Ольга Айвазовська: Особа, засуджена за зраду Батьківщини, має право висувати свою кандидатуру на пост президента.

"Ті ж 65% залишаються незмінними." Законодавство щодо виборів після війни опинилося в глухому куті, так само як і мирні переговори.

Шановна пані Ольго, навесні ви зазначали в коментарі для LB.ua, що законопроєкт щодо перших виборів після війни готовий на 65%. Проте вже липень, а документ досі не подано до Верховної Ради. Яка причина затримки?

Рекламное сообщение

Коли я це висловлювала, якраз завершилася інтенсивна стадія підготовки. З квітня ми провели лише одне коротке засідання, яке дало зрозуміти, що на літо заплановані активні дії. Однак після цього жодних офіційних зборів не відбулося.

Нещодавно ми провели захід, на який запросили Олександра Корнієнка, першого заступника Голови Верховної Ради та керівника робочої групи, а також представників різних комітетів, зокрема тих, що займаються питаннями правоохоронної діяльності. Метою нашого зібрання було активізувати прогрес у напрямку виконання зобов'язань щодо євроінтеграції. Ми маємо спеціальну дорожню карту реформ, яка спрямована на зміцнення демократичних інститутів (FDI), і вона включає ряд важливих політик, таких як забезпечення чесних і вільних виборів, розвиток медіа, політичних партій, парламенту та громадянського суспільства. Деякі з цих зобов'язань мають термін виконання вже у четвертому кварталі 2026 року. Більшість завдань пов'язані з політичним відновленням України в післявоєнний період, а також у стані переходу від війни до миру. Частина з цих змін стане основою для регулювання першого виборчого процесу після війни.

Існують певні оптимістичні сигнали, і я надіюся, що, навіть якщо не відбудеться кардинальних змін, принаймні конструктивний процес відновиться в вересні. Однак стосовно основного законопроекту — спеціального, що стосується виборів після війни — наразі немає ані активних дій, ані належної комунікації серед робочої групи. В результаті, ці 65% так і залишилися незмінними.

Так для всіх став очевидним факт: робота групи була пов'язана в першу чергу з мирними перемовинами, які застрягли. Перемовини Росії з Україною за посередництва Сполучених Штатів не мали перспективи, виходячи з 28 пунктів, які пропонували в мирному плані Віткоффа -- Дмитрієва, або навіть 20 пунктів, які озвучувались десь як інсайди, десь як зливи в міжнародні медіа, а десь їх підтверджувала українська офіційна сторона. Ця війна закінчиться не за столом перемовин, а у росіян немає потреби її припиняти зараз. Ірансько-американсько-ізраїльська війна повністю переключила увагу перемовників з України на власні інтереси.

Зображення: зображення з відео.

Ольга Айвазовська – это имя, которое можно рассматривать с разных сторон.

Робоча група не обговорювала питання черговості виборів -- які після війни мають бути першими: президентські, парламентські чи місцеві?

Це питання піднімали, але немає чіткої відповіді. Є декілька підходів.

Конституція регулює різні типи виборів: чергові, позачергові та повторні. Чергові вибори відбуваються у останню неділю жовтня п'ятого року повноважень або в березні цього ж року. Таким чином, наступні вибори після війни не можуть вважатися черговими. Щоб організувати позачергові вибори на президентському або парламентському рівні, повинні бути виконані певні умови, такі як імпічмент або дострокове припинення повноважень парламенту чи президента. Президент не має права розпускати Верховну Раду до обрання нового складу після завершення воєнного стану. Отже, підстави для проведення позачергових, чергових і повторних виборів не застосовуються до перших виборів після війни.

Рекламное сообщение

Мабуть, нам потрібно проявити креативність і сформувати нову реальність: наприклад, це можуть бути "чергові відкладені" вибори. У такому випадку порядок цих виборів повинен відповідати черговості пропущених. Нагадаю, що перші вибори, які мали відбутися, але були скасовані через війну, — це парламентські, за ними йдуть президентські, а потім місцеві. Ця послідовність повинна зберігатися і в виборчих кампаніях після війни. Це забезпечить справедливість та логічну структуру, а також сприятиме поступовому виходу з конфлікту. Проводити всі вибори в один день теж не можна: це заборонено Виборчим кодексом і суперечить принципам розподілу влади в державі. Парламент не може бути підпорядкований президентові, як і місцеве самоврядування не повинно обиратися в загальному контексті національної влади.

Але є інша логіка -- політичні інтереси самого президента. Йому як політичному діячеві вигідно відтворити послідовність, яка була у 2019 році, тому що його особистий рейтинг зростає на фоні позитивного тренду перенесення війни на територію Росії. Якщо сценарій виходу з війни буде прийнятним, то цей результат буде в певній пропорції перенесеним на особистий політичний рахунок Володимира Зеленського, і тому йому буде більш вигідним провести першими президентські вибори.

У лютому 2026 року президент дав інтерв'ю німецьким ЗМІ, в якому зазначив: "Якщо вибори відбудуться під час війни, я візьму участь у них. Проте, якщо вони пройдуть після закінчення конфлікту, я утримаюсь від участі".

Image: EPA/UPG

Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі (Туреччина), що відбувся 7 липня 2026 року.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що для Володимира Зеленського, як для політичної фігури, важливо провести вибори в чіткій послідовності, починаючи з президентських, або ж організувати їх одночасно з парламентськими. Це може перетворитися на єдину кампанію з одним лідером, за яким стоятиме політична партія — "Слуга народу" або якась інша, реформована та перейменована. Цей політичний аспект, безсумнівно, матиме значний вплив на порядок виборів.

Багато фахівців дотримуються думки, що об'єднання виборів є недоцільним. Це не призводить до економії бюджетних коштів, оскільки для кожних виборів необхідні окремі виборчі комісії, що представляють інтереси учасників процесу. Члени цих комісій призначаються від різних суб'єктів, тому змішування кандидатів і партій на парламентських, президентських та місцевих виборах є неправомірним.

"Не слід наражати на небезпеку ні організаторів, ні виборців." Де проведення виборів стане неможливим.

Чи ухвалила робоча група критерії безпеки, які визначають можливість або неможливість проведення виборів у певних регіонах? Особливо зважаючи на те, що "ОПОРА" вже висловлювала свої думки з цього приводу.

Це проблема, яку ми мали ще 2020 року, коли на місцевих виборах у 18 громадах Донецької і Луганської областей, далеких від лінії фронту, але там не було ані економічного, ані політичного лобі, вибори не провели. Наприклад, Сєвєродонецьк і Лисичанськ у Луганській області були далі від лінії бойового зіткнення, ніж Маріуполь. Але в Маріуполі був інтерес Ріната Ахметова, для впливу якого військова адміністрація призначена й контрольовану президентом мала іншу цінність порівняно з обраним місцевим самоврядування. Тож в Маріуполі вибори відбулись, а в Лисичанську ні.

Ми висловили свої рекомендації, які були відображені та акцентовані в моніторинговому звіті Європейського парламенту. У них наголошувалося на необхідності встановлення критеріїв, щоб рішення про проведення чи непроведення виборів не ґрунтувалися виключно на політичних міркуваннях. Ми також запропонували первісну версію цих критеріїв, яку проаналізували експерти Венеційської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ, надавши свої коментарі. У парламенті була створена робоча група під керівництвом депутатки Аліни Загоруйко з фракції "Слуга народу". Драфт законопроєкту перейшов до другої ітерації в рамках офіційної парламентської групи. Це окремий напрямок, і хоча важко спрогнозувати, коли він буде зареєстрований, основна робота вже завершена.

Рекламное сообщение

Зображення: зображення з відео.

Ольга Айвазовська – это имя, которое можно рассматривать с разных сторон. та Анна Стешенко

Очікується, що буде ухвалено багато нових законів, до семи. Виборчий кодекс охоплює всі етапи виборчого процесу — від призначення виборів і їх старту до завершення та оголошення остаточних результатів. Також будуть внесені зміни в Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення, що дозволить уточнити, наприклад, види російського втручання в політичні справи країни, процедуру розслідування таких випадків, а також визначити, хто відповідатиме за ці справи і які санкції будуть застосовуватись до винних у незаконних діях. Планується також прийняття окремого закону, що стосується оцінки неможливості проведення виборів на певних територіях, оскільки аналіз безпеки повинен проводитися до виборів, а не під час їх проведення. Крім того, парламент, ймовірно, розгляне зміни до законодавства, яке регулює діяльність Центральної виборчої комісії, Державного реєстру виборців та інших аспектів. Отже, один окремий закон не зможе вирішити всі питання, які виникають у процесі підготовки виборів.

Критерії, за яких проведення виборів в Україні стає неможливим, вже неодноразово обговорювалися та були викладені у законопроєкті, проте документ досі не зареєстрований. Наразі тривають консультації щодо юридично-технічних формулювань. Слід зазначити, що оцінка ситуації повинна проводитися не на всій території країни. Потрібно скласти список регіонів, де навіть за умов стабільного припинення вогню необхідно визначити, чи здатна держава забезпечити безпеку всіх учасників виборчого процесу, а також самого процесу, уникаючи російського втручання, ймовірних зривів, терористичних актів та інших форм дестабілізації. Крім того, важливо з’ясувати, чи є в цих регіонах необхідна інфраструктура для організації голосування.

Закон визначить, на якій відстані — 50 чи 60 кілометрів від лінії бойового зіткнення — буде проводитися оцінка, враховуючи, зокрема, можливості дронів, які здатні долати цю відстань. Така оцінка надасть парламенту можливість ухвалити об'єктивне та обґрунтоване рішення щодо проведення виборів у тих районах, де це неможливо, оскільки ризикувати життям та здоров'ям як організаторів, так і виборців неприпустимо. Питання голосування за цей документ має бути винесене на окремий розгляд, відділено від решти змін.

"На жаль, ситуація трагічна." Як здійснять голосування переселенці?

Що пропонує робоча група, аби забезпечити голосування переселенців? Чи справді Державний реєстр виборців актуалізували, як каже ЦВК, і чи запрацювала реєстрація?

На жаль, ми стикаємось із серйозною трагедією. І проблема полягає не в роботі Центральної виборчої комісії, адже вона зобов'язана базуватися на офіційних даних, які надходять з інших джерел. Проте масштаби внутрішнього і зовнішнього переміщення населення настільки великі і відрізняються від офіційних цифр, що нам необхідно знайти інші шляхи для залучення людей, які прагнуть взяти участь у політичному житті України. Держава не може впоратися з цими викликами самостійно, адже все залежить від активності самих виборців.

Зображення: Олександр Ратушняк

Ми провели національне дослідження щодо природи міграції, факторів, які впливають на те, що люди переїжджають тощо. Бо держава не фіксує, скільки разів громадяни переміщувалися, а має поточну і неточну статистику. У нас є люди, які зазнали трьох хвиль переміщення по Україні, а їхня формальна адреса реєстрації як переселенців -- перша. Половина переселенців не зареєстровані як ВПО, їх немає в реєстрі. Тобто їхня виборча адреса -- та, що зазначена в паспорті.

В Україні 30% населення проживає не за місцем своєї реєстрації. Якщо врахувати також тих, хто виїхав за кордон, то ця цифра зростає до 50%. Наразі виборча адреса автоматично відповідає адресі реєстрації, і лише ті, хто бажає змінити цю інформацію, можуть скористатися відповідною процедурою.

Люди часто стикаються з труднощами при перереєстрації за новою адресою. Наприклад, коли вони орендують квартиру, власник може не погоджуватися на офіційну реєстрацію орендаря. Якщо громадяни не почнуть самостійно звертатися до Державного реєстру виборців — це можливо з січня 2026 року завдяки відновленню електронного кабінету виборця, хоча, на жаль, багато хто про це не знає — й не вкажуть свою виборчу адресу, Центральна виборча комісія (ЦВК) не зможе отримати повну картину того, скільки людей бажає голосувати за місцем фактичного проживання, зокрема серед внутрішньо переміщених осіб. ЦВК не має можливості обходити квартири та спілкуватися з людьми, адже вона працює лише з даними. Оскільки ці дані часто не відповідають дійсності, ЦВК не зможе сформувати адекватні списки виборців без активної освітньої та мобілізаційної роботи. Потрібно усвідомити, що інформація реєстру використовується для створення списків, які друкуються на виборчих дільницях напередодні голосування.

Рекламное сообщение

Згідно з результатами нашого дослідження, 72% громадян готові змінити свою виборчу адресу, якщо держава ініціюватиме таке звернення. У випадку, якщо звернення не буде, 54% з них готові зробити це ближче до виборів. Однак, цього все ще недостатньо.

Тобто понад 10 мільйонів українців можуть не взяти участь у виборах?

Я не стала б так однозначно висловлюватись. Наприклад, якщо ви зареєстровані в Києві, маєте одне житло, а знімаєте інше, то можете відвідати виборчу дільницю за місцем реєстрації і проголосувати. Проте, якщо ваша виборча адреса знаходиться, скажімо, на окупованій території або в Краматорську, а ви проживаєте в Ужгороді, навряд чи ви поїдете в Краматорськ, щоб віддати свій голос. Тому вам варто змінити адресу, аби реалізувати своє активне виборче право.

Зображення: зображення з відео.

Ольга Айвазовська – это имя, которое можно рассматривать с разных сторон.

Воно, до речі, недарма називається активним. Коли я починала працювати у сфері виборів, мене дивувало, чому таке найменування. Чому пасивне виборче право -- це про кандидатів? Вони ж працюють, організовують кампанію, збирають на неї гроші, комунікують із виборцями. А виборцю треба всього лиш прийти і проголосувати, але це "активне" право. Ну, тому що вас обирають -- і ви обираєте. Якщо ви обираєте, то маєте робити щось і поза днем голосування: дивитися програми, оцінювати перспективи, дивитися бекграунд кандидатів і партій. Але на першому етапі доведеться активно змінити свою виборчу адресу, якщо ви далеко від території, де зареєстровані.

Я закликаю виборців діяти вже зараз. Адже неможливо передбачити, які кібератаки можуть трапитися, чи зможе Державний реєстр витримати величезний наплив у мільйон запитів за годину в останній день голосування. Тому краще зробити це заздалегідь і бути впевненими, що ваша інформація в державі зафіксована, і ви зможете здійснити свій голос.

"Чотири виборчі дільниці на мільйон - це бездіяльність, яка заслуговує на осуд". Яким чином українці голосуватимуть за межами країни?

Що пропонує робоча група, аби забезпечити голосування громадян за кордоном?

Робоча група має безліч пропозицій, проте іноді обговорення цієї теми переходить в площину ворожнечі та дискримінації. Я вважаю за необхідне піднімати це питання.

Група, яку очолили Олена Кондратюк, віцеспікерка парламенту, та Олександр Карасевич, державний секретар Міністерства закордонних справ, на мою думку, успішно виконала свою місію, представивши раціональні пропозиції, викладені у вигляді законопроєкту. Серед них є ініціатива запровадження раннього голосування для українців, що перебувають за кордоном, що дозволить організувати декілька днів для голосування замість одного. Це є поширеною практикою на міжнародних виборчих дільницях, а також застосовується в деяких країнах.

Изображение: hacked.com

Часто можна почути, що Естонію наводять як приклад цифрової держави, адже вона вже два десятиліття впроваджує електронне голосування. В Естонії процес раннього голосування починається дуже рано: ви можете почати голосувати онлайн за тиждень до офіційного дня виборів і змінювати свій вибір скільки завгодно разів. Наприклад, якщо ви дізналися, що кандидат вчинив правопорушення або стався якийсь скандал, ви маєте можливість переголосувати, навіть якщо спочатку віддали йому чи їй свій голос. Раннє голосування зменшує навантаження на виборчі органи та дільниці, а також відкриває більше можливостей для виборців.

Рекламное сообщение

Дозвольте уточнити: чи йдеться про голосування на виборчій дільниці, чи ж про онлайн-голосування для громадян, які перебувають за межами країни?

Ні, онлайн-голосування не є варіантом. Я просто наводжу приклад, що в Естонії існує тривала система раннього голосування. Наша пропозиція полягає в тому, щоб надати можливість голосувати протягом кількох днів на виборчих дільницях. Група пропонує два дні — суботу і неділю, але ми вважаємо за необхідне хоча б три дні, оскільки кожен день голосування відкриває можливість для певної кількості виборців висловити свою думку на цій дільниці. Максимальна кількість виборців, яка може проголосувати на одній дільниці, складає п’ять тисяч. Якщо, наприклад, в Польщі перебуває до двох мільйонів громадян України (разом з трудовими мігрантами, які там залишилися ще до 2022 року) і є лише чотири виборчі дільниці, то скільки з них зможе реалізувати своє право голосу? Лише двадцять тисяч. Об'єктивно, більше ніж п’ять тисяч виборців за день комісія не зможе обробити. Тому варто розглянути можливість продовження терміну голосування. Таким чином, за три дні дільниця зможе забезпечити голосування 15 тисяч громадян.

Існує також пропозиція організувати голосування поза межами дипломатичних представництв, створюючи тимчасові виборчі дільниці. Це є значним організаційним викликом, оскільки країна, що приймає українські вибори, повинна активно брати участь у цьому процесі. Важливо враховувати, що території за межами дипломатичних установ не підпорядковуються українському законодавству, а діють місцеві норми. Це стосується не лише процедури голосування. Можна особисто орендувати, скажімо, певне приміщення, але в день виборів необхідно забезпечити громадський порядок. Для цього потрібно залучити поліцейських, які фінансуються з бюджету приймаючої країни. Є ризики нападів або провокацій з боку Росії, особливо в тих країнах, де існують напружені відносини з Україною.

Щоб вести переговори з іншою державою про додаткові дільниці, треба зафіксувати правила в законі. ЦВК працює в цьому напрямку давно, її представники відвідали багато країн. Політична воля інших держав приймати українські вибори є, особливо в Європейському Союзі.

Нагадую, що вибори — це не лише процес на виборчих дільницях, а й ціла кампанія. Якщо в Україні є велика кількість виборців, важливо забезпечити умови для того, щоб кандидати могли прибувати і спілкуватися з ними. В іншому випадку, виборці отримуватимуть інформацію переважно з анонімних джерел, таких як телеграм-канали. У деяких країнах іноземні кампанії можуть викликати негативну реакцію. Наприклад, під час виборів президента Туреччини в Німеччині практика голосування була звичайною, але коли Реджеп Ердоган, як кандидат, захотів відвідати країну та поспілкуватися з виборцями, його літак не був допущений.

Ще одна важлива проблема - агітація у соціальних мережах. Європейський Союз накладає заборону на таргетовану рекламу, яка має елементи мікротаргетингу. Це рішення спрямоване на захист ЄС, однак воно ускладнює легальний доступ до виборців з України для політичних кампаній. В результаті, коли українці прийдуть на виборчі дільниці, вони можуть не мати можливості зробити свідомий вибір. Таким чином, голосування за межами країни стає перенесенням частини виборчого процесу України в іноземні країни. Ідеї щодо організації цього процесу існують, але конкретні пропозиції поки що не розроблені, оскільки вони пов'язані з агітаційною діяльністю, медіа та виборчими фондами.

Image: EPA/UPG

25 травня 2014 року українка взяла участь у президентських виборах, голосуючи на виборчій дільниці, яка була організована в Генеральному консульстві України в Любліні, Польща.

На сьогоднішній день Україна має 104 виборчі дільниці за межами країни. У Молдови їх було більше 250. Що стосується Румунії, то з населенням 18 мільйонів у другому турі президентських виборів проголосувало 10 мільйонів громадян, з яких 1,6 мільйона скористалися можливістю голосувати на 966 дільницях за кордоном. Виходить, що ми маємо менші можливості, ніж Молдова та Румунія?

Отже, якщо українська влада не вжене конкретних заходів для забезпечення прав, що належать цим громадянам і гарантовані Конституцією, це може бути розцінене як дискримінація. Ми виступаємо проти цього, адже існують політичні сили, які не вважають виборців за кордоном своїми і не проявляють до них інтересу.

Чи правда, що робоча група обговорює ідею обмежити українцям за кордоном не лише пасивне, а й активне виборче право? МЗС наголошує, що підстав обмежувати виборче право громадян за кордоном немає. Ви з цим погоджуєтеся?

Ні, насправді немає жодних пропозицій щодо обмеження цих прав. Проблема полягає в тому, що держава може залишити ситуацію без змін. Якщо в Польщі буде всього чотири виборчі дільниці для понад мільйона наших виборців, і ви не вживаєте жодних заходів, то фактично ви не захищаєте політичні права цих громадян. Це не означає створення нових прав – вони вже існують. Проте громадяни не зможуть їх реалізувати через те, що на одну дільницю буде припадати 250 тисяч виборців. У такому випадку це буде вважатися злочинною бездіяльністю. І все, що потрібно політикам, які виступають проти голосування для виборців за кордоном, – це просто не звертати уваги на цю проблему та залишити все в тому ж стані.

Отже, чи не розглядає група питання про позбавлення закордонних громадян права голосу? Нібито вони є "ухильниками", які залишили Україну...

Рекламное сообщение

А в Україні дійсно немає ухилянтів? Нагадую, що в розшуку перебуває 1,6 мільйона осіб.

Багато українців залишили країну легально через повномасштабне вторгнення. Це, до речі, є підставою для звернення до компенсаційного механізму Ради Європи: факт виїзду за кордон у зв'язку з війною свідчить про те, що ви стали жертвою агресії. Отже, ви маєте право подати заявку на отримання компенсації з фондів, які будуть створені на основі ініціатив Ради Європи. Ваш виїзд за межі країни підтверджує негативний вплив агресивних дій на ваше життя: ви змушені були тікати.

Не варто вважати всіх, хто залишив країну, зрадниками. Адже тоді ми покладаємо відповідальність за наслідки дій лідера Росії, які є незаконними з погляду міжнародного права, на простих людей. Держава не змогла забезпечити їхню безпеку, тому вони вирішили виїхати. Лише 13 % з тих, хто покинув країну, повернулися, що становить приблизно 5 % від загальної кількості українських громадян.

Image: EPA/UPG

Що стосується "ухилянтів, які перепливли Тису", то вони незаконно покинули територію України. Я впевнена, що вони не прагнуть змінювати свою виборчу адресу та виявляти свою присутність ні державі, ні іншим особам. Ці люди не планують брати участь у політичному житті, оскільки вирішили порвати зв'язки з Україною. Їх кількість налічує десятки тисяч, і такі дані були офіційно оприлюднені державою. Тому вважати винними шість мільйонів людей через дії десятків тисяч виглядає абсурдно.

Щодо пасивного виборчого права, українці, які перебувають за межами країни, не матимуть можливості виступати кандидатами на виборах. Це пов'язано з існуючим конституційним обмеженням, що не передбачає винятків у даному випадку, на відміну від інших ситуацій. Важливо зазначити, що виїзд за кордон через війну, агресію чи з метою збереження життя не є підставою для відміни вимоги щодо осілості, на відміну від випадків лікування за кордоном.

"Залужний не стикається з жодними юридичними обмеженнями на участь у виборах". Поріг осілості, дипломати та "умовні арестовичі".

Щодо цензу осілості для кандидатів. Як казав народний депутат Сергій Власенко, ми не називаємо прізвище, але це elephant in the room: усі розуміють, що мова в першу чергу про посла Валерія Залужного. Чи зможе він балотуватися, якщо зголоситься?

Для Валерія Залужного не існує жодних обмежень для участі у виборах, якщо він цього забажає, оскільки він офіційно виконує місію. Згідно зі статтею 75 Виборчого кодексу, він перебуває на дипломатичній службі. Не має значення, де саме він проживає — у приміщенні посольства, яке вважається територією України, в приватному житлі чи в резиденції без дипломатичного статусу. Він має право балотуватись, так само як і моряки, які знаходяться на українських суднах у будь-якій точці світу, а також військовослужбовці, що виконують свої обов'язки на території інших країн, але залишаються частиною Збройних сил України. Це ж стосується тих, хто виїхав у відрядження чи на лікування і може підтвердити свій статус.

Читайте такожБалотування дипломатів, сіра зона окупованих територій і м'яка люстрація. Якими будуть вибори для українців за кордоном

Протягом 35 років в нашій державі з'явилося чимало кандидатів, які протягом одного-двох років перебували за межами України, а згодом подавали до Центральної виборчої комісії документи, що підтверджували їхню участь у офіційних відрядженнях, наприклад, на кінних змаганнях. І їх зареєстрували.

Колишній нардеп Олександр Онищенко, так?

Так. А посол офіційно виконує функцію представника президента на території іншої держави. Як на мене, тут узагалі немає двох чи трьох трактувань.

Зображення: зображення з відео.

Ольга Айвазовська – это имя, которое можно рассматривать с разных сторон.

Як уникнути ситуації, коли на вибори прийдуть умовні "арестовичі", які потім пред'являть документи, що підтверджують їх "відрядження" або "лікування"? Ми усвідомлюємо, що корупційні практики існують, і отримати відповідну довідку теоретично можливо.

Перше: ми вважаємо, що передумовою для балотування має бути законний виїзд за кордон. Тобто можуть балотуватись будь-які громадяни, які залишили територію України законно і перебувають там законно. А якщо вони мали через п'ять днів повернутися і не повернулися, їм буде закрита можливість участі у виборчому процесі.

Арестович може вигадати якусь документацію про своє відрядження. Але варто зазначити, що відрядження – це не просто "я виїхав і перебуваю там". Він повинен був отримати офіційний наказ на відрядження, йому були б належні виплати добових, і він мав би виконувати свої обов'язки на офіційній посаді. Тому я вважаю, що існує безліч об'єктивних причин, чому Арестович не має права брати участь у виборах.

З Онищенком була інша історія: він мав відрядження у зв'язку з кінними змаганнями. Його відрядила компанія, яка йому і належала -- по суті, він сам себе туди відрядив.

Арестовича не раз питали, на яких підставах він перебуває за кордоном. Він каже, що залишив Україну, бо тут небезпечно, з ним може щось статися, бо він "великий опозиціонер". Такі заяви беруть до уваги, коли розглядається питання реєстрації.

"Якщо бути відвертим, у мене виникає відчуття страху." Особа, яка була засуджена за зраду державі, має право висувати свою кандидатуру на пост президента.

Інша проблема -- як не допустити колаборантів на поки що окупованих українських територіях, які мають українські паспорти. Вони ж також потенційно можуть брати участь у виборах, адже окуповані території -- це Україна.

Щодо співпраці з ворогом: на парламентських виборах існує чітка заборона для осіб, які мають судимість.

Існують також інші пропозиції, які можуть запобігти участі таких осіб у виборах, проте вони більше стосуються просвітницької діяльності та м’якої люстрації. Наприклад, громадяни, які мали співпрацю з окупаційною владою і виконували в ній певні публічні обов'язки, але не були засуджені, повинні на етапі реєстрації повідомити Центральну виборчу комісію про свою співпрацю. Цю ініціативу запропонувала робоча група. Таким чином, виборці матимуть змогу дізнатися, що кандидат офіційно визнав свою колаборацію. Така форма м'якої люстрації, що полягає у відкритому інформуванні суспільства про факти колаборації, дозволяє громадянам приймати зважені рішення під час голосування.

Зображення: зображення з відео.

Ольга Айвазовська – это имя, которое можно рассматривать с разных сторон. та Анна Стешенко

Деякі депутати висловлюють пропозицію включити цю інформацію до бюлетеня. Проте члени Центральної виборчої комісії висловлюють побоювання: бюлетень стане занадто об'ємним, що ускладнить сприйняття інформації, адже в ньому також міститимуться особисті дані кандидатів.

Існує ще одна серйозна проблема. У контексті президентських виборів ми не маємо жодних обмежень, які б забороняли участь особи, котра має чинний обвинувальний вирок. Це означає, що навіть особа, засуджена за зраду держави, може претендувати на пост президента, якщо її висунула політична партія, і якщо у вироку суду немає прямої заборони на обіймання певних посад. Однак Кримінальний Кодекс України не уточнює, які саме посади підпадають під ці обмеження, а виборні посади взагалі не підлягали люстрації, навіть за стандартами 2014 року. Це становить значно більшу загрозу, ніж люди, які мають українські паспорти і проживали на окупованих територіях, ймовірно, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією. Якщо особа, засуджена за державну зраду, може брати участь у президентських виборах, мене це дуже насторожує.

Проте критерії для кандидатів у президенти закріплені в Конституції, і їх неможливо змінювати в умовах воєнного стану...

Отже, в даний момент ми не можемо вносити зміни до Конституції. Навіть якщо ми плануємо модифікації на майбутнє, слід пам'ятати, що одна з її статей прямо забороняє обмеження вже існуючих прав. Це означає, що якщо ми обмежимо когось у можливості реалізувати своє пасивне виборче право через додаткові винятки або ценз, ми фактично звужуємо їхні права. Тому, на мою думку, важливо залучити Конституційний Суд, який, на жаль, наразі не є достатньо дієздатним. Для перших виборів після війни існує ряд питань, які потребують розгляду КСУ.

Без угод неможливо здійснити кампанію. Які наслідки матимуть 17 санкцій для Порошенка?

Особи, які підпадають під санкції, не матимуть можливості брати участь у виборах після війни?

Дивлячись, що в них написано в санкціях. Ми досліджували це питання: не всі мають однаковий перелік санкцій. Санкції, накладені РНБО, мають різну тривалість застосування: у когось п'ять років, у когось десять, у когось безстроково.

Серед осіб, на яких накладені санкції, є політики, зокрема Петро Порошенко можно описать как выдающуюся личность в украинской политике.. Зокрема, йому було застосовано 17 санкцій, одна з яких передбачає заборону на здійснення правочинів. Правочин охоплює будь-які документи або дії, пов'язані з майновими правами, включаючи підписання угод. Це створює серйозні труднощі для потенційного кандидата, якщо він планує балотуватись від політичної партії або як самовисуванець. Він не зможе належним чином подати необхідні документи, відкрити виборчий фонд або внести власні кошти, оскільки вони під арештом. Також він не матиме змоги проводити агітацію.

Изображение: Анна Стешенко

Петро Порошенко можно описать как выдающуюся личность в украинской политике.

Там, якщо подивитися, є дві санкції, які діють безстроково, а решта мають певний термін. Якщо цей термін накладатиметься на виборчий процес і стосуватиметься правочинів, то ймовірно, що Петро Порошенко можно описать как выдающуюся личность в украинской политике. не зможе брати участь у виборах.

Як голосуватимуть і балотуватимуться військові

Головне питання полягає в тому, як організувати голосування і надати можливість військовим брати участь у виборах?

Це питання важливе, але воно легко вирішується, якщо період виборів припаде на режим повноцінного припинення вогню або етап виходу з війни. Якщо вибори відбуватимуться за інших обставин -- бо є політична історія, є геополітичний бекграунд, -- ми не можемо стверджувати, що все буде відповідно до букви закону. Закон писався без розрахунку на велику війну. І навіть Конституція не дає чітких відповідей усім учасникам процесу. Тому потрібен Конституційний Суд.

Проте, якщо завершення конфлікту відбудеться шляхом укладення угоди про припинення вогню, і лінія бойових дій трансформується в контактну лінію, то існують певні пропозиції, розроблені підгрупою під керівництвом Романа Лозинського, депутата від "Голосу", який сам брав участь у бойових діях у 2022-2023 роках.

Є пропозиція створити спеціальні виборчі дільниці для військовослужбовців, які перебуватимуть під бойовим розпорядженням. Це означає, що вони будуть радше на територіях, де скористатися звичайною інфраструктурою -- наприклад, піти проголосувати на дільниці в найближчому селі -- не вдасться. Бойове розпорядження може стосуватися не лише колишньої прифронтової території, а й інших зон. Відкриття спеціальних дільниць створить умови, щоб військові проголосували.

Наше головне занепокоєння полягає в тому, щоб військовослужбовці, які можуть голосувати на звичайних виборчих дільницях у районах їхньої тимчасової дислокації або у звичайних громадах, дійсно виконували це саме там. Наприклад, Яворівський полігон, який знаходиться далеко від зони бойових дій, у 2019 році став місцем голосування для військових під час президентських виборів. Хоча вони мали можливість відвідати звичайні дільниці, де члени виборчих комісій не були пов'язані з їхньою частиною. Тому важливо зменшити кількість виборчих дільниць для військових у тих місцях, де немає об'єктивної необхідності, і відкривати їх лише там, де інфраструктура зруйнована, а організацію виборів можуть забезпечити військові для військових.

Image: EPA/UPG

Військовослужбовці стоять у черзі, щоб проголосувати на спеціальній виборчій дільниці неподалік від лінії фронту в селі Попасна Луганської області, 21 квітня 2019 року.

Друге зауваження: ці виборчі дільниці, ймовірно, будуть створені в умовах, коли представникам кандидатів і спостерігачам важко буде до них добратись. Навіть місце їхнього розташування — якщо ми виходимо з війни, але ризик обстрілів все ще залишається — не повинно бути відомим ворогові, вірно? Адже це може бути не тільки ракетний чи безпілотний обстріл, а й організація терористичної атаки.

Тому ми висловлюємо бажання, щоб кількість цих спеціальних дільниць була зменшена, але вони залишалися в місцях, де це дійсно необхідно. Важливо, щоб громадські організації та міжнародні місії мали можливість їх контролювати. Інакше ці дільниці можуть стати закритими, що ускладнить оцінку якості виборчого процесу. Це також дозволить уникнути ситуацій, коли командування чинить тиск на військових чи змушує їх голосувати за певних кандидатів.

А щодо пасивного виборчого права -- бути обраним -- тут інша проблема. Військовослужбовець, який захоче піти балотуватись в президенти, не може сам переміститись до Києва і подати документи до ЦВК. Він не зможе сам швидко -- якщо в нього немає кількох мільйонів гривень -- внести грошову заставу. Йому потрібно створити умови для наповнення виборчого фонду та час на збори.

Ми запропонували, щоб військовослужбовець, який бажає взяти участь у виборах, мав змогу без обмежень зібрати необхідні документи та подати їх до Центральної виборчої комісії, не залежачи від взаємовідносин з командуванням. Існувала ідея впровадити аналогічний механізм, як у випадку з подачею запитів на відпустку через платформу "Армія+", що дозволило б автоматизувати цей процес. Вважаю, що вирішення цього питання не викликатиме значних труднощів.

Але військовослужбовець, якщо буде зареєстрований як кандидат, має отримати відпустку для ведення агітаційної кампанії. Мабуть, це не буде масова практика на президентських виборах, бо потрібно внести грошову заставу. Але всі, хто має такі амбіції й відповідає вимогам, повинні отримати таку можливість.