Російське "НАТО" переживає серйозні труднощі: Пашинян підштовхує Путіна до нових викликів — Newsweek.
Вірменія не активізуватиме роботу в ОДКБ
Виступаючи в парламенті 24 серпня, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван не планує відновлювати співпрацю з Організацією Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку Вірменія призупинила у лютому 2024 року. За словами глави уряду, рішення пов'язане з нездатністю організації допомогти Вірменії під час останніх конфліктів з Азербайджаном.
Пашинян висловив, що був би прихильно налаштований до можливого рішення шести країн-членів ОДКБ про виключення Вірменії з цієї організації.
"Я можу впевнено стверджувати, що ми не будемо активізовувати нашу діяльність в ОДКБ. Я знаю, що в рамках цієї організації тривають обговорення. Статут передбачає можливість виключення країни з її складу. Я був би дуже задоволений, якщо організація прийме рішення виключити Республіку Вірменія з Організації Договору про колективну безпеку. Це, принаймні, звільнить нас від дилеми щодо виходу", -- підкреслив Пашинян.
Представник Кремля Дмитро Пєсков висловив свою думку з цього приводу: "Якщо Єреван більше не вважає членство в цій ключовій організації, що забезпечує регіональну безпеку і захист національних інтересів, необхідним, то він має повне право ухвалити таке рішення і вийти з неї".
Директор Єреванського центру регіональних досліджень Річард Гірагосян висловив думку, що заяви Вірменії є "досить запізнілими". Він вважає, що ОДКБ "підтвердила свою ненадійність як постачальника безпеки", особливо на фоні "нападів та вторгнень Азербайджану на територію, що належить Вірменії".
"Незважаючи на те, що криза з Азербайджаном значною мірою втратила свою актуальність на фоні безпрецедентного розвитку дипломатичних відносин між Вірменією та Азербайджаном, ОДКБ, яка діє під егідою Росії, нині виглядає як безвихідь для забезпечення безпеки Вірменії," — зазначив Гірагосян.
Одночасно, керівники Вірменії демонструють обачність і мудрість, уникаючи провокацій, які могли б викликати агресивну реакцію з боку Російської Федерації. Таким чином, істинний механізм впливу Вірменії полягає у припиненні її участі в діяльності ОДКБ, а не у виході з цього "порожнього альянсу", яким він є на сьогодні, -- зазначив експерт.
Чому Вірменія прагне залишити ОДКБ?
Нагірний Карабах і створення підтримуваної Вірменією Республіки Арцах на міжнародно визнаній території Азербайджану роками залишалися одним із ключових джерел напруженості між Єреваном і Баку та спричинили численні збройні зіткнення. Конфлікти у 2020, 2022 та 2023 роках зрештою завершилися ліквідацією Азербайджаном сепаратистської структури та значними втратами серед вірменських і підтримуваних Вірменією сил.
Росія направила до регіону тисячі миротворців, однак її відмова втручатися на боці Вірменії у відповідь на атаки Азербайджану по вірменській території змусила Єреван засумніватися в готовності та здатності Москви гарантувати безпеку країни. Ці сумніви посилилися після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року.
У своїх останніх заявах Пашинян наголосив, що протягом останніх двох століть відносини між Єреваном і Москвою були "побудовані на фундаменті та розумінні того, що Росія є гарантом безпеки вірменського народу та вірменської держави". Водночас він зазначив, що "через власні безпекові виклики Російська Федерація часом може стикатися зі значними обмеженнями у своїй здатності виконувати цю роль".
Суперечки всередині ОДКБ та роль Росії в цьому контексті.
На даний момент Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) включає в себе Вірменію, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росію та Таджикистан. З усіх цих країн лише Білорусь відкрито висловила підтримку російському вторгненню в Україну. Водночас, за місяць до початку великої війни, у січні 2022 року, ОДКБ, реагуючи на запит Казахстану, направила свої війська для стримування внутрішніх протестів у цій країні.
Попри зростання суперечностей, Москва продовжує виступати за поглиблення співпраці в межах організації. На початку серпня під час зустрічі представників ОДКБ начальник Об'єднаного штабу організації генерал-полковник Андрій Сердюков заявив, що "важливість забезпечення колективної безпеки продовжує зростати, що вимагає тісної співпраці з усіма відповідними міжнародними організаціями".
Проблеми Організації Договору про колективну безпеку у взаєминах з Вірменією.
Одночасно засновник і керівник Ради з політичних та стратегічних досліджень "Китай — Євразія", що розташована в Єревані, Мгер Саакян зазначає, що труднощі ОДКБ у взаєминах з Вірменією виникли значно раніше російсько-українського конфлікту.
На його думку, "ключова проблема полягає в тому, що ОДКБ втратила свою роль як надійний елемент системи безпеки Вірменії" ще в 2018 році. Тоді зміна політичного керівництва у Вірменії призвела до кризи в управлінні організацією. Зокрема, Єреван відкликав свого представника Юрія Хачатурова з посади генерального секретаря ОДКБ, щоб він міг постати перед судом у Вірменії через звинувачення у придушенні опозиційних протестів.
Відтоді, за словами Саакяна, Азербайджан неодноразово атакував вірменську територію, тоді як відносини між Єреваном і Москвою дедалі більше погіршувалися. Однією з причин цього стало "поглиблення стратегічного партнерства Москви з головним союзником Азербайджану -- Туреччиною, що породжує у Вірменії питання, чи варто країні залишатися [в ОДКБ]".
"Водночас Вірменія прагнула уникати прямої ескалації з Росією. Відтак замість офіційного виходу з ОДКБ Єреван вирішив заморозити свою участь в організації, використовуючи цей крок як політичний сигнал невдоволення нездатністю ОДКБ забезпечити територіальну цілісність Вірменії, водночас зберігаючи стратегічну гнучкість", -- пояснив Саакян.
За його словами, Москва також намагається посилити тиск на Єреван.
Експерт зазначив, що Росія активно ускладнює ситуацію, намагаючись примусити Вірменію зробити вибір у контексті формування нового багатополярного світового порядку. Для цього вона використовує традиційні методи м'якого балансування, зокрема, економічний тиск і загрози щодо можливого використання енергетичних ресурсів в якості інструменту, щоб завадити Єревану зміцнювати зв'язки зі США та Європейським Союзом.
Трамп демонструє Вірменії переваги партнерства зі США
На фоні зусиль президента Росії Володимира Путіна зберегти своє впливове становище у Вірменії, президент США Дональд Трамп намагається показати Єревану переваги співпраці з американською стороною.
Ще за адміністрації президента США Джо Байдена Вашингтон почав активніше розвивати дипломатичні контакти з Вірменією. У міру послаблення російського впливу Вашингтон та Єреван уклали угоду про стратегічне партнерство. Це сталося за кілька днів до того, як Трамп вдруге вступив на посаду президента у січні 2025 року.
У серпні 2025 року Дональд Трамп провів зустріч з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. В рамках цієї зустрічі учасники домовилися про основи мирної угоди та започаткували концепцію "Трампівського маршруту міжнародного миру та процвітання" (TRIPP).
Проєкт TRIPP активно розвивається з травня на фоні зміцнення відносин між США та Вірменією, а також укладення нової угоди про стратегічне партнерство. Цей проект передбачає створення залізничної лінії довжиною 27 миль, яка з'єднає основну територію Азербайджану з його ексклавом Нахічевань, проходячи через південну частину Вірменії.
Минулого тижня США, Вірменія та Азербайджан у спільній заяві підтвердили намір продовжувати реалізацію проєкту TRIPP. Документ оприлюднили до річниці мирної угоди, укладеної за посередництва Вашингтона. У ньому зазначається, що наразі проводяться відповідні дослідження для подальшого просування ініціативи. Вона, зокрема, відкриває для США можливості інвестувати в інфраструктуру та проєкти з освоєння природних ресурсів.
Вірменія не відмовляється від тісних контактів із Росією
Однак, як зазначив Гірагосян, Вірменія не має наміру припиняти близькі зв'язки з Москвою. Наприклад, на початку цього року Пашинян здійснив свою першу закордонну поїздку після переобрання саме до Росії, де провів зустріч із Путіним.
Також варто зазначити, що Вірменія продовжує бути частиною Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), який був заснований за участю Росії. Це вказує на те, що кардинальна зміна геополітичного курсу Єревана на Захід наразі виглядає малоймовірною.
"Вірменія нині докладає значних зусиль, щоб відновити баланс між поглибленням зв'язків із Заходом і залежністю від Росії в енергетичній, економічній та торговельній сферах", -- сказав Гірагосян.
Він також підкреслив, що стратегія "диверсифікації" Вірменії, яка виникла з потреби залучити більше партнерів у питанні безпеки, ефективно реалізується.
"Ця стратегія виявилася ефективною, оскільки допомагає уникнути конфронтації між Росією та Заходом, яка базується на принципі нульової суми", -- зазначив фахівець.
Обачний шлях Вірменії
У контексті бажання Єревана переосмислити свої геополітичні пріоритети, Саакян закликав Вірменію до максимальної обережності у своїй зовнішній політиці.
Експерт зазначив, що Вірменії важливо діяти з обережністю, уникаючи зайняття позицій на користь когось, та поєднувати балансування і хеджування в рамках цілісної геостратегії, взаємодіючи з гравцями на Заході, Сході, Півночі та Півдні одночасно.
Експерт також поділився своїми сумнівами щодо того, що Трамп має інтерес до розширення НАТО в регіонах, які колись входили до радянського впливу. Він зазначив, що це фактично ставить хрест на можливостях Вірменії, якщо країна вирішить покинути ОДКБ і приєднатися до західного військово-політичного блоку.
Окрім того, Саакян висловив позитивну оцінку щодо всеосяжної угоди про стратегічне партнерство, підписаної в травні між США та Вірменією. Він зазначив, що ця угода має потенціал стати фундаментом для подальшого прогресу країни.
Нагадаємо, напередодні Пашинян оголосив про плани Вірменії найближчим часом офіційно звернутися по членство у Євросоюзі та провести відповідний референдум після досягнення необхідної реперної точки в обговореннях.
