курц не захотів висловлюватися щодо останніх заяв Марсалека та оцінок слідчих органів. Джерела, близькі до екс-канцлера, розповіли, що він вважає пред'явлені йому звинувачення політично вмотивованими. Вони також зазначили, що можливий російський слід у цій справі став для нього несподіванкою.

Ян Марсалек -- колишній топменеджер німецької фінансово-технологічної компанії Wirecard. Її банкрутство влітку 2020 року стало одним із найбільших корпоративних скандалів у Німеччині. Після викриття масштабних фінансових махінацій Марсалек зник і відтоді перебуває в міжнародному розшуку.

Британські правоохоронні органи з'ясували, що він мав контакти з Орліном Русевим, що очолював групу болгарських агентів. Згідно з інформацією, наданою прокурорами, Марсалек виконував роль посередника між членами мережі та російськими розвідувальними організаціями, а Русев отримував від нього вказівки.

У лютому 2023 року правоохоронні органи Великої Британії арештували членів злочинного угруповання і конфіскували великий обсяг доказів. Серед вилучених матеріалів опинилися більше 200 тисяч повідомлень, електронні пристрої, засоби для стеження, приховані камери та фальшиві документи.

Команда займалася збором інформації та спостереженням за особами, які викликали інтерес у російських служб. Серед об'єктів були журналісти, які проводили розслідування, опоненти кремлівського режиму та військові установки.

12 травня 2025 року суд у Великій Британії виніс вирок усім шести членам шпигунської групи. Орлін Русев був засуджений до 10 років і восьми місяців ув'язнення, тоді як Ян Марсалек залишився на свободі.

Британські прокурори повідомили, що під час обміну листами з Русевим Марсалек перебував у Москві, виконуючи здебільшого завдання для Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ).

Водночас заяви Марсалека про його роль у політичному падінні австрійського канцлера поки не підтверджені незалежними доказами.

Австрійська газета Der Standard, яка також ознайомилася з інформацією розслідування The Telegraph, акцентує на відсутності незалежних свідчень, що підтверджують залучення Марсалека до конфіскації телефону Томаса Шміда.

Також з повідомлень не ясно, про кого саме йшлося, коли Марсалек згадував особу, що деякий час співпрацювала "з нами": чи це стосується компанії Wirecard, чи російських розвідувальних служб.

Існує також важливий часовий аспект: Марсалек хвалився досягненнями операції лише після того, як дані про вилучення пристрою та його вміст стали відомі громадськості.

Отже, кореспонденція вказує на те, що Марсалек стверджував про свою причетність до подій, що передували відставці Курца, проте це саме по собі не є підтвердженням того, що російські спецслужби організували операцію з метою усунення австрійського канцлера. Австрійські правоохоронці продовжують досліджувати деталі цієї справи.

Про це свідчить ексклюзивне розслідування The Telegraph.

Засновник Telegram Павло Дуров колись особисто звернувся до Яна Марсалека, який має репутацію шахрая та шпигуна ГРУ, з пропозицією інвестувати в криптовалюту TON.