Росія завдає ударів по українській металургійній галузі, в той час як Європейський Союз запроваджує обмеження на експорт: генеральний директор "Метінвесту" розповідає про парадокс підтримки від союзників.
Українська металургія зазнає подвійного тиску: Росія цілеспрямовано атакує промислові підприємства, а Євросоюз водночас обмежує можливості експорту української сталі.
Цю інформацію поділився генеральний директор Групи "Метінвест" Юрій Риженков під час бесіди з італійським виданням Corriere della Sera.
За його словами, до початку російської агресії у 2014 році металургія формувала близько 10% ВВП України та забезпечувала понад 30% експорту. Попри втрату й руйнування частини підприємств, галузь донедавна залишалася однією з основ української економіки.
Проте в останні місяці металообробні заводи опинилися серед цілей для російських нападів. Обстрілам піддалися підприємства "Метінвест", "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп".
"Ми зараз оцінюємо масштаби пошкоджень і шукаємо можливості відремонтувати виробничі об'єкти та відновити роботу. Але говорити про конкретні терміни поки зарано: пошкодження серйозні", ‒ зазначив Риженков.
Додатковим ударом для галузі стали нові обмеження з боку ЄС. За словами генерального директора "Метінвесту", встановлені для України квоти передбачають скорочення експорту сталі до Євросоюзу більш ніж на 60% порівняно з минулим роком.
"Це ще один негативний чинник, що посилює тиск на галузь", ‒ пояснив Риженков.
Ситуацію також ускладнює блокада чорноморських портів. Через це українські виробники не можуть повноцінно переорієнтувати постачання на інші ринки, тому доступ до Євросоюзу має критичне значення.
"Унаслідок блокади чорноморських портів, ми позбавлені можливості експортувати нашу продукцію на інші ринки. Тому європейський ринок є для нас критично важливим. Зменшення квот більш ніж на 60% завдає ще одного серйозного удару по українській металургійній галузі," ‒ підкреслив генеральний директор "Метінвесту".
Він відзначив, що російська сталь все ще може потрапляти на європейський ринок.
"Це дивна ситуація: наші союзники накладають на нас обмеження, в той час як наші противники продовжують мати доступ до європейського ринку," – зазначив Риженков.
Він зазначив, що така стратегія викликає парадокс: Європейський Союз надає Україні фінансову підтримку, проте водночас обмежує потенціал української промисловості в здатності самостійно заробляти та сприяти економічному розвитку.
"З одного боку, ми висловлюємо вдячність за отриману підтримку. Проте, з іншого боку, мені важко усвідомити рішення, які обмежують здатність України забезпечувати себе самостійно, змушуючи нас знову звертатися за допомогою. У цьому немає жодної логіки", – підкреслив Риженков.
Він також підкреслив, що українська промисловість виступає за євроінтеграцію та процеси декарбонізації. Проте, воєнні умови заважають здійснювати великі інвестиції з такими ж темпами, як це відбувається в мирних країнах.
Отже, Європейському Союзу слід створити стратегічний план на тривалу перспективу для інтеграції України у спільний ринок. Цей план повинен враховувати умови війни, потреби в відновленні промисловості та реальні можливості українських компаній.
