Росія завдає ударів по українській металургійній галузі, в той час як Європейський Союз накладає обмеження на експорт. СЕО компанії Метінвест розповідає про парадокс підтримки з боку союзників.
Про це генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков розповів в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera.
За його словами, до початку російської агресії у 2014 році металургія забезпечувала близько 10% ВВП України та понад 30% експорту. Попри втрату і руйнування частини підприємств, галузь донедавна залишалася однією з опор економіки. Але останніми місяцями металургія стала однією з цілей російських ударів. Під обстріли потрапили підприємства Метінвесту, "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп". "Ми зараз оцінюємо масштаби пошкоджень і шукаємо можливості відремонтувати виробничі об'єкти та відновити роботу. Але говорити про конкретні терміни поки зарано: пошкодження серйозні", -- сказав Риженков.
На цьому тлі додатковим ударом для галузі стали нові обмеження ЄС. За словами СЕО Метінвесту, встановлені для України квоти означають скорочення експорту сталі до Євросоюзу більш ніж на 60% порівняно з минулим роком. "Це ще один негативний чинник, що посилює тиск на галузь", -- зазначив він.
Ситуація ускладнюється також через блокаду чорноморських портів. Як зазначає Риженков, українські виробники стикаються з труднощами у повноцінній переорієнтації своїх поставок на альтернативні ринки, тому доступ до ЄС у цей момент є надзвичайно важливим.
"Через блокаду чорноморських портів ми не можемо експортувати продукцію на інші ринки. Тому європейський ринок для нас життєво важливий. Скорочення квот більш ніж на 60% це ще один удар по українській металургії", -- наголосив він.
Водночас Риженков звернув увагу на те, що російська сталь досі має доступ до європейського ринку. "Це парадоксальна ситуація: обмеженнями по нас б'ють наші союзники, тоді як наші вороги й далі мають доступ до європейського ринку", -- сказав він.
На його думку, така стратегія породжує парадокс: з одного боку, Європейський Союз забезпечує Україну фінансовою підтримкою, але, з іншого боку, накладає обмеження на можливості українських підприємств самостійно генерувати доходи та стимулювати економічний розвиток.
"З одного боку, ми висловлюємо вдячність за надану підтримку. Проте, з іншого боку, мені складно усвідомити рішення, які звужують можливості України забезпечувати себе самостійно і змушують нас знову звертатися за допомогою. Це не має сенсу", -- підкреслив Риженков.
Він підкреслив, що українська промисловість підтримує євроінтеграційні процеси та зусилля з декарбонізації, проте нинішні умови війни ускладнюють виконання масштабних інвестицій на рівні, як це відбувається в мирних країнах. Тому Європейському Союзу необхідно розробити довгостроковий план інтеграції України в спільний ринок, який враховуватиме ситуацію з війною, потребу в відновленні виробничих потужностей та реальні можливості українських підприємств.
