Омельченко розповів про оптимальні цілі для ударів по нафтовій інфраструктурі Росії | Еспресо

Внаслідок блокування Ормузької протоки, через яку щоденно транспортується 20 мільйонів барелів нафти, Росія отримала можливість щомісяця заробляти додаткові до 5 мільярдів доларів унаслідок підвищення цін на енергоносії.

На мою думку, атаки на нафтопереробні заводи в даний час не є найбільш продуктивними, оскільки їхня діяльність в основному орієнтована на внутрішні потреби, що не значно збільшує доходи.

Якщо ключові підстанції нафтотранспортної компанії Транснефть, що забезпечують маршрути до балтійських терміналів Приморськ і Усть-Луга, а також чорноморських Шасхеріс і Туапсе, втратять свою працездатність, це ускладнить для Росії можливість скористатися вигідною ціновою ситуацією на світових ринках через закриття Ормузької протоки.

Читайте також: "Турецький потік": повторювана тема Орбана і Лаврова

Водночас атакувати систему нафтопроводу КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) - яка веде до плавучого термінала Південна Озерієвка - не є доцільним, адже через неї в основному транспортується казахська нафта міжнародних компаній, зокрема американських, таких як Chevron і ExxonMobil, що традиційно мають сильне лобі у адміністрації США.

Ми вже мали досвід подібних ситуацій як за часів Байдена, так і Трампа, коли президенти США з великим занепокоєнням реагували на зменшення постачань нафти через КТК, що стало наслідком дій українських безпілотників, і вдавалися до значного політичного тиску на Україну.

Джерело можна замінити на "витік" або "початок".

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова