"Про 'Скелю' було відомо всім." Гудименко звинуватив Генеральний штаб у перешкоджанні реформам.
Голова Громадської ради при Міністерстві оборони Юрій Гудименко в бесіді на YouTube-каналі LIGA.net зазначив, що справжня влада часто зосереджена не в кабінеті міністра, а в Офісі Президента, Генеральному штабі та серед багаторічної військової бюрократії, яка заважає проведенню реформ. Він також розкрив причини, чому Михайло Федоров виявився найефективнішим міністром оборони останнім часом, а також розповів про те, як його ініціативи зазнавали саботажу.
Гудименко обговорив "м'ясні штурми", корупційні схеми, пов'язані з мобілізацією, а також скандал навколо "Скелі". Основний висновок полягає в тому, що без політичної волі президента та радикальних змін у системі навіть найсміливіші реформи будуть стикатися з опором. LIGA.net надає короткий огляд.
Управлінський хаос
Криза інституційної пам'яті та управлінський безлад. "Протягом півтора року в Міністерстві оборони змінилися чотири міністри. Така стрімка ротація призвела до того, що Громадська рада стала основним носієм інституційної пам'яті, змушуючи пояснювати новим командам принципи функціонування відомства, зазначає Гудименко. Сучасна кадрова політика виглядає як управлінський безлад, де офіційні причини звільнень і призначень часто не відповідають кваліфікації кандидатів".
Наприклад, звільнили міністра Федорова через проблеми з мобілізацією і призначили на його місце фахівця з дронів, що демонструє відсутність єдиної логіки в рішеннях ОП, - каже Гудименко.
Михайло Федоров - найкращий з міністрів оборони за півтора роки. "З Рустемом Умєровим без сенсу порівнювати. Денис Шмигаль був хорошим бюрократом, багато хаосу виправив після Умєрова. Він знає, як працює державна машина, але йому бракувало власної візії, каже Гудименко. Федоров мав власне бачення. Це інший рівень керівництва - ти не пливеш за течією, а робиш так, щоб ріка текла, куди треба".
Системний конфлікт між МО і Генштабом. "Існує прірва між законодавством і реальністю. За законом, МО здійснює цивільно-демократичний контроль над ЗСУ, а на практиці Генштаб блокує доступ міністерства до критично важливої інформації, каже Гудименко. Конфлікт Федорова і Олександра Сирського - публічний прояв цієї боротьби".
Генеральний штаб заборонив передавати Міністерству оборони інформацію про ефективність використання ресурсів та персоналу, що ускладнювало розробку оборонної політики. Це призвело до того, що Міністерство оборони стало не стільки органом стратегічного планування, скільки постачальником матеріалів і розпорядником фінансів. У реальності, усі рішення приймає президент і Офіс президента, - зазначає Гудименко.
Глибинна держава полковників. "Найбільший спротив реформам у середньому ланцюзі бюрократії - серед підполковників і полковників, які працюють у МО десятиліттями, каже Гудименко. Вони переживають всіх міністрів, знають систему так добре, що можуть маніпулювати рішеннями керівництва через підготовку документів. Звільнити їх важко через недосконале трудове законодавство та їх корупційні зв'язки у високих кабінетах. Федоров зміг трохи почистити це, але перезавантаження потребувало мінімум двох років роботи і політичної волі президента".
"М'ясні штурми" та ціна життя
Брак цифрових даних дозволяє командирам ухвалювати смертоносні рішення. "Ти не можеш сказати, що ця бригада погана, чи командир поганий, а цей хороший, без цифр, каже Гудименко. Маємо розуміти, які втрати допустимі за клаптик землі. Реформа про облік людських втрат викликала великий спротив".
"Якщо командир отримав завдання захистити спостережний пункт (СП), у його розпорядженні є дрони, артилерійські засоби і особовий склад. Якщо він вирішує замість трьох дронів по $3000 надіслати чотирьох бійців, з яких двоє загинуть, необхідно оцінити результати. Держава повинна забезпечити поховання загиблих і виплатити по 15 мільйонів гривень (близько $336 000) їхнім родинам – це не лише втрата грошей, а й людей. Командир може запропонувати - "давайте мобілізувати нових бійців". Але це створює додаткові проблеми, оскільки кожен новий мобілізований підвищує ризик соціальної напруги", - зазначає Гудименко.
Про "командирів, що закликають до жертв". "Суть проблеми полягає в тому, що ці командири, які замість використання дронів віддають перевагу людським втратам, ставлять під загрозу життя бійців. Вони підтримують стратегію, яка в глобальному масштабі є непотрібною і яку врешті-решт доведеться відмовитися. Внаслідок цього держава зазнає більше втрат, ніж вигод", - зазначає Гудименко.
Держава, яка вирішує, що людина потрапляє на поле бою, де ризикує життям, має обов'язок розраховувати ризик і зробити все, щоб його мінімізувати, - каже Гудименко.
"Усі були обізнані про 'Скелю'."
Генеральний штаб та президент були в курсі подій, що розгорталися в "Скелі". Згідно з Гудименком, влада не бажала, щоб скандал навколо "Скелі" отримав розголос, а інформація потрапила в ЗМІ. Неможливо бути причетним до військового або політичного керівництва і не мати уявлення про те, що відбувається в "Скелі".
Реформою ТЦК має займатись МО. "В ТЦК працюють військові, підпорядковані Генштабу, каже Гудименко. Але МО має задавати політику, а Генштаб виконувати. Федоров планував частину повноважень з ТЦК передати на цивільні органи. Але цю реформу Генштаб би так само саботував, як інші. Фактично виконавцем мають бути люди, які не зацікавлені в змінах, а відповідальним буде Міноборони".
Генеральний штаб не проявляє інтересу до реформування системи мобілізації. "Для деяких військових це величезний фінансовий прибуток. У ТЦК існує чимало корупційних схем, так само, як і в ВЛК, серед адвокатів та поліції, яка затримує, а потім відпускає. Це один з найбільших тіньових фінансових каналів у країні", - зазначає Гудименко.
Влада відхрещується від мобілізації. "Є величезна частина суспільства, яка має право голосу, і робить все все, щоб не йти в армію, каже Гудименко. На цю частину орієнтується значна частина влади, яка не комунікує питання мобілізації. Президент вперше заговорив про проблеми після ситуації на Сихові".
Закупівля озброєння втрачає свою цінність, якщо немає тих, хто готовий їх використовувати. Виходить, що з політичної точки зору багато хто намагається уникнути цієї теми, але мобілізація є необхідною, і потрібно залучити більше людей, хоча вони не проявляють бажання приходити. Я не бачу, як можна вирішити питання мобілізації так, щоб це було прийнятно для армії, суспільства і влади, – зазначає Гудименко.
Примусова мобілізація є неминучою. "У нас немає альтернативи, окрім як відкрито заявити про те, що ми будемо продовжувати цю мобілізацію. Можемо обговорювати, якою буде форма, щоб зробити процес більш прозорим і гуманним. Але необхідно продовжувати примусову мобілізацію. Цю позицію має озвучити президент, але він досі цього не робить".
Повне відео розмови з головою Громадської ради при Міністерстві оборони Юрієм Гудименком доступне на YouTube-каналі LIGA.net.
