Путін рухається в напрямку ескалації, проте його пропаганда демонструє ознаки паніки, - повідомляє журнал Foreign Affairs.
З метою реалізації своїх амбіцій Путін продовжує "зачаровувати" свій народ, проте дія цього впливу з часом зменшується.
Російський лідер Володимир Путін має намір скористатися результатами парламентських виборів для нарощування конфлікту з Україною. Як повідомляє видання Foreign Affairs, ключовою метою Кремля є формування враження, що в країні існує підтримка Путіна та його військових дій, хоча насправді ситуація в Росії є зовсім іншою.
Незалежні опитування показують зниження відсотка респондентів, які вважали війну Путіна успішною. Це свідчить про зниження морального духу населення та наявність занепокоєння в суспільстві, пов'язаного з можливістю подальшої мобілізації, інфляції, обмежень доступу до Інтернету та паливної кризи.
"Тим часом, поки Путін вірить, що час грає на його користь, а населення, захоплене ілюзією 'єдності', яку пропагує Кремль під час виборів, готове терпіти труднощі, він не зупинить війну. А це означає, що конфлікт буде лише наростати, як на міжнародній арені, так і в межах країни," - зазначають автори.
Вони переконані, що Путін відмовився від усіх дипломатичних зусиль і збільшив агресію проти України.
Зимовий період Кремль має намір фактично "заморозити" Україну, наносячи удари по її енергетичній інфраструктурі. Для Путіна загострення ситуації стало ключовим інструментом для збереження контролю над владою.
На їхню думку, цьому є підтвердження у вигляді багатьох ознак. Зокрема, те, що Кремль постійно підтримує атмосферу надзвичайної ситуації і нав'язує громадянам менталітет оборони. Вказується, що "стерильні" вибори зміцнили путінський мандат на "будь-які дії, які він вважатиме за доцільні".
Проте, автори зазначають, що на даний момент важко визначити, якою є глибина цієї легітимності. Громадянам доводиться самостійно долати наслідки атак України на нафтопереробні заводи, порожніх автозаправок та постійної інфляції. Але наразі неясно, чи готові вони підтримати посилення мобілізаційних заходів через ці труднощі.
Зростання напруженості в середині держави
Яскраві свідчення того, що війна, розв'язана путінським режимом, посилюється не лише за межами Росії, але й у самій країні. Це проявляється, зокрема, через регулярні затримання тих, хто виступає проти кремлівської політики, а також через збільшення податкового навантаження, оскільки владі бракує фінансів для ведення війни.
"Без збільшення внутрішнього тиску влада не здатна активізувати свої зовнішні дії. Формування криз стало фундаментом системи Путіна та інструментом, який він використовує для збереження своїх позицій", - зазначається в статті.
Однак ефективність цієї стратегії вже не досягає колишніх висот. Навіть у колах пропаганди починають з'являтися ознаки паніки. Наприклад, заступник голови парламенту та екс-ведучий Петро Толстой прямо заявляє про "потребу завдавати ударів по мирному населенню супротивника з метою його деморалізації".
"Мова ненависті та прославлення жорстокості й насильства стали ще однією формою ескалації. Але ефект слабшає при частому використанні".
Автори зазначають, що схильність Кремля до ескалації конфліктів свідчить не про силу, а про вразливість. Вони вважають, що така політика лише поглиблює невдоволення багатьох громадян, які стомилися від умов життя, нав'язаних державою. Хоча протестів у Росії за правління Путіна не прогнозується, можна спостерігати певні риси, характерні для пізнього радянського періоду, коли існування в рамках системи перетворювалося на імітацію нормального життя. "Криза режиму Путіна - це криза перспективи. Він не знає, в якому напрямку рухатися і з якою метою, тому затягує війну як спосіб збереження влади", - зауважують аналітики. У той же час адміністрація США намагається продемонструвати Путіну можливість "відступу", пропонуючи вигідні угоди або, в разі потреби, погрожуючи запровадженням суворих санкцій. Проте немає жодних ознак того, що Путін готовий до таких кроків. Ймовірніше, він намагатиметься продовжити конфлікт ще на деякий час, особливо в зимовий період, використовуючи холод як зброю.
Як переговори про мир відійшли від "духу Анкориджа"
Згадаємо, що президент Володимир Зеленський вважає, що потужна позиція Збройних сил України дозволяє країні відмовлятися від вимог Росії, яка, в свою чергу, не проявляє готовності до компрісів. Він також зазначив, що на даному етапі переговори відхилилися від угод, досягнутих в Анкориджі.
У той же час, Путін нещодавно висловився з цинічним підтекстом, стверджуючи, що Росія, мовляв, була готова до продовження діалогу. Проте від цієї ідеї відмовилася після удару з боку України по Москві.
Можливо, вас зацікавлять інші новини:
